В дисертаційній роботі використовувались дані статистичної річної звітності: 29 с.-г. «Про збір урожаю сільськогосподарських культур»; 21-заг «Звіт про реалізацію сільськогосподарської продукції»; 16 с.-г. «Баланс сільськогосподарської продукції», що дає змогу повною мірою порівняти дані по сільгосппідприємствах та областях, а також детально обґрунтувати перспективи розвитку та розміщення садівництва в цілому, виявити напрями удосконалення ринку плодово-ягідної продукції. Все це вимагає більшого обсягу інформації з різних джерел. З цією метою були використані різні методи дослідження. Перш за все здійснений детальний аналіз та групування сільськогосподарських підприємств виробників плодово-ягідної продукції у південному регіоні Степу, який включає Бердянський, Веселівський, Мелітопольський, Приморський, Приазовський та Якимівський райони. У результаті виділено три типових господарства з виробництва плодів та ягід: дослідне господарство “Мелітопольське”, ТОВ “Маяк”, СВК “ім. Фрунзе”.
Урожайність плодово-ягідних культур відзначається досить різко вираженою періодичністю та нерівномірністю по окремих періодах за роками. Тому для одержання достовірних висновків про економічну ефективність та розвиток садівництва в регіоні у дисертаційному дослідженні використано дані за 4 або 6 років.
Управління процесом розміщення й ефективного ведення садівництва найбільш результативне за умови, коли воно спирається на дані системного дослідження при використанні комплексу методів та прийомів, і зокрема, розрахунково-конструктивного, абстрактно-логічного, виробничо-аналітичного, монографічного, статистичного, економіко-математичного та інших.
При аналізі розміщення й ефективності садівництва насамперед необхідно використовувати методи статистики – сукупність загальних та спеціальних принципів і засобів, які використовуються для вивчення кількісної сторони суспільних явищ та процесів у нерозривному зв‘язку з їх кількісними параметрами. Методи статистичного спостереження дають можливість одержати масові достовірні дані про показники рівня та розвитку садівництва в досліджуваних господарствах різних форм власності.
Важливим етапом роботи з інформацією щодо розвитку садівництва є застосування методу статистичних групувань, який являє собою виділення в сукупності явищ кількісно однорідних груп за однією чи кількома ознаками. В даному дослідженні для виявлення впливу факторів на ефективність розвитку і ведення садівництва був використаний метод факторних аналітичних групувань. Він дозволив встановити взаємозв‘язок між спеціалізацією, концентрацією насаджень, урожайністю плодів і ягід, формами власності та виробничими витратами на 1 га, товарністю і рентабельністю виробництва садівницької продукції.
Аналітичні групування не дають змоги одержати повну кількісну характеристику впливу рівнів спеціалізації та концентрації на ефективність садівництва в сільськогосподарських підприємствах. Тому необхідно використовування більш точних кількісних методів, які відносяться до математичної статистики, тобто кореляційно-регресійні прийоми й дисперсійний аналіз, які є логічним продовженням групувань. Пристосування кореляційно-регресійного аналізу дозволило визначити вплив окремих видів ресурсів на обсяг валової продукції садівництва, структуру ресурсного потенціалу галузі та виявити раціональні шляхи його подальшого формування.
Для визначення загальної тенденції зміни рівня урожайності за окремими плодово-ягідними культурами був використаний метод вирівнювання рядів динаміки способом найменших квадратів за лінійним трендом та по параболі.
У дисертації був використаний метод розрахунку показників динаміки (абсолютний приріст, коефіцієнт росту, частка приросту, значення 1% приросту), що дозволило визначити загальну динаміку валового збору окремо в сільськогосподарських підприємствах і господарствах населення.
Визначення показників структури дозволило розподілити й проаналізувати структуру площ під багаторічними насадженнями за категоріями господарств та групами культур одночасно.
Для порівняння аналізу наслідків і причин стану виробництва у розрахунку плодових культур на 1 га сільськогосподарських угідь був використаний метод складових статистичних показників на ряд простих.
Досліджувані господарства значно різняться за розмірами, спеціалізацією т показниками ефективності виробництва тому для вивчення рівня розвитку садівництва був використаний монографічний метод. Монографічне вивчення господарств дозволило у конкретних умовах виробництва виявити особливості ведення садівництва та типові риси й тенденції розвитку галузі в умовах зміни земельних відносин і реформування сільськогосподарських підприємств у процесі переходу до ринкових відносин.
Нині статистичні дані не дають можливості більш повно проаналізувати рівень споживання плодово-ягідної продукції. З цією метою застосований експериментальний метод, який дозволив виявити основних споживачів плодово-ягідної продукції, їх частку в загальній структурі харчування, уточнити періоди найбільшого споживання продукції в регіоні тощо. Для уточнення обсягів визначення споживання плодово-ягідної продукції нами були проведені маркетингові дослідження. Дослідження проводилось методом анкетного опитування за місцем проживання. Генеральна сукупність – населення Запорізької області обласного і районних центрів та сільської місцевості. Обсяг вибірки становив 500 осіб. Основними завданнями даного дослідження були: визначення соціально-демографічного портрету споживача плодово-ягідної продукції; розрахунок обсягів купівлі плодів і ягід залежно від середньомісячного доходу сім‘ї; визначення асортименту переваги (вид, сорт плодово-ягідної продукції та рівень переробки продукції); вимірювання сезонних змін споживчого попиту на плодово-ягідну продукцію.
