Захисна стрічкау банкнотах номінальною вартістю 1(1995 р.), 2 (1995 р.) та 5 (1997 рік) у товщі паперу між водяним знаком та портретом вертикально розміщена полімерна металізована стрічка з кодованим номіналом шириною приблизно 1,3 мм, яку видно при розгляданні банкноти проти світла як темну смужку з прозорим написом "1 ГРИВНЯ", "2 ГРИВНІ" та "5 ГРИВЕНЬ", що повторюються;у банкнотах номінальною вартістю 1 (1994 р.), 5 (1994 р.), 10 (1994 р.), 50 та 100 гривень у товщі паперу розміщена вертикальна полімерна стрічка шириною приблизно 1 мм , яку видно проти світла. На ній є напис "Україна" темного кольору, що повторюється. Його можна прочитати за допомогою збільшувального скла;у банкнотах номінальною вартістю 20 гривень зразка 1995 року між водяним знаком та портретом розміщена вертикальна металізована "віконна" стрічка. З лицьового боку банкноти вона періодично (6 разів) виходить із товщі на поверхню паперу банкноти. Ця частина стрічки помітна, вона має вигляд блискучої пунктирної лінії. При розгляданні банкноти проти світла уся стрічка має вигляд безперервної темної лінії, що перетинає банкноту впоперек.
Рельєфні елементи елементи друку в банкнотах номіналом 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.), 50 та 100 гривень, які виступають над поверхнею паперу, шершавість яких відчувається на дотик кінчиками пальців.
Суміщений малюнокмалюнок, розташований в одному місці на лицьовому та зворотному боках банкноти, усі елементи якого збігаються та доповнюють один одного при розгляді банкноти проти світла (орнамент із лівого боку банкноти).
Райдужний друкпоступовий перехід одного кольору захисної сітки, виконаної суцільними лініями без розривів, в інший (захисні сітки та орнаменти з обох боків банкноти).
Антисканерна сітка розташовані під різними кутами тонкі лінії, які при копіюванні або скануванні банкноти утворюють на копії "муар" (захисні сітки).
Кодоване латентне зображенняприховане цифрове зображення номіналу на банкнотах 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.), 50 та 100 гривень, видиме при розгляданні банкноти на рівні очей під гострим кутом проти світла при її повороті на 45 градусів (прямокутний орнамент праворуч від портрета) та приховане зображення тризуба (цифрове позначення номіналу у верхніх кутах лицьового боку банкнот номіналом 2-20 гривень зразка 1992 року).
Мікротекст напис безперервно повторюваного слова "Україна" абревіатури "НБУ", які можна прочитати за допомогою збільшувального скла.
Знак для сліпих рельєфний елемент, розміщений у лівому нижньому куті лицьового боку банкнот 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.), 50 та 100 гривень, який відчувається на дотик кінчиками пальців і визначає номінал банкноти.
Видимі захисні волокнахаотично розміщені в товщі та на поверхні паперу з двох боків банкноти сині волокна довжиною близько 6 мм (номінал 1-20 гривень зразка 1992 року), сині та червоні волокна - номінал 1, 2, 5 гривень зразка 1994-1997 рр.
Невидимі захисні волокна хаотично розміщені в товщі та на поверхні паперу з двох боків банкнот волокна: довжиною близько 6 мм (номінал 1-20 гривень зразка 1992 року), які в ультрафіолетових променях флуоресціюють зеленим світлом; довжиною близько 4 мм (1 (1994, 1995 рр.), 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.), 50 та 100 гривень), які в ультрафіолетових променях флуоресціюють жовтим і блакитним світлом та синім і зеленим світлом (1 (1995 р.), 2 (1995 р.), 5 (1997 р.) гривень).
Флуоресцентний номер надрукований методом високого друку чорною фарбою горизонтально (номінал 1 - 20 гривень зразка 1992 року) та червоною фарбою горизонтально ((1 (1994, 1995 рр.), 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.) гривень) і вертикально (номінал 50 та 100 гривень), рівно, з однаковим інтервалом між цифрами номер банкноти, який в ультрафіолетових променях флуоресціює зеленим (номінал 1-20 гривень зразка 1992 року) та світло-червоним (1 (1994, 1995 рр.), 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.), 50 та 100 гривень) світлом.
Магнітний номер надруковані методом високого друку чорною фарбою горизонтально в один рядок, рівно та з однаковим інтервалом між цифрами серія та номер банкноти, які мають магнітні властивості (1 (1994, 1995 рр.), 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.), 50 та 100 гривень).
Прихований номінал надрукований в центрі лицьового боку банкноти крім 1 (1994, 1995 рр.), 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.) гривень невидимою фарбою номінал, який в ультрафіолетових променях флуоресціює зеленим світлом.
Флуоресцентний друкелементи дизайну лицьового боку і зворотного боку банкнот та кодований малюнок (50 та 100 гривень), які в ультрафіолетових променях флуоресціюють жовтим, зеленим або жовто-зеленим світлом (в залежності від номіналу).
Високий друк друк, яким виконано номери банкнот. Він залишає на папері потовшений із країв штриха відбиток фарби і рельєфний заглиблений слід. На зворотному боці папір, як правило, має опуклий рельєфний відбиток.
