Смекни!
smekni.com

Витрати і ціни і на продукцію (стр. 5 из 12)

При застосуванні методу прямих витрат постійні виробничі витрати - це витрати, пов'язані зі сприянням виробництву, а не з випуском конкретних одиниць продукції. Тому їх варто враховувати як витрати конкретного періоду і відразу списувати на реалізовану в даному періоді продукцію. При застосуванні методу поглинених витрат для оцінки запасів на складі необхідно враховувати постійні;виробничі витрати, необхідні для виробництва продукції.

ПРИКЛАД 2. Підприємство-виготовляє один вид продукції. Його діяльність характеризується такими показниками: ціна за одиницю продукції (без ПДВ) - 11 тис грн; змінні витрати на одиницю продукції - В тис грн; постійні виробничі витрати за місяць - 240 тис грн; нормальний рівень виробництва - 150 виробів; адміністративні і збутові витрати на місяці - 100 тис грн. Обсяг виробництва продукції по місяцях: 1, 2, 3, 4 місяці 150 виробів; 5 місяць-170 виробів; в місяць -130 виробів. Обсяг реалізації готової продукції по місяцях: 1 місяць - 140 виробів; 2 місяць - 130 виробів; 3 місяць - 160 виробів; 4 місяць - 150 виробів; 5, 6 місяці - 160 виробів. При цьому до початку оціночних операцій склад був порожній.

РІШЕННЯ. Здійснимо порівняльний аналіз розрахунку собівартості і прибутку в кожному місяці за допомогою методів прямих та поглинених витрат.

У табл. 7 представлені результати розрахунку відповідно до методу прямих витрат.

У табл. 8 аналогічні розрахунки здійснені за допомогою методу поглинених витрат.

Таблиця 11.7

Розрахунок прибутку за методом прямих витрат

Номер місяця 1 2 3 4 5 6
Запаси на початок 0 80 240 160 160 240
Змінні витрати 1 200 1200 1200 1200 1360 1040
Запаси на кінець 80 240 160 160 240 0
Сумарні змінні витрати 1 120 1040 1280 1 200 1280 1 280
Постійні виробничі витрати 240 240 240 240 240 240
Собівартість 1 360 1 280 1 520 1440 1520 1 520
Виручка від реалізації 1 540 1430 1760 1650 1760 1 760
Валовий прибуток 180 150 240 210 240 240
Загальновиробничі витрати 100 100 100 100 100 100
Чистий прибуток 80 50 140 110 140 140

Таблиця 11.8

Розрахунок прибутку за методом поглинених витрат

Номер місяця 1 2 3 4 5 6
Запаси на початок 0 96 288 192 192 282,35
Змінні витрати 1.440 1440 1440 1 440 1600 1 280
Запаси на кінець 96 288 192 192 282,35 0
Собівартість 1 344 1 248 1536 1440 1509,65 1562,35
Виручка від реалізації 1 540 1430 1760 1650 1760 1 760
Валовий прибуток 196 182 224 210 250,35 197,65
Загальновиробничі витрати 100 100 100 100 100 100
Чистий прибуток 96 82 124 110 150,35 97,65

Принципове розходження між розрахунковими схемами досить очевидне з наведених у таблицях 7-8 даних. Разом з тим слід зазначити, що відповідно до обох схем сумарна величина прибутку за півріччя однакова і складає 660 тис грн. Отже, у загальному підсумку підприємство нічого не втрачає і нічого не виграє.

Особливості застосування методу поглинених витрат:

- найчастіше застосовується на українських підприємствах;

- використовується для оформлення зовнішньої звітності;

- ґрунтується на розподілі усіх складових собівартості за видами продукції, тобто передбачає розрахунок повної собівартості продукції;

- передбачає розподіл витрат на прямі і непрямі;

- передбачає оцінку запасів готової продукції на складі за повною собівартістю.