Таким чином, послідовний аналіз економічних показників, які були обрані згідно наведеної методики дослідження за визначеними економіко-математичними методами дають можливість всебічно проаналізувати ефективність виробництва плодово-ягідної продукції в сільськогосподарських підприємствах і визначити напрями подальшої її підвищення.
Висновки до розділу 1
1. Економічні аспекти ефективності виробництва плодово-ягідної продукції в умовах командно-адміністративної системи досить широко були висвітлені в роботах українських вчених. В умовах ринкової економіки поряд з питаннями підвищення урожайності плодів і ягід, зниження собівартості продукції та витрат праці, немаловажними постають питання пошуку нових каналів реалізації, удосконалення економічних відносини з переробними підприємствами і ринкової інфраструктури. Основною метою діяльності сільськогосподарських підприємств сьогодні є одержання прибутку від результатів діяльності.
2. Проблеми подальшого розвитку і ефективності садівництва мають вирішуватися за допомогою оцінки найповнішої адаптації цієї галузі та оптимального розміщення плодових насаджень згідно з природними та економічними умовами регіону.
3. Оптимальне розміщення плодово-ягідних насаджень базується на спеціалізації та концентрації виробництва, розміщенні породно-сортового складу насаджень, наближеності переробних підприємств, наявності підприємств ринкової інфраструктури та потреб населення в плодах і ягодах.
4. Згідно з метою дисертаційного дослідження запропонована схема поетапного вивчення процесу розвитку й аналізу ефективності садівництва в ринкових умовах, яка включає до себе питання розміщення багаторічних насаджень, виробництво та реалізацію плодово-ягідної продукції, а також забезпеченість населення плодово-ягідної продукцією.
РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ПЛОДОВО-ЯГІДНОЇ ПРОДУКЦІЇ
2.1. Розміщення і породно-сортовий склад насаджень
Південний Степ є одним із провідних регіонів України з виробництва плодів та ягід, особливо кісточкових культур, що дозволяє забезпечувати внутрішню потребу в продукції й поставляти її в інші регіони країни та ближнього зарубіжжя. За останні роки виробництво плодово-ягідної продукції у Південному Степу характеризується зменшенням як загальної площі насаджень, так і площі насаджень у плодоносному віці (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Динаміка виробництва плодово-ягідної продукції у Південному Степу в усіх категоріях господарств
| Показники | Роки | ||||||
| 1990 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | |
| Загальна площа плодово-ягідних насаджень, тис. га | 201,1 | 129,5 | 118,7 | 110,7 | 102,3 | 90,6 | 83,3 |
| Площа плодово-ягідних насаджень у плодоносному віці в усіх категоріях господарств, тис. га | 146,4 | 110,0 | 103,5 | 97,7 | 91,7 | 81,1 | 73,5 |
| Валовий збір плодів та ягід , тис. ц | 9357 | 3448 | 1138 | 3465 | 2156 | 2094 | 4313 |
| Урожайність плодів та ягід, ц/га | 63,9 | 31,3 | 11,0 | 35,5 | 23,5 | 25,8 | 58,7 |
| Частка Південного Степу у виробництві плодів та ягід в Україні, % | 32,2 | 29,3 | 14,9 | 23,9 | 19,5 | 17,3 | 25,4 |
| Частка областей Південного Степу у виробництві плодів та ягід, % | |||||||
| АР Крим | 53,5 | 46,3 | 19,9 | 38,5 | 18,2 | 16,9 | 29,1 |
| Запорізька | 16,3 | 5,7 | 13,7 | 16,7 | 19,7 | 22,5 | 19,4 |
| Миколаївська | 9,1 | 9,2 | 10,5 | 6,8 | 10,5 | 9,4 | 8,5 |
| Одеська | 11,9 | 21,0 | 17,0 | 19,1 | 25,2 | 30,9 | 24,3 |
| Херсонська | 9,2 | 17,9 | 38,9 | 18,9 | 26,4 | 20,3 | 18,7 |
Починаючи з 1990 року садівництво Південного Степу зазнало спаду: зменшилися площі насаджень, різко знизились урожайність і валові збори продукції. Зокрема, у 1999 р. виробництво плодів і ягід порівняно з 1990 р. в області зменшилось у 8 разів. Після реформування колективних сільськогосподарських підприємств у господарські структури ринкового спрямування спостерігається процес піднесення галузі: у 2003 р. урожайність плодів та ягід зросла до 58,7 ц/га, обсяги валового збору збільшились у 4 рази порівняно з 1999 роком. Частка Південного Степу у виробництві продукції в Україні займає 25,4%.