Гранична і середня схильність до заощаджень в Україні (стр. 2 из 2)

Ідеї Дж. Кейнса розвинули неокейнсіанці Р.Ф. Харрод та О.Д. Домар.

Модель Р. Харрода доводить, що темпи економічного зростання залежать від частки нагромадження (заощадження) в національному доході і відповідно – величини капіталовкладень (інвестицій), а також виходить із рівності інвестицій і заощаджень (приватних і корпоративних), а також з наявності ефекту акселератора (прискорювача).

У О. Домара загальне рівняння макроекономічної рівноваги має вигляд:

,

де I – обсяг інвестицій; σ – середня продуктивність інвестицій, а – середня схильність до заощаджень, обернена величина якої визначає величину мультиплікатора.

Отже, забезпечується рівність між приростом доходу і приростом виробництва.

О. Домар в своїй моделі динамічної рівноваги, на відміну від Р. Харрода, прагне врахувати постійні зміни ємності ринку. Але так само як і Р. Харрод підкреслює, що динамічна рівновага є нестійкою і тому необхідним є державне регулювання економічного зростання.

На поєднанні ефекту мультиплікатора і акселератора була побудована і теорія циклічного розвитку відомого англійського вченого Д.Р. Хікса.

Модель Дж. Хікса має наступний вигляд:

Y_t = A_t + (1-s)*Y_t-1 + v*(Y_t-1 – Y_t-2),

де Y – національний доход; A – автономні інвестиції; s – гранична схильність до заощаджень; v – акселератор.

Д.Р. Хікс робить висновок – нециклічна динаміка можлива лише за високого коефіцієнта споживання, або низького рівня коефіцієнта заощадження.

Не залишались без уваги питання співвідношення споживання і заощадження в працях інших вчених і науковців.

Таким чином, усвідовивши основні положення взаємозв`язку доходу, споживання та заощаджень на макроекономічному рівні, перейдемо до аналізу структури і динаміки національних заощаджень в Україні, а також обчислимо граничну та середню схильність до заощаджень в Україні.

Із формул наведених вище, ми знаємо, що гранична схильність до заощаджень дорівнює

Із даних наведених Держкомстатом України на офіційному сайті відомі наступні дані, приведені в таблиці 2.

Таблиця 2 – Доходи, споживання та заощадження населення України в 2002–2008 роках, млн. грн.

Період	Доходи населення - усього			Витрати населення (без заощаджень)	Заощадження населення
	номінальні	наявні	реальні наявні,% (з урахуванням інфляції)
1	2	3	4	5	6
2002	185 073	141 618	118,0	168 015	17 058
2003	215 672	162 578	109,1	199 395	16 277
2004	274 241	212 033	119,6	243 164	31 077
2005	381 404	298 275	123,9	335 753	45 651
2006	472 061	363 586	111,8	427 858	44 203
2007	623 289	470 953	114,8	575 510	47 779
2008	760 353	572 432	111,4	701 753	58 600

Розрахуємо граничну схильність до заощаджень, розрахунки зведені в таблиці 3.

Таблиця 3 – Розрахунок граничної схильності до заощаджень населення України в 2003–2008 роках

Період	Доходи населення - усього	Витрати населення (без заощаджень)	Заощадження населення	Зміни			Гранична схильність до заощаджень, s
	номінальні			доходу	витрат	заощаджень
2002	185 073	168 015	17 058	0	0	0	-
2003	215 672	199 395	16 277	30 599	31 380	-781	-0,026
2004	274 241	243 164	31 077	58 569	43 769	14 800	0,253
2005	381 404	335 753	45 651	107 163	92 589	14 574	0,136
2006	472 061	427 858	44 203	90 657	92 105	-1 448	-0,016
2007	623 289	575 510	47 779	151 228	147 652	3 576	0,024
2008	760 353	701 753	58 600	137 064	126 243	10 821	0,079

Отже, в досліджуваний період в різні роки поведінка населення при зміні використовуваного доходу була неоднаковою. В 2003 та 2006 роках відбувалось скорочення заощаджень населення порівняно з попередніми роками і, як наслідок, гранична схильність до заощаджень була від`ємною. Це означало, що в ці роки витрати домогосподарств перевищували їх доходи. В 2004, 2005, 2007 та 2008 роках відбувалось зростання абсолютних заощаджень і, як наслідок, гранична схильність до заощаджень була позитивною. Це означало, що в ці роки домогосподарства вважали за краще частку доходу зберігати як заощадження (на поточних та депозитних рахунках в банках, в цінних паперах та ін.).

