Інфляція та зайнятість населення (стр. 4 из 5)

Рис.3.1 Крива Філіпса

По кривій А. Філіпс встановив, що зростання безробіття в Англії більше 2.5-3% призводило до різкого сповільнення росту цін і заробітної плати. Філіпс зробив висновок, що влада може використовувати підвищення рівня інфляції для боротьби з безробіттям. Пізніше цей висновок теоретично аргументував економіст Р. Ліпсі.

Також була створена модифікація кривої Філіпса для розробок економічної політики. Цю роботу проробили американські економісти Р. Солоу і Семюельсон у 1960 році. Їм вдалося пов'язати рівень безробіття з рівнем інфляції. За допомогою цієї кривої стало можливим розраховувати рівновагу між достатньо високим рівнями зайнятості, виробництва і визначеною стабільністю цін.

У 60-70-х роках більшість економістів вважали, що кожна країна стоїть перед проблемою вибору між двома лихами національної економіки - інфляцією і безробіттям. Відтак крива Філіпса стала основою макроекономічної політики урядів багатьох країн.

Крива Філіпса стабільна, якщо в національній економіці існує з року в рік однаковий рівень інфляції. Цей темп підтверджується доти, доки немає збурень у сукупному попиті чи пропозиції. Якщо рівень безробіття перевищуватиме природний, то темп інфляції знижуватиметься. Річ у тім, що тиск до зниження зарплати, індукований безробіттям, перевищує силу тиску до зростання заробітної плати, тому рівень заробітної плати і витрати знижуються, а відтак і ціни, що уповільнює темп інфляції. Крива Філіпса переміщується донизу.

Збурення пропозиції мають місце тоді, коли умови функціонування економіки різко змінюються, що впливає на витрати виробництва товарів і послуг і внаслідок цього - на ціни, які встановлюють фірми. Це означає, що темп інфляції змінюється і крива Філіпса переміщується вгору.

При розгляді впливу інфляції на положення населення в період ринкової трансформації економічної системи одним з найважливіших напрямів дослідження є вивчення її взаємодії з безробіттям. До недавнього часу в економічній теорії безробіття розглядалося як альтернатива інфляції в процесі економічного розвитку. Збільшення кількості безробітних вважалося ефективним засобом для зниження темпів зростання цін. Економічні кризи 1974 - 1975, 1980-1982 рр. підкоригували уявлення про те, що першопричина інфляції закладена в надлишково повній зайнятості, а зниження інфляції вимагає підтримання більш високого рівня безробіття. З альтернативи інфляції, безробіття перетворилось на її супутника. Класична "крива Філліпса", яка відбивала кореляцію між інфляцією і безробіттям, у цьому разі не спрацювала. І не тому, що ця залежність є повністю не вірною. Збільшення безробіття, скорочуючи активний попит внаслідок зменшення грошових доходів, справді стимулює інфляцію. А при досягненні піку зайнятості на посиленні інфляційних тенденцій зростання цін можна справді уповільнити шляхом маніпулювання рівнем "терпимого" безробіття [16, с.49].

В період ринкової трансформації економічної системи України загальні закономірності взаємодії інфляції та безробіття повністю підтвердилися. З одного боку, якщо брати довгострокові закономірності розвитку економіки, то навіть значне зростання інфляції не змогло припинити зростання безробіття, яке було викликане початком значних структурних зрушень. Саме тому, безробіття зростало постійно, а темпи інфляції на цей процес впливали не суттєво. З іншого боку, зростання інфляції, збільшуючи загальний попит, стримувало швидкість зростання безробіття.

Вплив інфляції на положення населення не вичерпується лише розглядом проблеми впливу інфляції на зайнятість. Значно сильніший вплив інфляції на доходи населення, які в реальному обчисленні швидко знижуються. Внаслідок високої інфляції знижуються реальні доходи більшості населення. Проте існування "грошової ілюзії" може дещо знизити психологічний вплив інфляції.

Особливо негативно вплинула інфляція на фіксовані доходи осіб, які отримували різні соціальні допомоги: пенсіонерів, студентів, безробітних та на заробітки працівників бюджетної сфери. Динаміку доходів цих категорій населення можна простежити за Постановою Кабінету Міністрів України про збільшення заробітної плати, пенсій, стипендій та інших виплат. Так, у вересні 2000 року відповідно постановою розмір цих виплат було збільшено на 22%. однак лише за вересень - жовтень 2000р. ціни зросли на 24,6%.

