Інструментарій проектного аналізу (стр. 1 из 3)
ЗМІСТ
1. Концепція вигід і витрат. 2
2. Альтернативна вартість. 6
3. Вартість грошей у часі 8
Список рекомендованої літератури.. 14
1. Концепція вигід і витрат
Які б підходи або методи не використовувалися в умовах оцінки ефективності інвестиційного проекту, в основу такої оцінки завжди покладається аналіз вигід і витрат, який передбачає проходження наступних етапів:
· формулювання цілі реалізації інвестиційного проекту;
· встановлення позиції, з якої має проводитися аналіз вигід і витрат;
· виявлення вигід і витрат, що зумовлені здійсненням інвестиційного проекту;
· визначення часового обрію для аналізу вигід і витрат;
· представлення вигід і витрат у грошовому вимірі.
Перше завдання, яке постає перед проектним аналітиком, полягає в тому, щоб з'ясувати, які з "ефектів", що пов'язані зі здійсненням інвестиційного проекту, можуть бути віднесені саме до вигід, а які - до витрат.
Аналіз вигід і витрат проходить червоною ниткою через всі аспекти, за якими проводиться оцінка інвестиційного проекту, і знаходить своє концентроване вираження в фінансовому та економічному аналізі, якими передбачається співставлення вигід і витрат за певною системою показників, що обрані як критерії ефективності проекту.
Одна з найсуттєвіших проблем, яка постає в умовах аналізу вигід і витрат, що зумовлені здійсненням інвестиційного проекту, пов'язана з їх ідентифікацією. Це означає визначення додаткових вигід і витрат або додаткових чистих вигід, або дослідження зміни у вигодах і витратах суспільства або окремого підприємства, які є результатом здійснення інвестиційного проекту:
| Додаткові чисті вигоди | = | Чисті вигоди в ситуації „з проектом” | - | Чисті вигоди в ситуації „без проекту” |
Для того, щоб виявити саме ті вигоди і витрати, джерелом яких виступає інвестиційний проект, що розглядається, необхідно коректно обрати базу для порівняння. Такою базою виступає так звана ситуація "без проекту", яка, як правило, є динамічною і може зазнавати суттєвих змін залежно від зовнішнього середовища існування підприємства. Якщо ці зміни не враховувати, то оцінки вигід і витрат, які відносять на певний інвестиційний проект, можуть виявитися хибними. Таким чином, коректним щодо аналізу вигід і витрат за певним інвестиційним проектом є порівняння ситуації "без проекту" і "з проектом", в умовах проведення якого особливого значення набуває прогнозування. Варіанти розвитку ситуації "без проекту" і результати, які забезпечує здійснення інвестиційного проекту – ситуація „з проектом”, представлено на рис.
Рис. Порівняння ситуації „з проектом” і „без проекту”.
На рис. представлено ситуацію "без проекту", за якою очікуються скорочення вигод і ситуацію "з проектом ", який повинен запобігти такому скороченню і забезпечити зростання доходів на підприємстві.
У проектному аналізі розрізняють явні і неявні вигоди і затрати.
Явними називають матеріальні вигоди (затрати) обумовлені зменшенням (збільшенням) витрат або отриманням додаткових доходів (витрат), величина яких, як правило, очевидна, що дозволяє досить легко визначити їх фінансове значення. Зазвичай явні затрати і вигоди використовують для розрахунків фінансового аналізу проекту, оскільки вони базуються на оцінці вигід і затрат з урахуванням ринкових цін.
До неявних вигід (затрат) належать побічні вигоди (затрати), які супроводжують проект. Вони пов'язані, як правило, з економічними або соціальними наслідками проекту і мають непрямий характер. Неявні вигоди (затрати) обов'язково відображаються в економічній оцінці проекту, коли його привабливість оцінюється з позицій суспільства в цілому. Для оцінки вигід і затрат з точки зору економічного аналізу бажано використовувати альтернативну вартість ресурсів і продукції.
В умовах поетапного здійснення інвестиційного проекту постає проблема доцільності включення до витрат проекту незворотних витрат, тобто витрат, які були понесені раніше і не є додатковими. Аналогічним чином, як вигоди, які слід відносити на певний інвестиційний проект, розглядаються лише ті вигоди, які з'являться після і понад вигід, які вже надходять від інвестиційного проекту, що залишився незавершеним.
Наприклад: підприємством за обладнання, яке є частиною нового інвестиційного проекту, минулого тижня було заплачено 600 грн. Сьогодні необхідно витратити ще 800 грн. щоб інвестиційний проект було завершено. Несподівано, перед тим, як зробити другий внесок, ви дізнаєтесь, що максимальні чисті вигоди, які ви отримаєте від здійснення інвестиційного проекту, - 1200 грн. Тобто вартість інвестиційного проекту - 1400 грн., а загальні чисті вигоди - 1200 грн. Чи є сенс витратити 800 грн. на завершення цього інвестиційного проекту?
У будь-якому випадку ви не уникаєте втрати коштів. Якщо не вкласти зазначену суму в інвестиційний проект, то 600 грн., що. вже витрачені, буде втрачено, оскільки чисті вигоди за інвестиційним проектом не можна буде отримати доти, доки його не буде завершено. Якщо ви витратите 800 грн., то ви відшкодуєте ті 800 грн., які буде витрачено сьогодні і, на додачу, отримаєте ще 400 грн. Таким чином, мабуть краще продовжити інвестиційний проект. Важливо підкреслити, що це рішення має ґрунтуватися лише на величині майбутніх витрат (800 грн) і чистих вигід (1200 грн). Витрати, які вже понесені, в майбутньому не мають впливати на рішення щодо доцільності інвестування.
Період, в якому має проводитися аналіз вигід і витрат за інвестиційним проектом, пов'язується, в першу чергу, з його економічним терміном життя, тобто часом, протягом якого вигоди, які забезпечує інвестиційний проект, розглядаються його власниками як суттєві. Встановлення часових меж, в рамках яких вигоди і витрати, що генеруються інвестиційним проектом, мають прийматися до уваги, в значній мірі, впливає на оцінку величини цих вигід і витрат. Крім того, в умовах подальшого співставлення вигід і витрат за відповідною системою критеріїв, які передбачають врахування фактора часу, важливим є визначення не лише абсолютної їх величини за певний економічний термін життя інвестиційного проекту, а й їх розподілу у часі.
При аналізі вигід і витрат перед розробниками проекту постає ряд запитань:
За якими цінами проводити розрахунки?
Яку ставку дисконтування застосовувати?
Як ураховувати інфляцію та ризик інвестора?
Міжнародні фінансові інститути при оцінці вигід і витрат у номінальних цінах застосовують ставку процента, яка за економічним аналізом відповідна до альтернативної вартості капіталу у країні, за фінансовим - рентабельності активів даного підприємства. При оцінці доходів і витрат у реальних цінах використовується реальна відсоткова ставка, що дорівнює різниці між номінальною процентною ставкою, тобто діючою поточною, і річною величиною інфляції. Перевага віддається аналізу вартісних характеристик проекту (доходів і витрат) у реальному виразі, а їх прогноз включає динаміку індивідуальних цін ресурсів по відношенню до загального рівня цін. Це дає змогу застосовувати диференційований підхід до врахування інфляції для різних видів ресурсів.
При проведенні фінансових та економічних розрахунків застосовується змінна за роками ставка дисконту, особливо для найближчого прогнозного періоду. Ризик інвестора враховується збільшенням застосованої реальної ставки процента на певну величину „премії за ризик”.
В умовах нестабільної економічної ситуації в країні необхідно враховувати рівень інфляції. Для практичних цілей в умовах, коли прогнозні індивідуальні показники росту цін для окремих видів ресурсів мало відрізняються від показника загальної інфляції, можна вважати, що оцінки потоків витрат і вигід у реальних цінах близькі до оцінок цих потоків у постійних цінах. Чим більший період прогнозу, тим більш невизначеними є оцінки можливого росту цін на окремі види ресурсів. Тому при проведенні економічного і фінансового аналізу в номінальних цінах рекомендується застосовувати їх до того року, в якому проект сягає повної проектної потужності. Після цього можуть бути застосовані постійні ціни. Найчастіше період, протягом якого доцільно використовувати прогноз зміни цін на різні ресурси, складає термін виконання проекту плюс 5 років його експлуатації.
Окрім розглянутих проблем, пов'язаних з інфляцією, розробникам і аналітикам слід враховувати вплив цього фактора на різні показники і на інших етапах фінансового аналізу (розрахунках коефіцієнтів ліквідності, фінансової стійкості і ефективності виробничої діяльності, обґрунтуванні та виборі форми інвестування тощо), при порівнянні проектів за кількома критеріями.
2. Альтернативна вартість
Одним з ключових положень проектного аналізу, особливо у сфері економічного аналізу, є поняття альтернативної вартості. Вона виникає при наявності обмеженості ресурсів на об’єкт чи діяльність, що є цінними для когось. Оскільки практично будь-які ресурси мають обмежений характер то вони потенційно можуть бути використані для різних цілей. Так земельна ділянка в місті може бути забудована жилими будинками, адміністративними спорудами, промисловими підприємствами або відведена під паркову зону тощо. Або, якщо беруться у борг гроші для придбання автомобіля, тоді необхідно відмовитися від інших можливостей, що могли б з’явитися завдяки позиченим грошам. Концепція альтернативної вартості може поширюватися також і на нематеріальні речі.
Таким чином, альтернативна вартість - це втрачена вигода від використання обмежених ресурсів для досягнення однієї мети замість іншого, найкращого варіанта їх застосування.
Для економічного аналізу необхідно оцінити всі компоненти проекту з погляду альтернативної вартості. Аналітик визначає альтернативну вартість речей з точки зору їх найкращого використання, а вироблюваної продукції - шляхом оцінки витрат суспільства на придбання аналогічної продукції. Фінансова оцінка проектів побудована на використанні цін, які фірма сплачує за товари і послуги, необхідних проекту, і тих цін, які заплатять споживачі за продукцію, одержану в результаті реалізації проекту. Втім, з погляду суспільства, такі ціни не завжди можуть бути прийнятною мірою вартості витрат і вигід.