Орловський друк різкий перехід одного кольору у інший без розривів, накладання або зміщення ліній малюнка (портрет, написи, стрічки, орнаменти).
РОЗДІЛ 3
ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ
Функції (від лат. funktio – виконання) характеризують особливості використовування грошей. Їх можна розглядати як форми прояву єства грошей. З питання функцій, які виконуються грошима, існують різні підходи.
Одні автори виділяють три функції грошей: засоби обігу або обміну (покупки товарів і послуг, а також сплати боргів); засоби вимірювання і порівняння вартостей (облікова функція); засоби збереження (накопичення) вартості (накопичувальна функція).
Інші автори виділяють наступні чотири функції (розташовуючи їх в різній послідовності): засоби обміну; одиниці рахунку (загального знаменника цінностей); засоби збереження вартості (утворення запасу цінностей); заходи (масштабу) відкладених (відстрочених) платежів (8, стр.9)
Ще одна група економістів називає (також в різній послідовності) такі чотири функції, як заходи вартості, засобу обігу, засобу накопичення і засобів платежу.
Серед російських економістів переважає концепція, згідно якої гроші виконують п'ять функцій:
а)заходи вартості (сумірність вартості);
б)засоби обігу (купівельного засобу);
в)засоби накопичення (заощадження);
г)засоби платежу (платіжного засобу);
д)світових грошей.
3.1 Гроші як міра вартості
Функція міри вартості є головною функцією грошей. Саме ця функція була встановлена К. Марксом в основу визначення грошей: «Товар, який функціонує як міра вартості, а тому також, безпосередньо або через своїх заступників, і як засіб обігу, є гроші». Золото стає грошима зважаючи на виконання саме даної функції.
У функції міри вартості гроші використовуються для виразу вартості і корисності (цінності) товарів і інших благ шляхом встановлення їх цін. Ціною називається грошовий вираз вартості і корисності товару. Функція міри вартості полягає в тому, щоб через ціни виразити вартості різноманітних товарів як однойменні (виражені в рублях, доларах або фунтах), якісно однорідні і кількісно порівнянні величини. Ціна товару є формою прояву не абстрактної, а відносної, мінової вартості.
Якщо, наприклад, пакет молока коштує 30 крб., а батон хліба – 6 крб., це значить, що вартість молока в 5 разу більше, ніж вартість хліба. Ціни товарів, таким чином, виражають пропорції між вартостями окремих товарів. Інакше кажучи, ціни вимірюють вартості окремих товарів. Саме сумірнистсво вартостей, а не визначення вартості того або іншого товару необхідне для дотримання вимоги еквівалентності обмінюваних товарів.
Гроші, що не мають власної внутрішньої вартості (паперові і кредитні гроші), використовуються для сумірності вартості. А металеві гроші (срібні і золоті), що володіють власною вартістю, - не тільки для сумірності, але і для вимірювання вартості.
Важливою особливістю функції сумірності вартості є те, що її виконують що в думках представляються, тобто ідеальні, або рахункові, гроші. Визначення ціни товару є уявною операцією, проте воно здійснюється на основі реально сталих пропорцій. Для визначення ціни товару, яке відбувається до його обміну на гроші, немає необхідності мати при собі реальні гроші.
Функція сумірності вартості реалізується на основі масштабу цін. Він потрібен для того, щоб порівнювати ціни різних по вартості товарів. Масштаб цін – це технічна функція грошей, інструмент, механізм виконання ними функцій сумірності вартості.
Якщо економічна система не має міри вартості, тоді в цьому випадку, замість того, щоб однозначно виражати ціну кожного товару в доларах, нам доведеться складати пропорції обміну кожного товару і послуги на кожний інший товар. Для різних товарів і послуг кількість можливих парних комбінацій рівно
n(n-1)/2.
Наприклад, в економічній системі, що проводить 5000 різних товарів і послуг, покупцям доведеться користуватися 12497500 обмінними пропорціями для всіх можливих поєднань товарів і послуг.
Уряд будь-якої країни може змінити встановлений раніше масштаб цін. Така зміна називається грошовою реформою. Так, в Росії масштаб цін був укрупнений в результаті деномінації рубля в 1998 р. Грошова реформа – перехід від однієї міри вартості до іншої, супроводжуваний зменшенням загальної кількості грошей. Перехід з одного масштабу цін в іншій відбувається при обміні однієї національної валюти на іншу.
В країнах, що переживають гіперінфляцію, грошові реформи часто приводять до зростання довір'я до національної валюти, оскільки уряд, проводячи грошову реформу, інформує населення про свій намір припинити проведення інфляційної політики. Гіперінфляція – інфляція, що характеризується дуже високими темпами зростання, рівень якої може перевищувати декілька стільників відсотків в рік.
3.2 Гроші як засіб обігу
Коли гроші використовуються як засіб здійснення оплати за товари і послуги, ми говоримо, що вони використовуються як засіб обігу. Таким чином, засоби обігу – це гроші, що використовуються для покупки товарів і послуг, а також для сплати боргів.