Як бачимо, в сучасному світі податок переріс визначення підручника і є певним індикатором соціально-економічних стосунків в країні. Як згадувалося вище, податки діляться на різні групи, які варто розглядувати окремо.
Прямі податки. Сюди входять податок на прибуток, податок на нерухомість, податок на землю і так далі Прямі податки частіше за інших використовуються як інструмент передвиборної гонки, але не лише. Проте тут виникає конфлікт інтересів між державою і платником податків, який, хоча і є невід'ємною його частиною частіше звертає увагу на стан власного бюджету. Проте, які б популістські вислови не чули б громадяни, повна відсутність податків не здійсненно.
Отримувані кошти використовуються на цільові програми уряду в області соціальних питань і медицини, освіти і військової безпеки. Тут коштує питання про те як будувати державну політику в області прямого налогооблаженія, тобто які цілі, окрім здобуття фінансових коштів держава намагається досягти. Деякі країни мають прогресивний прибутковий податок, який не є популярним, оссобенно серед людей з достатком вище середнього. У теж час державу дає право людям зменшувати суму податку шляхом введення податкових вирахувань. Наприклад витрати на лізинг автомобіля або оплата навчання можуть значно знижувати оподатковувану суму. У США діє величезний спектр легальних способів понизити податкові платежі. Така політика приводить до того, що стимулюється споживання в певних областях економіки, що у свою чергу призводить до поліпшення економічного клімату в країні. Податок на прибуток з юридичної особи також може бути таким, що впливає на економічне життя країни. Зниження ставок і податкові канікули призводять до розвитку тих або інших областей.
Непрямі податки. Сюди входять такі податки як акцизи, мита, податки з доданої вартості і так далі Тут ситуація не така проста як з прямими податками. Існує думка, що введення мит або акцизів захищає місцеве виробництво, збільшуючи ціни на товари, що імпортуються. Такий стан речей вірний, проте дуже часто забувається друга сторона – споживач. Результатом введення нових мит з боку держави є падіння споживання в країні, коли покупці вимушені купувати менше дорожчих товарів. Різні наукові дослідження показали, що доходи від введення мит у декілька разів нижче за витрати покупців даного товару. До того ж варто відзначити, що введення мит надає певний інфляційний тиск.
Така ситуація вірна практично для всіх непрямих податків. Наприклад, введення додаткового акцизу на бензин призводить до інфляційних процесів і подорожчання майже всіх груп товарів, оскільки багато перевезень здійснюються автомобільним транспортом. Міжнародна Торгівельна Організація активно бореться за вільну торгівлю між країнами і не заохочує введення яких-небудь нових непрямих податків. Природним може здатися питання про те, як все ж стимулювати власних виробників. Програми кредитування в цілях підвищення еффектівості і продуктивності місцевого виробництва з використанням державних і приватних коштів можуть мати дієвіший результат.
Ідеальна держава повинна відмовитися від будь-яких непрямих податків. Шляхом збільшення бази платників податків і стимуляцією економічного зростання держава буде здатна покривати витрати власного бюджету, збираючи лише прибутковий податок.
Завдання 3
В таблиці приведені дані, що характеризують динаміку рівнів безробіття і інфляції (у %):
Рівень безробіття, % | 6 | 6,2 | 6,5 | 6,7 | 7,0 | 7,5 | 7,9 | 8,5 | 8,7 | 9,2 | 9,4 | 10 |
Темп приросту цін, % | 13,1 | 12 | 11,9 | 11,2 | 10,8 | 9 | 8,5 | 8 | 7,5 | 7,3 | 6,5 | 6,0 |
Визначте лінійну функцію Філіпса, побудуйте її графік і розрахуйте:
- рівень інфляції при природному рівні безробіття;
- рівень інфляції в короткостроковому періоді, якщо рівень безробіття знизиться до 3%;
- поясніть детально криву Філіпса в освітленні теорії раціональних очікувань.
РІШЕННЯ
1. Рівень інфляції можна розрахувати за наступною формулою:
πt= πtb-b(Ut-U*)
де πtb – базовий рівень безробіття;
b – коефіціент, який вказує реакцію зміни цін на стан на ринку праці, =2,65;
Ut і U* - фактичний та природний рівень безробіття.
Природний рівень безробіття становить 5-6%.
Фактичний рівень безробіття:
Де n – кількість років.
Ut=(6+6,2+6,5+6,7+7+7,5+7,9+8,5+8,7+9,2+9,4+10)/12=7,8
πtb=(13,1+12+11,9+11,2+10,8+9+8,5+8+7,5+7,3+6,5+6)/12=9,32
πt= 9,32-2,65*(7,8-5)=1,9
2. Рівень інфляції при природному рівні безробіття.
