Міністерство освіти і науки України
Київський національний економічний університет
Кафедра політичної економії обліково-економічних факультетів
Курсова робота
на тему: «Закон вартості: сутність та основні функції»
Студентки І курсу,
12 групи, спеціальності 6509
Обліково-економічного факультету
Цьока О.В.
Науковий керівник
доц. Тимошевська Л.Д.
Київ – 2008
ПЛАН
ВСТУП
4. ВПЛИВ ЗАКОНУ ВАРТОСТІ НА ТОВАРНЕ ВИРОБНИЦТВО
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУ
Суспільство являє собою сукупність людей, об’єднаних на певному ступені історичного розвиткутими чи іншими економічними законами, що визначають всі інші суспільні відносини. Дані економічні відносини складаються у системі виробництва, розподілу, обміну та споживання. Ці відносини створюють економіний «фундамент» суспільства, над яким знаходиться ідеологічна та політична надбудови. Так, наприклад, політичні погляди, ідеї, відносини породжуються економікою, та, відповідно, вони є вторинними, похідними від економіних відносин, визначаються ними та служать їм. Однак і політика має значний вплив на економіку. Через політику, наприклад, здійснюється використання економічних законів.
Економічне життя суспільства складається з різних явищ та процесів. Сутність цих процесів виражається суспільним виробництвом, яке включає в себе матеріальне та нематеріальне виробництво. Останнім часом значно зросла роль нематеріальної сфери. Необхідно зазначити, що дане явище є закономірністю соціально-економічного розвитку всіх країн. Так у розвинених країнах близько половин працездатного населення працює у сфері нематеріального виробництва. На сучасному етапі розвитку з’являються умови для пришвидшеного росту невиробничої сфери. В першу чергу це пов’язано з науково-технічним прогресом. Науково-технічний прогрес кардинально змінив усі сфери життєдіяльності суспільства. Економіка в таких умовах здійснює перехідна нові умови функціонування. Важливу роль при цьому виконує економічна теорія.
Економічна теорія – одна з найдавніших наук. Окремі елементи економіних знань з’явилися у давньому світі. Як галузь науки економічна теорія виникла у період становлення капіталізму, тобто XVI-XVII ст.
Вивчаючи історію економічної науки, можна сказати, що економістів завжди хвилювало питання вартості товарів. Це і зрозуміло. Адже вартість – одна з найважливіших економічних категорій. Визначення вартості можна сформулювати наступним чином. Вартість – це елемент економіних відносин у кооперації праці при товарно-грошовій системі взаємозв’язків виробників. Вона створює кількісні значення цих взаємозв’язків у виробництві, розподілі, обміні та споживанні продуктів як товарів. Величина вартості визначається працею, затраченою на виготовлення одиниці кожного товару.
Питанням вартості займалися різні економісти та у кожного з них були свої погляди на процеси формування вартості. Відповідно, виникало декілька теорій вартості. Це трудова теорія вартості, додаткова теорія вартості, теорія трудових видатків та теорія граничної корисності.
Як існує закон попиту, так існує і закон вартості. Даний закон виражає причинно-наслідковий зв’язок між формуванням ціни на базі вартості виробництва кожного товару, з одного боку, та створенням економічних стимулів для прогресу придуктивних сил суспільства, з іншого боку.Функціональне значення закону вартості заключається у забезпеченні факторів економічного стимулювання розвитку продуктивних сил.
У товарному господарстві продукти виробляються для обміну шляхом купівлі-продажу. На ринку в обмінні відносини вступають двоє людей – продавець та покупець. Кожен з них приходить на ринок з діаметрально протилежними інтересами. Відповідно, ринок – це завжди боротьба інтересів. У результаті цієї боротьби як продавець, так і покупець приходять до єдиного інтересу, тобто обмінюються товарами за єдиним еквівалентом, в основі якого лежать суспільно-необхідні витрати праці на їх виробництво – вартість. Ці взємозв’язки у товарному господарстві носять об’єктивний і стійкий характер та приймають форму закону вартості. Таким чином, у формуванні величини вартості товарів визначним є закон вартості.
Виникнення закону вартості відноситься лдо того часу, коли продукти почали перетворюватися на товари. Як вказував Енгельс, початок обміну товарів йде вглиб віків. У Єгипті це відбулося за три, а можливо, і за п’ять тисяч років до нашого часу, у Вавилоні – за 4-6 тисяч років. З’явившись разом із виникненням товарного виробництва та існуючи протягом тисячоліть, закон вартості отримує найбільш широку сферу дії лише в умовах капіталізму. Це пов’язано з тим, що у цей час товарне виробництво набуває всезагального характеру.
Сутність закону вартості зводиться до того, що виробництво та обмін товарів здійснюються у відповіності до його вартості та суспільно-необхідних витрат праці. Необхідно зазначити, що даний закон виникна базі товарного виробництва та діє у будь-якому суспільстві, де товарні відносини мають місце. Закон вартості основний закон товарного господарства – виражає об’єктивну необхідність, щоб вартість товарів визначалася суспільно-необхідним часом. Це той робочий час, який витрачається на виготовлення подуктів за нступних умов:
•за суспільно нормального стану виробництва;
•за середньої кваліфікації прцівників;
•за середньої інтенсивності праці;
Практично даний час використовується на створення більшості товарів.
