У конкурентній боротьбі лише ті підприємства зберігають і поліпшують своє становище на ринку, які послідовно ведуть роботу з підтримання і вдосконалення якості продукції за важливими для споживачів показниками. Таке вдосконалення позитивно вплине на попит, отже, і на дохідність підприємств у коротко-і довгостроковому періодах.
Дуже важливим показником, що характеризує виробництво сільськогосподарської продукції, є її якість, тобто сукупність властивостей, здатних задовольняти певні вимоги споживача. Важливий цей показник і тому, що він по суті є визначальним для підвищення конкурентоспроможності.
Так, аналізуючи якість продукції зернових за останні два роки (табл.7.), слід відмітити, що виручка в цілому, від реалізації продукції у 2005 році по заліковій масі і діючих цінах склала лише 6804,01 тис. грн., тоді як у звітному році 7801,14 тис. грн., що на 997,13 тис. грн більше. Здебільшого це пояснюється покращенням рівня якості продукції по окремим видам, а також збільшенням обсягів виробництва тих культур, які приносять галузі найбільшу частку грошових надходжень. Для оцінки якості продукції використаємо індексний метод. Індивідуальний індекс якості продукції по окремих видах продукції розраховується за формулою:
ія = Qз/Qн, де Qз- обсяг реалізації продукції у заліковій масі, ц;
Qн- обсяг реалізації продукції у натурі, ц.
Таблиця 7.
Аналіз якості продукції зернових
| Культури | 2005р. | 2006р. | ||||||||
| Обсяги реалізації, ц | Коефіцієнт заліковості | Виручка, тис. грн | Додаткова (+) недоодержана (-) сума тис. грн. | Обсяги реалізації, ц | Коефіцієнт заліковості | Виручка, тис. грн | Додаткова (+) недоодержана (-) сума тис. грн | |||
| У натурі | В заліковій вазі | У натурі | В заліковій вазі | |||||||
Як свідчать отримані розрахунки, якість продукції, у звітному році в розрізі окремих видів продукції була дещо краща, ніж у минулому році. Про це наглядно показує нам загальний індекс якості продукції (Ія). Він визначається як частка від ділення фактично одержаної грошової виручки від реалізації певного виду продукції на умовний грошовий дохід. Цей показник вказує на відносну величину втрат підприємства від реалізації продукції нижче першого (вищого) сорту.
Ія=∑ія*Ві/∑Ві, де ія-індивідуальний індекс якості, і-го виду продукції;
Ві- виручка від реалізації і-го виду продукції, тис.грн.
Для 2005р. він становить: Ія=6700,75/6804,01=0,985;
Для 2006р. – Ія=7730,45/7801,14=0,991.
У зв’язку з покращенням якості продукції, зменшилась недоодержана сума виручки, яка визначається за формулою:
В=Ві-В/ія,
де В – додаткова (+), чи недоодержана (-) сума виручки, тис. грн. Ві- фактично виручено від реалізації і-го виду продукції, тис. грн.
ія – індивідуальний індекс якості і-го виду продукції.
Для 2005р. – вона становить: В= -107,08 тис.грн.
Для 2006р.- В= -72,49 тис. грн.
Ця недоодержана сума знизилась у 2006 році порівняно з 2005 роком на 34,59 тис.грн. (107,08-72,49=34,59).
Потреба в зерні постійно зростає і залежить від збільшення населення і розвитку тваринництва. Тому рівень одержання валового збору є важливим показником економічного розвитку господарств від яких залежить вирішення багатьох завдань сільськогосподарського виробництва. Але, на жаль, не завжди вдається отримувати заплановані обсяги валових зборів, оскільки в силу різних причин, ці обсяги зменшуються і не досягають потрібних меж виробництва. Для того, щоб виявити вплив основних чинників які безпосередньо впливають на обсяги валового збору зерна, застосовують факторний аналіз, який дає можливість більш точніше просліджувати за впливом кожного з факторів на одержані результати.
Аналізуючи вплив факторів на зміну валового збору по господарству «Асканійське” (табл 8.), слід відмітити, що в цілому по зернових культурах намітилася тенденція щодо збільшення валового збору майже по всіх видах продукції. Так, обсяги виробництва пшениці у звітному році зросли на 2543 ц порівняно з минулим роком. Такий приріст був обумовлений підвищеною урожайністю, яка зросла на 6,649ц/га, що забезпечила збільшення обсягів виробництва на 11928,31 ц.
Таблиця 8.
Вплив факторів на зміну валового збору зерна
| Сільськогосподарські культури | Площа | Урожайність, ц/га | Валовий збір, ц | Зміна (+,-) валового збору у 2006р. порівняно з 2005р. | ||||||
| 2005р. | 2006р | (+,-) | 2005р. | 2006р. | (+,-) | 2005р. | 2006р. | Загальна зміна | У тому числі за рахунок факторів | |
Щодо обсягів валового збору ячменя, то тут також спостерігається підвищення збору на 13371 ц, приріст був обумовлений двома факторами: зібраною площею, яка збільшилась на 135 га і принесла додатковий збір в обсязі 3820,5 ц, а також урожайністю, яка зросла на 1,33ц/га, що забезпечила збільшення обсягів виробництва на 936,32ц.