Окрім прямого впливу інфляція справляє і непрямий вплив на доходи основної маси населення [15, с.7-9] через зміни в оподаткуванні. Під впливом інфляції збільшується кількість платників податків за рахунок залучення до їхніх рядів осіб, які раніше не підлягали оподаткуванню: з падінням купівельної спроможності та номінальним зростанням грошових доходів, все більше категорій населення включається до сфери оподаткування. Іншим каналом впливу інфляції на пряме оподаткування доходів населення є збільшення фактичних норм обкладання податком, причому порівняно більшою мірою зростають податки платників з більш низькими доходами

Негативні наслідки інфляції поширюються далеко за межі суто економічних інтересів населення. Вони впливають на соціально - психологічну, моральну, духовну сфери життя, або, інакше кажучи, охоплюють проблеми практично всього спектру людського буття. Під впливом інфляції деформується структура споживчих цінностей, культурних переваг, тощо. Проходить інтенсивна зміна способу життя основної маси населення. Для виживання та стабілізації своїх доходів люди починають інтенсивно працювати в особистих підсобних господарствах, що веде до значного (майже в 2 рази) зростання частки сімейних доходів з цього джерела, вони відмовляються від культурно - побутових послуг та дозвілля.

Сприяючи розвитку нелегальної економіки в найрізноманітніших її проявах, інфляція підгодовує дух шахрайства. В умовах ринкової трансформації системи суспільних відносин інфляція сприяє розширення масштабів спекуляції та зростанню частки доходів, які отримують з цього джерела.

3.2 Оцінка факторів інфляції в Україні за 2000-2004 рр.

Протягом 2000 - 2004 рр. НБУ дотримувався практично незмінних принципів грошово-кредитної політики, функціональна модель якої обгрунтована та запроваджена в кінці 2000 - на початку 2001 року. Ця модель виявилася досить ефективною. Забезпечено реалізацію одного з визначальних завдань Президента України щодо органічного поєднання політики сталого економічного зростання з надійною грошовою стабілізацією, утримання інфляції на рівні, що не перевищує 10% річних. Відповідне завдання було визначено главою держави в стратегії економічного і соціального розвитку України на 2000 - 2004 роки.

Аналізуючи темпи інфляційних процесів в Україні за період 2000 - 2003 рр. можна прийти до висновку, що вони суттєво зменшилися (таблиця 3.2) [15].

Таблиця 3.2

Темпи інфляції в Україні за період 2000-2003рр.

Рік	2000	2001	20002	2003
Темп інфляції	125,8%	106,1%	99,4%	108,2%

Порівнюючи темпи інфляції в Україні з темпами інфляції в інших країнах за 2000 - 2003 рр. можна дійти висновку, що в нашій країні вони були значно нижчі, ніж в СНД, ПСЄ, ЦЄБ (Рис.3.1).

Рис.3.2 Середньорічна динаміка інфляції

Із початку 2004 року темпи приросту цін на продовольчі товари становили 4,8% і випереджали приріст цін (тарифів) на непродовольчі товари та послуги (на 1,6 та 1,2 відсоткового пункту відповідно). Серед регіонів України найвищий рівень інфляції за січень - серпень 2004 року спостерігався у Кіровоградській (7,1%), Київській, Харківській та Черкаській (по 6,4% у кожній), Полтавській, Сумській та Чернігівській (по 5,9% у кожній області), найнижчий - у Львівській області (0,6%). За вересень - листопад 2004 року рівень інфляції дещо зріс, що спричинилося передвиборним ажіотажем [15, с.7-9].

У серпні 2004 року ціни на продовольчому ринку знизилися на 0,1%. Найбільше подешевшали овочі (на 20,1%), картопля (на 13,8%), а з початку 2004 року вони подешевшали відповідно на 48,4 та 40,2%. Відбулося сезонне зниження цін на фрукти (на 12,2%), хоча з початку спостерігалося їх зростання (на 6,0%). Здешевлення борошна пшеничного (на 3,4%) призвело до зниження цін на макаронні вироби (на 0,6%) та хліб і хлібобулочні вироби

(на 0,2%). Значно зросли ціни на морепродукти. Поштовхом для підвищення цін на цю групу товарів став конфлікт, який виник ще навесні між ТОВ „Міжнародна група морепродуктів" (Норвегія) та Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики в Україні щодо відповідності якості продукції вимогам українського законодавства (сертифікати якості, які вимагаються Державним департаментом, не погоджені з жодною країною - імпортером). Ціни на м'ясо і птицю, яйця, жири тваринні, харчові, сіль зросли на 2,0 - 1,6%.

Ціни на продовольчі товари в серпні зросли на 0,3%. Найбільше подорожчали паливно-мастильні матеріали (на 3,0%). Підвищилися ціни (на 0,3-0,5%) на медикаменти, канцелярські та шкільно-письмові товари, товари побутової хімії. Водночас подешевшала обчислювальна техніка (-0,4%) та телерадіотовари (-0,1%).

Ціни (тарифи) на послуги в серпні збільшилися на 0,3%. Найкраще зросла вартість готельних послуг (на 1,4%) та інших місць короткотермінового проживання (на 1,5%), а також вартість послуг туристичних агентств та бюро подорожей (на 1,1%). За 9 місяців поточного року найбільше подорожчали послуги медичних закладів (на 9,43%), міський та автодорожній транспорт (на 8,1%) і здавання під найм власної нерухомості (на 7,2%). Динаміку росту індексу споживчих цін можна простежити на графіку (Рис.3.2) [15, с.8].