Економічна ефективність ринкових структур (стр. 1 из 7)

Міністерство освіти і науки України

Київський торговельно-економічний університет

Кафедра економічної теорії

Курсова робота

з дисципліни “Мікроекономіка”

на тему:

"Економічна ефективність ринкових структур"

Виконав:

Студент 3-го курсу

Групи УЗ-93

Чаюн Сергій

Київ – 2002

Зміст

Вступ.......................................................................................................... 3

1. Сутність, загальна характеристика ринкових структур...................... 4

2. Порівняльний аналіз економічної ефективності ринкових структур 18

3. Актуальні проблеми подолання монополізму в перехідній економіці України........................................................................................................................ 24

Висновки.................................................................................................. 32

Список використаної літератури............................................................ 36

Вступ

У підприємницькому секторі економіки будь-якої країни існує безмежне число різноманітних ринкових ситуацій. Залежно від їхнього характеру фірма приймає відповідне рішення щодо своєї підприємницької діяльності, передусім стосовно ціни і випуску продукції. На ці рішення істотно впливає характер галузі, в якій фірма діє. В економіці двох однакових галузей не буває. Однак спільним майже для усіх галузей є наявність у кожній з них двох полюсів. Йдеться про те, що на одному полюсі спостерігаємо сотні тисяч невеликих фірм, які виробляють незначну частку ринкової продукції, а на другому – маємо єдиного виробника, який посідає домінуюче становище на ринку. Між цими полюсами існує велика кількість різноманітних ринкових структур. Дослідити кожен галузевий ринок окремо – неможливе завдання. Тому метою цієї роботи є аналіз основних ринкових структур, якими є досконала конкуренція, чиста монополія, монополістична конкуренція та олігополія.

Завданнями курсової роботи є послідовний розгляд питань, які стосуються сутності, основних характеристик, економічної ефективності ринкових структур та проблем подолання монополізму в перехідній економіці України.

Актуальність обраної теми обумовлюється тим, що на етапі переходу до суспільства з ринковою економікою, Україна зіткнулася з проблемою існування, і досить неефективного, монополій. Тому основним питанням реформування економіки сучасної України є питання створення ефективної політики демонополізації, яка проводиться вже декілька років.

1. Сутність, загальна характеристика ринкових структур

Економічні умови, в яких відбувається ринкова конкуренція, називають ринковою структурою. Структура ринку визначається кількістю і розміром фірм, характером продукції, легкістю входження і виходу з конкретного ринку, доступністю ринкової інформації. Розглянемо основні типи ринкових структур: досконалу або чисту конкуренцію, чисту монополію, монополістичну конкуренцію, олігополію (див. табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Основні типи ринкових структур [12, с. 246]

Структурна характеристика	Досконала конкуренція	Недосконала конкуренція
		Монополістична конкуренція	Олігополія	Монополія
Число продавців Бар'єри входження Диференціація продукції Приклади	Багато Немає Немає Сільське господарство; ринок акцій, які знаходяться у власності приватних осіб	Багато Немає Є Ресторани, аптеки	Мало Як правило, є Можлива Виробництво автомобілів, алюмінію	Один Немає (нема входження) Немає (один продукт) Алмази, моментальна фотографія

Досконала конкуренція

Досконала або чиста конкуренція - це ринкова ситуація, яка характеризується такими ознаками: велика кількість незначних ринкових агентів (як продавців, так і покупців); випуск однорідного продукту; повне знання ринкових цін і обсягів випуску продукції; висока мобільність ресурсів. Проаналізуємо ці ознаки.

Велика кількість ринкових агентів. За досконалої конкуренції існує так багато виробників, постачальників і продавців, що кожен з них знає, що він сам не може помітно вплинути на ринкову ціну шляхом змін у кількості виробленої продукції. Кожен виробник чи продавець постачає такий незначний обсяг продукції порівняно з її загальною кількістю, що зміни в обсязі виробництва окремого виробника не впливають на ринкову ціну. Іншими словами, окремий виробник не може перемістити ринкову криву пропозиції і, як наслідок, змінити рівень рівноважної ціни.

Ніхто з виробників не може сам вплинути на ринкову ціну. Змінюючи кількість виробленої продукції, кожен з них вважає, що існує певна задана ціна, яка встановлюється на ринку завдяки ринковому попиту і ринковій пропозиції.

