Таким чином, формування інтелектуального капіталу - це процес придбання, створення, поширення і розвитку знань, використання яких надає підприємству конкурентної переваги.
Організаційні знання можуть бути визначені як набір принципів, фактів, досвіду і навичок, правил, що дають інформацію про прийняття рішень, поведінку і дії організації. І якщо інформація є набором відомостей, які сприяють зменшенню невизначеності, то знання як результат пізнавальної діяльності організують цю інформацію в систему.
Знання важко подати формально, в основному вони передаються за допомогою засвоєння різного виду інформації. Сприйняття цієї інформації, яке багато в чому залежить від індивідуальних здібностей людини, дає цілісну картину оточення. І якщо, розуміючи й запам'ятовуючи інформацію, людина здобуває знання, то їхній розвиток відбувається завдяки навчанню.
Отже, формування інтелектуального капіталу підприємства передбачає не стільки нарощування обсягу інформації та знань співробітників, скільки розвиток навичок застосування цих знань у практиці повсякденної діяльності. Однак цінність інтелектуального капіталу, як і капіталу взагалі, визначається не тільки його наявністю, а й ефективністю використання. Взаємодіючи із вродженим інтелектом людини, інтелектуальний капітал може бути істотно посилений розумовими здібностями кращих співробітників, але також і послаблений лінню, неуважністю і відсутністю мотивації інших.
В умовах постіндустріального суспільства інформація, знання та компетентність є виробничими ресурсами, які широко застосовуються в процесах виробництва. Ці інтелектуальні ресурси значно відрізняються від грошових, природних, трудових і технічних. Вони мають ряд істотних переваг: невичерпні - не убувають у міру використання; невідчужувані - їх продаж не зменшує їхнього обсягу; існують незалежно від простору та часу і можуть знаходитися в декількох місцях водночас. Разом з тим інформації та знанням властивий ряд недоліків: вони можуть катастрофічно знецінюватися, іноді до повної втрати вартості; їхня вартість не залежить від того, скільки згодом ними будуть користуватися; між витратами на інформацію і знання на вході і їх обсягом на виході немає значимої економічної відповідності; вартість інтелектуального капіталу не обов'язково співвідноситься з витратами на його придбання.
Сукупність інформації, знань та компетентності становить інтелектуальний капітал підприємства, який дає можливість відтворювати різного виду нововведення, забезпечуючи тим самим довгострокову конкурентну перевагу. Цей капітал включає сукупність творчих здібностей персоналу, технології організаційного навчання, інформаційні та комунікаційні системи підтримки і реалізації рішень, бази знань.
Визначення особливостей і відмінностей інформації та знань дозволяє більш ефективно використовувати їх у виробничих процесах. Виявлення резервів розвитку окремих характеристик компетентності дозволяє визначити напрямки їх удосконалення.