МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
РЕФЕРАТ
З дисципліни «Державне регулювання економіки»
На тему:
«Екологічна програма міста»
студента денної форми навчання
курсу ІІІ спеціальності „МЕК”
Мельниченко Валерії Сергіївни
Маріуполь - 2006
Вступ
Розділ 1. Екологічні державні та міжнародні програми міст.
Розділ 2. Екологічна ситуація в місті Маріуполі.
Розділ 3. Шляхи вирішення екологічних проблем міста.
Висновки
Список використаної літератури:
Метою цієї роботи є можливість розглянути проблеми та перспективи їх виправлення на прикладі одного з найбільш забруднених міст України, Маріуполя. В цій роботі представлене положення міста та його екологічна ситуація, деякі шляхи подолання та зменшення великої кількості забруднення, що вони становлять екологічну програму міста.
Розділ 1. Екологічні державні та міжнародні програми міст.
Нинішню екологічну ситуацію в Україні можна охарактеризувати як кризову, що формувалася протягом тривалого періоду через нехтування об'єктивними законами розвитку і відтворення природно-ресурсного комплексу України. Відбувалися структурні деформації народного господарства, за яких перевага надавалася розвитку в Україні сировинно-видобувних, найбільш екологічно небезпечних галузей промисловості.Економіці України притаманна висока питома вага ресурсномістких та енергоємних технологій, впровадження та нарощування яких здійснювалося найбільш "дешевим" способом – без будівництва відповідних очисних споруд. Це було можливим за відсутності ефективно діючих правових, адміністративних та економічних механізмів природокористування та без урахування вимог охорони довкілля. Ці та інші чинники, зокрема низький рівень екологічної свідомості суспільства, призвели до значної деградації довкілля України, надмірного забруднення поверхневих і підземних вод, повітря і земель, нагромадження у дуже великих кількостях шкідливих, у тому числі високотоксичних, відходів виробництва. Такі процеси тривали десятиріччями і призвели до різкого погіршення стану здоров'я людей, зменшення народжуваності та збільшення смертності, а це загрожує вимиранням і біологічно-генетичною деградацією народу України. Винятковою особливістю екологічного стану України є те, що екологічно гострі локальні ситуації поглиблюються великими регіональними кризами. Чорнобильська катастрофа з її довготривалими медико-біологічними, економічними та соціальними наслідками спричинила в Україні ситуацію, яка наближається до рівня глобальної екологічної катастрофи.Серед законодавчих документів існує «Загальнодержавна програма формування національної екологічної безпеки України на 2000-2015 роки». Ця програма розроблена в контексті вимог щодо подальшого опрацювання, вдосконалення та розвитку екологічного законодавства України, а також відповідно до рекомендацій Всеєвропейської стратегії збереження біологічного та ландшафтного різноманіття щодо питання формування Всеєвропейської екологічної мережі як єдиної просторової системи територій країн Європи з природним або частково зміненим станом ландшафту.
Важливе значення має вдосконалення нормативно-правової бази у сфері збереження, розширення, відтворення та охорони єдиної системи територій з природним станом ландшафту та інших природних комплексів і унікальних територій, створення на їх основі природних об'єктів, які підлягають особливій охороні, що сприяє зменшенню, запобіганню та ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності людей на навколишнє природне середовище, збереженню природних ресурсів, генетичного фонду живої природи.
Формування екологічної мережі передбачає зміни в структурі земельного фонду країни шляхом віднесення (на підставі обгрунтування екологічної безпеки та економічної доцільності) частини земель господарського використання до категорій, що підлягають особливій охороні з відтворенням притаманного їм різноманіття природних ландшафтів. Багатство природних ландшафтів є надбанням Українського народу, його природною спадщиною і має служити нинішньому та майбутнім поколінням, як це проголошено в Конституції України.