В залежності від обсягів доходів рівень схильності до заощаджень був різним: найбільшою гранична схильність до заощаджень проявилася у населення в 2004 році, тобто із кожної 1 гривні додаткового доходу спрямованого на використання 25 копійок не витрачалось, а накопичувалось для майбутніх витрат. На слідуючий 2005 рік рівень показника зменшився практично в два рази, така ж ситуація відбувалась і в наступний 2006 рік – населення прагнуло споживати більше, ніж заробляло. Передчуття світової фінансової кризи, напевно, змусило задуматись певну частку населення про майбутнє, і в 2007 році гранична схильність до заощаджень знову почала зростати, але її рівень в 2008 році був в три рази меншим порівняно з відносно благополучним 2004 роком. Очевидно, заощаджувати стало нічого.

Середня схильність до заощадження (APS) – це частина використовуваного доходу, яку домогосподарства заощаджують, тобто

Розрахуємо середню схильність до заощаджень, розрахунки зведені в таблиці 4.

Таблиця 4 – Розрахунок середньої схильності до заощаджень населення України в 2002–2008 роках

Період	Доходи населення - усього	Витрати населення (без заощаджень)	Заощадження населення	Середня схильність до заощаджень
	номінальні
2002	185 073	168 015	17 058	0,092
2003	215 672	199 395	16 277	0,075
2004	274 241	243 164	31 077	0,113
2005	381 404	335 753	45 651	0,120
2006	472 061	427 858	44 203	0,094
2007	623 289	575 510	47 779	0,077
2008	760 353	701 753	58 600	0,077

Із даних таблиці 4 видно, що на протязі 2002–2005 років середня схильність до заощаджень у населення зростала з 0,092 в 2002 році до 0,12 в 2005 році, тобто із кожної 1 гривні отриманого доходу для використання в середньому в 2002 році 9 копійок йшло в заощадження (не використовувалось для поточних потреб), в 2005 році – вже йшло 12 копійок. В наступні роки середня схильність до заощаджень знижувалась: з 12 копійок з 1 гривні доходу в 2005 році до 8 копійок в 2008 році.

Висновок

Отже, українські реалії засвідчили, що в досліджуваний період, не зважаючи на постійний приріст використовуваного доходу та заощаджень, середня схильність до заощаджень мала періоди зростання в 2004–2005 роках, тобто тенденція розвитку показника не відповідала теоретичним поглядам науковців. Можливо, це було пов`язано з періодом нестабільності в політиці України (президентські вибори, невизначеність після них), хоча в цей час був період деякої стабілізації економіки країни.

Список літератури

1. Кваснюк Б.Э. Національні заощадження України // Фінанси України –1997.- №11

2. Кичко І.І., Шаркаді Н.В. Захист депозитів населення/Фінанси України №2, 2006.-с.122

3. Роль грошових заощаджень населення в розбудові економіки України: Матеріали науково-практичній конференції 19 лютого 2007 року // Наук. ред.. А.М. Мороз. – К:КНЕУ,2007

4. Габбард, Р. Глен. Гроші, фінансова система та економіка: Підручник / Пер. з англ.; Наук. ред. пер. М. Савлук, Д. Олесневич. – К.: КНЕУ, 2004. – 889 с.

5. Коваленко В.В. Центральний банк і грошово-кредитна політика: Навч. посібник / Українська академія банківської справи Національного банку України. — К.: Знання України, 2006. — 332с.

6. Радіонова І.Ф. Макроекономіка: теорія та політика: Підручник / Університет економіки та права "КРОК". — К.: Таксон, 2004. — 346с.

7. Палехова В.А. Макроекономіка: Навч. посібник / Миколаївський держ. гуманітарний ун-т ім. Петра Могили комплексу "Києво-Могилянська академія". — 2. вид., доп. та перероб. — Миколаїв: Видавництво МДГУ ім. Петра Могили, 2005. — 300с.

8. Базилевич В.Д., Базилевич К.С., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Підручник / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка / Віктор Дмитрович Базилевич (ред.). — 2.вид., випр. — К.: Знання, 2005. — 856с.:

9. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Навч. посіб.. — 2.вид., доп. — К.: Атіка, 2006. — 368с

10. Экономика: Учебник /Под ред. доц. А.С. Булатова, 2-е изд.,-М.: Издательство БЕК, 2007 – 816с.