по способу найменшого процента на 63,9 %;
по питомій вазі в загальнім переліку продукції, по якій виконаний план по випуску продукції –– 0;
за допомогою середнього відсотка на 72,6 % (101102 / 139304 × 100).
Аналіз асортименту продукції проводиться з метою уточнення середнього числа видів продукції: розширення асортименту є для підприємства засобом залучення клієнтури з різними смаками і потребами. Аналізується ступінь застаріння продуктів даного асорти-менту, що дозволяє встановити зв’язок застаріння продукції з життєвим циклом товару, а також провести порівняння з продуктами, що пропонують конкуренти.
Крім асортименту склад продукції характеризує її структура –– питома вага окремих виробів у загальному обсязі випуску продукції. Підприємство повинне дотримувати планової структури, порушення якої викликає диспропорції в загальному виробництві продукції; незадово-лення потреби в одних виробах і затоварення іншими.
5. Аналіз ритмічності виробництва
Аналіз ритмічності роботи підприємства і його підрозділів здійснюється за даними оперативного обліку випуску продукції.
Для оцінки виконання плану по ритмічності використовуються наступні показники:
коефіцієнт ритмічності;
коефіцієнт варіації;
коефіцієнт аритмічності.
Один з найбільш розповсюджених показників –– коефіцієнт ритмічності. При визначенні цього показника перевиконання планових завдань в окремі декади (дні, місяці) в розрахунок не приймається і фактичний випуск зараховується лише в розмірах, що не перевищують планове завдання за кожну декаду (день, місяць) звітного періоду.
Коефіцієнт ритмічності визначається відношенням фактичного випуску продукції в межах плану (по декадах, днях, місяцях) до планового випуску продукції.
Дані для розрахунку коефіцієнта ритмічності можуть представ-лятися як у вартісному (у порівнянних цінах), так і в натуральному виразі. В останньому випадку при значній номенклатурі доцільно розрахунок виконувати по найважливіших видах продукції.
Приклад. Розрахувати коефіцієнт ритмічності за даними, наведеними в табл. 7.
Таблиця 7
Оцінка ритмічності виробництва за 1 квартал
Місяць | І декада | ІІ декада | ІІІ декада | Всього за місяць | |||||||
план, т | факт, т | факт у межах плану, т | план, т | факт, т | факт у межах плану, т | план, т | факт, т | факт у межах плану, т | план, т | факт у межах плану, т | |
Січень | 2000 | 2100 | 2000 | 2000 | 1700 | 1700 | 2000 | 1600 | 1600 | 6000 | 5300 |
Лютий | 1900 | 1400 | 1400 | 1900 | 2200 | 1900 | 1900 | 1800 | 1800 | 5700 | 5100 |
Березень | 1900 | 1600 | 1600 | 1900 | 2100 | 1900 | 1900 | 1800 | 1800 | 5700 | 5300 |
І квартал | 5800 | 5100 | 5000 | 5800 | 6000 | 5500 | 5800 | 5200 | 5200 | 17400 | 15700 |
Коефіцієнти ритмічності становить:
Коефіцієнт варіації (Кв) визначається як відношення середньо-квадратичного відхилення від планового завдання за добу (декаду, місяць, квартал) до середньодобового (середньодекадного, середньо-місячного, середньоквартального) планового випуску продукції:
де Dх2 –– квадратичне відхилення від середньодекадного завдання;
n –– число планових завдань;
–– середньодекадне завдання за графіком.Коефіцієнт варіації показує, на скільки випуск продукції в середньому відхиляється від графіку.
Для оцінки ритмічності виробництва розраховується також показник аритмічності як сума позитивних і негативних відносних відхилень у випуску продукції від плану за кожний день (тиждень, декаду). Чим менш ритмічно працює підприємство, тим вище показник аритмічності.
Крім прямих показників, що характеризують ритмічність, наведених вище, існують і непрямі показники, такі як втрати від браку, виплати штрафів за несвоєчасне відвантаження продукції і т.ін.
