Та ціна, за якою товар продається, є дійсною, а не рівноважною ціною, оскільки, як уже підкреслювалося, дійсною (фактичною) є всяка ціна, за якою товари продаються і купуються. Економісти спрощено припускають, що фактична ціна на ринку вільної конкуренції наближатиметься до рівноважної, оскільки дія ринкових сил штовхає фактичну ціну до рівноважної. Таким чином, коли криві попиту і пропозиції залишаються стабільними протягом довшого часу, дійсна ціна буде прямувати до рівноважної.
Доти, поки фактична ціна на конкурентному ринку перевищує рівноважну, на неї буде тиснути надлишок. Аналогічно, якщо фактична ціна менша, ніж рівноважна, на неї тиснутиме нестача. У першому випадку фактичну ціну конкурентні сили штовхатимуть униз, а в другому – вгору. Таким чином, завжди існує тенденція наближення фактичної ціни до рівноважної. Проте вона не передбачає, що цей рух є завжди швидким. Інколи він може бути тривалим, а інколи фактична ціна ніколи не наближається близько до рівноважної, оскільки за короткий час рівноважна ціна знову змінюється. Підсумовуючи сказане, робимо висновок, що фактична ціна завжди прямує до рівноважної ціни. Цей висновок має велике теоретичне і практичне значення. Проте в багатьох випадках єдине, що потрібно – це передбачити, зростатиме ціна чи знижуватиметься.
Вплив на ринкову рівновагу зміни у попиті. Ми вже бачили, що криві попиту переміщуються відповідно до змін у нецінових детермінантах попиту. Будь-який графік попиту і пропозиції, подібний до зображеного на рис. 9, по суті, є моментальним знімком ринкової ситуації протягом певного періоду, тобто такого періоду, в межах якого нецінові чинники, що визначають попит і пропозицію, є сталими. Нас цікавить, що відбувається з рівноважною ціною і кількістю продукту тієї ж курчатини, коли його крива попиту змінюється?
Припустімо, що зростають доходи споживачів, і крива попиту на курчатину переміщується вправо від D0 до D1. Проте, коли відбудеться таке переміщення, ціна Р0 перестане бути рівноважною, але деякий час вона залишатиметься дійсною ціною. За цієї ціни виникає нестача кількості пропозиції, або, по-іншому, дефіцит курчатини, який на рис. 10 додаток Е вимірюється довжиною відрізку Q0Q’ = 77 500 кг – 100 800 кг = - 23 300 кг. Якась частина споживачів не зможе придбати за ціною Р0 бажану кількість курчатини, що спонукатиме їх підвищувати ціну попиту. Підвищення ціни попиту – це форма прояву конкуренції між споживачами за право купівлі додаткової кількості курчатини. Вона стимулює виробників до збільшення обсягу пропозиції курчатини, оскільки з’являється можливість підвищувати ціну пропозиції відповідно до зростання ціни попиту. Така залежність спонукатиме виробників конкурувати між собою за право продавати більшу кількість курчатини за вищою ціною. Отже, тимчасове порушення ринкової рівноваги, спричинене зростанням доходів споживачів, матиме такі наслідки:
1)зумовить тимчасове існування дефіциту курчатини;
2)примусить діяти конкурентні сили;
3)рівноважна ціна Р0 втратить свій „статус”, тобто перестане бути рівноважною, але деякий час залишатиметься дійсною;
4)фактично діюча ціна якийсь час залишатиметься нижче рівня нової рівноважної ціни, але буде неухильно наближатися до цього рівня.
Порушення ринкової рівноваги в умовах досконалої конкуренції є тимчасовим, якщо уряд не втручається у ринок певного товару і не встановлює обмеження на зміну ціни. Через деякий час ринок знову урівноважується, встановлюється нова рівноважна ціна Р1 і кількість Q’0 точці перетину старої кривої пропозиції Sо та нової кривої попиту D1 (точка е' на рис.10). Тепер на ринку курчатини продаватиметься кількість Q'0. Як бачимо, встановлення нової рівноважної ціни очищує ринок від нестачі величини пропозиції, а тому можна сказати, що ця ціна виконує ринкоочисну функцію.
Можна зробити висновок: збільшення попиту за інших однакових умов збільшуватиме ринкову рівноважну ціну і кількість, тоді як зменшення попиту зменшуватиме рівноважну ціну і кількість. Тепер можна пояснити, чому зросла ціна на курчатину у випадку, про який ішлося у першому газетному повідомленні (згадайте два газетні повідомлення, розглянуті у першому питанні теми): крива ринкового попиту на курчатину зросла, що спричинило зростання рівноважної ціни. Вплив зміни у пропозиції на ціну. Криві пропозиції так само, як і попиту, з часом переміщуються внаслідок змін у нецінових чинниках, що впливають на пропозицію. Що ж відбувається з рівноважною ціною і кількістю продукту тієї ж курчатини, коли його крива пропозиції змінюється?