Разом з тим, при використанні цього методу існує можливість спотворення реальної собівартості окремих видів продукції, тому що непрямі витрати розподіляються за видами продукції відповідно до визначеної бази, що призводить до необґрунтованого встановлення цін на продукцію.

Метод поглинених витрат використовують в тих випадках, коли:

- на підприємстві виготовляють один продукт чи кілька продуктів в невеликому обсязі;

- сума загальновиробничих витрат істотно змінюється з часом;

- підприємство має довгострокові контракти на виконання певного обсягу робіт.

Особливості застосування методу прямих витрат:

- метод є невід'ємною частиною управлінського обліку;

- ґрунтується на обліку конкретних виробничих витрат;

- всі постійні витрати відносяться на фінансовий результат і не розподіляються за видами продукції;

- передбачає розподіл витрат на постійні і змінні;

- дає можливість здійснювати аналіз беззбитковості;

- передбачає оцінку запасів готової продукції на складі тільки за змінними витратами;

- дає можливість гнучко підходити до процесу ціноутворення.

Крім того, метод прямих витрат дає можливість визначити прибуток, який приносить продаж кожної додаткової одиниці продукції і, відповідно, планувати ціни і знижки на визначений обсяг продажів.

5. Напрямки зменшення собівартості продукції на підприємстві

Розрахунок зменшення собівартості продукції відбувається під впливом дії таких техніко-економічних чинників, як: підвищення технічного рівня виробництва, покращання організації виробництва і праці, зміна обсягу і структури виготовлюваної продукції тощо.

Урахування змін вказаних факторів визначає таку послідовність розрахунку напрямків зменшення собівартості:

- виходячи з рівня витрат базового року визначається собівартість товарної продукції планового року;

- за тими ж чинниками визначається рівень зниження собівартості продукції. Методика розрахунку напрямків зменшення собівартості продукції за окремими факторами виглядає таким чином:

1. Розрахунок зменшення собівартості продукції у результаті підвищення техніко-технологічного рівня виробництва (

) відбувається за формулою (1):

,(1)

де Со, С1 – витрати на одиницю продукції до і після проведення заходів;

Q0, Q1 – кількість продукції, виготовленої відповідно до і після впровадження відповідних заходів.

2. Розрахунок зменшення собівартості продукції (економія) внаслідок зменшення матеріальних витрат (

) здійснюється за формулою (2):

(2)

де СМВ0 - загальна сума амортизаційних відрахувань базового року;

Ів, Інв, Іц - індекси зміни середньорічної вартості основних виробничих фондів і фондомісткості продукції відповідно, частка одиниці.

3. Розрахунок зменшення собівартості продукції (економія) внаслідок зменшення витрат по заробітній платні (

) здійснюється за формулою (3):

де С ЗП0 - сума витрат на заробітну плату базового року;

Ів, Іт, Ізп - індекси зміни обсягів виробництва, трудомісткості виробів та оплати праці, частка одиниці.

4. Розрахунок зменшення собівартості продукції (економія) внаслідок зменшення відрахувань в соціальні фонди від заробітної плати (

) здійснюється за формулою (4):

де

- (економія) внаслідок зменшення витрат по заробітній платі;

- індекс обов'язкових відрахувань від заробітної плати в соціальні фонди, частка одиниці.

5. Розрахунок зменшення собівартості продукції внаслідок економії на умовно-постійних витратах (

) при зростанні обсягів виробництва продукції здійснюється за формулою (5):

,

де

0 - загальна сума умовно-постійних витрат базового року;

Ів - індекс зміни обсягів виробництва продукції, частка одиниці.

6. Розрахунок зменшення собівартості продукції (економія) внаслідок зменшення амортизаційних відрахувань (

) здійснюється за формулою (6):

(6)

7. Розрахунок зменшення собівартості продукції за рахунок зміни структури (асортименту) виготовлюваної продукції (

) здійснюється за формулою (7):

(7)