Аналіз формування та використання коштів на оплату праці (стр. 5 из 7)
де ВПіф - фактичний об'єм випуску і-го виду продукції, од.;
ЗП1пл - пряма оплата праці на одиницю продукції i-го вигляду за планом, грн.;
в) розрахувати умовну величину змінної частини фонду оплати праці (ФОП3см) по фактичному об'єму виробництва продукції i-го вигляду при її фактичній трудомісткості і плановому рівню платні за одну людино-годину
ФОП2см =
ВПіф* Тіф * ЗП1пл (2.7)де Тіф - фактична трудомісткість і-го виду продукції, людино-години;
ЗП1пл - плановий рівень оплати праці за одну людино-годину, грн.
Розрахунок чинників на відхилення фактичної змінної частини фонду оплати праці від планової матиме вигляд:
а) за рахунок зміни об'єму виробництва продукції (ΔФОАП0см):
ΔФОП0см = ФОП1см — ФОПплсм (2.8)
б) за рахунок зміни структури вироблюваної продукції (ΔФОАПстрсм):
ΔФОПстрсм = ФОП2см — ФОП1см (2.9)
в) за рахунок зміни трудомісткості продукції (ΔФОАПтсм):
Δ ФОПтсм = ФОП3см — ФОП2см (2.10)
г) за рахунок зміни сплати праці за одну людино-годину (ΔФОПч/ч):
ΔФОПч/чсм = ФОПфсм — ФОП3см (2.11)
Загальне відхилення змінної частини фонду оплати праці (ΔФОПсм)
ΔФОПтсм = ФОПфсм — ФОПплсм = ΔФОП0см , (2.12)
ΔФОПстрсм + ΔФОПтсм + ΔФОПч/ч.
Зміну постійної частини фонду оплати праці (ФОПп) можна визначити у вигляді мультиплікативної моделі чотирьохчинника детермінованого зв'язку по чинниках: середньоспискового кількості працівників-погодинників, середньої кількості днів, відпрацьованих одним працівником (Д), середньої тривалості робочого дня (Тд) і середьогодинного заробітку (Зч):
ФОПп = ЧПч * Д * Тд * Зч (2.13)
Джерелом аналізу є показники плану, розрахунки фонду заробітної платні, розрахунково-платіжні відомості структурних підрозділів, звіти формою 2-м і 1. Оплата по відрядних розцінках, премії, оплата чергових відпусток знаходиться в пропорційній залежності від об'єму виробництва, а почасова оплата і різні види доплат - від кількості персоналу. З урахуванням цього фонд заробітної платні коректується на фактичний об'єм виробництва і кількість працюючих.
Аналіз середньої заробітної платні і співвідношення темпів її зростання треба пов'язувати з темпами зростання продуктивності праці.
Для оцінки співвідношення розраховують коефіцієнт випередження темпів зростання продуктивності праці над темпами зростання середньої заробітної платні, приріст середньої заробітної платні на 1% приросту продуктивності праці або приріст продуктивності праці на 1% приросту середньої заробітної платні. Коефіцієнт випередження є співвідношенням індексів продуктивності праці і середньої заробітної платні. Показники приросту визначаються відношенням темпів приросту продуктивності праці з середньою заробітною платнею.
Зміна співвідношення між темпами зростання продуктивності праці і середньої заробітної платні служить причиною відносної економії (перевитрати) фундації оплати праці, яка визначається з розрахунку
ΔФОП = ФОП * (Ізп — Іпп)/ Ізп ,
де Ізп и Іпп - індекси зростання середньої заробітної платні і продуктивності праці працівників.
2.4. Аналіз факторів, що обумовили зміну обсягу фонду оплати праці
Аналіз динаміки фонду оплати праці необхідно доповнити визначенням та кількісною оцінкою основних факторів, що обумовили зміну його розміру.
Найважливішими факторами, вплив яких оцінюється кількісно, є:
1. Зміна чисельності працівників торговельного підприємства.
2. Зміна рівня середньої заробітної плати.
3. Зміна рівня заробітної плати (в реальних цінах).
4. Інфляція.
5. Зміни в складі персоналу підприємства.
Вплив факторів 1-4 може бути оцінений кількісно за допомогою методу ланцюгових підстановок або індексного методу.
Для визначення впливу факторів 1-2 використовується модель:
для оцінки впливу факторів 1,3,4 модель приймає вигляд:
де чп - середньоспискова чисельність персоналу;
ЗПсерф - фактичний рівень середньої заробітної плати;
ЗПсерр - реальний рівень середньої заробітної плати (приведеної до порівняльних цін).
Іц - індекс зміни цін на товари та послуги.
