Аналіз рентабельності підприємства дозволяє визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їх використання.
Аналіз рентабельності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів): коефіцієнта рентабельності активів; коефіцієнта рентабельності власного капіталу; коефіцієнта рентабельності діяльності; коефіцієнта рентабельності продукції. Спільним при розрахунку коефіцієнтів цієї групи є те, що вони ґрунтуються на показниках доходності підприємства. Збільшення їх у динаміці позитивно характеризує зміну фінансового стану досліджуваного підприємства (див.Табл.2.6. та побудовану на основі даних в таблиці Діаграму 2.4.).
Таблиця 2.6.
№ п/п | Коефіцієнт | Формула | Роки | |||
2004 | 2005 | 2006 | 2007 | |||
1 | Рентабельність основної діяльності (КRo.i) | Прибуток від реалізації продукції / Витрати на виробництво і реалізацію | 0,51 | 0,62 | 1,01 | 1,21 |
2 | Рентабельність авансового капіталу (КRo.к.) | Прибуток / Валюта балансу | 0,64 | 0,87 | 1,47 | 1,52 |
3 | Рентабельність власного капіталу (КRв.к.) | Прибуток / Середня величина власного капіталу | 2,11 | 2,32 | 2,43 | 2,21 |
Діаграма 2.4.
Рентабельність основної діяльності, характеризує ефективність витрат на виробництво і реалізації продукції підприємства. Ефективність витрат на виробництво і реалізації продукції була найвищою у 2007 році КRo.i = 1,21.
Рентабельність авансового капіталу, показує скільки копійок прибутку отримало підприємство на 1 гривню авансованого капіталу. Цей прибуток складав у 2004 році КRo.к = 0,64, у 2005 році КRo.к = 0,87, а в 2006 році КRo.к = 1,47, а в 2007 році КRo.к =1,52.
Рентабельність власного капіталу, характеризує доходність власного авансованого капіталу. Доходність власного авансованого капіталу даного підприємства найвищою була у 2006 році і становила КRв.к = 2,43.
Після розрахунку показників: аналіз майнового стану підприємства та динаміки його зміни; аналіз фінансових результатів діяльності підприємства; аналіз ліквідності; аналіз ділової активності; аналіз платоспроможності (фінансової стійкості); аналіз рентабельності, необхідно в загальному оцінити фінансовий стан даного підприємства за чотири роки. Для цього потрібно зробити розрахунок показників ефективності оборотних коштів (див. Табл. 2.7.).
Таблиця 2.7.
№ п/п | Коефіцієнт | Формула | Роки | |||
2004 | 2005 | 2006 | 2007 | |||
1 | Коефіцієнт оборотності коштів ( Ко ) | Виручка від реалізації продукції / Середньорічні залишки оборотних коштів | 4,88 | 4,74 | 4,45 | 4,93 |
2 | Тривалість обороту оборотних коштів (КГ.) | 360 / Коефіцієнт оборотності коштів | 81 | 76 | 81 | 73,02 |
3 | Коефіцієнт завантаження оборотних коштів в обороті ( КЗ. ) | Середньорічні залишки оборотних коштів / Виручка від реалізації продукції | 0,20 | 0,21 | 0,22 | 0,20 |
4 | Коефіцієнт ефективності оборотних коштів ( КЕ.Ф.) | Прибуток від реалізації продукції / Середньорічні залишки оборотних коштів | 0,05 | 0,06 | 10 | 0,04 |
По зроблених розрахунках загально оціненого фінансового стану даного підприємства за три роки можемо побудувати діаграму (див.Діаргама 2.4.)
Діаграма 2.4.
З даної діаграми бачимо:
Коефіцієнт оборотності оборотних коштів, який показує швидкість обертання оборотних засобів, найвищим він є у 2007 році який становить КО.= 4,93, найнижчим він являється у 2006 році КО.= 4,45. А коефіцієнт тривалості обороту оборотних коштів найвищий 2004 році КГ. = 81, але також є непоганим і в 2005 році КГ. = 76 та 2006 році КГ. = 81.
Коефіцієнт завантаження оборотних коштів в обороті показує скільки копійок оборотних коштів припадає на одну гривню реалізованої продукції. Як ми бачимо з розрахунків цей коефіцієнт був найкращим у 2006 році він становив КЗ. = 0,22.
Коефіцієнт ефективності оборотних коштів за допомогою якого визначається, скільки копійок прибутку припадає на одну гривню оборотних коштів. У 2004 році та 2006 році він становив КЕ.Ф. = 10, а в 2007 році був нижчим КЕ.Ф. = 0,04. Отже, зі зроблених мною розрахунків по фірмі «Галактика» можемо побачити про задовільний стан даного підприємства на протязі цих трьох років.
Розділ 3. Аналіз базового ринку
Весь ринок пінополіуретанів можна оцінити приблизно 3600 тонн в рік. Ринок сезонний, пік продажів доводиться на період з серпня по січня, і з березня по червня.
