Однак якість товару не може бути проаналізовано тільки з погляду відповідності технічним стандартам. Продукція може бути найвищої технічної якості і проте низької якості з погляду маркетингової стратегії. Комерційна якість продукції залежить від її здатності виконувати свої функції, тобто задовольняти потреби споживачів.
До показників якості продукції належать обсяг сертифікованої продукції та питома її вага у загальному обсязі, обсяг експортної продукції і її питома вага, показники оновлення продукції. Коефіцієнт оновлення продукції розраховується співвідношенням вартості нової і старої продукції у річному обсязі виробництва. До нової у світовій практиці належить така, яка випускається протягом 1 – 3 років, але не більше 5. Доцільно розглядати ці показники в динаміці за ряд років.
7. Аналіз реалізації продукції
Одним з найважливіших показників оцінки роботи промислового підприємства є обсяг реалізованої продукції.
Аналізуючи виконання плану реалізації, звітні її дані зіставляються з плановими, що дає можливість встановити ступінь виконання плану, відхилення звітних даних від планових, виявити фактори, дія яких привела до відхилення фактичної реалізації від запланованої.
Реалізація продукції складається з трьох основних моментів:
випуск продукції;
відвантаження її споживачам;
оплата відвантаженої продукції споживачами.
До кінця звітного періоду не вся товарна продукція буде відправлена споживачам. Частина її затримується на підприємстві, утворюючи залишки готової продукції на складі:
Vвп = Vт + (О1 – О2),
де Vвп –– відвантажена продукція;
Vт –– товарна продукція;
О1, О2 –– залишки готової продукції на складі відповідно на початок і кінець звітного періоду.
У зв’язку із тим, що підприємства можуть визначати виручку від реалізації по відвантаженій продукції, або по її оплаті можливі два варіанти методики аналізу обсягу реалізації. При першому варіанті обсяг відвантаження і реалізації співпадають. В цьому випадку:
Vр = О1 + ТП – О2;
Vвп = Vр,
де Vр –– обсяг реалізованої продукції.
Якщо обсяг реалізації визначається по другому варіанту, треба мати на увазі, що в кінці звітного періоду не уся відвантажена продукція буде реалізована (оплачена споживачами). Відбувається це по наступних причинах:
неправильне або несвоєчасне оформлення платіжних доку-ментів;
неплатоспроможність або неакуратність споживача (неоплачені в термін);
термін оплати ще не наступив;
відмовлення споживача від оплати продукції (наприклад, через погану якість) і ін.
Співвідношення між відвантаженою і реалізованою продукцією наступне:
Vр = Vвп + (НП1 – НП2),
де НП1, НП2 –– відвантажена, але нереалізована продукція на початок і кінець звітного періоду.
З урахуванням попередніх формул можна записати:
Vр = Vт + (О1 – О2) + (НП1 – НП2).
Усяке підприємство зацікавлене якомога швидше одержати гроші за відвантажену продукцію і прагне тому до зменшення залишків відвантаженої, але нереалізованої продукції. Якщо залишки нереалізованої продукції розкласти по причинам утворення, то формула прийме вид:
Vр = Vт + (О1 – О2) + (V1I – V2I) + (V1II – V2II) +
+ (V1III – V2III) + (V1IV – V2IV),
де VI –– продукція відвантажена, але не оформлена розрахунковими документами;
VII –– відвантажена продукція, термін оплати якої ще не наступив;
VIII –– відвантажена продукція, термін оплати якої вже минув;
VIV –– продукція, що знаходиться на відповідальному збереженні;
1,2 –– підстрочні індекси відповідно на початок і кінець періоду.
Таким чином на величину реалізації впливають такі фактори:
зміна обсягу товарної продукції (∆Vт)
∆Vт = Vтф – Vтпл;
зміна залишків готової продукції на складі
∆Vо = (О1ф – О2ф) – (О1пл – О2пл);
зміна залишків відвантаженої, але нереалізованої продукції за різними причинами (∆VI, ∆VII, ∆VIII, ∆VIV)
∆VI = (V1ф – V2ф)І – (V1пл – V2пл)І;
∆VIІ = (V1ф – V2ф)ІІ – (V1пл – V2пл)ІІ і т.ін.
Наприклад. Розрахувати обсяг реалізації у виробництві СМЗ і оцінити вплив факторів на її величину. Розрахунок наведений в табл. 9.
Таблиця 9
Розрахунок впливу факторів на обсяг реалізації у виробництві СМЗ
Показники | План, тис. грн. | Факт, тис. грн. | Абсолютне відхилення, тис. грн. | Вплив фактору | |
тис. грн. | % | ||||
1. Товарна продукція | 135221 | 101102 | – 34119 | – 34119 | – 24,3 |
2. Залишки товарної продукції на складі:на початок рокуна кінець року | 31402250 | 31401240 | –– 1010 | 1010 | 0,7 |
Залишки відвантаженої, але нереалізованої продукції:на початок рокуна кінець року | 62902320 | 62903170 | –850 | – 850 | – 0,6 |
4. Реалізована продукція | 140081 | 106122 | – 33959 |
Відхилення фактичного обсягу реалізації від планового становить – 24,2% (– 33595 / 140081 × 100).