Припустімо, що з’явилася ефективніша технологія відгодівлі курчат. Як ми вже знаємо, за інших однакових умов пропозиція курчатини має зрости, і крива пропозиції переміститься вправо. Наслідком удосконалення технології виробництва стане зменшення рівноважної ціни з P0 до Р'0 і збільшення рівноважної кількості попиту - пропозиції з Q0 до Q1. Можна зробити висновок: збільшення пропозиції за інших однакових умов зменшуватиме рівноважну ціну і збільшуватиме рівноважну кількість попиту – пропозиції. Досить просто з’ясувати, що зменшення пропозиції матиме протилежні наслідки.
Висновки
За допомогою поняття „попит” економісти описують поведінку не лише фактичних, а й потенційних покупців товарів і послуг. Поняття „попит” характеризує взаємозв’язок між ринковою ціною та кількістю товару, яку споживачі (домогосподарства) бажають купувати за інших однакових умов протягом певного періоду часу. Цей взаємозв’язок називають шкалою (схемою) попиту або кривою попиту. Шкалу попиту подають за допомогою табличного методу, а криву попиту – графічного методу
В економічній теорії оперують кількома видами попиту. Макроекономіка використовує поняття „сукупний попит”, тоді як мікроекономіка використовує такі поняття: „ринковий попит”, „індивідуальний попит”, „попит на продукт окремої фірми”, „галузевий попит” тощо. Відповідно до цього необхідно уточнювати в кожному конкретному випадку, про яку саме величину попиту йдеться. У цій темі аналізуються величини попиту всіх споживачів товару (ринкова величина попиту) та окремого споживача (індивідуальна величина попиту).
Кожен ринок має сторону пропозиції, так само як і сторону попиту. Пропозиція – це кількість певного товару, яку виробники бажають виготовляти і продавати за кожної ціни протягом певного періоду часу за інших однакових умов.
Пропозиція може бути представлена шкалою (схемою) пропозиції, тобто таблицею, яка показує кількість певного товару, що буде пропонуватись за кожного рівня ціни за інших однакових умов у межах деякого часового періоду.
На попит і пропозицію впливають багато різних факторів, і реакція на них теж різна. Ступінь зміни попиту й пропозиції під впливом певних факторів характеризує ступінь їх еластичності. Еластичність – це міра реагування однієї змінної величини на зміну іншої? здатність функції реагувати на зміну аргументу. Еластичність виражається як відношення відсоткових змін. Це уніфікована форма виразу, відсотки залишаються незмінними у будь-якому випадку, незалежно від того, в яких одиницях вимірювання виражаються початкові дані.
Також необхідно відмітити, що попит і пропозиція на ринку взаємопов’язані. Саме з їх допомогою встановлюється ціна на той чи інший товар, а також визначається необхідна кількість даного товару.
Отже, попит і пропозиція є досить складними процесами, знання їхніх законів та особливостей є необхідними для майбутніх економістів, які працюватимуть в ринковій економіці.
Список використаної літератури
1. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю. Медведєв В.С. Політична економія. – К.: Ніка-Центр: Ельга, 2000.
2. Беляєв О.О. Бебело А.С. Перехідна економіка: основні концепції та характерні риси. – К.: КНЕУ, 2001.
3. Бодров І.О., Рибалкін А.В. Політична економія. – К.: КНЕУ, 2001.
4. Гальчинський А.С. Основи економічної теорії. – К.: Вища школа, 1995.
5. Гальчинський А.С. Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань. – К.: Вища щкола, 1999.
6. Климко Г.Н. Основи економічної теорії. – К.: Знання Пресс, 2001.
7. Кривенко К.Т., Савчук В.С. Політична економія. – К.: КНЕУ, 2001. – 508 с.
8. Мочерний С.В., Симоненко В.К. Основи економічної теорії. – К.: Знання 2000.
9. Ніколенко Ю.В. Політекономія. – К.: ЦУЛ. – 412 с.
10. Предборський В.А. Основи економічної теорії. – К.: Кондор, 2002. – 621 с.
Додаток А
Таблиця 1. Шкала ринкового попиту на курчатину, 2000 р. (гіпотетичні дані)
Комбінації | Ціна (грн. за кг), Р | Кількість попиту (тис. кг на рік), Q |
U V W X Y Z | 2 4 6 8 10 12 | 110,0 90,0 77,5 67,5 62,5 60,0 |
грн./кг
1210
8
6
4
2
0 20 40 60 80 100 120 140
Q (тис. кг на рік)
Рис. 1. Ринкова крива попиту на курчатину
Додаток Г
Таблиця 2. Шкала ринкової пропозиції курчатини, 2000 р. (дані гіпотетичні)
Комбінації | Ціна (грн. за 1 кг), Р | Кількість пропозиції (тис. кг на рік), Р |
u v w x y z | 2 4 6 8 10 12 | 5,0 46,0 77,5 100,0 115,0 122,5 |
грн./кг
12
10
8
6
4
2
0 20 40 60 80 100 120 140
Q (тис. кг на рік)
Рис.5 Крива ринкової пропозиції курчатини.
Додаток Е
P
грн./кг
1210
8
6
4
2
0 20 40 60 80 100 120 140
Q (тис. кг на рік)
Рис. 9. Рівновага на ринку курчатини