Актуальність теми дослідження досить висока, адже будучи основною ланкою народногосподарського комплексу, підприємство концентрує в собі всі ресурси виробництва. Тут розгортаються головні економічні процеси, створюється і примножується народне багатство, формується національний дохід суспільства, забезпечується вирішення економічних і соціальних завдань, складаються виробничі і соціальні стосунки. У зв'язку з цим об'єктивна оцінка виробничих можливостей підприємств, а також параметрів і характеристик їх виробничого потенціалу мають значення, для ухвалення рішень. Таким чином, вивчення виробничого потенціалу, направлене на пошук доріг ефективнішого його використання, стає усе більш актуальним, а сама ця проблема набуває народногосподарської значущості.
Дана робота присвячена вивченню зміни і аналізу використання виробничого потенціалу промислового підприємства Дніпропетровської області. Робоча сила і засоби праці є активними елементами виробничого процесу, тому від ефективності їх використання залежить ефективність використання всього потенціалу. Оцінка використання трудових ресурсів на підприємстві покликана комплексно і всесторонньо вивчити трудові показники підприємства, дати оцінку виконання плану за трудовими показниками, дотриманню встановлених нормативів по ним, ефективності використання трудових ресурсів. У основні завдання аналізу трудових показників входить визначення: 1) забезпеченості організації трудовими ресурсами, складу і структури персоналу, їх зміна, вплив зміни чисельності і структури працівників на об'єм робіт і рівень продуктивності праці; 2) динаміки продуктивності праці, питомої ваги приросту робіт за рахунок продуктивності праці, впливу на виконання плану продуктивності праці інтенсивних і екстенсивних чинників, зокрема, використання робочого часу, вдосконалення організації і управління, а також міри виконання норм вироблення і впливу їх на рівень продуктивності праці; 3) абсолютних і відносних відхилень від планового фонду заробітної плати, непродуктивних виплат, впливи їх на собівартість і продуктивність праці, співвідношень темпів зростання продуктивності праці і середньої заробітної плати. При аналізі трудових показників як джерела інформації притягуються квартальні і річні звіти про виконання плану по праці, про виконання норм вироблення і складання нормування праці, ревізії, акти, звіти і інша інформація з відділу організації праці і заробітної плати, відділу кадрів, бухгалтерії, економічного відділу.
Основними завданнями аналізу стану і використання основних фондів відкритого акціонерного товариства «Жовтоводський хлібозавод» є: встановлення фондоозброєності організації, складу і структури основних виробничих фондів, їх технічного стану; визначення рівня фондовіддачі, її динаміки, впливу змін величини виробничих фондів і рівня фондовіддачі на об'єм робіт; виявлення чинників, що впливають на показник фондовіддачі, і резервів поліпшення використання основних фондів. Кінцевим результатом нашого дослідження має бути факторний аналіз виробничого потенціалу ВАТ «Жовтоводський хлібозавод». Узагальнюючи виводи і пропозиції, зроблені в ході аналізу основних фондів і трудових ресурсів даної організації, необхідно дати комплексну оцінку господарської діяльності товариства.
Із вступом вітчизняної економіки в ринкову стадію свого розвитку змінились форми ведення господарської діяльності. Господарюючому суб’єкту (називатимемо його «підприємством») надані широкі права і можливості у реалізації своїх економічних інтересів, виборі способів організації виробництва, збуту продукції.
Підвищення ефективності використання основних засобів підприємств є одним з основних питань у період переходу до ринкових відносин. Від вирішення цієї проблеми залежить фінансовий стан підприємства, конкурентоспроможність його продукції на ринку.
Для нормального функціонування підприємства, необхідна наявність визначених устаткування, транспорту, будівель і т. п. Основні виробничі фонди, що складаються з будинків, споруджень, машин, устаткування й інших засобів праці, що беруть участь у процесі виробництва, є самою головною основою діяльності фірми. Без їхньої наявності навряд чи змогло б підприємство розпочати свою діяльність.
Раціональне й ощадливе використання основних фондів підприємства є на сьогодні однією з найактуальніших задач, що стоять перед підприємством.
Мета даної дипломної роботи полягає в дослідженні складу, структури, планування і аналізу основних виробничих фондів.
Предметом виступають основні виробничі фонди підприємства, а об’єктом дослідження є підприємство.
Дипломна робота складається з двох частин. В перший частині розкривається економічна суть основних виробничих фондів підприємства, наводиться їх структура і класифікація, проводиться структурний та динамічний аналіз основних фондів підприємства. В другій частині, на прикладі діючого підприємства, аналізуємо його господарську діяльність за 2005–2009 рік та показаний вплив факторів на виробництво продукції.
