Оцінка рівня платоспроможності проводиться за даними балансу на підставі характеристики ліквідності оборотних коштів, тобто з урахуванням часу, необхідного для перетворення їх у наявні засоби. Існує три рівні платоспроможності підприємства: грошова, розрахункова (табл. 3.8), ліквідна (табл. 3.9).
Грошову платоспроможність СХПК ім. Карбишева ми розраховувати не будемо з тієї причини, що на момент складання балансу коштів у господарстві майже не було. Хоча це не означає, що їх не було в плині всього року.
Таблиця 3.8
Розрахункова платоспроможність за 2000 рік, тис. грн.
| Спосіб платежу | На початок року | На кінець року | Платіжні зобов'язання | На почато к року | На кінець року |
| Кошти | 6,6 | - | Короткострокові кредити | 11 | 15,6 |
| Готова продукція і товари | 35,3 | 19,9 | Кредити не погашені в термін | - | - |
| Дебітори | 175,6 | 148,2 | Кредитори | 1319,2 | 1855,6 |
| Інші активи | - | - | Інші пасиви | - | - |
| Усього | 217,5 | 168,1 | Усього | 1330,2 | 1871,5 |
| Коефіцієнт розрахункової платоспроможності | 0,164 | 0,091 | |||
Коефіцієнт розрахункової платоспроможності знизився на 7,3 %. Якщо на покриття платіжних зобов'язань узяти готову продукцію і товари, дебіторську заборгованість та інші активи, що реально можна реалізувати, на кінець періоду платіжні засоби усього на 9,1 % покрили б платіжні зобов'язання.
Таблиця 3.9
Ліквідна платоспроможність за 2000 рік, тис. грн.
| Спосіб платежу | На початок року | На кінець року | Платіжні зобов'язання | На почато кроку | На кінець року |
| Кошти, розрахунки та інші активи | 182,2 | 148,2 | Кредити під запаси і витрати | 10368,9 | 9867,2 |
| Запаси і витрати | 1135,6 | 970,8 | Кредити не погашені в термін | - | - |
| Кредити та інші пасиви | 115 | 326,6 | |||
| Усього | 1317,8 | 1129 | Усього | 10483,9 | 10193,8 |
| Коефіцієнт ліквідної платоспроможності | 0,125 | 0,110 | |||
Коефіцієнт ліквідної платоспроможності є найбільш узагальненим показником. У його чисельнику відбиваються всі оборотні кошти, а в знаменнику - притягнуті і власні джерела їхнього оформлення.
В аналізованому підприємстві цей показник дуже низький і складає на початок і кінець року відповідно 12,5 і 11%, це означає, що навіть залучаючи всі оборотні кошти, господарство здатне покрити платіжні зобов'язання на кінець року тільки на 11%. Необхідно сказати, що оборотні кошти зменшилися наприкінці року в порівнянні з початком. Таке підприємство вже можна вважати банкрутом.
Отже, усі коефіцієнти ліквідності і платоспроможності свідчать про те, що СХПК ім. Карбишева не відповідає параметрам, необхідним для здійснення з ним кредитних і інших фінансових відносин.
3.3. Аналіз фінансової стійкості
При виникненні договірних відносин між підприємствами, у них з'являється обопільний інтерес до фінансової стійкості партнерів як критерію
їхньої надійності. Особливого значення набуває аналіз фінансової стійкості при оцінці кредитоспроможності підприємств у випадку надання їм кредитів і позик, а також впровадження інвестиційних проектів.
Стабільність роботи підприємства зв'язана з загальною його фінансовою структурою, ступенем його залежності від зовнішніх кредиторів і інвесторів. Багато підприємств у процесі своєї діяльності змушені крім власного капіталу використовувати позиковий. Однак, коли структура "власний капітал - позиковий капітал" має значний перекіс убік боргів, підприємство може збанкрутувати, якщо відразу трохи кредиторів зажадають повернення своїх грошей одночасно.
Фінансово стійким вважається таке підприємство, що переважно за рахунок власних джерел покриває засобу, вкладені в активи; не допускає невиправданої дебіторської і кредиторської заборгованості; розплачується в термін за своїми обов'язками.
Сутністю фінансової стійкості підприємства є співвідношення вартості матеріальних оборотних коштів і величини власних і позикових джерел їхнього формування, тобто забезпеченість запасів і витрат джерелами фінансування. Платоспроможність виступає зовнішнім проявом фінансової стійкості.
