Кожна з цих груп включає певну кількість конкретних абсолютних чи відносних показників, що характеризують загальну ефективність господарювання або ефективність використання окремих видів ресурсів (табл. 1.1).
Таблиця 1.1
Система показників ефективності виробництва (діяльності) первинних суб’єктів господарювання [16, с. 245]
| Узагальнюючі показники | Показники ефективності використання | ||
| праці (персоналу) | виробничих фондів | фінансових коштів | |
| · Рівень задоволення потреб ринку · Виробництво чистої продукції на одиницю витрат ресурсів · Прибуток на одиницю загальних витрат · Рентабельність виробництва · Витрати на одиницю товарної продукції · Частка приросту продукції за рахунок інтенсифікації виробництва · Народно-господарський ефект використання одиниці продукції | · Темпи зростання продуктивності праці · Частка приросту продукції за рахунок зростання продуктивності праці · Відносне вивільнення працівників · Коефіцієнт використання корисного фонду робочого часу · Трудомісткість одиниці продукції · Зарплатомісткість одиниці продукції | · Загальна фондовіддача (за обсягом продукції) · Фондовіддача активної частини основних фондів · Рентабельність основних фондів · Фондомісткість одиниці продукції · Матеріаломісткість одиниці продукції · Коефіцієнт використання найважливіших видів сировини й матеріалів | · Оборотність оборотних коштів · Рентабельність оборотних коштів · Відносне вивільнення оборотних коштів · Питомі капітальні вкладення (на одиницю приросту потужності або продукції) · Рентабельність інвестицій · Строк окупності вкладених інвестицій |
Для всебічної оцінки рівня й динаміки абсолютної економічної ефективності виробництва, результатів виробничо-господарської та комерційної діяльності підприємства (організації) поряд із наведеними основними варто використовувати також і специфічні показники, що відбивають ступінь використання кадрового потенціалу, виробничих потужностей, устаткування, окремих видів матеріальних ресурсів тощо.
Конкретні види ефективності можуть виокремлюватися не лише за різноманітністю результатів (ефектів) діяльності підприємства (організації), а й залежно від того, які ресурси (застосовувані чи споживані) беруться для розрахунків. Застосовувані ресурси – це сукупність живої та уречевленої праці, а споживані – це поточні витрати на виробництво продукції (надання послуг). У зв’язку з цим у практиці господарювання варто виокремлювати також ефективність застосовуваних і споживаних ресурсів як специфічні форми прояву загальної ефективності виробництва (діяльності). У даному разі йдеться про так звані ресурсні та витратні підходи до визначення ефективності із застосуванням відповідних типів показників.
Узагальнюючий показник ефективності застосовуваних ресурсів підприємства (організації) можна розрахувати, користуючись формулою:
ЕЗР = VЧП / (ЧП + (ФОС + ФОБ) / kПВП), (2)
де ЕЗР – ефективність застосовуваних ресурсів, тобто рівень продуктивності суспільної (живої та уречевленої) праці; VЧП – обсяг чистої продукції підприємства; ЧП – чисельність працівників підприємства; ФОС – середньорічний обсяг основних фондів за відновною вартістю; ФОБ – вартість оборотних фондів підприємства; kПВП – коефіцієнт повних витрат праці, що визначається на макрорівні як відношення чисельності працівників у сфері матеріального виробництва до обсягу утвореного за розрахунковий рік національного доходу і застосовується для перерахунку уречевленої у виробничих фондах праці в середньорічну чисельність працівників.
Узагальнюючим показником ефективності споживаних ресурсів може бути показник витрат на одиницю товарної продукції, що характеризує рівень поточних витрат па виробництво і збут виробів (рівень собівартості).
Як відомо, до собівартості продукції споживані ресурси включаються у вигляді оплати праці (персонал), амортизаційних відрахувань (основні фонди і нематеріальні активи) і матеріальних витрат (оборотні фонди).
З-поміж узагальнюючих показників ефективності виробництва (діяльності) того чи того первинного суб’єкта господарювання виокремлюють насамперед відносний рівень задоволення потреб ринку. Він визначається як відношення очікуваного або фактичного обсягу продажу товарів (надання послуг) суб’єктом господарювання до виявленого попиту споживачів.
До важливих узагальнюючих показників ефективності виробництва (діяльності) належить також частка приросту продукції за рахунок інтенсифікації виробництва. Це зумовлюється тим, що за ринкових умов господарювання вигіднішим економічно й соціальне є не екстенсивний (через збільшення застосовуваних ресурсів), а саме інтенсивний (за рахунок ліпшого використання наявних ресурсів) розвиток виробництва.
