Унаслідок прискорення обертання оборотних коштів із обороту вивільняється частина коштів, що обраховується множенням фактичного одноденного обсягу реалізації продукції на дні прискорення обертання оборотних коштів.
У 2005 році за рахунок прискорення часу обертання оборотних коштів з обороту вивільняється 85,5 тис. грн. (19,0*4,5), у 2006 році – вивільнилось 63,55 тис. грн. (20,5*3,1), а у 2007 – 56,42 тис. грн. (21,7*2,6).
Обчислимо ефективність використання оборотних коштів, що визначається за формулою (1.4):
У 2005 році кількість оборотів збільшилась за рік на 1,8 обороту:
[5450,0/695,0 – 4013,8/658,1] = 1,8
У 2006 році – збільшилась за рік на 0,2 обороту:
[6050,6/746,7 – 5450,0/658,1] = 0,2
У 2007 році збільшилась за рік на 0,006 обороту:
[6716,0/730,0 – 6050,6/658,1] = 0,006
Ці показники свідчать, що підприємство в цілому за три роки працювало позитивно, але за 2007 рік кількість оборотів значно знизилась порівняно з попередніми роками.
Щоб прослідкувати ефективності витрат розрахую коефіцієнт завантаження оборотних коштів, який є оберненим до коефіцієнта обертання показником і визначається за формулою (1.5)
У 2005 році фактично у 1 грн. реалізованої продукції авансовано 12 коп. [695,0/5450,0], тоді як за планом передбачалось 16 коп. [658,1/4013,8].
У 2006 році фактично у 1 грн. реалізованої продукції авансовано 12 коп.[746,7/6050,6], тоді як за планом передбачалось 12,08 коп.[658,1/5450,0].
У 2007 році фактично у 1 грн. реалізованої продукції авансовано 10,9 коп.[730,0/6716,0], тоді як за планом передбачалось також 10,9 коп. [658,1/6050,6]
Показники 2005 року свідчать про значне підвищення витрат, в 2006 – не суттєве підвищення, 2007 рік – взагалі не підвищились.
Щоб поліпшити використання оборотних коштів цього підприємства і підвищити ефективність виробництва можна запропонувати наступні дії:
1) скорочення виробничих запасів товарно-матеріальних цінностей у зв'язку з переходом на оптову торгівлю та прямі економічні зв'язки з постачальниками;
2) прискорення обертання оборотних коштів за рахунок реалізації непотрібних, залежалих товарно-матеріальних цінностей.
Поліпшення використання оборотних коштів вивільняє їх. Це вивільнення може бути абсолютним і відносним.
Абсолютне вивільнення оборотних коштів — це пряме скорочення потреби в оборотних коштах проти попереднього періоду за одночасного збільшення обсягу виробництва (реалізації).
Відносне вивільнення оборотних коштів виникає тоді, коли внаслідок поліпшення їх використання підприємство з тією самою сумою оборотних коштів або з незначним їх зростанням у плановому році збільшує обсяг виробництва. За нинішніх умов господарювання через інфляційні процеси найбільш реальним є відносне вивільнення оборотних коштів.
Ураховуючи це, слід більше уваги приділяти реалізації заходів, які сприяють відносному вивільненню оборотних коштів.
Показники стану й ефективності використання оборотних коштів, порядок їхнього визначення та їхній економічний зміст наведено в Додаток 1.
2.3 Розрахунок загальної потреби в оборотних коштах
Розрахунок виробляється на основі прогнозу обсягу виробництва і продажів з використанням даних про плановану оборотність поточних активів.
Для приклада приведу розрахунок потреби в оборотних коштах на 1 квартал 2008 року, необхідних підприємству ДП ”ТК „КОРСА” для виробництва дитячих сирків.
Таблиця 2.3.Розрахунок потреби в оборотних коштах
| Прогноз обсягу продажів на 1 квартал 2007 року | 3864 тис. грн. |
| Період обороту в попередньому кварталі | 45 днів |
| Коефіцієнт оборотності | 3,4 рази в квартал |
Коефіцієнт оборотності вираховую по формулі (1.7)
3864/ 1138 = 3,4 рази на квартал
Розрахункова величина необхідних оборотних коштів дорівнює
3864/3,4 = 1136,47 тис. грн.
Таблиця 2.4 Облік оборотних коштів, що маються на підприємстві на 4 квартал 2007 року
| Планові дані | Жовтень | Листопад | Вересень | Разом за IV квартал |
| Реалізація, шт. | 178 | 184 | 172 | 534 |
| Ціна, грн./ шт. | 5000 | 5000 | 5000 | |
| Реалізація, тис. грн. | 890 | 920 | 860 | 2670 |
| Витрати, тис. грн. | 630 | 650 | 620 | 1900 |
| Рентабельність продажів, % | 29 | 29,3 | 27,9 | 28,8 |
Обчислю рентабельність цього підприємства на основі даних наведених у таблиці 2.4 за формулою (1.6)
Липень: (890-630) / 890 * 100 = 29%
Серпень : (920 – 650) /920 * 100 = 29,3%
Вересень: (860 – 620) /860 * 100= 27.9%
Середній рівень рентабельності за 4 квартал 2007 року складає 28.8% .
Це підприємство повністю себе забезпечує оборотними коштами не користуючись залученими коштами.
Вивільнення оборотних коштів дає цілий ряд позитивних ефектів:
· Виробництво продукції відбувається при менших витратах оборотних коштів;
· Вивільняються матеріальні ресурси;
· Прискорюється надходження в бюджет відрахувань від прибутку;
Поліпшується фінансове становище підприємства, тому що, вивільняються фінансові ресурси в результаті надпланового прискорення оборотності коштів вони залишаються до кінця року в розпорядженні підприємства і можуть бути удало використані (прибутково вкладені).
