Таблиця 2.2.2
Виробництво продукції тваринництва (тис. грн.)
| Продукція | Базовий період | Звітний період | Відхилення від | У відсотках до | |||
| на початок | на кінець | базового періоду | 2008 р | базового періоду | 2008 р | ||
| Молоко | 136 | 250 | 174 | + 38 | - 76 | 127,9 | 69,6 |
Як бачимо, виробництво молока в 2009 році в порівнянні з 2007 роком зросло на 27,9 %, але значно знизилось (на 31,4 %) в порівнянні з 2008 роком.
Процес виробництва у тваринництві відбувається безперервно, вплив кліматичних умов значно менший, ніж у рослинництві. Для кожного підприємства не байдуже, за рахунок яких факторів збільшується виробництво продукції. Тому при аналізі визначають рівень як позитивного, так і негативного впливу кожного фактора на обсяг виробництва продукції.
Таблиця 2.2.3
Вплив факторів на обсяг виробництва продукції тваринництва
| Продукція | Середньорічне поголів’я | Продуктивність 1 голови, кг | Обсяг виробництва продукції, ц | Відхилення, ц | ||||||||
| 2007 | 2008 | 2009 | 2007 | 2008 | 2009 | 2007 | 2008 | 2009 | усього | В тому числі за рахунок | ||
| поголів’я | продуктивності | |||||||||||
| Молоко | 200 | 200 | 200 | 20,29 | 36,7 | 29,1 | 4058 | 7335 | 5814 | + 1756 | - | + |
Дані таблиці свідчать, що порівняно з 2007 роком виробництво молока зросло на 1756 ц за рахунок підвищення продуктивності праці, тобто за рахунок підвищення надою на одну фуражну корову на 10 кг валовий надій молока збільшився на 8,81 ц.
2.3 Аналіз собівартості виробництва продукції (молока)
Важливим показником, який характеризує роботу сільськогосподарського підприємства є собівартість продукції. Від її рівня залежить фінансові результати діяльності, темпи розширеного відтворення, фінансовий стан підприємства.
Показники собівартості 1 ц продукції наведені у таблиці 2.3.1
Таблиця 2.3.1
Рівень витрат на 1 ц молока тис. грн
| Продукція | Базовий період 2007 р | Минулий період 2008 р | Звітний період 2009 р | Відхилення звітного періоду від | |||
| план | факт | базового | минулого | завдання | |||
| Молоко, | 33,42 | 35,99 | 34,00 | 29,85 | - 3,57 | - 6,14 | - 4,15 |
У звітному році собівартість 1 ц молока порівняно з базовим періодом знизилась на 3,57 грн. або 10,68 %. Основними причинами цих бажаних тенденцій є: постійне зменшення цін на корма, зменшення амортизаційних відрахувань, зниження вартості послуг, підвищення темпів зростання обсягу валового виробництва продукції тваринництва порівняно зі зниженням витрат.
Собівартість продукції тваринництва формується під впливом багатьох факторів. Основними з них є продуктивність худоби та обсяг витрат на її утримання. На продуктивність, насамперед, впливають рівень годування і умови утримання тварин, порідний склад, вік та інші фактори, а на обсяг витрат - рівень механізації трудомістких процесів у тваринництві, продуктивності і оплати праці робітників, їхня кваліфікація, собівартість кормів та ін. Чим вища продуктивність худоби, менші витрати на їх утримання, тим нижча за інших рівних умов собівартість одиниці продукції.
Після цього слід виявити, за рахунок яких калькуляційних статей зросла собівартість 1 ц продукції, особливо це стосується. Якщо визначимо відхилення за кожною статтею в розрахунку на 1 ц продукції, то не важко їх розрахувати і на весь обсяг валової продукції звітного року (табл. 2.3.2).
Таблиця 2.3.2
Склад і структура собівартості молока
| Статті | Базовий рік | Звітний рік | Відхилення в +,- | |||
| 1 ц, грн | питома вага, % | 1 ц, грн | питома вага, % | грн | структурі | |
| Витрати на оплату праці | 8,22 | 24,6 | 8,27 | 27,7 | + 0,05 | +3,1 |
| Відрахування на соціальні заходи | 3,78 | 11,3 | 3,79 | 12,7 | + 0,01 | +1,4 |
| Корма | 14,10 | 42,2 | 12,42 | 41,6 | - 1,68 | -0,6 |
| Засоби захисту тварин | 0,43 | 1,3 | 0,08 | 0,3 | - 0,35 | -1,0 |
| Роботи та послуги | 1,14 | 3,4 | 0,93 | 3,1 | - 0,21 | -0,3 |
| Витрати на утримання основного стада | 2,14 | 6,4 | 1,94 | 6,5 | - 0,20 | +0,1 |
| Інші витрати | 0,84 | 2,5 | 0,51 | 1,7 | - 0,33 | -0,8 |
| Витрати на управління та обслуговування | 2,77 | 8,3 | 1,91 | 6,4 | - 0,86 | -1,9 |
| Разом | 33,42 | 100 | 29,85 | 100 | - 3,57 | |
Собівартість 1 ц молока порівняно з базовим роком знизилася на 3,57 грн. Фактичні витрати виявилися вищими за статтями: "Витрати на оплату праці" на 1,0%, "Відрахування на соціальні заходи" на незначну суму. За іншими статтями досягнута незначна економія витрат за виключенням статті “Корма”, де економія склала 12 %. У структурі собівартості відзначаються зрушення у бік підвищення прямих трудових витрат на 4,5% та витрат на утримання основних засобів на 0,1%.