6. Аналіз якості продукції
Показники якості продукції є одними із найважливіших показників діяльності підприємства. Якість продукції залежить від багатьох факторів, таких як рівень техніки і технології, впровадження інновацій, організація виробництва і праці, організація роботи служби матеріально-технічного постачання, трудова дисципліна, ефективність системи стимулювання праці і ін. В свою чергу якість продукції оказує значний вплив на обсяг товарної і реалізованої продукції, прибуток від реалізації продукції, рентабельність. При підвищенні якості продукції обсяг реалізації може збільшуватись як за рахунок зростання попиту на більш якісну продукцію, так і за рахунок більш високих цін.
Існують загальні показники якості продукції, характерні для усіх промислових підприємств, і специфічні, характерні для підприємств окремих галузей промисловості. До загальних показників якості відносять:
коефіцієнт сортності;
питома вага експортної продукції;
питома вага сертифіцированої продукції;
питома вага продукції, що відповідає світовим стандартам;
питома вага нової продукції.
До загальних показників якості відносяться і ряд показників, що характеризують недоліки в забезпеченні якості продукції, такі як:
обсяг і питома вага забракованої продукції (внутрішнього і зовнішнього браку);
кількість прийнятих рекламацій;
витрати від браку;
штрафи за постачання неякісної продукції.
До специфічних показників якості відносяться:
показники надійності (безвідмовність, збереженість, ремонтопри-датність, довговічність);
показники технологічності;
показники стандартизації і уніфікації;
ергономічні показники;
естетичні показники;
показники транспортабельності;
патентно-правові показники;
екологічні показники;
показники безпеки.
Аналіз якості продукції починається з загального аналізу, при якому визначається питома вага продукції кожного сорту в загальному випуску продукції і робляться висновки про зміну питомої ваги кожного сорту в порівнянні з планом і минулим роком (якщо зіставлення робиться у вартісному виразі, плановий і фактичний обсяги виробництва по сортах приводиться в порівнянних цінах).
Узагальнюючим показником сортності продукції є коефіцієнт сортності, що розраховується як відношення планового або фактичного обсягів продукції різних сортів у грошовій оцінці до її вартості за ціною продукції вищого сорту.
де Ві –– обсяг виробництва i-го сорту продукції в натуральному виразі;
Ці –– ціна продукції i-го сорту (порівнянна);
Цв –– ціна продукції вищого сорту (порівнянна).
Виконання плану з якості продукції (Вк) визначається по формулі:
Наприклад, визначити процент виконання плану з якості продукції на основі даних, наведених у табл. 8.
Таблиця 8
Аналіз якості продукції
Сорт | Обсяг виробництва, нат. од. | Порівняні ціни, грн. од. | Вартість продукції(у порівняних цінах), тис. грн. | ||
план | факт | план | факт | ||
Вищий | 1500 | 1400 | 120 | 180,0 | 168,0 |
Перший | 650 | 670 | 110 | 71,5 | 73,7 |
Другий | 200 | 50 | 90 | 18,0 | 4,5 |
ВСЬОГО | 2350 | 2120 | 269,5 | 246,2 |
Плановий і фактичний коефіцієнти сортності дорівнюють:
Тоді процент виконання плану з якості продукції буде становити:
.Таким чином можна зробити висновок, що якість продукції поліпшилась у порівнянні з планом. Наступним етапом аналізу є виявлення напрямків подальшого поліпшення якості продукції та розробка заходів щодо їх реалізації.
У процесі аналізу якості здійснюється аналіз кількості прийнятих рекламацій, питома вага рекламованої продукції, динаміки рекла-мованої продукції, причин браку.
У підрозділах підприємства про якість продукції можна судити на основні даних про госпрозрахункові санкції. Аналіз госпрозрахункових санкцій проводиться аналогічно аналізу рекламацій споживачів.
Постачання споживачам неякісної продукції приводить до сплати штрафів. У ході аналізу необхідно оцінити динамікові цих штрафів, показників, що характеризують їх відношення до прибутку. Ріст сум штрафів негативно характеризує роботу підприємства над якістю продукції.
Аналіз втрат, викликаних виробництвом неякісної продукції, доцільно виконувати на основі наступної таблиці:
Сума штрафів, сплачених покупцям за порушення якості продукції, тис. грн. | Відношення штрафів, сплачених за порушення якості товарів, до прибутку від реалізації продукції, % | ||
Попередній рік | Звітний рік | Попередній рік | Звітний рік |
З ліквідацією виробничого браку зв'язані можливості збільшення випуску продукції й одержання додаткового прибутку.