НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ
ХАРКІВСЬКИЙ БАНКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ
Кафедра економічної теорїї
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни: Політична економія
на тему: „Інфляція та зайнятість населення”
Керівник роботи,
к. е. н., доцент І.В. Шкодіна
Студент факультету
банківської справи,
обліку і фінансів,
І курсу, групи 16 - ОА,
„Облік і аудит" А.О. Андрієнко
Харків - 2005
Зміст
Вступ
Розділ І. Теоретичні основи інфляційних процесів на сучасному етапі
1.1 Інфляція: суть, причини та фактори
1.2 Види інфляції та її наслідки
Розділ ІІ. Державна політика зайнятості населення
2.1 Форми і види зайнятості
2.2 Безробіття та його види
2.3 Особливості формування ринку праці в Україні
Розділ ІІІ. Вплив інфляції на зайнятість населення та основні етапи розвитку антиінфляційної політики
3.1 Вплив інфляції на макроекономічні показники (зайнятість і безробіття)
3.2 Оцінка факторів інфляції в Україні за 2000-2004 рр.
3.3 Основні етапи розвитку антиінфляційної політики в економічній системі України
Висновки
Список використаних джерел
За останні роки в економіці України відбулися радикальні зміни, обумовлені досягненням України політичної та економічної незалежності і переходом до розбудови соціально-орієнтованої ринкової економіки.
Теоретичне осмисленні проблем інфляції, хоча і не було стрижнем економічної теорії, але йому приділялась належна увага. Періодично індекс до проблем інфляції то зростав, то вибухав у міру того, як суспільство переживало періоди її підвищення та зростання. Різні напрями та школи політичної економії розглядали цю проблему з різних боків і вносили свій внесок у її розробку.
В цьому зв’язку питання щодо інфляції, її сутності, форм прояву, наслідків та особливостей в Україні набуває особливого значення, що зумовлено необхідністю подолання інфляційних явищ в Україні на етапі переходу до ринкових відносин.
Об’єктом дослідження даної роботи є особливості впливу інфляції на зайнятість населення в Україні.
Метою даної роботи є теоретичні обгрунтування чинників, що спричиняють інфляційні процеси, їх вплив на макроекономічні показники безробіття та зайнятості в Україні, а також пошук напрямків подолання інфляційних явищ на основі систематизації існуючих пропозицій, щодо цього питання.
Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються такі завдання:
досліджено суть та причини інфляції, фактори впливу на інфляційні процеси, а також види інфляції;
наведено сучасний стан інфляційних процесів в Україні;
розглянуто основні етапи розвитку антиінфляційної політики;
досліджується ринок праці в Україні;
аналізуються показники безробіття та зайнятості;
запропоновано основні методи боротьби з інфляцією на сучасному перехідному етапі.
На вирішення цієї проблеми спрямовані дослідження Кемпбелла Р., Стенлі Л., В. Пріснякова, І. Савлука, А. Гальчинського, Т. Ковальчука.
Впровадження пропозицій та рекомендацій, наданих в роботі дозволить усунути інфляційні явища в Україні на етапі переходу до ринкових відносин, що зумовлені багатьма процесами, які відбуваються в сфері грошового обігу та безпосередньо в суспільному виробництві.
Найефективнішим індикатором "здоров’я" економіки країни є її фінансовий стан. Адже фінансова система не лише забезпечує необхідні взаємозв’язки в економіці, вона є одним з найвпливовіших важелів макроекономічного регулювання, інструментом, за допомогою якого уряди мають змогу регулювати економічний розвиток. Саме тому діяльність виконавчої влади кожної країни спрямована на забезпечення стабільності фінансово-кредитної системи та фінансового стану в цілому. Запорукою цього, серед іншого, має бути стан “керованості” інфляційними процесами. Необхідність у цьому викликана тим, що інфляція не лише призводить до тяжких соціально-економічних наслідків - за умов інфляції втрачається ефективність дії та відбувається деформація інструментів макроекономічного регулювання.
Інфляція - це зростання загального рівня цін у країні впродовж певного періоду часу, що супроводжується знеціненням національної грошової одиниці. Іншими словами зростання ціни на продукти харчування, одяг підвищення квартирної плати тощо.
Процес виконання та становлення будь-якого явища проходить два етапи: прихований і явний. Проблема інфляції є складовою частиною теорії грошей. Існують різні погляди на природу і причини інфляції, але переважають два напрями:
Перший напрям розглядає інфляцію як суто грошове явище, спричинення порушення законів, грошового обліку.
Другий - як макроекономічне явище, спричинене порушенням пропорції відтворення і насамперед між виробництвом і споживанням, попитом і пропозицією товарів.
