За період 2004 – 2006 рр. зменшилося значення коефіцієнту автономії підприємства 0,4 та 0,2 відповідно в 2004 та 2006 роках, що свідчить про те що питома вага власного капіталу в загальній сумі балансу становить 40 % та 20 %.Це є негативним показником діяльності ВАТ оскільки свідчить про залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Доказом погіршення фінансового стану і як наслідок – ділової активності є середній строк обороту оборотних засобів, значення якого зросло на 74 дні (з 174 до 248 в 2004 та 2006 рр.). Збільшення цього показника має негативне значення для діяльності підприємства, оскільки стримується кругообіг продукції, що впливає на зменшення обсягу реалізації і як наслідок – зменшення прибутку. Зменшення швидкості обороту відображає зменшення економічного потенціалу підприємства, оскільки стримує можливість вивільнення частини оборотних засобів для власних потреб.
- збільшити власний капітал, насамперед отриманням прибутку (зменшенням збитків), збільшенням статутного капіталу
- зменшити величину необоротних активів, особливо шляхом переведення частини необоротних активів в оборотні
- поповнити джерела формування запасів, оптимізація їх структури, обґрунтувати зниження рівня запасів
Лише при раціональному використанні наявних ресурсів і вдосконаленні системи управління можна досягти позитивних зрушень і покращити фінансовий стан ВАТ "Житомирпиво".
РОЗДІЛ 3. Оцінка та шляхи підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства
3.1 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності ВАТ "Житомирпиво"
Згідно із законом України "Про підприємства в Україні" можливість здійснення зовнішньоекономічної діяльності надається підприємствам усіх форм власності, які самостійно обирають напрями, цілі діяльності та контрагентів. Відповідно до чинного законодавства зовнішньоекономічні зв`язки здійснюються на підставі господарських договорів про торгівлю, спеціалізацію та кооперування у виробництві, науково-технічну співпрацю, протоколів про встановлення прямих виробничих і науково-технічних зв`язків.
Підприємство, що вирішило розпочати зовнішньоекономічну діяльність (надалі – ЗЕД), повинно точно з`ясувати для себе її переваги та недоліки. Перевагами ЗЕД є:
- значне розширення ринків збуту власної готової продукції і ринків сировинних ресурсів;
- можливе розширення або диверсифікація виробництва через створення спільних підприємств або іноземних філій;
- накопичення грошових коштів в іноземній валюті та страхування таким чином фінансових ресурсів підприємства від знецінення національної валюти внаслідок інфляції;
- значна прибутковість зовнішньоекономічних операцій порівняно з операціями на внутрішньому ринку країни.
Недоліками ЗЕД є:
- конкуренція з іноземними підприємствами-виробниками аналогічної продукції;
- міждержавне регулювання зовнішньоекономічної діяльності у вигляді квотування поставок, антидемпінгового законодавства, протекціоністського митного та податкового законодавства різних країн;
- значна небезпека втрати партій готової продукції або товарів внаслідок природних і транспортних катастроф у зв`язку із збільшенням відстані транспортних перевезень;
- невиконання іноземним партнером своїх зобов`язань у зв`язку з політичними змінами в його країні.
У зв`язку з цим зовнішньоекономічна діяльність підприємств стає одним із специфічних об`єктів економічного аналізу.
Аналіз зовнішньоекономічної діяльності розглядається у системі комплексного економічного аналізу діяльності підприємств в цілому, а сфера зовнішньоекономічної співпраці досліджується за моделями тематичного аналізу. Зокрема, відокремлюються такі напрями тематичного аналізу як комерційний, валютний, фінансовий, транспортний, розрахунків. Тематичний аналіз застосовується при вивченні особливо актуальних питань, серед яких: ефективність реалізації різних видів продукції на певному ринку або одного виду продукції на різних ринках.
На мікрорівні економічний аналіз зовнішньоекономічної діяльності дозволяє вивчати три групи проблем: стан і розвиток світового господарства й економіки будь-якої країни; економіко-правове становище зовнішньоекономічної діяльності, конкурентна сфера; сегментація світового ринку та пріоритетні напрями активізації на ньому.
Особливостями аналізу ЗЕД на сучасному етапі функціонування підприємств України є: розширення його часового горизонту (підсилення оперативного аналізу виконання контрактів; проведення трендового аналізу для підвищення обґрунтованості прогнозних оцінок у перспективному аналізі ЗЕД); аналітична оцінка результатів ЗЕД повинна поширюватися на всіх учасників ринку, у тому числі й вітчизняних виробників. Така оцінка потребує удосконалення системи показників і їх диференціації; факторний аналіз узагальнюючих показників ЗЕД та оцінка їх впливу на основні показники діяльності підприємства (дохід, витрати, прибуток, рентабельність). Така оцінка сприяє визначенню внеску служби ЗЕД у загальні результати діяльності підприємства.