Однак у процесі аналізу собівартості слід враховувати якість продукції. Якщо жирність молока згідно з завданням повинна була становити 3.65%. а фактично дорівнювала - 3,60%, то собівартість 1 ц молока за цієї умови складе 30,27 грн. [(988,24 : 3265) х 100, де 3265 кг - це надій молока на 1 корову при плановій жирності, а 988, 24 - витрати на утримання однієї фуражної корови], що на 0,42 грн. більше від фактичної собівартості. Це результат погіршення якості молока.
Матеріали аналізу в цілому свідчать, що для підприємства характерна тенденція до зниження собівартості молока , що вказує на здійснення ефективного контролю за витрачанням коштів.
3. Основні напрямки підвищення економічної ефективності виробництва продукції (молока)
3.1 Резерви збільшення виробництва продукції
Резервами збільшення виробництва продукції тваринництва є підвищення продуктивності і збільшення поголів’я худоби.
Кожен з цих резервів залежить від певної групи факторів. Рівень продуктивності від:
забезпеченості кормами;
забезпеченості приміщеннями;
забезпеченості кваліфікованими кадрами;
породності тварин;
умов утримання та годування тощо.
До резервів збільшення виробництва молока відносять ліквідацію яловості корів. Втрати продукції за рахунок яловості маточного поголів’я
Таблиця 3.1.1
Методика визначення резервів збільшення виробництва продукції тваринництва за рахунок ліквідації яловості корів
| Показники | Кількість ялових корів | Продуктивність голови, кг | Втрати продукції | ||
| корів | молодняку народження поточного року | молока на одну корову, кг | на все поголів’я | ||
| молока | |||||
| Дільниця №1 | 3 | 3300 | 170 | 1485 | 44,6 |
| Дільниця № 2 | 4 | 3320 | 173 | 1494 | 59,8 |
| Разом | 7 | 104,4 | |||
| Сума резерву, тис.грн | 3,2 | ||||
Значним резервом збільшення виробництва молока є підвищення продуктивності худоби.
Таблиця 3.1.2
Методика визначення резервів збільшення виробництва продукції за рахунок підвищення продуктивності худоби
| Показники | Молоко |
| Середньорічна продуктивність, кг:передової дільниці господарства | 33803310 |
| Резерв приросту продуктивності на одну голову, кг | 70 |
| Середньорічне поголів’я тварин, голів | 68 |
| Резерв приросту продукції на все поголів’я, ц | 47,6 |
| Сума резерву, тис. грн | 1,4 |
Якщо господарство досягне рівня продуктивності тварин кращої дільниці, то матиме змогу одержати додатково 47,6 ц молока на загальну суму 1,4 тис. грн..
Головним напрямом збільшення валового виробництва продукції є інтенсивний шлях розвитку тваринництва.
Збільшувати продуктивність та валову продукцію можна за рахунок покращання породності і класності тварин. Особливо продуктивні якості тварин проявляються при їх міжпорідному схрещуванні. Так, господарство планувало у 2009 році мати 25 голів помісних корів, але фактично було 22 голови.
За умови виконання завдання з покращання порідного складу тварин господарство могло б додатково одержати 5,6 ц молока (таблиця 3.1.3).
Таблиця 3.1.3
Методика визначення резервів збільшення виробництва продукції за рахунок покращання порідного складу тварин
| Показники | Корови (молоко) |
| Покращання поголів’я, голів: | |
| завдання | 25 |
| фактично | 22 |
| відхилення | - 3 |
| Середньорічна продуктивність однієї голови, кг | 3310 |
| Міжпорідні втрати продуктивності (% від базової породи) | 5,6 |
| Резерв збільшення виробництва, ц | 5,6 |
| Сума резерву, тис. грн | 0,2 |
Досить суттєво на обсяг виробництва продукції впливає і класність худоби. Підприємство може мати чистопорідні або помісні лінії тварин і в той же час вони не будуть відповідати певним вимогам за класністю. Між класові різниці в продуктивності складають: між елітою і першим класом тварин – 6-8 %, першим (стандартним), другим і третім класами – в середньому 8-10 % (таблиця 3.1.4.).