Як уже відзначалося, джерелами формування матеріально-виробничих запасів (МЗ) виступають:
1) власні оборотні кошти (СОС);
2) короткострокові кредити банків і позики (КК);
3) розрахунки з кредиторами (КЗ).
У залежності від співвідношення величин показників матеріально-виробничих запасів, власних оборотних коштів і інших джерел формування запасів можна з визначеним ступенем умовності виділити Основні типи фінансової стійкості на визначений момент:
1. Абсолютна фінансова стійкість, що задається умовою:
МЗ<СОС (3.3)
2. Нормальна фінансова стійкість:
СОС < МЗ < СОС + КК + КЗ (3.4)
3. Хитливий фінансовий стан:
МЗ = СОС + КК + КЗ + И (3.5)
де И - джерела, що послабляють фінансову напруженість, до них відносяться:
а) тимчасово вільні власні засоби;
б) притягнуті засоби;
в) кредити банку на тимчасове поповнення оборотних коштів та інші позикові засоби.
4. Кризовий фінансовий стан:
МЗ>СОС + КК + КЗ + И (3.6)
Тип фінансової стійкості аналізованого господарства визначимо за допомогою табл. 3.10.
Виходить парадоксальна ситуація, при якій усі показники фінансової стійкості відповідають нерівності 3.4, а дана фінансова стійкість визначається як нормальна.
Таблиця 3.10
Тип фінансової стійкості
| Показники | На початок року | На кінець року |
| Запаси і витрати (МЗ), тис. грн. | 1135,6 | 970,8 |
| Власні оборотні кошти (СОС), тис. грн. | -12,4 | -752,2 |
| Короткострокові кредити і позики (КК), тис. грн. | 11 | 15,6 |
| Кредиторська заборгованість (КЗ), тис. грн. | 1319,2 | 1855,6 |
| Тип фінансової стійкості | Нормальна | Нормальна |
У той же час всі ознаки вказують на кризове фінансове положення, що характеризується:
а) неплатоспроможністю підприємства;
б) наявністю простроченої заборгованості постачальникам за товари;
в) наявністю недоїмок у бюджет;
г) заборгованістю по оплаті праці і т.д.
Справа в тім, що в СХПК ім. Карбишева на початок і кінець року величина поточних зобов'язань значно перевищує величину поточних активів. З позиції теорії така позиція аномальна, оскільки в цьому випадку одним із джерел покриття основних засобів і необігових активів є короткострокова кредиторська заборгованість. Фінансове положення такого підприємства характеризується як украй хитливе і вимагає невідкладних заходів для його виправленню.
Більш детально фінансову стійкість можна оцінити за допомогою фінансових коефіцієнтів, що представлені в табл. 3.11.
Таблиця 3.11
Коефіцієнти фінансової стійкості
| Показники | На початок року | На кінець року | Відхилення +/- | Нормативне значення |
| Коефіцієнт автономії (незалежності) | 0,86 | 0,80 | -0,06 | >0,5 |
| Коефіцієнт співвідношення власних і позикових засобів | 6,29 | 3,89 | -2,40 | > 1 |
| Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами | -0,01 | -0,67 | -0,66 | > 0,4 - 0,6 |
| Коефіцієнт фінансової стабільності | 0,87 | 0,82 | -0,05 | Наближення до 0,9 |
| Коефіцієнт забезпеченості власним капіталом | 0,99 | 0,89 | -0,10 | >1 |
| Коефіцієнт маневреності власного капіталу | -0,001 | -0,090 | -0,089 | >0,4-0,6 |
| Коефіцієнт довгострокового залучення позикових засобів | 0,01 | 0,03 | 0,02 | Зниження |
| Коефіцієнт короткострокової заборгованості | 0,93 | 0,90 | -0,03 | Зниження |
| Коефіцієнт кредиторської заборгованості | 0,92 | 0,89 | -0,03 | Зниження |
З усіх перерахованих у табл. 3.11 показників тільки коефіцієнти автономії і співвідношення власних і позикових засобів відповідають нормативному мінімальному значенню на початок і кінець року. Обоє ці показника є суміжними і несуть однаковий економічний зміст. Коефіцієнт співвідношення показує в скількох разів власний капітал перевищує позиковий, коефіцієнт автономії вказує на те, що власний капітал у всіх джерелах займає 86% на початок року і 80% на кінець, тобто поки ще всі зобов'язання підприємства можуть бути покриті власними засобами. Зниження коефіцієнта автономії свідчить про збільшення фінансової залежності.
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами і коефіцієнт маневреності власного капіталу утрачають свій економічний зміст, тому що замість власних оборотних коштів використовується кредиторська заборгованість.