Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції (стр. 31 из 33)

Згідно з вимогами до споживчої якості, а також харчової цінності плодової продукції існує система показників, які забезпечують оцінку її якості як на окремих стадіях проходження до споживача, так і протягом життєвого циклу (рис. 3.8).

У підвищенні якості плодової продукції особливе місце посідає правильний добір порід, сортів і підщеп. Вибір сортів залежить від придатності їх до тривалого зберігання, строків дозрівання та вимог конкретних споживачів по різних каналах збуту продукції. Розрахунок коефіцієнта кореляції залежності урожайності від вибору сорту в ДГ “Мелітопольське” свідчить, що тіснота зв‘язку між урожайністю черешні та добору сорту становить 6-7відсотків.

Сорт передусім впливає на окупність виробництва плодів. На внутрішньому ринку перевага надається сортам з високою якістю продукції та плодами привабливого зовнішнього вигляду. Наприклад, яблука повинні бути в діаметрі 7-8 см, яскраво забарвленими та без будь-яких механічних пошкоджень. Впровадження у виробництво нових сортів з високими смаковими й біологічними властивостями стимулюється підвищеними цінами на цю продукцію. Нині на ринку збільшився попит на такі сорти яблук, як Голден Делішес та Чемпіон, середня ціна продажу яких удвічі вища, ніж традиційні сорти Макінтош та Джонатан. На ринках існує так звана “мода” на сорти плодової продукції. Так, якщо в зарубіжних країнах увага приділяється якомусь одному сорту з різноманітними смаковими якостями і зовнішнім виглядом.

Аналіз діяльності спеціалізованих сільськогосподарських підприємств у розділі 2 показав, що поряд з досягненням найкращих економічних показників виробництва плодово-ягідної продукції, як правило, забезпечується і вища її якість. Це закономірно, оскільки велике спеціалізоване виробництво має великі можливості щодо використання досягнень науково-технічного прогресу, розробки й впровадження досконалої технології виробництва високоякісної продукції. У ДГ “Мелітопольське” вирощується понад 30 сортів яблук. Урожайність деяких сортів яблук в 2001 р. становила: Карола – 587,5 ц/га, Ред Мела – 437,5 ц/га, Яркоє – 750,0 ц/га, Хасилдар – 775,0 ц/га, Зірка – 555,0 ц/га, Прима – 387,5 ц/га, Азербайджанське – 371,3 ц/га, Оранжеве благове – 512,5 ц/га. Середня урожайність яблук в 2001 р. у всіх категоріях господарств була 23,2 ц/га, а в сільськогосподарських підприємствах – 18,4 ц/га.

Такі показники урожайності одержані перш за все за рахунок застосуванню удосконалених технологій вирощування та уведення якісних, конкурентоспроможних сортів. Сорти плодово-ягідної продукції різняться за показниками якості, строками дозрівання, умовами зберігання та транспортування. Так, з літніх сортів яблуні вирощуються такі сорти: Мела, Карола, Єва, Ред Мела, Яркоє, з осінніх – Прима, азербайджанське, Зірка, Пуритан, Голден Резістент, Гала, Ліберті; із зимових – Голдспур, Голден Делішес, Старт, Південне, Світанок, Кандиль Краснодарський. Це дає можливість господарству не тільки вільно конкурувати на регіональному ринку, а вивозити якісну продукцію за межі області та країни.

Вихід на ринок нових сортів плодових культур, з одного боку, вимагає додаткових витрат на просування продукції, рекламу і забезпечення населення інформацією про нові споживчі якості та переваги, що пов‘язано з деяким ризиком для виробників її. З іншого боку, відсутність асортименту товару обмежує вибір покупців і знижує рівень задоволення їх потреб.

Актуальність проблеми якості продукції зростає із задоволенням кількісної потреби населення у плодах та ягодах. Виробництво необхідних населенню плодів може бути ефективним тільки у тому разі, якщо відомі загальний обсяг і структура платоспроможного попиту. Під впливом збільшення попиту на сливу та абрикос виробництво переходить на вирощування кісточкових, що зумовлює відповідні зміни у структурі породно-сортового складу та вирощуванні саджанців. Підвищення потреби у вітамінах і мінеральних речовинах у зв‘язку з Чорнобильською катастрофою та незадовільним екологічним станом забезпечило розвиток ягідництва та вирощування яблук.

Поняття “якість плодової продукції” охоплює не тільки зовнішній вигляд, характеристику продукції, споживчі властивості, а й поширюється на масу плодів, упаковка плодової продукції, що є важливим чинником при виборі товару. Повинні також передбачатися певні вимоги до калібровки плодів, тобто розподіл її за розмірами. Калібровка обов‘язкова для плодів вищих сортів, оскільки покращує товарний вигляд, полегшує правильну упаковку та їх цілість під час транспортування і в кінцевому результаті впливає на рівень реалізаційної ціни.

