За останні 3 роки економічна ефективність виробництва всіх сільськогосподарських культур знизилась. Вище вже зазначались всі варіанти і величини за рахунок чого це відбулось. Можна підвести тільки підсумок. При виробничих затратах на озиму пшеницю, ячмінь та інші деякі культури на рівні 700 – 800 грн. на досить високу врожайність і не слід було сподіватися, оскільки такий рівень витрат не спроможний забезпечити повний комплекс механізованих робіт, необхідну кількість мінеральних та органічних добрив при традиційній технології вирощування сільськогосподарських культур.
Тут є два виходи: один – раціонально збільшити виробничі витрати на 1 га., щоб вони могли забезпечити необхідну врожайність. Другий вихід – це впровадження інтенсивних технологій на інноваційних засадах, оскільки на їх основі можна з мінімальними вкладеннями на 1 га. отримати максимальний прибуток.
Ще один негативний момент – це дуже високий вплив на урожайність навколишнього середовища. Мінімізувати цей вплив може система зрошуваного господарства та прогресивні технології, сформовані під даний клімат.
Розділ 3. Оцінка стану та основні напрямки вдосконалення системи соціально-трудових відносин в галузі рослинництва
3.1 Аналіз стану організації оплати праці
Аналіз використання трудових ресурсів на підприємстві, рівень продуктивності праці необхідно розглядати в тісному зв'язку з оплатою праці. З ростом продуктивності праці створюються реальні передумови для підвищення рівня його оплати. При цьому кошти на оплату праці потрібно використовувати таким чином, щоб темпи росту продуктивності праці обганяли темпи росту його оплати. Тільки за таких умов створюються можливості для нарощування темпів розширеного відтворення.
У зв'язку з цим аналіз використання коштів на оплату праці на кожному підприємстві має велике значення. У процесі його варто здійснювати систематичний контроль за використанням фонду заробітної плати (оплати праці), виявляти можливості економії коштів за рахунок росту продуктивності праці і зниження трудомісткості продукції.
Фонд заробітної плати по діючій інструкції органів статистики містить у собі не тільки фонд оплати праці, що відноситься до поточних витрат підприємства, але і виплати за рахунок коштів соціального захисту і чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.
Динамічний розвиток агропромислового сектору в період переходу до ринку значною мірою залежатиме від послідовності проведення реформування колгоспів, радгоспів і обґрунтування шляхів розвитку нових господарських формувань. При цьому економічні механізми, що забезпечують раціональне функціонування таких формувань, повинні враховувати діючі закони держави і системи оплати праці, які б стимулювали суворе дотримання технологічних вимог і строків виконання робіт, раціональне використання ресурсів виробництва, прагнення досягти високих кінцевих результатів.
Впродовж багатьох років функціонування колективних підприємств оплата праці в рослинництві удосконалювалась і на сьогодні склались певні її показники.
Оплату праці поділяють на 3 категорії: основну додаткову і преміювання. Разом з тим категорії пов’язані між собою. Чим вища основна оплата праці, тим більша її додаткова, оскільки остання нараховується по відповідних відсотках. Дещо інакша система преміювання, яке встановлюється за визначеними показниками від суми економії витрат та встановлених розмірів за збереження техніки, збільшення строків служби техніки і навчання молодих кадрів. Преміювання за результати діяльності здійснюється у відсотковому розмірі за рішенням трудового колективу.
Таблиця 20
Рівень заробітної плати категорій працівників галузі рослинництва
| Види оплати праці | Механізатори | Інші категорії працівників | ||
| тис. грн.. | % | тис. грн.. | % | |
| Оплата по тарифу | 10,88 | 64 | 17,92 | 64 |
| Доплата за продукцію | 2,55 | 15 | 4,2 | 15 |
| Надбавки: | 0 | |||
| за кваліфікацію | 1,7 | 10 | 2,8 | 10 |
| за стаж роботи | 0,85 | 5 | 1,4 | 5 |
| Додаткова оплата праці | 0,68 | 4 | 1,12 | 4 |
| Преміювання | 0,34 | 2 | 0,56 | 2 |
| Всього оплати праці | 17 | 100 | 28 | 100 |
Як бачимо основним видом оплати праці в рослинництві є оплата по тарифу – 64%, потім іде доплата за продукція – 15%. Фонд оплати праці в рослинництві складає 17 тис. грн..
Розробка і обґрунтування основних положень з оплати праці вимагають послідовного вивчення цілої низки питань:
· вибір найдоцільнішої системи основної оплати праці в господарстві;
· преміювання протягом року;
· кінцевий розрахунок по результатах роботи за рік.
Наукові дослідження і практичний досвід доводять, що реформування колгоспів і радгоспів пов’язано з організацією та функціонуванням нових господарських формувань. Загальна кількість таких формувань зростає, що пояснюється зміненими розмірами та розширенням інфраструктури по обслуговуванню основного виробництва.
Водночас перехід до ринкових відносин ставить формування в умови, що характеризуються розширенням їх виробничої самостійності, з іншого - різким підвищенням відповідальності. Такі особливості в організації господарських формувань реформованих господарств вносять певні корективи щодо вибору відповідних систем оплати праці для їх освоєння.
3.2 Оцінка стану та методи визначення міри праці
Більшість сільськогосподарських робіт у рослинництві як відомо виконується за допомогою машин і механізмів. Зрозуміло що ефективність їх використання визначається, зокрема і рівнем нормування праці зайнятих на них виконавців. У свою чергу конкретна величина норм праці зумовлена рядом причин, або нормоутворюючих факторів. Урахування цих факторів на польових механізованих роботах здійснюється шляхом диференціації норм виробітку на одні й ті самі види польових робіт.
Нормоутворюючі фактори за характером впливу на нормативи праці умовно поділяються на перемінні й постійні.
1. Перемінні фактори впливають безпосередньо на норми виробітку на механізованих роботах, але ступінь впливу цих факторів змінюється з року в рік За своєю техніко технологічною і біологічною однорідністю ці фактори утворюють декілька груп:
Технічна група факторів. До неї відносяться тяглові й енергетичні показники комбайнів та інших сільськогосподарських машин, конструктивні особливості цих машин, зокрема швидкість руху, ширина захвату, пропускна здатність, місткість бункерів, насіннєвих ящиків резервуарів трудомісткість обслуговування тощо. У міру оновлення машинно-тракторного парку параметри Машин також змінюються.
Технологічна група факторів. Визначається особливостями технології виробництва й агротехнічними вимогами. Серед них глибина обробітку ґрунту, норми висіву насіння і внесення добрив ширина міжрядь, способи виконання робіт та ін. Зміна технології виробництва передбачає перегляд норм праці, що застосовуються.
Група факторів біологічного характеру. Вони зумовлені біологічними особливостями розвитку сільськогосподарських культур. У цьому відношенні нормативи праці залежать від урожайності культур, соломистості хлібів, їх полеглості, густоти рослин, забур'яненості полів, вологості ґрунтів тощо. Ці фактори найбільше змінюються з року в рік і потребують особливої уваги економічних служб.