Аналогічно до цього, покупці є не настільки великими, щоб мати змогу купити щось за меншою ціною, ніж будь-який інший покупець, користуючись оптовими знижками тощо.

Звичайно, якщо всі виробники будуть діяти разом, зміни у випуску продукції вплинуть на ціну. Однак виробник, який діє сам, не зможе цього зробити. Виробників так багато, що немає можливості для таємної домовленості фірм щодо обмеження випуску продукції і фіксацію цін [12, с. 247].

Випуск однорідного продукту. За досконалої конкуренції продукція однієї фірми не відрізняється від виробленої іншими фірмами. Це важлива умова, яка забезпечує індиферентність покупця щодо продавця, поки залишається однакова ціна. Але слід пам'ятати, що продукт може бути визначений не лише за своїми фізичними товарними характеристиками. Наприклад, різні пивбари продають однакове пиво, але їхній продукт може бути різним внаслідок іншого оформлення залу, цікавішого товариства, кращого місця розташування тощо.

Повне знання ринкових цін і кількостей продукції. За досконалої конкуренції необхідно, щоб споживачі, фірми-виробники і власники ресурсів мали повне уявлення про відповідні екологічні і технологічні умови. Споживачі повинні мати всю цінову інформацію. Фірми - виробники також повинні володіти доступом до будь-якої цінової чи технологічної інформації. Власники ресурсів повинні знати все про можливість своїх ресурсів. Отже, всі мають рівні можливості брати участь у процесі купівлі - продажу, виробництва і збуту.

Висока мобільність ресурсів. Досконала конкуренція вимагає того, щоб усі ресурси були повністю мобільними. Іншими словами, кожна ресурсна одиниця може вільно входити в ринок чи виходити з нього, швидко переключаючись з одного способу використання на інший. Це означає, що:

трудові ресурси можуть вільно і легко переміщуватись з регіону в регіон, із одного виду діяльності в інший;

сировинні джерела не змонополізовані;

нова фірма може легко увійти і вийти з галузі, бо немає економічних, правових, технологічних, патентних, фінансових бар'єрів для входження фірми у ринок і виходу з нього.

Переваги досконалої конкуренції. В умовах досконалої конкуренції в довгостроковому періоді дотримується рівність MR = МС = АС = Р (рис. 1.1).

Р*

Рис. 1.1. Положення рівноваги конкурентної фірми в довгостроковому періоді [11, с. 222]

Звичайно, протягом короткого відрізка часу в умовах досконалої конкуренції фірма може одержувати надприбутки або зазнавати збитків. Однак для тривалого періоду така передумова нереальна, тому що в умовах вільного входу і виходу з галузі занадто високий прибуток залучає в дану галузь інші фірми, а збиткові фірми розоряються й ідуть із галузі.

Досконала конкуренція допомагає розподілити обмежені ресурси таким чином, щоб досягти максимального задоволення потреб. Це забезпечується за умови, коли Р = МС. Дане положення означає, що фірми будуть робити максимально можливу кількість продукції доти, поки граничні витрати ресурсу не будуть рівні ціні, за яку його вдалося купити. При цьому досягається не тільки висока ефективність розподілу ресурсів, але і максимальна виробнича ефективність. Досконала конкуренція змушує фірму робити продукцію з мінімальними середніми витратами і продавати її за ціну, що відповідає цим витратам. Графічно це означає, що крива середніх витрат тільки торкається кривої попиту. Якби витрати на виробництво одиниці продукції були вище ціни (АС > Р), то будь-яка продукція була б економічно збитковою і фірми змушені були б покинути дану галузь. Якби середні витрати були нижче кривої попиту і відповідно ціни (АС < Р), це означало б, що крива середніх витрат перетинала криву попиту й утворився деякий об'єм виробництва, що приносить надприбуток. Приплив нових фірм рано або пізно звів би цей прибуток нанівець. Таким чином, криві тільки торкаються один одного, що і створює ситуацію тривалої рівноваги: ні прибутку, ні збитків.

Виникає своєрідний парадокс: в умовах рівноваги на усіх фірмах даної конкурентної галузі витрати повинні бути однакові. Така передумова здається нереальною, адже ми знаємо, що одні фірми працюють на кращій сировині, інші мають більш сучасне й ефективне устаткування, треті - більш кваліфікованих працівників, четверті - найкращих менеджерів. Та й узагалі, не може бути двох однакових фірм. Цілком очевидно, що на фірмах, що використовують кращі ресурси, витрати будуть більш низькими.