Основні завдання дипломної роботи:
· розкрити економічну суть основних виробничих фондів підприємства;
· дослідити структуру основних фондів підприємства;
· освітити питання планування та налізу основних виробничих фондів підприємства;
· дослідити шляхи ефективного використання основних фондів підприємства.
У дослідженні планується вивчити та розглянути діяльність даного підприємства з різних сторін та дати оцінку ефективності та рентабельності його діяльності.
Потенціал підприємства в загальному вигляді являє собою реальну, або ймовірну здатність підприємства виконувати цілеспрямовану роботу.
Виробничий потенціал (ВП) – наявні та приховані можливості підприємства щодо залучення та використання факторів виробництва для випуску максимально можливого обсягу продукції (послуг). Під виробничим потенціалом розуміється той обсяг робіт у наведених одиницях виміру витрат праці (нормо-години), що може бути виконаний протягом певного періоду часу (наприклад року) основними виробничими робітниками на базі наявних виробничих фондів за умов їх максимального завантаження з дотриманням принципів оптимальної організації праці й виробництва. До його складу входять:
1. Потенціал основних фондів – наявні та приховані можливості основних фондів, які формують техніко-технологічний базис виробничої потужності підприємства.
2. Потенціал оборотних фондів – це частина виробничою капіталу підприємства у вигляді певної сукупності предметів праці (сировини, конструкційних матеріалів, палива, енергії та різних допоміжних матеріалів), які перебувають у виробничих запасах, незавершеному виробництві, напівфабрикатах власного виготовлення і витратах майбутніх періодів.
3. Потенціал нематеріальних активів – сукупність можливостей підприємства використовувати права на нові чи наявні продукти інтелектуальної праці в господарському процесі з метою реалізації корпоративних інтересів на засаді задоволення суспільних потреб.
4. Потенціал технологічного персоналу – здатність робітників виготовляти різні продукти, надавати послуги чи виконувати роботи.
5. Потенціал землі та природно-кліматичні умови – можливості підприємства використовувати сукупні природні багатства у господарській діяльності.
6. Фінансовий потенціал – обсяг власних, позичених та залучених фінансових ресурсів підприємства, якими воно може розпоряджатися для здійснення поточних і перспективних витрат.
Головною складовою фінансового потенціалу є інвестиційний, тобто наявні та приховані можливості підприємства для здійснення простого і розширеного відтворення.
Принципово складною задачею є оцінювання потенціалу. Механізм оцінювання засновано на декількох принципах оцінки зокрема:
1) Принципи, які базуються на уявленнях користувача, складаються з окремих методів:
• метод оцінки корисності – будь-яке підприємство має вартість, якщо воно корисне потенційному власнику для реалізації певної економічної функції протягом певного періоду;
• метод заміщення – максимальна ринкова вартість підприємства визначається найменшою вартістю іншого підприємства з еквівалентною корисністю;
• метод очікування – вартість підприємства, котре оцінюється, визначається розміром чистого доходу, який очікує покупець від володіння (комерційного використання) ним з урахуванням можливого чистого доходу від його перепродажу.
2) Принципи, які пов'язані із землею, будинками і спорудами, складаються з методів:
• метод оцінки залишкової продуктивності. Об'єкт оцінювання має вартість тільки тоді, коли є залишок чистого доходу після компенсації всіх інших факторів виробництва;
• метод оцінки внеску – визначається як різниця між зміненою вартістю й витратами, які зумовили цю зміну. Внесок, який не забезпечує приросту вартості потенціалу підприємства, є зайвим «поліпшенням»;
• метод оцінки віддачі засновано на тому, що по мірі додавання ресурсів до основних складових потенціалу підприємства, чистий прибуток має тенденцію до зростання, але тільки до певного моменту (певної межі). Після цього темпи зростання дохідності починають уповільнюватися аж доти, доки приріст результативності не стане меншим за приріст витрат на додаткові ресурси;
• метод збалансованості (пропорційності) – постійне підтримування необхідної пропорційності між розвитком складових потенціалу забезпечує максимальну прибутковість функціонування підприємства та найвищу його вартість.
• метод визначення оптимального розміру засновано на кількісному вимірі кожного фактора виробництва – землі, будівель і споруд, технічного оснащення, персоналу, які дають можливість створити економічно обґрунтований (оптимальний) розмір потенціалу підприємства та отримати від нього максимальний прибуток відповідно до ринкової кон'юнктури.