Інформаційною базою аналізу обсягу виробництва продукції є насамперед форми статистичної звітності «Звіт про основні показники діяльності підприємства (річна, місячна). Для внутрішнього аналізу використовується денна і декадна звітність про випуск продукції, дані, що можуть бути отримані з інформації управлінського обліку.
Аналізу виконання плану випуску продукції за кожною позицією має передувати оцінка асортиментних порушень у випуску продукції порівняно з планом (базовим роком) за критерієм впливу всього обсягу випущеної продукції на рентабельність і суму прибутку. Якщо підприємство, зважаючи на ринкову кон’юнктуру, зменшило випуск менш рентабельної продукції при цьому, збільшивши випуск більш рентабельної, то такі структурні зміни варто оцінити позитивно.
Щоб визначити, наскільки економічно обґрунтоване рішення за асортиментними змінами, необхідно визначити, як змінилася загальна рентабельність продукції підприємства.
Наочне уявлення про доцільність структурних змін з погляду зростання суми прибутку дає обчислення, що враховує якою би була структура фактично випущеної продукції, якби підприємство дотримувалося планових співвідношень у її випуску, а також планової собівартості фактично випущеної продукції.
Товарна продукція характеризує: випуск готових виробів, обсяг промислових послуг іншим підприємствам, а також проданих напівфабрикатів і запчастин.
Основні розрахунки при аналізі товарної продукції:
1) визначаються абсолютні й відносні відхилення товарної продукції звітного року порівняно з плановими цифрами і цифрами попереднього періоду. При цьому товарна продукція звітного року показується в двох вимірах:
а) діючих цінах звітного року;
б) цінах попереднього базового періоду;
2) визначається динаміка зміни показників товарної продукції за показниками: темпи росту, темпи приросту, абсолютний розмір одного відсотка приросту продукції;
3) визначається вплив факторів на зміну товарної продукції. На розмір випуску товарної продукції впливає дві групи факторів: зовнішні (основа зміни цін) і внутрішні (виробничі). Внутрішні поділяються на дві групи:
матеріальні, пов’язані з використанням засобів і предметів праці;
особисті, пов’язані з використанням робочої сили.
Обсяг виробництва товарної продукції лімітується тими факторами, наявність яких мінімальна (це «вузькі місця» підприємства). Фактори усередині кожної групи поділяються на кількісні й якісні.
Реалізація продукції означає одержання від покупця платежу за послуги, вироби, роботи.
Обсяг реалізованої продукції виражається формулою товарного балансу:
Т = ТП + (П1 – П2) + (Т1 – Т2),
де ТП – випуск товарної продукції, грн;
П1 і П2 – залишки продукції на складі відповідно на початок і кінець періоду;
Т1 і Т2 – залишки відвантаженої, але неоплаченої продукції відповідно на початок і кінець періоду, грн.
Основний аналітичний показник – це обсяг реалізованої продук-ції з урахуванням укладених договорів:
,де Рп – рівень виконання зобов’язань за договорами на реалізацію продукції;
Рп.дог – планований обсяг реалізації за договорами, грн;
Пп.дог – обсяг недопоставленої продукції за договором, грн.
5. Аналіз асортименту і номенклатури продукції, що випускається
Профіль підприємства визначається тією продукцією, до випуску якої в найбільшій мірі пристосовані й призначені виробничі потужності, устаткування, кадри працівників і господарські зв’язки.
Асортимент продукції – це перелік окремих видів, розмірів, сортів продукції, що підприємство зобов’язане поставити відповідно до господарських договорів.
Основний аналітичний показник – коефіцієнт асортиментності:
,де Qдог – обсяг випуску продукції за асортиментом відповідно до договору;
q – сума недоданої продукції за асортиментом.
Існують два способи визначення цього показника:
1) спосіб найменшого числа (для невеликого асортименту – до п’ятдесяти видів), якщо в рахунок виконання договорів по асортименті записують фактичну суму, але не більше договірної;
2) для різноманітного асортименту (500-1000 видів) визначається як відношення кількості позицій, за якими договір виконаний до загального числа позицій, включених у договір.
Номенклатура продукції, що випускається – це перелік продукції однакового технічного і господарського призначення.
