Елементи формули (3.9) повинні збільшувати прибуток, котрий залишається у розпорядженні підприємства за умови реалізації ефективної природоохоронної діяльності, а елементи формули (3.10) — знижувати його, коли підприємство намагається заощаджувати на природоохоронних видатках.
Заходи щодо стимулювання за результатами природоохоронної діяльності, повинні бути передбачені і для окремих працівників підприємства, котрі беруть безпосередню участь у ній.
ВИДИ ЕКОЛОГІЧНИХ ЗБИТКІВ ТА ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ
Розрізняють прямі та опосередковані екологічні збитки, котрі виникають внаслідок зміни природного середовища або його забруднення.
Прямі збитки виникають внаслідок безпосереднього знищення матеріальних цінностей, погіршення умов господарювання або впливу на здоров'я людини. Існують збитки різних часових інтервалів та ступенів впливу, наприклад, крім одномоментного збитку може виникати перманентний збиток (наприклад, ерозія та засолення ґрунтів). Можливе виникнення латентних (прихованих) збитків, котрі проявляються лише з плином часу.
Опосередковані збитки виникають внаслідок негативного впливу на продуктивні сили суспільства і на людину зокрема. Такі збитки спричиняють зростання захворюваності та інвалідності.
Частковим випадком збитків, що завдаються природному середовищу, є збитки, котрі завдаються середовищу, що оточує людину. Універсальних критеріїв оцінки цього виду збитків не існує. Соціальною межею збитків, що завдаються середовищу, котре оточує людину, є дискомфорт хоча б однієї людини, супроводжуваний порушенням її нормальної діяльності. В економічному аспекті такий поріг — це руйнування або перешкоди щодо функціонування важливих у господарському значенні об'єктів. Такий вид збитку може бути непомітним потягом короткого періоду часу, але може стати значним і навіть катастрофічним протягом тривалого часу.
Економічний збиток виражається в грошовій формі і може бути фактичним (розрахунковим), можливим та таким, котрого вдалося запобігти.
Фактичний (розрахунковий) збиток — це фактичні втрати, збитки, котрі завдаються об'єктам господарювання внаслідок забруднення навколишнього середовища.
Можливий збиток — це збиток, котрий міг би бути завданий об'єктам господарювання через відсутність природоохоронних заходів.
Збиток, котрого вдалося запобігти — це різниця між можливим та фактичним збитками протягом певного періоду часу.
Таким чином, економічний збиток, що завдається навколишньому середовищу — це виражені у вартісній формі фактичні та можливі збитки, котрі завдаються об'єктам господарювання забрудненням навколишнього середовища, або додаткові видатки на компенсацію цих збитків. Економічний збиток є не лише засобом економічних розрахунків, але і єдиною мірою комплексної оцінки впливу промислових забруднень на зовнішнє середовище. Економічний збиток формується під впливом трьох груп факторів:
— впливу (характеризують ступінь забруднення того чи іншого елемента навколишнього середовища);
— сприйняття (представляють об'єкти, котрі сприймають негативний вплив забруднення);
— стану (відбивають рівень нормативних економічних показників, котрі переводять натуральні показники у вартісні).
Кількісна оцінка економічного збитку здійснюється трьома основними методами:
— метод прямого розрахунку, котрий ґрунтується на порівнянні показників забрудненого та умовно чистого (контрольного) районів;
— аналітичний, котрий базується на отриманні математичних залежностей між показниками стану відповідної економічної системи та рівнем забруднення навколишнього середовища;
— емпіричний, котрий полягає в тому, що залежність збитків від рівня забруднення, отримана на підставі двох перших методів на окремих об'єктах, узагальнюється і переноситься на однорідні досліджувані об'єкти.
При розрахунку економічного збитку методом прямого розрахунку враховують локальні збитки:
З = Зз + Зк + Зл + Зс + Зр + Зп, (3.11)
де Зз — збиток від погіршення здоров'я населення;
Зк — збиток, завданий житлово-комунальному господарству;
Зл — збиток, завданий лісовому господарству;
Зс — збиток, завданий сільському господарству;
Зр — збиток, завданий рибному господарству;
Зп — збиток, завданий промисловості.
Збиток від погіршення здоров'я населення є матеріальним збитком і складається з додаткових витрат на лікування і витрат на створення основних фондів охорони здоров'я в розширеному обсязі. Збиток у житлово-комунальному господарстві можна розглядати як додаткові витрати на машинне прибирання вулиць від пилу, більш часте фарбування металоконструкцій і т. ін.
В практичній діяльності промислових підприємств розрахунок збитку частіше здійснюють емпіричним методом. Відповідно до усередненої оцінки збитку при викиді забруднюючих речовин в атмосферу збиток За залежить від декількох складових:
За = ƒ(d‚σ‚М‚А‚φ‚γ), (3.12)
де d — безрозмірна константа, що характеризує географічний район розміщення підприємства (виробництва);
σ — безрозмірний показник відносної небезпеки забруднення атмосферного повітря, що враховує характер використовуваної території (території курортів мають значно вищий показник, ніж території пасовищ);
М — річна маса викиду домішки, т;
А — показник відносної агресивності домішки, рівний 1/ГДКнм домішки (ГДКнм — ГДК в повітрі населених місць), ум. т/т;
φ — параметр, що враховує особливості розсіювання домішки;
γ — коефіцієнт, за допомогою якого бальна оцінка збитку переводиться в економічну (вартісну), обумовлений рівнем інфляції.
При розрахунку економічного збитку від забруднення водних джерел Зд використовується формула:
Зд = Епит • П, (3.13)
де Епит — питомий збиток на одиницю приведеного об'єму стічних вод, грн/млн. м3;
П — приведений об'єм стічних вод, млн. м3.
Приведений обє'м стічних вод — це умовна величина, що дозволяє в порівняльному вигляді (шляхом розведення до норм ГДК) виразити шкідливість забруднюючих інгредієнтів, які містяться в стічних водах різних виробництв.
Збиток від забруднення навколишнього середовища твердими відходами виробництва визначається за формулою:
Звідх = Звідх + Зтер+ З втатм + З втвод (3.15)
де Звідх — витрати на проведення завантажувально-розвантажувальних операцій, транспортування відходів від підприємства до місця їхньої ліквідації, приведені затрати на створення й експлуатацію систем знищення, складування або поховання відходів;
Зтер — збиток, який завдається народному господарству вилученням території під складування, створення відвалів, поховання відходів;
Звтатм, — збиток, пов'язаний із вторинним забрудненням атмосфери;
З втвод — збиток, пов'язаний із вторинним забрудненням водойм.