Термін "Інфляція" (від латині inflation) буквально перекладається як "розбухання" [3, с.124]. І справді фінансування державних видатків (наприклад у період екстремального розвитку війн, революцій, тощо) за допомогою паперово-грошової емісії призводило до "розбухання" грошового обігу, зростання цін та знецінення паперових грошей. Проте процеси "розбухання" грошового обігу зростання цін знецінення грошової одиниці спостерігалися не лише при функціонуванні паперових грошей. Згідно з поглядами економістів, які стоять на позиціях кількісної теорії грошей, зростання цін відбувається в наслідок зростання кількості грошей в обігу, незалежно від того, повноцінні ці гроші чи державні. Поява класичної політекономії, а потім і марксизму призвела до того, що в працях XIX початку XX століття виділились два напрями про які вже згадувалося на початку.
При цьому явищі у першому випадку за напрямом збереглась назва "інфляція", то другий процес дістав назву у літературі "революції цін".
Згідно з цими поглядами інфляція не ідентична будь-якому підвищенню цін і викликається господарськими процесами, пов'язані з переповненням сфер обігу паперово-грошевою, яка відривається від своєї золотої основи, недовірою населення до уряду, надмірним попитом на золото. Насправді ж інфляція зумовлена комплексом внутрішніх і зовнішніх причин.
Зовнішні фактори інфляції пов'язані з посиленням інтернаціоналізації господарських зв'язків між державами, що супроводжуються загостренням конкуренції на світових ринках капіталів товарів та послуг, робочої сили, загострення міжнародного валютно-кредитних відносин, зі структурними світовими кризами, енергетичною, продовольчою, фінансовою.
Найважливішими з внутрішніх причин інфляції є:
порушення пропорцій відтворення між виробництвом і споживанням, нагромадження і споживання попитом і пропозицією, грошовою масою в обігу і сумою товарних цін;
значне зростання дефіциту державного бюджету і державного боргу, замолених нетрадиційними державними витратами;
надмірна емісія паперових грошей, яка порушує закон грошового обігу;
мілітаризація економіки, що відволікає значну частину ресурсів в оборонну промисловість, призводить до не виробництва товарів народного споживання, створює їх дефіцит;
збільшення податкового тягаря на товаровиробництво;
випередження темпів зростання заробітної плати порівняно з темпами зростання продуктивності праці;
Інфляція як наслідок негативних процесів в економіці відома вже кілька століть. Однак в економічній теорії досі не існує одного погляду на суть цього надзвичайно складного економічного явища. В економічній науці сформулювалися дві основні концепції інфляції: [18, с.11-16].
1) інфляція - знецінення нерозмінних на золото паперових грошей внаслідок переповнення каналів обігу грошовою масою.
2) інфляція - загальне зростання цін на товари та послуги.
Отже, інфляція є результатом реалізації всіх господарських суб'єктів, які намагаються в таких умовах не тільки відновити реальну величину своїх доходів, а й посилити перерозподільні процеси на свою користь за рахунок підвищення власних грошових цін. Тобто інфляція є ознакою не тільки функціонального порушення лише у сфері грошового обігу. Вона передусім є ознакою порушення суспільного відтворення в цілому та того балансу суспільних інтересів, який існував у попередній період.
У літературі зустрічаються десятки різних формулювань видів інфляції. Найбільш коректною є класифікація видів інфляції за трьома критеріями: формами прояву, темпами знецінення грошей, чинниками інфляції (Додаток А).
За формами прояву інфляції можна виділити:
цінову інфляцію, що проявляється у формі зростання цін;
інфляцію заощаджень, коли знецінення грошей проявляється у зростанні вимушених заощаджень при зафіксованих державою цінах і доходах;
девальвацію, за якої знецінення грошей проявляється у падінні їх курсу до іноземних валют.
Основним видом інфляції в розвинутій ринковій економіці є цінова інфляція, оскільки в умовах лібералізованого ринку вимушені заощадження взагалі неможливі, а девальвація звичайно розглядається як відносно самостійне явище.
За темпами знецінення грошей звичайно виділяють три види інфляції:
повзучу, що характеризується прискореним зростанням маси грошей в обороті без помітного підвищення чи з незначним зростанням цін - до 5% на рік;
помірну, відкриту, яка проявляється у прискоренні знецінення грошей у формі зростання цін, що коливається в межах 5-20% на рік. Така інфляція стає відчутною для економічних суб’єктів, і вони починають вживати адаптаційних заходів. Найбільше це вдається підприємствам монополізованих секторів економіки, особливо „природним монополістам”.