Основний аналітичний показник – це коефіцієнт номенклатурного дотримання випуску продукції:
,де n – загальна кількість номенклатурних позицій, фактично зроблених і необхідних споживачу за аналізований період;
ВПФi – обсяг фактично зробленої продукції i-го найменування (вартісний показник), грн;
ВПНі – обсяг продукції, необхідної споживачам, грн.
Структура продукції – це питома вага чи частка окремих видів продукції в загальному їх обсязі.
6. Аналіз ритмічності випуску продукції
Ритмічність – це рівень рівномірного випуску продукції протягом визначеного періоду.
При аналізі ритмічності вибір календарного періоду залежить від можливостей складання планів-графіків випуску продукції й обліку їхнього виконання – на декаду, тиждень, добу, зміну, годину, а також від типу виробництва і тривалості виробничого циклу. При масовому випуску однотипної продукції і короткому виробничому циклі ритмічність варто визначати за вартісними показниками. Основний показник для аналізу – коефіцієнт ритмічності, який визначається для:
1) короткострокових періодів (до 5 днів) – як питома вага продукції, випущеної без порушення графіка;
2) тривалих періодів – за формулою:
,де Уф і Уз – фактична і запланована питома вага випуску продукції в останньому місяці кварталу в загальному обсязі випуску продукції за квартал чи питому вагу випуску продукції в останньому кварталі в загальному обсязі випуску продукції за рік, %.
Для оцінки ритмічності використовується також коефіцієнт варіації і числа аритмічності. Негативні наслідки неритмічної роботи спричиняють не тільки недовиконання чи несвоєчасне виконання планових завдань, але в деяких випадках і перевиконання (незаплановане перевиконання теж може негативно позначатися на результатах діяльності підприємства). Тому доцільно при оцінці ритмічності враховувати як негативні відхилення від плану, так і позитивні. Для цього визначаються числа аритмічності (у частках одиниці) шляхом підсумовування позитивних і негативних відхилень від планового випуску за декадами.
Для розрахунку впливу окремих факторів на ритмічність випуску продукції числа аритмічності з даної причини за декаду (день, тиждень, п’ятиденку) необхідно помножити на 100 і поділити на загальне число аритмічності за аналізований період. Чим менш ритмічно працює підприємство, тим більше сума чисел аритмічності. При суворому дотриманні запланованих добових завдань числа аритмічності дорівнюють 0.
У висновку аналізу ритмічності доцільно визначити втрачену можливість у зв’язку з неритмічною роботою шляхом множення різниці між найбільшими і найменшим середньодобовим випуском продукції на відповідну кількість робочих діб в аналізованому періоді. При цьому з фактичного випуску продукції виключають вироблену за понаднормовий час.
Ритмічність випуску залежить від ритмічності роботи окремих підрозділів, тому аналіз здійснюється не тільки в цілому по підприємству, але й у розрізі цехів, ділянок і т.д.
На підставі даних аналізу ритмічності розробляють конкретні заходи щодо усунення причин неритмічної роботи, якою можуть бути несвоєчасне постачання сировини і матеріалів постачальниками, інші порушення постачальниками договірних умов (зміна ціни, якості матеріалів), відсутність енергії (не з вини підприємства), перестої устаткування, втрати робочого часу і т.д.
Якість продукції – сукупність властивостей продукції задовольняти визначені потреби відповідно до її призначення. Кількісна характеристика одного чи декількох властивостей продукції, що складають її якість, називається показником якості продукції. Розрізняють одиничні показники якості, що характеризують одну з її властивостей, і комплексні, що характеризують кілька властивостей продукції.
З 1993 року в Україні введена обов’язкова сертифікація промислової продукції відповідно до державної системи сертифікації УкрСЕПРО, за допомогою якої перевіряється і затверджується відповідність будь-якої продукції вимогам ринку.
У даний момент існує визначена номенклатура продукції, що не підлягає реалізації без відповідного сертифіката якості.
У процесі аналізу якості продукції розв’язуються наступні задачі:
оцінюється технічний рівень продукції;
виявляються відхилення цього рівня в розрізі окремих виробів порівняно з базовим рівнем і теоретично можливим;
аналізується структура випуску продукції за параметрами, що характеризують якість її виготовлення і постачання;
виявляються фактори, що стримують зростання технічного рівня продукції;