Основою формування якісної плодово-ягідної продукції є стандартизація, мета – гарантування якості продукції з урахуванням вимог світового ринку та забезпечення безпеки здоров‘я населення. Декретом Кабінету Міністрів України “Про стандартизацію та сертифікацію” від 10 травня 1993 року № 46-93 передбачені нормативні документи щодо стандартизації плодової продукції: державні стандарти України, галузеві стандарти України, технічні умови України [24].

В умовах конкуренції для забезпечення конкурентоспроможності на світовому ринку виробники плодової продукції повинні орієнтуватися на міжнародні стандарти ІСО (International Standards Organization), тобто стандарти міжнародної організації по стандартизації, яка сприяє розвитку системи стандартизації у світовому масштабі для полегшення міжнародного товарообміну і взаємодопомоги.

Конкурентоспроможність плодової продукції визначається не тільки її якістю, а й ціною, що насамперед залежить від витрат на її виробництво. Для досягнення конкурентоспроможності необхідно, щоб витрати на якість становили не менше 15-20% сукупних витрат. Проте, офіційні статистичні узагальнені дані про якість плодів та ягід протягом 1998-2003 років відсутні. Звітні дані за встановленими формами не дають змоги поглиблено проаналізувати показники якості плодової продукції та обсяги реалізації плодів навіть першого сорту. Так, за даними сільськогосподарського щотижневика “Рыночная информационная система в сельском хозяйстве” (м. Одеса) рівень цін плодової продукції в регіоні південного Степу характеризується даними на прикладі сільськогосподарського ринку Мелітополя (рис. 3.9).

Протягом грудня-березня 2001 року спостерігається обернено пропорційна залежність рівня цін на яблука І та ІІ сортів. Передусім це пояснюється нерівномірним надходженням плодів на ринок, а також різним співвідношенням І та ІІ сорту яблук у структурі валового збору. У вересні ринок був перенасичений яблуками ІІ сорту. Тому зниження ціни ІІ сорту в цьому місяці пояснюється прагненням виробників до швидкого збуту продукції, яка швидко псується. У цей період спостерігається тенденція зниження частку яблук І сорту. Однак таке зниження є тільки відносним. Обсяги виробництва яблук зростають швидшими темпами, ніж їх якість. Основним постачальником яблук на місцевий ринок є ОПГ “Мелітопольське”. Частка яблук І сорту в цьому господарстві у період урожаю досягає 60-70%, але якість плодів знижується в періоди післязбиральної доробки, транспортування та реалізації.

Функціонування ринку плодово-ягідної продукції повинно базуватися на постачанні її продукції протягом року з урахуванням тенденцій попиту. Якщо в літній та осінній періоди, тобто в період збору врожаю, плодово-ягідна продукція надходить на ринок в повному обсязі для задоволення потреб споживачів, і навіть в деяких регіонах перенасичує ринок, то в зимово-весняний період ринок заполонений імпортованими плодами та цитрусовими. Нині суттєве значення має не тільки обсяг реалізації плодово-ягідної продукції, але й максимально розтягнутий цикл таких постачань, що забезпечує підприємству більш стабільну роботу в умовах конкуренції, а також росту цін на плоди, які реалізуються в більш пізні строки. Наприклад, ціни на яблука поступово збільшуються з грудня по березень та досягають свого максимуму у лютому місяці.

Реалізація плодів кісточкових культур здійснюється з червня по жовтень. При цьому, найбільш розтягнутим циклом, а також більш пізніми строками реалізації в групі кісточкових характеризуються слива і персик. Персик реалізується за значно високими цінами порівняно з іншими видами плодової продукції. Особливістю реалізації черешні є те, що плоди ранніх строків дозрівання реалізуються за високими цінами. Це пояснюється тим, що в червні не поступає інших видів плодової продукції нового урожаю.

Аналіз динаміки цін на яблука показує, що вирощування зерняткових культур, зокрема яблук, може забезпечити господарству прибуток за рахунок зберігання, крім того забезпечує господарству тривале постачання коштів протягом року.

Отже, для продовження періоду постачання свіжої плодової продукції на ринок вкрай необхідно розвивати базу зберігання, на засадах нових технологій для підвищення якості продукції. Прикладом може бути діяльність ДГ “Мелітопольське” (табл. 3.17).

Так, при зберіганні яблук таких сортів як Гала та Ельстар протягом 4-5 місяців вихід яблук І сорту у стандартній продукції забезпечується на 100%, Голден Делішес – на 75,5%. Найбільш пристосованими для довготривалого зберігання вважаються Джонаголд та Ройал Ред Делішес, які забезпечують вихід стандартної продукції відповідно на 97,8 та 96,6% при терміні зберігання 230 та 227 діб, при цьому вихід І сорту яблук Джонаголд забезпечувався на 93,5% від загального обсягу. Отже, зберігання яблук подовжує строки реалізації до квітня – травня наступного року.