Прискорення оборотності оборотних коштів є першочерговою задачею підприємств у сучасних умовах і досягається різними шляхами. На стадії створення виробничих запасів такими можуть бути. Впровадження економічно обґрунтованих норм запасу. Наближення постачальників сировини, напівфабрикатів, що комплектують виробів і ін. до споживачів. Широке використання прямих тривалих зв'язків. Розширення складської системи матеріально-технічного забезпечення, а також оптової торгівлі матеріалами й устаткуванням. Комплексна механізація й автоматизація вантажно-розвантажувальних робіт на складах. На стадії незавершеного виробництва. Прискорення науково-технічного прогресу (упровадження прогресивної техніки і технології, особливо безвідхідної, роторних ліній, хімізація виробництва). Розвиток стандартизації, уніфікації, типізації; . Удосконалювання форм організації промислового виробництва, застосування більш дешевих конструктивних матеріалів. Удосконалювання системи економічного стимулювання ощадливого використання сировинних і паливно-енергетичних ресурсів. Збільшення питомої ваги продукції, що користується підвищеним попитом. На стадії обігу. Наближення споживачів продукції до її виготовлювачів. Удосконалювання системи розрахунків. Збільшення обсягу реалізованої продукції унаслідок виконання замовлень по прямих зв'язках, дострокового випуску продукції, виготовлення продукції з зекономлених матеріалів. Ретельна і своєчасна добірка продукції, що відвантажується, по партіях, асортиментові, транзитній нормі, відвантаження в строгій відповідності з укладеними договорами.
Для підвищення ефективності використання оборотних коштів чільне місце належить оптимізації виробничих запасів. Саме з оптимізацією зв'язані найбільші резерви скорочення запасів на підприємствах, особливо з матеріаломістким виробництвом. Зменшення тривалості виробничого циклу на таких підприємствах усього на один день дає змогу зменшити обсяг незавершеного виробництва на суму понад 2 млн. грош. од. Якщо ж прискорити реалізацію продукції також на один день, то можливе вивільнення оборотних коштів становитиме приблизно 1/3 обсягу залишків готової продукції на складах підприємств.
Якщо говорити про поліпшення використання оборотних коштів, не можна не сказати і про економічне значення економії оборотних фондів, що виражається в наступному: Зниження питомих витрат сировини, матеріалів, палива забезпечує виробництву великі економічні вигоди. Воно, насамперед, дає можливість з даної кількості матеріальних ресурсів виробити більше готової продукції і виступає тому як одна із серйозних передумов збільшення масштабів виробництва. Прагнення до економії матеріальних ресурсів спонукає до впровадження нової техніки й удосконалюванню технологічних процесів. Економія в споживанні матеріальних ресурсів сприяє поліпшенню використання виробничих потужностей і підвищенню суспільної продуктивності праці. Економія матеріальних ресурсів у величезній мірі сприяє зниженню собівартості промислової продукції. Істотно впливаючи на зниження собівартості продукції, економія матеріальних ресурсів надає позитивний вплив і на фінансовий стан підприємства. Економічна ефективність поліпшення використання й економія оборотних фондів досить великі, оскільки вони впливають на всі сторони виробничої і господарської діяльності підприємства. На кожному підприємстві є резерви економії матеріальних ресурсів. Під резервами варто розуміти виникаючі або виниклі, але ще не використані (повністю або частково) можливості поліпшення використання матеріальних ресурсів. У залежності від характеру заходів основні напрямки реалізації резервів економії ресурсів у промисловості і на виробництві підрозділяються на виробничо-технічні й організаційно-економічні. До виробничо-технічних напрямків відносяться заходи, зв'язані з якісною підготовкою сировини до його виробничого споживання, удосконалюванням конструкції машин, устаткування і виробів, застосуванням більш економічних видів сировини, палива, упровадженням нової техніки і прогресивної технології, що забезпечують максимально можливе зменшення технологічних відходів і втрат матеріальних ресурсів у процесі виробництва виробів з максимально можливим використанням вторинних матеріальних ресурсів. До основних організаційно-економічних напрямків економії матеріальних ресурсів відносяться: комплекси заходів, зв'язаних з підвищенням наукового рівня нормування і планування матеріалоємності промислової продукції, розробкою і впровадженням технічно обґрунтованих норм і нормативів витрати матеріальних ресурсів; комплекси заходів, зв'язаних із установленням прогресивних пропорцій, що полягають у прискореному розвитку виробництва нових, більш ефективних видів сировини і матеріалів. Головний напрямок економії матеріальних ресурсів на кожному конкретному підприємстві - збільшення виходу кінцевої продукції з той самою кількості сировини і матеріалів - залежить від технічного оснащення виробництва, рівня майстерності працівників, рівня організації матеріально-технічного забезпечення, кількості норм витрати і запасів матеріальних ресурсів. Чимале значення має скорочення втрат у виробничому процесі, за рахунок якого можна досягти 15-20% всієї економії матеріальних ресурсів. При управлінні оборотними коштами важливо також правильно вибрати метод оцінки матеріально-виробничих запасів, що у підсумку впливає на розмір прибутку підприємства. Функціонування оборотних коштів розпочинається з моменту їх формування і розміщення. Раціональне розміщення як складова управління оборотним капіталом має певні особливості не лише в різних галузях, а навіть і на різних підприємствах однієї галузі. Визначальними тут є такі чинники: вид господарської діяльності, обсяг виробництва; рівень технології та організації виробництва; термін виробничого циклу; система постачання необхідних товарно-матеріальних цінностей і реалізації продукції та ін. Залежно від розміщення, умов організації виробництва й реалізації продукції оборотні кошти мають різний рівень ліквідності, а отже, і ризику використання.