Закон вартості є законом цін, він регулює ціноутворення, складаючи його вихідну основу. У реальному житті у процесі становлення ринкових цін враховуються такі умови, як співвідношення попиту та пропозиції, співвідношення цін на однойменні товари. Тому у процесі використаннязакону вартості можуть поєднуватися вільні, договірні, лімітні, контрактні, комерційні та інші різновили цін. Значний вплив на ціни мають методи їх встановлення. Дані методи називаються механізмом ціноутворення. В еконміній теорії виділяють два підходи до встановленя цін:
•ринковий. За такого підходу визначними факторами виступають конь’юктура ринку, попит та пропозиція на товари.
•витратний. Згідно цього підходу в основувстановлення ціни закладаються виробничі витрати, та перш за все, робітничі, пов’язані зі створенням товарів.
Законом вартості називається економіний закон, згідно якому товари на ринку обмінюються у відповіності до кількості та якості витраченої на їх виробництво праці.
Важливою умовою є те, що ціна є грошовим вираженням вартосіт. Ватість та ціна співвідносяться як вміст та форма. В основі руху цін лежить рух вартостей. Однак, ціни, отримавши самостійне існування на ринку, також мають свої закони встановлення динаміки, так як на їх величину впливає не лише вартість. Але саме вона є тим якорем, який повертає їх до вихідного початку, як би високо вони не підіймалися та як би низько вони не падали.
Основою ціни товарів є вартість виробництва. Голка, молоток, електропила, автомотор мають ціни, що відрізняються від ціни на автомобіль, та в першу чергу внаслідок витрат праці на їх виготовлення. Але ціна кожного товару відрізняється від вартості під впливом сукупності факторів. Однак, вартість ефективно впливає на прогрес продуктивних сил за умов зближення ціни та вартості товарів. Та фактори, що наближують ціни товарів до їх вартості, формують ефективну тенденцію реалізації закону вартості. А фактори, що відхиляють ціни від вартості, створюють негативну тенденцію його вияву.
Закону вартості притаманні наступні риси:
· в основі вартості лежить суспільно-необхідна праця;
· величина вартості товарів прямопропорційна до кількості втіленої в ньому суспільно-необхідної праці та оберненопропорційна його продуктивній силі;
· обмін товарів здійснюється відповідно до кількості втіленої в них суспільно-необхідної праці;
· з виникненням грошей та ціни закон вартості виступає в якості регулятора цін, визначаючи їх рівень;
· через механізм ринкових цін закон вартості розповсюджує свою регулюючу роль на процес виробництва, сприяючи його скороченню або розширенню;
· індивідуальні витрати праці зводяться до суспільно-необхідних, індивідуальні вартості – до суспільної вартості, яка є основою ціни.
Закону вартості у сучасній системі економічних відносин належить дуже важлива роль. Функціональне значення закону вартості заключається у забезпеченні факторів економічного стимулювання розвитку продуктивних сил. Ефективність цієї функції у практиці господарювання залежить від варіантів взаємозв’язку з іншими законами – конкуренції, монополії, грошового обігу та інших законів економічних відносин, від закріплених принципів їх взаємозв’язків в юридичних законах держави по керуванню та регулюванню товарно-грошових відносин.
Але крім цієї функції закон вартості виконує ряд наступних функцій:
1. Перша функція заключається у виконанні обліку суспільної праці через формування суспільно-необхідних витрат праці.
2. Друга функція полягає у тому, що закон забезпечує розподіл праці між різними сферами виробництва. Інакше кажучи, закон вартості є стихійним регулятором у розподілі ресурсів товарного виробництва. У здійсненні цієї функції важливу роль грає динаміка цін. Через механізм коливання ринкових цін навколо вартості відбуваються переливання та переміщення факторів виробництва (праці, капіталу ... ) з одних галузей національної економіки в інші, регулюється відношення між випуском товарів. Для задоволення різних потреб суспільства вся суспільна праця повинна розподілятися між різними галузями. Внаслідок стихійності виробництва ця пропорційність постійно порушується, та ,відповідно, будь-який товар може виявитися виробленим або у надлишку, або у недостатній кількості. Наприклад, перевищення пропозиції на взуття над попитом на неї може викликати падіння цін на взуття нижче його вартості. А недостатня пропозиція тканин призведе до підвищення ціни на них вище їх вартості. У таких умовах частина товаровиробників може перейти від виробництва взуття до виробництва тканин, як до більш вигідної справи. Внаслідок цього, виробництво та пропозиція на взуття будуть зменшуватися, та ціни на нього зростуть, а виробництво та пропозиція на тканини зростуть, та ціни на них будуть зменшуватися. В умовах стихійного виробництва може початися зворотній перехід товаровиробників від виробництва тканин довиробництва взуття. Таким чином, закон вартості регулює розміри товарного виробництва та співвідношення між виробництвом різних товарів.