Дані табл. 2.5 свідчать про те, що підприємству не вдалося втримати витрати на запланованому рівні (перевитрати становили 477 тис. грн., або 2,43 % планових витрат) головним чином через понадпланові витрати сировини і матеріалів, перевитрату видатків, пов'язаних з оплатою праці основних виробничих робітників, а також через наявність роз'їздного характеру робіт.
Невиконання накреслень щодо зниження трудомісткості робіт призводить до перевитрат і збільшення собівартості робіт. Сума перевищення собівартості робіт через невиконання запланованого зниження технологічної трудомісткості (АС) для ДАТ “Придніпровські магістральні нафтопроводи” становить:
3299,2 • 0,65 • 5,70 : 100 • 1,475 = 180,3 тис. грн.
За звітний рік на підприємстві, що аналізується, мали місце незаплановані витрати заробітної плати робітників, наведені у табл. 2.6.
Отже, за категорією основних виробничих робітників недоліки в організації виробничого процесу протягом року призвели до збільшення собівартості продукції через непродуктивні виплати заробітної плати (і нарахувань на неї) у сумі 290,8 -1,475 = 428,9 тис. грн., що становить 2,13% повної собівартості виробленої продукції. Всього ж непродуктивні виплати заробітної плати за рік (з нарахуваннями) становили 423,1 • 1,475 = 624,1 тис. грн. (3,1 % повної собівартості робіт).
Таблиця 2.6
Незплановані витрати заробітної плати ДАТ “Придніпровські магістральні нафтопроводи”
| Вид заробітної плати | Всього, тис. грн. | У тому числі виплачено основним виробничим робітникам, тис. грн. |
| Оплата цілоденних і внутрішньозмінних простоїв не з вини робітників | 170,4 | 114,5 |
| Доплати за роботу у понад -нормований час | 82,7 | 69,4 |
| Доплати за зміну умов праці і до середнього заробітку | 170,0 | 106,9 |
| Разом | 423,1 | 290,8 |
Аналіз витрат на заробітну плату основних виробничих робітників з урахуванням показників плану щодо зниження технологічної трудомісткості робіт і з виділенням непродуктивних витрат може виявити не досить високий рівень планування цієї статті собівартості. Зокрема, за звітними даними ДАТ “Придніпровські магістральні нафтопроводи” загальна сума перевитрати за цією статтею з нарахуваннями - 322,8 тис. грн., в той час як лише непродуктивні витрати заробітної плати (через простої, залучення робітників до понаднормових робіт тощо) становили за рік (з нарахуваннями) 428,9 тис. грн. Таким чином, план у цій частині не тільки не пов'язаний із завданням щодо зниження трудомісткості, а й “узаконює” частину вказаних непродуктивних витрат заробітної плати.
Представлені в табл. 2.6 розрахунки свідчать, що ДАТ “Придніпровські магістральні нафтопроводи” має резерви для подальшого зниження цих витрат, загальна сума якого становить:
200,9 + 34,7 + 23,0 = 258,6 тис. грн.
Таблиця 2.6
Витрати на утримання та експлуатацію устаткування ДАТ “Придніпровські магістральні нафтопроводи”, тис. грн
| Стаття витрат | За планом | Коефіцієнт залежності | План, перерахований на фактичний обсяг і коефіцієнт залежності | Фактично | Відхилення (гр.5 – гр.2) | У тому числі за рахунок | |
| Зміни обсягу робіт (гр.4-гр.2) | відхилення коштористих норм (гр.5-гр.4) | ||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| 1. Амортизація устаткування і транспортних засобів | 1057,0 | 0 | 1057,0 | 954,7 | -102,3 | -102,3 | |
| 2. Витрати на експлуатацію | 791,2 | 1 | 737,4 | 938,3 | +147,1 | -53,8 | +200,9 |
| 3. Ремонти та інші витрати на поліпшення устаткування і транспортних засобів | 455,0 | 0,5 | 439,5 | 397,6 | -57,4 | -15,5 | -41,9 |
| 4. Внутрішньовиробниче переміщення вантажів | 153,0 | 1 | 142,6 | 177,3 | +24,3 | -10,4 | +34,7 |
| 5. Знос малоцінних і швидкозношуваних інструментів та пристроїв | 133,0 | 1 | 124,0 | 147,0 | +14,0 | -9,0 | +23,0 |
| Разом | 2589,2 | X | 2500,5 | 2614,9 | +25,7 | -88,7 | +114,4 |
При аналізі загальновиробничих і загальногосподарських витрат враховуємо, що вони фактично не залежать від обсягу робіт. Тому в основу висновків про стан цих витрат та їх вплив на собівартість покладено зіставлення планових і звітних показників про видатки за окремими статтями. Загальновиробничі витрати підприємства, що аналізується, за звітний рік наведено у табл. 2.6.
За звітний рік підприємство скоротило витрати на загальновиробничі потреби на 124,1 тис. грн., проте економії досягнуто головним чином за статтею “Амортизація виробничих будівель, споруд”, що відображає лише невиконання підприємством плану з введення в дію виробничих потужностей. За статтями, пов'язаними з оплатою праці керівників і спеціалістів, економія становила лише 1,8 % запланованого фонду при невиконанні річного плану з обсягу виконаних робіт на 6,8 %, а це значить, що за рахунок перевитрат за цим напрямком підприємство збільшило витрати на одну гривню виконаних робіт.
Розділ 3. Шляхи вдосконалення формування витрат на підприємстві
3.1 Виявлення внутрішніх резервів економії матеріальних і паливно-енергетичних ресурсів
Важливий елемент системного аналізу й ефективного управління ресурсами - виявлення внутрішніх резервів їх економії. В умовах багатостадійного виробництва виникає необхідність оцінити структуру та динаміку витрат. Системний аналіз передбачає комплексний підхід і перевірку зіставності результатів. Інакше кажучи, потрібен повний облік прямих та зв'язаних затрат по всьому технологічному ланцюжку даного комплексу. Це вимагає розрахунку питомих коефіцієнтів комплексних (наскрізних) витрат на одержання як проміжних, так і кінцевих результатів діяльності.
Наявність наскрізних витрат дає змогу розрахувати енерго- і матеріаломісткість, фондо- і трудомісткість, приведені затрати й економічну ефективність виробництва.
Основою розрахунку наскрізних затрат комплексу є матричні моделі, що являють собою систему рівнянь виробництва та споживання ресурсів даним технологічним комплексом.
Одержані наскрізні витрати та їхня структура порівнювались із середньогалузевими для України, Росії і західних країн. Особливий інтерес становить порівняння галузевих витрат щодо основних складових палива, які визначають технологічну ефективність такого роду виробництва. Порівняння питомих витрат сировини, палива і напівфабрикатів з такими в передових країнах показує, що в Україні вони вищі. Це свідчить про істотні внутрішні резерви економії сировини, палива (насамперед, природного газу), які поки що недостатньо використовуються в цільових програмах та проектах. Основною причиною істотних втрат сировини, палива й енергії є незадовільна технологічна ефективність виробництва, зумовлена багатьма факторами. Серед них вирізняються такі:
1) недостатні обсяги впровадження новітньої технології;
2) нераціональне використання сировини. Трапляються істотні втрати ресурсів;
3) нераціональне використання технологічного палива через застарілу технологію.
Крім того, істотно впливають на технологічну ефективність і виробничу собівартість рівень заготівельних цін на сировину, паливо, енергію, змінне устаткування. В умовах переходу до ринкових відносин такі ціни значно зросли через недостатню внутрігалузеву кооперацію та відомчий монополізм на послуги транспорту, систем електропостачання, ремонтних організацій.
Особливий інтерес становить оцінка внутрішніх резервів економії сировини і палива. Порівняння наскрізних витрат показує, що у нас є істотні внутрішні резерви економії сировини та палива, які необхідно використати, в першу чергу, як джерело поповнення оборотних засобів і нагромадження фондів розвитку виробництва для наступної його реконструкції та модернізації. Очікуване зниження виробничої собівартості і річних витрат виробництва за рахунок цих факторів оцінюється в 10 –12 % на рік.
Оцінка наскрізних витрат у вартісному вираженні дає змогу визначити величину внутрішніх резервів економії конкретних видів матеріальних ресурсів і палива для технологічного комплексу.
Порівняння наскрізних витрат технологічного палива в країнах СНД і розвинутих країнах (США, Японія) показує, що у нас є величезні невикористані можливості.
Програмно-цільова мобілізація цих резервів вимагає повного обліку не тільки прямих, а й пов'язаних витрат. Цим вимогам відповідає математичний апарат міжгалузевого балансу, який дозволяє враховувати і планувати наскрізні (прямі та спряжені) витрати ресурсів. Облік наскрізних витрат дає змогу обґрунтувати повну економію ресурсів у разі впровадження нової технології (або реконструкції) і, таким чином, поліпшити якість інноваційних та цільових програм. Розрахунок наскрізних витрат базується на стандартних програмах ПЕОМ і не вимагає додаткової інформації або капітальних вкладень. Формування та аналіз цих показників доцільно зосередити в підрозділах технічних та енергетичних відділів і управлінь.