Критерієм добору найбільш активних конкурентів є розрахована середня оцінка, що повинна складати не менш 2 балів. Для проведення цього аналізу визначимо всіх підприємців, яких можна віднести до кола реальних чи потенційних конкурентів.
Таблиця 3. - Оцінка діяльності конкурентів
| Показники | Торезський електромеханічний завод | Кемеровськый завод низьковольтної апаратури | Донецький енергетичний завод | ДЕЗ УкрНДІВЕ | Кузбаселетромотор | Клайпедський завод зварювального устаткування |
| Частка ринку | 3 | 2 | 1 | 3 | 1 | 1 |
| Рентабельність обороту | 2 | 2 | 1 | 2 | 1 | 1 |
| Рентабельність капіталу | 2 | 2 | 1 | 2 | 1 | 1 |
| Рівень ціни | 3 | 3 | 2 | 2 | 2 | 2 |
| Широта асортименту | 2 | 2 | 1 | 3 | 1 | 2 |
| Якість товару | 1 | 2 | 2 | 3 | 2 | 2 |
| Система збуту | 2 | 2 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| Рівень сервісу | 2 | 2 | 1 | 2 | 1 | 1 |
| Система управляння | 3 | 2 | 1 | 2 | 2 | 1 |
| Середній бал | 2,22 | 2,11 | 1.22 | 2,22 | 1,33 | 1,33 |
Таким чином, основними конкурентами ДЕЗ УкрНДІВЕ за більшістю показників є Торезьський електромеханічний завод й Кемеровський завод низьковольтної апаратури.
2.3 SWOT – аналіз діяльності підприємства
SWOT-аналіз одержав велике поширення. В даний час він має успіх і в українських підприємців за назвою ССМЗ-аналіз – по початкових буквах слів «сила, слабість, можливості і загрози». Це аналіз сильних і слабких сторін фірми, оцінка її можливостей і потенційних погроз. Можливості ґрунтуються на відновленні, завоюванні нових клієнтів, нових ринків, перебудові організаційних структур, поліпшенні ланцюжка цінностей і т.д. Загроза асоціюється з нанесенням збитку фірмі, позбавленням переваг і, як правило, виходить із зовнішнього середовища, з появою нових конкурентів, утратою комерційних секторів. У розробці стратегічних планів багато фірм застосовують SWOT-аналіз.
SWOT-аналіз розбитий на ряд етапів.
На першому етапі SWOT-аналізу глибоко вивчаються сили – конкурентні переваги підприємства в наступних областях:
- патентоспроможність продукції, що випускається;
- ціна товарів;
- прогресивність технології;
- кваліфікація кадрів;
- вартість ресурсів, застосовуваних підприємством;
- вік основних продуктивних фондів;
- географічне розташування підприємства;
-інфраструктура;
- система менеджменту (у тому числі маркетингу);
- сила конкуренції на вході і виході системи менеджменту підприємства й ін.
На другому етапі SWOT-аналізу вивчаються слабості підприємства. Він починається з аналізу конкурентноздатності товарів, що випускаються, по всіх ринках. Будується дерево показників конкурентоспроможності: на нульовому рівні – комплексний показник конкурентоспроможності конкретної продукції: на першому рівні – корисний ефект (інтегральний показник якості), сукупні витрати, умови застосування продукції; на другому рівні - конкурентні показники і т.д. Розраховуються показники відповідно до побудованого дерева. Чи збираються прогнозуються аналогічні показники по конкуруючим товарах. Визначаються слабості по вивченим на першому етапі конкурентним перевагам підприємства.
На третьому етапі SWOT-аналізу вивчаються фактори макросередовища підприємства (політичні, економічні, технологічні, ринкові й ін.) з метою прогнозування стратегічних і тактичних погроз підприємству і своєчасного запобігання збитків від них.
На четвертому етапі вивчаються стратегічні і тактичні можливості підприємства (капітал, активи і т.п.), необхідні для запобігання погроз, зменшення слабостей і росту сили.
На останньому етапі, п’ятому етапі SWOT-аналізу погодяться сили з можливостями для формування проекту окремих розділів стратегії підприємства.
У таблиці 4 представлений SWOT-аналіз ДЕЗ УкрНДІВЕ.