Аналіз зовнішньоекономічної діяльності оперує різними економічними показниками: кількісними та якісними. Кількісні показники відображають обсяги зовнішньоекономічних операцій: вартість експорту чи імпорту продукції за окремими угодами, товарними групами, країнами; обсяг виконання робіт і послуг. Якісні показники характеризують раціональність використання коштів, залучених в експортно-імпортні операції, фінансові результати діяльності, швидкість обороту засобів у зовнішньоторговельних операціях, їх ефективність, віддачу оборотних засобів при експортних та імпортних операціях, забезпеченість банківських кредитів.
Результати зовнішньоекономічної діяльності залежать від дії ряду внутрішніх і зовнішніх факторів. До зовнішніх факторів відносять: стан економічного та політичного середовища в країнах, стан міжнародних угод і співпраці. Внутрішні фактори пов‘язані з виробництвом конкуренто-спроможної продукції, популярністю підприємства на світовому ринку, рекламним забезпеченням.
Аналіз зовнішньоекономічної діяльності спрямований на вивчення мотивації і наслідків фінансових змін, її впливу на стан економіки підприємства у цілому. Завдання аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємств:
- аналіз досягнутих кількісних і вартісних рівнів експорту та імпорту товарів та послуг;
- оцінка ступеня та якості виконання зобов‘язань за зовнішньоекономічними операціями;
- оцінка раціональності використання коштів при здійсненні зовнішньоекономічних зв‘язків;
- характеристика фінансових результатів зовнішньоекономічної діяльності;
- оцінка фінансового стану підприємства-контрагента.
Об‘єктами аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства можуть виступати: зобов‘язання за зовнішньоекономічними операціями; кількісні та вартісні показники рівнів зовнішньоекономічних операцій; резерви підвищення фінансових результатів за зовнішніми операціями.
Етапи аналізу зовнішньоекономічної діяльності:
1) аналіз обсягів, динаміки та структури зовнішньоекономічних операцій;
2) аналіз рівня виконання зобов‘язань за експортними та імпортними операціями;
3) аналіз ефективності зовнішньоекономічних операцій.
Основними джерелами даних для аналізу зовнішньоекономічної діяльності є первинні документи, облікові регістри, дані рахунків бухгалтерського обліку, фінансова, статистична та податкова звітність.
Первинні документи – договори на поставку продукції, вантажно-митна декларація, товаросупровідні документи: транспортні накладні, виписки банку. Облікові регістри – Журнали 1-7 та відомості до них у розрізі зовнішньоекономічної діяльності. Дані рахунків бухгалтерського обліку – рахунки 1-9 класів у розрізі зовнішньоекономічних операцій. Фінансова звітність – баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал.
Податкова звітність – декларація про валютні цінності, що знаходяться за межами України, розрахунок бюджетного відшкодування, декларація про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, довідка про відсутність за межами України валютних цінностей та майна, довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами.
Статистична звітність – звіт про основні показники діяльності підприємства, звіт про експорт (імпорт) товарів, звіт про експорт (імпорт) послуг, звіт підприємства про інвестиції в Україну, звіт про придбання (продаж) товарів для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів, потреб пасажирів та членів екіпажу.
Інші джерела – бізнес-план, фінансовий план, управлінська (внутрішня) звітність, матеріали маркетингових досліджень, матеріали ревізій або аудиторських перевірок, результати попередніх аналітичних досліджень.
Перераховані джерела інформації використовуються для проведення ретроспективного аналізу. Оперативний аналіз проводиться за даними первинного обліку. Прогнозний аналіз зовнішньоекономічної діяльності здійснюється на основі показників бізнес-плану підприємства (фінансового плану), внутрішньої управлінської звітності, матеріалів маркетингових досліджень.
Важливе значення при виході на зовнішній ринок підприємство повинно приділяти базисним умовам поставки товару, оскільки це впливає на суму понесених витрат і в кінцевому результаті на вартість поставленого товару. Базисними умовами називаються спеціальні умови контракту, які визначають обов‘язки продавця і покупця по доставці товару. Вони встановлюють момент переходу зобов‘язань по доставці з продавця на покупця, а також розподіляють між ними усі види витрат по доставці. Для спрощення процедури укладання контракту міжнародна торговельна палата розробила міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів (правила ІНКОТЕРМС). Сьогодні існує 13 видів базисних умов, які були визначені правилами ІНКОТЕРМС 2000 року. Існує 4 групи базисних умов поставок: C, D, E, F.