πt=9,32-2,65*(5-5)=9,32
3. Рівень інфляції в коротокостроковому періоді, якщо рівень безробіття знизиться до 3%.
πt=9,32-2,65*(3-5)=14,62
4. Крива Філіпса в освітленні теорії раціональних очікуванью
Помірна інфляція стимулює конкуренцію, збалансовує попит і пропозицію, грошово-фінансові та матеріально-технічні ресурси, зумовлює прискорення науково-технічного переозброєння виробництва. Більшість вчених вказують на умовну позитивність інфляції природного рівня або взагалі заперечують цей позитивний ефект внаслідок його короткочасності. Завдання полягає в тому, щоб не допустити високих темпів інфляції, переростання її в гіперінфляцію, сприяти поступовому зниженню інтенсивності інфляційних процесів. Практикою і теоретичними дослідженнями доведений взає-мозв'язок інфляції і безробіття. Вагомий внесок в теоретичне ос-мислення взаємодії двох найдеструктивніших факторів макроеко-номічної нестабільності зробив англійський економіст кейнсіанського напряму А. Філіпс. Уважно вивчивши дані щодо безробіття і номінальної заробітної плати у Великобританії за 1861-1957 рр., він виявив нелінійну залежність між динамікою номінальної заро-бітної плати і рівнем безробіття. Якщо припустити, що існує одна-кове співвідношення між темпами змін заробітної плати і цін, то модель Філіпса може бути перетворена в співвідношення між без-робіттям і темпами зміни рівня цін як важливого параметра інфляції. Крива Філіпса графічно зображує вибір між інфляцією та без-робіттям і вказує на обернено пропорційну залежність динаміки їх показників: чим вищий рівень безробіття, тим менший приріст но-мінальної заробітної плати, і навпаки. Крива Філіпса дає концептуальні орієнтири щодо варіантів вибору економічної політики: або достатньо висока зайнятість з мак-симальним економічним зростанням, проте за умов швидкого під-вищення цін, чи достатньо стабільні ціни, проте за умов значного безробіття. Довгі роки крива Філіпса була основою соціально-економічного регулювання в країнах розвинутої ринкової економіки. Багато за-хідних економістів і зараз виходять з того, що існують однонаправ-лений рух змін у заробітній платі і цінах, а також різноспрямова-ність між цими величинами і безробіттям. Однак події 70-х - початку 80-х років суперечили ідеї альтерна-тивного зв'язку "рівень інфляції - рівень безробіття", втіленій у кривій Філіпса. В цей час, насамперед в економіці США, виник-ло явище стагфляції - інфляції, що супроводжується стагнацією виробництва і високим рівнем безробіття в країні, одночасним підвищенням рівня цін і рівня безробіття. Це викликало критику обгрунтованості кривої Філіпса як надійного регулятора в еко-номіці. Сучасна теорія інфляції грунтується на концепції природного рівня безробіття - неокласичний економічний напрям. Природний рівень безробіття - це найнижчий підтримуваний рівень, який може бути у країні без ризику зростання інфляції. Це такий рівень недо-використання ресурсів, за якого ринки праці та ринки товарів збалансовані. За теорією природного рівня немає перманентного Ви-бору між безробіттям та інфляцією, а довгострокова крива Філіпса є вертикальною. Однак прибічники теорії економіки пропозиції, проявом якої є гіпотеза природного рівня, також не мають єдиних поглядів на проб-лему взаємозалежності інфляції та безробіття. Так, представники теорії адаптивних очікувань (монетаристський напрям) визнають альтернативність інфляції та безробіття, існування кривої Філіпса в короткочасному періоді. В довгостроковому періоді крива Філіпса набуває вигляду вертикальної прямої, тобто альтернативної залежності інфляції і безробіття не існує. Теорія раціональних очікувань, що виникла пізніше, доводить, що макроекономічна політика є неефективною, оскільки її результати завчасно враховуються робітниками. Звідси випливає, що не існує навіть короткочасового альтернативного зв'язку між інфляцією та безробіттям. Хоча багато економістів визнають концепцію природного рівня, немало запитань в ній залишаються без відповіді. Аналіз сучасних тенденцій в економіці західних країн доводить дієвість основної залежності моделі Філіпса - послаблення інфляційного процесу супроводжується зростанням безробіття. Це свідчить про складність, багатоманітність способів реалізації та форм прояву глибинних соціально-економічних закономірностей. З багаточисельних альтернативних можливостей слід відшукати таке поєднання темпу інфляції і рівня безробіття, за яким сукупний не-гативний ефект безробіття і інфляції був би мінімальним.
Завдання 4
Лінійні рівняння споживання і заощадження приймають загальну форму:
С=а0+а1Y
S=-a0+(1- а1)Y
а) Використайте такі дані для одержання точних значень параметрів цих рівнянь: