Інвестиційний клімат в Україні та шляхи його поліпшення (стр. 14 из 21)

Іноземні інвестори нерівнозначно оцінюють інвестиційну привабливість окремих регіонів та галузей України. Нажаль, вони віддають перевагу тим сферам діяльності, які не підвищують ні інноваційний рівень України, ні стан відсталих регіонів.

Харківський регіон є одним із найбільш могутніх й інвестиційно привабливих в Україні. Проте сьогодні обсяг прямих інвестицій в Харківщину не перевищує $1 мільярда. Хоч потенційно ця сума могла б бути на порядок більшою. Отже існує загальна потреба у реалізації комплексу заходів по покращенню становища. Однак, як свідчать результати експертного дослідження «Оцінка інвестиційного клімату в Харкові», проведеного Центром досліджень науково-технічного потенціалу й історії науки ім. Г.М. Доброва, спільно з СФ «Бюро статистичного аналізу», — інвестиційний бум, про який заявляє харківська влада та ЗМІ, що їй належать, — це міф. Принаймні, про це красномовно свідчать оцінки близько 350 кваліфікованих експертів, які оцінювали інвестиційну привабливість Харкова за 248-ма показниками, що характеризують соціально- економічне середовище регіону.

71,3% експертів наголосили на погіршенні політичного клімату для інвестицій в Харкові. Причому ця складова інвестиційного клімату, на думку експертів, є найбільш несприятливою серед усіх складових.

Інтегральний індекс привабливості Харкова для інвестицій, розрахований за шістьома показниками (політичне середовище, адаптивність політико-економічної системи до реформування, національна законодавча база, міжнародне право, правове середовище підприємництва, економічне середовище підприємництва), за оцінками харківських експертів, протягом останнього року також знизився (до показника — 0,32). Зросли інвестиційні й підприємницькі ризики інноваційної діяльності й ускладнилися умови для розвитку ефективних інноваційних процесів.

Виходячи з експертних оцінок, можна стверджувати, що найбільш слабкими елементами політичного клімату для інвестицій у Харків, є: залежність і несправедливість судової системи; низький рівень політичної стабільності; низька забезпеченість прав людини та соціальна захищеність; нездатність забезпечити інтеграцію суспільства; високий рівень соціального розшарування; бюрократизм; надзвичайно високий рівень корупції.

Доводиться констатувати, що ситуація в політичній складовій інвестиційного клімату є складною й вимагає негайних й оперативних змін. Існує два шляхи впровадження цих змін у життя. Перший — це переобрання місцевої влади. Це питання сьогодні, безумовно, стоїть на політичному порядку денному, але є складним і, що найгірше, відтягнутим у часі. А докорінних змін у політичній площині інвестиційна середа Харкова вимагає вже зараз.

Тому почати, мабуть, слід із формування системної самоорганізації бізнесу на основі суспільно-політичних структур. Однією з оптимальних форм такої політичної організації представляється сьогодні Громадська міська рада Харкова. Істотними її перевагами є її незаангажованість і неафельованість із неефективними нинішніми структурами та персоналіями місцевого самоврядування. При цьому активну участь у його діяльності повинні брати, передусім, представники малого та середнього бізнесу, по яких найбільш сильно вдаряє пасивність і корумпованість місцевої влади, й які потребують відносно незначних, одначе, цільових інвестицій. Адже великий бізнес сам концентрує великі капітали, й відповідно, перебуває в меншій залежності від сторонніх запозичень і капіталовкладень.

З метою поліпшення інвестиційної діяльності активізувалася робота щодо створення сприятливих умов для розширення контактів харківських підприємств з підприємствами країн близького та дальнього зарубіжжя. У регіоні проводяться презентації, зустрічі, форуми, видаються інвестиційні бюлетені, на офіційному сайті Харківської облдержадміністрації висвітлюється інформація щодо економічної діяльності в регіоні. Активізовано роботу по залученню підприємств області до міжнародних виставкових заходів за межами України.

Розділ 3 ШЛЯХИ ТА ЗАСОБИ СПРИЯННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОМУ КЛІМАТУ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ

3.1 Роль держави в збільшенні обсягів інвестицій в Україні

Значного покращення інвестиційного клімату буде досягнуто за умови реалізації завдань низки Указів Президента України з питань поліпшення інвестиційного клімату в Україні та нормативних актів Кабінету Міністрів України, а також пріоритетних завдань Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2007 рік.

Значним кроком на шляху до створення сприятливого інвестиційного клімату, збільшення притоку інвестиційних коштів є реформування податкової системи, а саме підвищення фіскальної ефективності податків, в першу чергу, за рахунок поступового зниження надмірного фіскального тиску на бізнес та більш ефективного використання коштів, що надійшли до бюджету у якості податків та доходів від приватизації.