Таблиця 4. - SWOT-аналіз ДЕЗ УкрНДІВЕ.
| Можливості | Загрози | ||||||||
| 1. Розвиток економіки країни | 2. Розширення виробничої лінії | 3. Вертикальна інтеграція | 4.Можливість виходу на зовнішні ринки | 5. Ослаблення позицій, торгової сили постачальників та споживачів | 1. Інфляція | 2.Несприятлива політика уряду | 3.Соціально-економічна нестабільність | 4.Технологічні відкриття в інших країнах | 5.Висока ймовірність появи нових конкурентів |
| Сильні сторони | 1. Унікальність | ||||||||
| 2. Хороша репутація у покупців | |||||||||
| 3. Розробка нових видів продукції для виходу на нові ринки | |||||||||
| 4. Високий рівень якості продукції | |||||||||
| 5.Низький рівень плинності висококваліфікованих спеціалістів | |||||||||
| Слабкі сторони підприємства | 1. Наявність небезпечного виробництва | ||||||||
| 2. Низький рівень технічного оновлення устаткування | |||||||||
| 3. Недоцільність відділів за чисельністю і результативністю | |||||||||
| 4. Недостатнє фінансування маркетингу | |||||||||
| 5. Відсутність власної збутової мережі | |||||||||
При проведені SWOT-аналізу була виявлена взаємодія зовнішнього середовища заводу й його внутрішніх факторів, за якими можна зробити наступні висновки:
1. Була виявлена позитивна взаємодія розробки нових видів продукції для виходу на нові ринку збуту й розвитку економіки країни. Хоча це є непевним, бо в Україні економіка дуже заполітизована й роботи якісь прогнози неможливо. Однак, тенденції останнього часу позитивно впливають на діяльність заводу по розробці нових видів продукції. Крім того, успіхи у зовнішній політиці відкривають можливості для виходу заводу зі своєю унікальною продукцією на зовнішні ринки. Саме у цих напрямках керівництву заводу треба докласти максимум зусиль, бо саме вони можуть вивести завод, його фінансовий стан на значно вищий рівень.
2. Інший напрям, якому треба уділити увагу – це взаємодія слабких сторін підприємства й зовнішніх загроз. Це недостатнє фінансування маркетингу й високий рівень інфляції, відсутність власної збутової мережі й технічні відкриття в інших країнах. Високий рівень інфляції не дає змогу підприємству вкладати гроші в маркетинг, бо їх треба швидко вкладати на розвиток самого підприємства, щоб воно не збанкрутувало. Це призводить до того, що недостатньо уваги приділяється маркетингу, що не дає змогу розширити об’єми реалізації. А відсутність власної збутової мережі призводить до того, що заводу приходиться проникати на ринки збуту, а технічні відкриття в інших країнах не дають змогу це зробити, бо ринки (потреби споживачів) постійно змінюються. Ці дві негативні тенденції є взаємопов’язаними. Керівництву заводи треба приділяти особливу увагу розвитку власних ринків збуту, орієнтуватися на зовнішні ринки, на його потреби, бо унікальність продукції дає цьому змогу, й треба приділити увагу маркетингу, щоб споживачі були більш інформовані про цей завод, про його діяльність.
3. Негативним також є вплив несприятливої політики уряду на високий рівень якості продукції заводу. Нестабільність політики уряду, нестабільність законодавчої бази можуть негативно влипнути на якість продукції, бо зміна податкової бази, законів щодо експорту й імпорту будуть змушувати керівництво шукати шляхи збереження рівня прибутковості, платити сіру заробітну плату робітникам, що не може не вплинути на відношення до якості. Також соціально-економічна нестабільність у країні може негативно вплинути на репутацію підприємства у покупців, яка сама по собі є дуже нестабільною по причині постійного розвитку технологій, постійних змін настроїв й керівництва багатьох підприємств України. Висока ймовірність появи нових конкурентів може негативно вплинути на низький рівень плинності висококваліфікованих спеціалістів, особливо якщо керівництво нових конкурентів буде використовувати кадрову політику зарубіжних країн, тобто це означає більшу заробітну плату й кращі соціальні пільги.
4. Але є позитивні зовнішні можливості, які можуть нейтралізувати слабкі внутрішні сторони заводу. А саме: позитивний вплив можливості розширення виробничої лінії на низький рівень технічного оновлення устаткування, що є основної проблемою більшості підприємств країни. Також, нові можливості вертикальної інтеграції дозволять більш доцільно використовувати виробничий персонал, й нейтралізувати недоцільність відділів за чисельністю й результативністю.
Таким чином, найбільшою проблемою ДЕЗ УкрНДІВЕ, як і більшості підприємств України, є заполітизованість економіки і нестабільність політичних процесів.
2.4 Діагностика конкурентоспроможності підприємства
2.4.1 Загальна характеристика конкурентоспроможності
Конкурентоспроможність підприємства - це його порівняльна перевага стосовно інших підприємств даної галузі всередині країни і за її межами.
Конкурентоспроможність підприємства - система економічних категорій, елементами якої є конкурентоспроможність продукції і фінансова конкурентоспроможність. Це економічна категорія, за допомогою якої виявляється перевага даного виробника за рівнем задоволення споживачів продукцією з урахуванням ефективності фінансово-господарської діяльності.
Є всі підстави зробити висновок, що поняття конкурентоспроможності підприємства трактується неоднозначно і має потребу в конкретизації. Виділимо наступні його особливості:
Конкурентоспроможність не є іманентною якістю підприємства, тобто внутрішньо йому властивим, що виникає з його природи. Вона може бути виявлена й оцінена тільки в умовах наявності конкурентів реальних або потенційних.