Таким чином, невиконання плану з обсягу виробництва призвело до зменшення реалізації на 24,3%. Зменшення протягом року залишків товарної продукції на складі оказало незначний позитивний вплив на обсяг реалізації (0,7%). Залишки відвантаженої, але нереалізованої продукції на кінець року збільшились у порівнянні з планом, що зменшило обсяг реалізації на 0,6%.
Аналіз реалізації продукції тісно зв'язаний з аналізом виконання договірних зобов'язань з постачання продукції. Недовиконання плану по договорах для підприємства обертається зменшенням виручки від реалізації, прибутку, виплатою штрафних санкцій. Крім того, підприємство може втратити ринки збуту продукції.
Відсоток виконання договірних зобов'язань (Кд.з.) розраховується відношенням різниці між плановим обсягом відвантаження згідно із договірними зобов'язаннями (ОПпл) і його недовиконанням (ОПн) на плановий обсяг відвантаження (ОПпл):
.8. Маркетинговий аналіз діяльності підприємства
Маркетингові дослідження передбачають систематичний збір, обробку й аналіз всіх аспектів процесу маркетингу, а саме: продукту; кон’юнктури ринку, конкурентів, методів і прийомів збуту, системи ціно-утворення, мір стимулювання збуту, системи формування попиту і ін.
Маркетинг у сучасних умовах необхідний на всіх етапах функціонування фірми. Трапляється, що підприємства з метою економії відмовляються від маркетингових досліджень. По розрахунках фахівців, збитки від цього значно перевищують витрати на дослідження.
Центральним питанням маркетингового дослідження є комп-лексне дослідження ринку. Дослідження кон'юнктури ринку складається з двох основних блоків: вивчення загальногосподарської кон'юнктури, вивчення кон'юнктури конкретного ринку.
Вивчення загальногосподарської кон'юнктури передбачає відсте-ження і детальний розгляд процесів, змін, що відбуваються в національному господарстві окремої країни, економічного співто-вариства або світового господарства в цілому, і містить аналіз основних макроекономічних пропорцій і тенденцій.
Дослідження кон'юнктури товарного ринку включає аналіз і прогноз стану ринку конкретного товару і передбачає вивчення галузей виробництва і споживання продукції, їхніх взаємозв'язків.
Для вивчення кон'юнктури ринку використовується широкий перелік показників, які можна згрупувати за наступними основними групами:
показники виробництва –– обсяг і динаміка випуску продукції по галузі в цілому; темпи відновлення продукції; обсяг і динаміка реальних інвестицій; інформація про портфель замовлень;
показники внутрішнього товарообороту –– оборот оптової і роздрібної торгівлі, що дозволяє оцінити зміни платоспроможного попиту на продукцію виробничо-технічного і споживчого призначення; обсяги продажу найбільших оптових і роздрібних торгівельних підприємств; індекси вартості життя; споживчі витрати (обсяг і структура); обсяг споживчого кредиту; дані про внутрішні перевезення вантажів;
показники зовнішньої торгівлі –– фізичний і вартісний обсяги, індекси зовнішньоторгівельного обороту; обсяг експорту, імпорту, їх індекси; географічний розподіл експорту, імпорту; сальдо торгівельного балансу; товарна структура експорту, імпорту; питома вага країни у світовому експорті, імпорті;
показники динаміки і рівня цін –– індекс оптових цін; агрегатний індекс оптових цін;
фінансові показники –– емісія цінних паперів; курси акцій підприємств, що домінують у галузі; ставка рефінансування НБУ; рівень інфляції; курси валют; позичковий відсоток; банківські депозити.
В умовах становлення ринкових відносин вітчизняні підприємства вимушені все більш уваги приділяти збору інформації про конкурентів, аналізу і оцінці їх поточної діяльності та перспектив розвитку. В розвинених країнах майже жодне підприємство не може ігнорувати такий фактор зовнішнього середовища, як конкуренти. Про значущість вивчення конкурентів свідчить і те, що в наведених в літературних джерелах класифікаціях факторів зовнішнього середовища конкуренти належать до факторів зовнішнього середовища найближчого оточення, що свідчить про необхідність ретельної постійної уваги до діяльності підприємств-конкурентів. Професор Майкл Портер (США) розподіляє аналіз такого об’єкта, як конкурент, на питання, на які повинно відповісти керівництво:
Що движе конкурентом?
Що робить конкурент?
Що він може зробити?
В аналізі конкурентів існують такі елементи:
а) аналіз теперішнього стану конкурента;
б) аналіз майбутніх цілей конкурентів;
в) оцінка поточної стратегії конкурентів;
г) поглиблене вивчення сильних і слабких сторін конкурентів.
Щоб допомогти керівництву дослідити ці елементи, М. Портер пропонує чотири питання:
Чи задоволен конкурент своїм теперішнім становищем?
Які імовірні кроки чи зміни в стратегії здійснить конкурент?