Визначення частки приросту продукції за рахунок інтенсифікації виробництва здійснюється за формулою:
ЧІНТ = 100 ´ (1 – DРЗ / DVВ), (3)
де ЧІНТ – частка приросту обсягу продукції, зумовлена інтенсифікацією виробництва; DРЗ – приріст застосовуваних ресурсів за певний період (розрахунковий рік), %; DVВ – приріст обсягу виробництва продукції за той самий період (рік), %.
Народногосподарський ефект використання одиниці продукції як узагальнюючий показник ефективності того чи того виробництва обчислюється як приріст чистого прибутку (доходу), тобто як приріст загального ефекту (збільшення прибутку внаслідок зростання обсягу виробництва і продуктивності праці, економії експлуатаційних витрат та інвестиційних ресурсів тощо) за відрахуванням вартості придбаної (купленої) продукції виробничо-технічного призначення.
Щодо решти системи показників, диференційованих за видами ресурсів та наведених у табл. 1.1, то вони використовуються відповідно до заздалегідь визначеної цілі вимірювання ефективності та способів використання результатів такого вимірювання. Існують принаймні дві постійні цілі: 1) оцінка та узагальнення ефективності діяльності виробничих підрозділів і функціональних служб з наступним визначенням пріоритетних напрямків мотивації та реальних механізмів впливу на позитивну динаміку діяльності в майбутньому; 2) порівняння рівнів ефективності господарювання, досягнутих даним підприємством та його конкурентами на ринку, щоб запобігти зниженню престижу й конкурентоспроможності у сфері бізнесу.
Ефективність виробництва (продуктивність системи) має поліморфність визначення й застосування для аналітичних оцінок та управлінських рішень. З огляду на це важливим є виокремлювання за окремими ознаками (класифікація) відповідних типів ефективності (продуктивності), кожний з яких має певне практичне значення для системи господарювання (табл. 2.1).
Відповідні типи ефективності виробництва (діяльності) виокремлюються переважно на підставі одержуваних ефектів (результатів) господарської діяльності підприємства (організації). У зв’язку з цим виникає необхідність навести сутнісно-змістову характеристику окремих типів ефективності.
Економічну ефективність відображають через різні вартісні показники, що характеризують проміжні та кінцеві результати виробництва на підприємстві чи в іншій інтеграційній виробничій структурі. До таких показників належать:
− обсяг товарної, чистої або реалізованої продукції;
− величина одержаного прибутку, рентабельність виробництва;
− економія тих чи тих видів ресурсів (матеріальних, трудових) або загальна економія від зниження собівартості продукції;
− продуктивність праці тощо.
Соціальна ефективність полягає у скороченні тривалості робочого тижня, збільшенні кількості нових робочих місць і рівня зайнятості людей, поліпшенні умов праці та побуту, стану довкілля, безпеки життя тощо. Соціальні наслідки виробництва можуть бути не лише позитивними, а й негативними (безробіття, посилення інфляції, погіршання екологічних показників).
Таблиця 2.1
Типова класифікація ефективності виробництва (діяльності)
за окремими ознаками [4, с. 451]
| Класифікаційна ознака | Ефективність |
| Одержаний результат (наслідки) | · Економічна · Соціальна |
| Місце одержання ефекту | · Локальна (комерційна) · Народногосподарська |
| Метод розрахунку | · Абсолютна · Порівняльна |
| Ступінь збільшення ефекту | · Первинна · Мультиплікаційна · Синергічна |
| Структура організації виробництва | - Робочого місця - Виробничого підрозділу (дільниці, цеху, виробництва) - Підприємства в цілому |
| Тип економічного зростання виробництва | - Екстенсивного розвитку - Інтенсивного розвитку |
| Напрям інноваційно-інвестиційної діяльності | - Науки, техніки і технології - Організаційно-управлінських інновацій - Інвестиційних проектів і програм |
| Характер витрат | - Поточних витрат - Одноразових (капітальних) витрат |
| Об’єкт оцінки | - Повна (інтегральна) - Часткова (окрема) - Чинникова (багаточинникова) |
| Масштаб міжнародного співробітництва | - Зовнішньоекономічної діяльності фірми - Діяльності спільних підприємств і транснаціональних корпорацій |
Локальна (комерційна) ефективність визначає конкретний результат виробничо-господарської чи іншої діяльності підприємства, унаслідок якої воно має певний зиск (дохід, прибуток).