Оцінка впливу змін у складі персоналу підприємства здійснюється методом відсоткових чисел, виходячи з визначення питомої ваги окремих категорій персоналу та рівня оплати їх праці в звітному та порівняльному періодах.
Перелік факторів, що оцінюються, може бути значно розширений за рахунок використання методів регресивно-корелятивного аналізу. Так, є доцільною побудова та визначення параметрів моделі взаємозв'язку розміру фонду оплати праці з обсягом товарообігу, доходів, прибутку підприємства, зміною кількості покупців, обсягом торговельної площі та кількості робочих місць тощо.
РОЗДІЛ 3Ефективність використання оплати праці як джерела впливу на фінансовий стан підприємства
3.1 Чинники які впливають на оплату праці
Формулу ефективності оплати праці можна представити як відношення створеного продукту (результату, ефекту) до розміру на його виробництво заробітної платні, що виплатила. Такий підхід до визначення ефективності дозволяє розкрити ступінь раціональності у витратах фундації заробітної платні при створенні суспільного продукту і оцінити її стимулюючу роль. Останніми роками в господарській практиці успішніше використовується зворотний показник - коефіцієнт витрат на оплату праці у випуску продукції. Загальну методику розрахунків показників, які характеризують ефективність використовування засобів на заробітну платню, можна представити у вигляді таблиці (див. табл. 3.1).
Таблиця 3.1
Показники ефективності використання засобів на заробітну платню
| № з/ч | Показники | Алгоритм расчета | Условные обозначения |
| 1 | Зарплатавіддача | ЗО = Q / ЗП | ЗО — зарплатоотдача, грн. Q — об’єм товарної продукції ЗП — оплата рабітників |
| 2 | Питома вага заробітної платні в загальній сумі витрат виробництва | ПВ = (ЗП / З)* 100% | ПВ — питома вага заробітної платні у загальній сумі витрат виробництва, % З — витрати виробництва |
| 3 | Питома вага заробітної платні в об'ємі товарної продукції | ПЗП = (ЗП/Q)*100% | ПЗП — питома вага зароботньої платні в об’ємі товарної продукції, % |
| 4 | Рівень рентабельності оплати праці | РЗП = (Р/ ЗП)*100% | РЗП — рівень рентабельності заработньої платні, % Р — кінцевий результат діяльності |
Якщо динамічно змінюється частина заробітної платні в загальних витратах, то це ще не свідчить про ефективність її використовування. Стабільна частина заробітної платні при зниженні об'єму виробництва приводить до зростання рівня витрат на заробітну платню, тобто скоює негативний вплив.
Проте, то, наскільки виправдано зростання заробітної платні на підприємстві, а також наскільки заробітна платня виконує свою стимулюючу роль, свідчить співвідношення динаміки середньої заробітної платні і продуктивності праці працівників. Саме за допомогою такого співвідношення можна проаналізувати можливості підвищення ефективності витрат на оплату праці. Збільшення зарплати одного працівника повинне супроводитися зростанням вироблення продукції на одного працівника. При цьому темпи зростання продуктивності праці повинні перевищувати зростання заробітної платні.
Основний вплив на величину фонду заробітної платні мають зміну среднесписочной чисельності працівників і середньої заробітної платні, що можна визначити методом ланцюгових підстановок:
ΔФОПч = (Ч1 — Ч0) * ЗП0 (3.1)
ΔФОПзп = (ЗП1 — ЗП0) * Ч1; (3.2)
де ΔФОПч и ΔФОПзп - приріст заробітної платні за рахунок зміни чисельності працівників і середньої заробітної платні;
Ч1и Ч0— чисельність працівників звітного і базисного періодів;
ЗП1и ЗП0 - середня заробітна платня звітного і базисного періодів.
Стимулюючий потенціал заробітної платні визначається в основному розміром винагороди за роботу. Підвищення рівня стимулюючої ролі заробітної платні залежить від ряду чинників. Тому важливо повніше знайти їх сукупний ступінь впливу на даний процес. Доцільно класифікувати такі чинники на внутрішні і зовнішні.
До внутрішніх відноситься організація заробітної платні, тобто забезпечення взаємозв'язку кількості і якості праці з розмірами її оплати, а також сукупність основних її складових елементів (нормування, тарифна система, премії, доплати і надбавки, форми і системи оплати праці).
До зовнішніх чинників можна віднести: перетворення системи управління організаційною структурою виробництва, правові основи і норми господарювання, відповідність попиту і пропозиції на ринку праці і послуг.
Залежно від способу, характеру впливу зовнішніх чинників на стимулюючу роль заробітної платні можна їх згрупувати таким чином: