Таблиця 2.2
Матриця планування стратегій діяльності ПП «Промен»
SO-стратегія1.Розширення участі на ринку рибної продукції в Євросоюзі 2. Розширення участі на ринку переробки імпортної риби на внутрішньому ринку України 3. Освоєння давальницької схеми переробки прісноводної риби | WO-стратегія1. Створення спільного підприємства з російською фірмою для отримання доступу до великих ресурсів прісноводної риби в Росії та в російській частині Азовського моря 2. Випуск додаткового обсягу акцій спільного підприємства для різкого підняття рівня власного капіталу та зменшення загрози банкрутства |
ST-стратегія 1. Розширення участі на ринку переробки дешевої імпортної морської та океанської риби риби на внутрішньому ринку України | WT-стратегія 1. Випуск додаткового обсягу акцій спільного підприємства для різкого підняття рівня власного капіталу та зменшення загрози банкрутства 2. Участь у створенні верти-кально-інтегрованих ФПГ по переробці рибної продукції в Україні |
Для реалізації стратегій, наведених в табл.2.2, необхідні:
а) для стратегій SO та WO – вступ України в СОТ та кардинальна перебудова технологічних та санітарно-гігієнічних умов виробництва по переробці риби в Україні для виконання вимог Європейського Союзу [ ];
б) для стратегій ST та WT – детальний прогноз на основі PEST-аналізу поточної та планової купівельної спроможності населення України та ємності українського ринку споживання рибної продукції на 2- 5 років.
PEST – Аналіз – це інструмент, призначений для виявлення політичних (Policy), економічних (Economy), соціальних (Society) і технологічних (Technology) аспектів зовнішнього середовища, що можуть вплинути на стратегію компанії. Політика вивчається тому, що вона регулює владу, що у свою чергу визначає середовище компанії й одержання ключових ресурсів для її діяльності. Основна причина вивчення економіки це створення картини розподілу ресурсів на рівні держави, що є найважливішою умовою діяльності підприємства. Не менш важливі переваги визначаються за допомогою соціального компонента PEST – Аналізу. Останнім фактором є технологічний компонент. Метою її дослідження прийнято вважати виявлення тенденцій у технологічному розвитку, що найчастіше є причинами змін і втрат ринку, а також появи нових продуктів [88].
Основні положення PEST – Аналізу:
- Стратегічний аналіз кожної з чотирьох зазначених компонентів повинний бути досить системним, тому що всі ці компоненти тісним і складним образом взаємозалежні;
- Не можна покладатися тільки на ці компоненти зовнішнього середовища, тому що реальне життя значно ширше;
- PEST – Аналіз не є загальним для всіх організацій, тому що для кожної з них існує свій особливий набір ключових факторів.
В матеріалах формування маркетингової стратегії підприємства треба врахувати елементи PEST-аналізу для України, а саме:
- купівельну спроможність населення;
- демографічну ситуацію та номінальна річна ємність ринку споживачів;
- національні споживчі навички населення України;
В табл.2.3 –2.4 наведені основні дані, які характеризують демографічну ситуацію та купівельну спроможність населення України [106].
Як показує аналіз даних табл.2.3 – 2.4 та графіків рис.2.1:
– реальний ВВП України у порівняльних цінах 1990 року за результатами 2007 року становить тільки 75% рівня 1990 року з врахуванням інфляційного дефлятора на рівні 10-15% на рік [106];
- на кожного працюючого в Україні приходиться 1 пенсіонер та 1 непрацюючий (діти та студенти);
- рівень доходів населення до 2005 року - неприпустимо низький для придбання рибної продукції вартістю вище 6 доларів США за 1 кг (30 грн./кг);
- зростання рівня місячної заробітної плати у 2007 році до 1350 грн./міс. (250 доларів США) у працюючих жителів та до 750-800 грн./міс (120-140 доларів США) у пенсіонерів все одно не робить експортну рибну продукцію ПП «Промен» (філе судака та філе окуня) вартістю більше 43 грн./кг (8,5 доларів США за 1 кг) доступною для масових покупців;
Таким чином український покупець орієнтується на більш дешеві сорти морської та океанської риби не дуже якісного споживчо-харчового складу (хек, мінтай, мерлуза) за ціною не вище 18 грн./кг (3,5 долара США).
Тобто, різкого підняття попиту на відносно дорогу експортну рибну продукцію ПП «Промен» на внутрішньому ринку України очікувати на найближчі роки не має сенсу. Практичний аналіз стану роздрібного ринку рибної продукції в супермаркетах м.Києва підтверджує наведені результати, оскільки експортної продукції ПП «Промен» (філе судака та філе окуня) в продажу немає, хоча у 2002 – 2003 роках вона пропонувалась жителям України від ділера – компанії Бастіон Плюс (роздрібна марка «Наша фішка).
Таблиця 2.2
Розподіл населення за віком на початок року, тис.осіб | у тому числі у віці: | |||||
0-14 років | 15-24 років | 25-44 років | 45-64 років | 65 і понад років | ||
1990 | 51556,5 | 11084,2 | 6935,2 | 14513,2 | 12849,3 | 6174,6 |
1991 | 51623,5 | 11029,5 | 7002,9 | 14764,5 | 12497,5 | 6329,1 |
1992 | 51708,2 | 10951,4 | 7055,0 | 14879,3 | 12314,3 | 6508,2 |
1993 | 51870,4 | 10915,4 | 7118,7 | 15006,7 | 12139,3 | 6690,3 |
1994 | 51715,4 | 10767,7 | 7146,1 | 14973,0 | 11965,3 | 6863,3 |
1995 | 51300,4 | 10528,7 | 7159,6 | 14727,0 | 11924,0 | 6961,1 |
1996 | 50874,1 | 10246,0 | 7164,4 | 14578,3 | 11826,4 | 7059,0 |
1997 | 50400,0 | 9952,4 | 7131,7 | 14435,2 | 11827,9 | 7052,8 |
1998 | 49973,5 | 9624,5 | 7117,9 | 14325,9 | 11878,6 | 7026,6 |
1999 | 49544,8 | 9206,0 | 7202,0 | 14226,8 | 12008,4 | 6901,6 |
2000 | 49115,0 | 8781,0 | 7275,9 | 14092,2 | 12147,0 | 6818,9 |
2001 | 48663,6 | 8373,3 | 7325,5 | 13992,0 | 12128,8 | 6844,0 |
2002* | 48240,9 | 7949,9 | 7381,2 | 13851,5 | 12079,7 | 6978,6 |
2003 | 47823,1 | 7569,5 | 7457,8 | 13726,8 | 11875,5 | 7193,5 |
2004 | 47442,1 | 7246,3 | 7478,6 | 13590,9 | 11757,0 | 7369,3 |
2005 | 47100,5 | 6989,8 | 7455,7 | 13460,6 | 11687,2 | 7507,2 |
2006 | 46749,2 | 6764,7 | 7366,7 | 13342,8 | 11707,8 | 7567,2 |
2007 | 46465,7 | 6606,4 | 7266,8 | 13249,5 | 11739,9 | 7603,1 |
Таблиця 2.5
Чисельність пенсіонерів, середній розмір пенсії та заробітної плати в Україні у 1971 – 2007 роках
2.2 Аналіз зовнішніх ринків та конкуренції
Багато видів риби, які імпортуються в Україну, у наших водоймах не водяться, а для вилову її у світовому океані у вітчизняних компаній не вистачає суден. Лише завдяки імпорту зазначена продукція присутня на українському ринку. Традиційно основними регіонами, які поставляють рибну продукцію, є м. Севастополь, АР Крим та Одеська область, де знаходяться провідні оператори рибної промисловості України. Питома вага підприємств цих регіонів у сукупному обсязі мороженої риби, яка виробляється в Україні, становить близько 90%. Виробники консервованої рибної продукції, які працюють переважно на імпортній сировині, розташовані в Дніпропетровській, Житомирській, Харківській, Чернігівський, Черкаській, Київській областях (включаючи м. Київ), де сконцентровані найбільші потужності з переробки риби та холодильники.
Україна залишається імпортозалежною державою на ринку риби, й враховуючи низький рівень власного вилову та високі ціни на яловичину та свинину, а також періодичні проблеми на ринку м’яса птиці, поставки риби будуть мати додатний тренд і в наступному році. В той жечас ціни на рибу стрімко зростають, що потребує від імпортерів пошуку альтернативних дешевих сортів риби та нових постачальників. Зростання обсягів імпорту риби та морепродуктів обумовлено розвитком збільшенням купівельної спроможності населення.