Екологічна мережа - єдина територіальна система, яка включає ділянки природних ландшафтів, що підлягають особливій охороні, і території та об'єкти природно-заповідного фонду, курортні і лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні території та об'єкти інших типів, що визначаються законодавством України, і є частиною структурних територіальних елементів (далі - елементи) екологічної мережі - природних регіонів, природних коридорів, буферних зон.
Території та об'єкти, що підлягають особливій охороні (території та об'єкти природно-заповідного фонду, курортні та лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні та інші природні території та об'єкти), становлять порівняно незначну частину території України. Наявна площа та територіальна структура земель України, що підлягають особливій охороні, дають певні підстави для їх віднесення до територіальної системи з певними ознаками екологічної мережі. Сучасний стан природних ландшафтів України лише частково відповідає критеріям віднесення їх до Всеєвропейської екологічної мережі.
Таблиця 1.1.
Деградовані та забруднені землі, що передбачаються для консервації
| Регіон | Площа, тис. гектарів | |
| деградовані та забруднені землі | у тому числі ті, на яких передбачається заліснення | |
| Автономна Республiка Крим | 31,9 | 1,4 |
| Області: | ||
| Вiнницька | 42,6 | 4 |
| Волинська | 75 | 21,3 |
| Днiпропетровська | 347,4 | 86,4 |
| Донецька | 66,4 | 14,8 |
| Житомирська | 79,2 | 76 |
| Закарпатська | 15,1 | 0,2 |
| Запорiзька | 256 | 7,6 |
| Iвано-Франкiвська | 14,8 | 3,9 |
| Київська | 84,3 | 38 |
| Кiровоградська | 69,7 | 25,7 |
| Луганська | 231,2 | 4,9 |
| Львiвська | 29,4 | - |
| Миколаївська | 87,8 | 15 |
| Одеська | 37,2 | 19,3 |
| Полтавська | 267,6 | 99,1 |
| Рiвненська | 124,2 | 51,5 |
| Сумська | 58,2 | 3,3 |
| Тернопiльська | 63,7 | - |
| Харкiвська | 57,1 | 30,3 |
| Херсонська | 33,25 | 7,45 |
| Хмельницька | 63,5 | 3 |
| Черкаська | 80,84 | 32,64 |
| Чернiгiвська | 89,7 | 29 |
| Чернiвецька | 32,21 | 0,31 |
| м. Київ | 0,1 | - |
| м. Севастополь | 0,8 | 0,4 |
| Усього: | 2339,2 | 575,5 |
Національна екологічна мережа включає частину земель країни, на яких збереглися майже незмінені чи частково змінені природні ландшафти.
Природні ландшафти спостерігаються майже на 40 відсотках території України. У найменш зміненому вигляді вони збереглися на землях, зайнятих лісами, чагарниками, болотами, на відкритих землях, площа яких становить близько 19,7 відсотка території країни. Враховуючи, що лише 44 відсотки лісів виконують захисні та природоохоронні функції, можна вважати, що стан, близький до притаманного природного, мають ландшафти на площі майже 12,7 відсотка території країни.
5 червня 2005 року в Сан-Франциско, Каліфорнія була підписана Екологічна угода міст з нагоди Всесвітнього Дня Довкілля проведеного в рамках Екологічної програми Організації Об’єднаних Націй. Ця угода була названа «Зеленою декларацією міст»
Визнаючи, що на сьогоднішній день більшість населення планети живе в містах і що безперервна урбанізація приведе до того, що один мільйон людей буде переміщуватись до міст кожного тижня, створюючи тим самим нову низку екологічних проблем і можливостей, 50 мерів міст зі всього світу, які мають унікальну можливість керувати розвитком належним чином підтримуваних міських центрів, в основі чого лежатимуть відповідні культурні і економічні місцеві заходи, підписали документ, беручи зобов'язання підвищити рівень партнерських стосунків і побудувати екологічно стабільне, економічно динамічне і соціально справедливе майбутнє для наших міських жителів.