Просліджуючи динаміку валового збору сої збільшення валового збору відбулося тільки завдяки покращенню урожайності на 3,52 ц/га, що збільшило результат на 3245,44ц. Урожайність соняшника знизилась на 0,31 ц/га, що негативно відбилося на кінцевому результаті, проте ситуацію виправив факт збільшення посівної площі на 335га.
Загалом по усіх рослинах відбулося збільшення валового збору головним чином за участю двох факторів: урожайності та посівної площі, які мали пряме відношення до результату.
3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ
ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА В АГРАРНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ
3.1. Застосування екологічних гербіцидів проти бур’янів
За сучасного рівня використання землі в степовому регіоні найнебезпечнішим чинником є високий ступінь засміченості, який за своїм регресивним потенціалом та економічними наслідками перевищує інші негативні елементи землеробства - втрату родючості через ерозію, агрофізичну деградацію ґрунтів, дефіцит вологозабезпеченості, прояви ентомологічних і фітопатологічних трансгресій.
Тому в даній ситуації ключовим завданням залишається подолання шкодочинності бур'янів засобами, які б спричинили мінімальний руйнівний вплив на екологічну рівновагу виробничого сільськогосподарського середовища. За прийнятих технологій вирощування зернових культур відсутність захисного гербіцидного або агротехнічного фактора призводить до втрати 38-71 % урожаю зерна кукурудзи, 8-17 - озимої пшениці й 28-46 % насіння соняшника. При існуючій потенційній засміченості бур'яни за норми внесення МРК 160 кг/га д.р. під кукурудзу блокують 141 кг/га поживних речовин, непродуктивні витрати вологи на транспірацію у такому разі досягають 158 мм або тримісячної норми опадів для зони Степу.
Для підвищення ефективності боротьби з бур'янами хімічним способом необхідно орієнтуватися на трансформаційні тенденції, які відбуваються у видовому складі фітоценозів. Моніторинг структури видового складу бур'янів за останні 45 років показав, що за цей час присутність у посівах основних фітоценозоутворюючих видів радикально змінилися. Під час проявів плоскухи звичайної (1 %) на початку вказаного періоду нині цей показник становить 88 %. Щодо щириці загнутої, то розповсюдженість її зросла з 0 до 93 %, амброзії полинолистої - від 0 до 39 %. Навпаки з високих початкових позицій (72-85 %) до мінімуму (4-7 %) зведено поширеність лободи та щириці білої.
Практична сутність даної проблеми полягає в тому, що фітотоксичний спектр гербіцидів з тривалим періодом використання в землеробстві є сильнодіючим чинником штучного відбору. Така реакція фітоценозу бур'янів зумовлює необхідність постійного оновлення гербіцидних речовин.
Підвищена увага до гербіцидів не є простою даниною моді або результатом якогось примусового акту. Моделювання процесів біологічного й економічного характеру показує, що поряд з такими агротехнічними прийомами, як: основний обробіток ґрунту, догляд за посівами та внесення добрив гербіциди за рівнем впливу на врожайність перевищують усі згадані технологічні процеси. В конкретному форматі дилема між високим ступенем засміченості та посиленням хімічних заходів контролю бур'янів має вирішуватися через застосування екологічно безпечних гербіцидів.
За ботанічним спектром фітотоксичної дії гербіцид базис є одним з унікальних препаратів, оскільки його двокомпонентний хімічний склад дає змогу ефективно контролювати одночасно три основні й віддалені за ступенем резистентності біогрупи бур'янів - злакові, дводольні однорічні та багаторічні коренепаросткові. При високому ступені засміченості посівів кукурудзи (84,7 шт./м2) внесення базису в кількості 25 г/га забезпечило технічну ефективність на рівні 84,6 %. Гербіцид спричиняє депресію біологічної маси бур'янів, яка знизилася на 238 г/м2 у повітряно-сухому стані порівняно з контролем. За такої фітосанітарної ситуації та фітотоксичних властивостей базис сприяв зростанню врожайності зерна гібридів кукурудзи на 19 ц/га.
В оптимальний міжфазовий період розвитку кукурудзи (2-5 листків) фітотоксичний потенціал базису краще реалізується, коли основна маса бур'янів знаходиться у фазі 1-3 листки злакових і дводольних видів. При невирівняності темпів розвитку бур'янів ефективність базису не знижується навіть за обробки бур'янів у більш ранніх фазах, коли вони виходять на денну поверхню, але знаходяться ще в міжгрудковому просторі поверхні поля.