У 2007 році затверджено Концепцію реформування податкової системи (розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.02.2007 № 56). [86]

Реформування податкової системи здійснюватиметься трьома етапами: на першому етапі (протягом 2007 року) передбачається проведення заходів, спрямованих на подолання основних недоліків податкової системи, розроблення та ухвалення Податкового кодексу; на другому етапі (2008 - 2012 роки) передбачається реалізація положень Податкового кодексу для створення сприятливого середовища сталого економічного зростання на інвестиційно-інноваційній основі; на третьому етапі (2013 - 2015 роки) передбачається поглиблення реформування податкової системи з урахуванням досягнутого соціально-економічного рівня розвитку держави.[55]

Основою для реалізації принципів Концепції повинно стати прийняття Податкового кодексу України, що забезпечить створення єдиного правового поля для діяльності всіх платників податків та умов подальшого інтегрування України до світової спільноти, адаптації податкового законодавства України до принципів та директив законодавства Європейського Союзу.

На сьогоднішній день потрібні конкретні негайні дії, спрямовані на поліпшення інвестиційного клімату в Україні. Інвестиційна політика держави повинна бути націлена на відновлення інвестиційного процесу, який можна досягти за допомогою децентралізації управління економікою і розширення повноважень регіонів. Для відновлення інвестиційних процесів і розвитку економіки України потрібно:

· встановлення приватної власності в більшості секторів економіки;

· створення сильної інституціонально-правової системи;

· направлення державних інвестицій в стратегічно важливі галузі.

Загальне бачення поліпшення інвестиційного клімату в Україні через реформування економіки показано у додатку Д.

Привабливість інвестиційного клімату, по-перше, залежить від створення необхідних умов, серед котрих необхідно виділити такі:

1) поступовий економічний розвиток держави;

2) існування секторів економіки, що швидко розвиваються;

3) помірні ставки відсотків по банківських кредитах;

4) державні гарантії захисту інвестицій;

5) помірні податки;

6) стабільна економічна і політична ситуація;

7) розвиток фінансової і банківської системи;

8) правова система, що надійно захищає корпоративні права і свободу громадян.

Досягнення цих умов базується на певних принципах економічної організації, як-от приватної власності і конкурентної ринкової економіки. Держава реалізує заходи, що стосуються поліпшення функціонування ринків і забезпечує регулювання в тих секторах економіки, що є не особливо привабливими для приватних інвестицій, хоча мають важливе значення для розвитку економіки і суспільства.

Поліпшення інвестиційного клімату відбувається через реформування економіки, а саме реформування нормативної бази, перегулювання, податкової бази, адміністративної бази.(детально наведені на рис. 3.1. додаток Д.).

Перелік першочергових завдань, що здатні підвищити привабливість України для інвесторів, складаються слідуючи:

досягнення макроекономічної стабілізації;

розвиток конкуренції;

покращення інституціонально-правової бази.

Загальні напрямки покращення інвестиційного клімату в Україні схематично наведено на рис.3.2. (додаток Ж).

До задач, що пов'язані з досягненням макроекономічної стабілізації належать: установлення контролю над інфляцією і курсом національної валюти.

Економічний розвиток неможливий без стабілізації виробництва, створення умов для залучення прямих іноземних інвестицій. Коливання обсягів виробництва посилюють економічний ризик у країні і негативно впливають на інвестиційний клімат.

В країну, де вітчизняний інвестор практично не вкладає кошти в розвиток виробництва не піде й іноземний інвестор. Тому в умовах економічної кризи важливе значення має державна підтримка реалізації інвестиційних проектів розвитку пріоритетних виробництв, а також впровадження економічних регуляторів активізації внутрішньої інвестиційної активності . Розглядаючи проблеми низької привабливості інвестиційних проектів в Україні можна констатувати той факт , що вони підрозділяються на інституціональні, макроекономічні та мікроекономічні. (Рис.3.3.)

Рис.3.3. Проблеми низької привабливості інвестиційних проектів в Україні[83]

Український уряд, діючи відповідно до рекомендацій МВФ, здійснює в цілому обґрунтовані жорсткі міри, спрямовані на скорочення бюджетного дефіциту й інфляції шляхом обмеження бюджетних дотацій і пільгового кредитування промислових підприємств, різкого обмеження темпів росту грошової маси. Наслідком цього є припинення діяльності багатьох промислових підприємств, неадаптованих до ринкової трансформації, нестача обігових коштів, криза неплатежів, бартеризація економіки. Жорстка податково-бюджетна політика призводить не тільки до зменшення капітальних вкладень, але і негативно впливає на інвестування інших економічних суб'єктів, гальмує ділову активність [88,82].