Основна проблема ринку – якість поролону. Левову частку продукції споживають меблярі, а велика частина поролону пропонованого імпортерами, на думку фахівців, не відповідає сучасному рівню меблевого виробництва. Стандартні марки поролону густиною 22-25 кг/куб.м. звичайно призначаються для використовування як пакувальний матеріал, але не для виготовлення меблів.
Для всіх сегментів ринку конкурентна ситуація складається приблизно однаково, на ринку діють одні і ті ж виробники, які займають велику або меншу частку в різних сегментах. Продукція перспективна, знаходиться на стадії «зростання».
3.1 Виробники
1. Зі всіх виробників пінополіуретанів в Україні, на даний момент найкрупнішим є ТОВ «Інтерфом».
Завод по виробництву пінополіуретанів ТОВ «Інтерфом» розташований в місті Обухів, 50 кілометрів від Києва. Спосіб виробництва – безперервний. Лінію поставили через московське представництво фірми «Canon». Виробничі потужності дозволяють робити не менше 500 тонн в місяць. Персонал в недостатній мірі кваліфікований, багато молоді, багато кого узяли з київського заводу «Радикал», але в більшості своїй це управлінці. В результаті на період запуску лінії в Обухові зіпсовано більше 40 тонн сировини.
Сфера інтересів підприємства в першу чергу розповсюджується на Росію, Казахстан, Узбекистан, Білорусь, Молдову, останнім часом посилився тиск на внутрішній ринок, шляхом зниження продажної ціни.
На підприємстві організований могутній відділ маркетингу. Збутова політика підприємства останнім часом стала досить агресивної через посилення конкурентної боротьби на російському ринку, тому інтереси «Інтерфома» все більше привертає Україна, де вони намагаються зайняти домінуючу позицію.
2. «Поролон-Б» м. Бердичів, 200 кілометрів від Києва, мають свій магазин в Києві. Спосіб виробництва – періодичний. Виробничі потужності дозволяли проводити до 200 тонн в місяць, проте за 2007 рік перероблено всього 40 тонн сировини 10 з яких пішло в брак.
На даний момент підприємство заборговувало різним інвесторам більше 50 000 $. Виробниче устаткування розпродається. На даний момент небезпеки не представляють.
3. «Соляріс» м. Київ. Спосіб виробництва – періодичний. Потужності значно менше ніж в Бердичеві. Якість хороша. Об'єм випуску продукції до 20 тонн в місяць. Займають в основному ринок Києва і області. Дуже динамічні, молоді, але як довго зможуть протриматися на ринку під тиском невідомо, оскільки є велика кредиторська заборгованість постачальникам сировини. При певних обставинах можуть бути небезпечні.
4. «Місевра» м. Васильків, 30 км. від Києва. Спосіб періодичний. Сировинна база фірми «Bayer», потужності менше ніж у «Соляріса». Можуть проводити до 10 тонн і більше, але важко з фінансуванням. Якість, на даний момент, залишає бажати кращого. Можуть представляти небезпеку тільки у разі залучення хорошого технолога.
5. «Інтерфейс» м. Київ. Спосіб виробництва – періодичний. В основному формований поролон. Небезпеки не представляє.
6. Рудий В.И. м. Ялта. Спосіб виробництва – періодичний до 7 тонн в місяць. Сировина з Туреччини. Собівартість дуже низька але продукція не якісна.
3.2 Імпортери
1. «Vita baltic» В оригінальному імені на ринку не присутній. Перевага в наявності сертифікату ЄВРО-1, оскільки мито не платиться. На Україну йшло 50-60 тонн через балтійських посередників. Представляють деяку небезпеку, оскільки мають великий зазор в ціні.
2. «Всесвіт» м. Київ. На даний момент об'єм складає близько 10 тонн в місяць. Велику частину товару одержують в «Гуматекс» (Польща), також беруть у «Vita baltic». Сфера інтересів – вся Україна. Поки небезпеки не представляє.
3. Різного роду човники, загалом, до 30 тонн. В більшості своїй тіньові операції. За останній час серед них загострилася боротьба і це істотно впливає на ціну. В даний час практично будь-хто, хто має мікроавтобус, може привезти ППУ. Деякі цим заробляють на життя. За даними деяких операторів ринку, один «човник» на мікроавтобусі здатний за ходку перевезти від 0,5 до 1,5 тонн поролону, залежно від ступеня його стиснення.
4. «Хов і Ко» – товар з «Органіки» (Польща). У принципі можуть привезти будь-яку кількість, але в основному працюють під замовлення до 10 тонн.
Судячи з усього, ринок м'яких пінополіуретанів має високий ступінь конкурентності, але в світлі останніх ухвал Уряду, ввізне мито на імпортний поролон складає 100% митної вартості товару, що ввозиться, квоти на ввезення з 50% митом розподілили між собою польські виробники і виробники балтики.