МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ.М. ОСТРОГРАДСЬКОГО
«кафедра економіки»
Шифр залікової книжки 049079
КУРСОВА РОБОТА
З дисципліни «Фінансовий аналіз»
Тема: Аналіз активів підприємства
Студентки групи ЕПс-09-1з
Скляр К.В
КРЕМЕНЧУК 2010р.
1.Структурний аналіз активів
Мета структурного аналізу - вивчення структури і динаміки засобів підприємства і джерел їх формування для ознайомлення із загальним станом фінансового стану. Структурний аналіз має попередній характер, бо у результаті його проведення ще не можна дати кінцеву оцінки якості фінансового стану, для одержання якої необхідним є розрахунок спеціальнихпоказників.
Структурному аналізу передує загальне оцінювання динаміки активів організації, яке здійснюють способом зіставлення темпів приросту активів з темпами фінансових результатів (наприклад, виручки або валового прибутку від реалізації товарів, продукції, робіт, послуг).
Якщо темпи приросту виручки і валового прибутку більші за темпи приросту активів, то у звітному періоді використання активів підприємства було ефективнішим, ніж у попередньому періоді. Якщо темпи приросту прибутку більші за темпів приросту активів, а темпів приросту виручки - менші, то підвищення ефективності використання активів відбувалося лише за рахунок зростання цін на продукцію, товари, роботи, послуги. Якщо темпи приросту фінансових результатів (виручки і прибутку) менші за темпи приросту активів, то це свідчить про зниження ефективності діяльності підприємства. Зміна активів підприємства, розглянута без зіставлення зі зміною фінансових результатів, сама по собі є малоінформативною. При використанні підприємством фінансових схем роботи, за якими регулярно проводять взаєморозрахунки з постійними контрагентами з дебіторської і кредиторської заборгованості на значні суми (що становлять значну частину загальної величини активів), зниження підсумку балансу за рахунок взаємозаліків може перевищувати його збільшення через інші причини.
Тому короткотермінове (наприклад, у межах кварталу) зменшення величини активів не завжди свідчить про погіршення стану підприємства, особливо якщо цьому сприяє позитивна динаміка фінансових результатів.
Активи підприємства складаються з необоротних та оборотних активів. Тому найточніше загальну структуру активів характеризує коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів, який обчислюють за формулою:
оборотні активи/ необоротні активи
Значення даного показника більшою мірою зумовлено галузевими особливостями кругообігу коштів аналізованого підприємства. Під час внутрішнього аналізу структури активів варто з'ясувати причини різкої зміни коефіцієнта (якщо це було) за звітний період.
Висока питома вага нематеріальних активів у складі необоротних активів і високий рівень приросту нематеріальних активів у зміні загальної величини необоротних активів за звітний період свідчать про інноваційний характер стратегії організації (тобто наявна орієнтація на вкладення в інтелектуальну власність).
Аналогічні високі показники за довготерміновими фінансовими вкладеннями відображають фінансово-інвестиційну стратегію розвитку.
Ситуація, коли найбільша частина необоротних активів представлена виробничими основними засобами і незавершеним будівництвом, характеризує орієнтацію на створення матеріальних умов розширення основної діяльності підприємства. Визначаючи тип стратегії, необхідно зважити на переоцінювання основних засобів.
Оцінювання позитивної і негативної динаміки запасів, дебіторської заборгованості, фінансових інвестицій, грошових коштів потрібно проводити на основі зіставлення з динамікою фінансових результатів. При різній ефективності використання оборотних коштів зростання запасів в одному випадку може бути оцінене як свідчення про розширення обсягів діяльності, а в іншому - як свідчення про зниження ділової активності і відповідного збільшення періоду обігу коштів.
Важливу характеристику структури коштів підприємства дає коефіцієнт майна виробничого призначення, що дорівнює співвідношенню суми вартостей основних засобів та незавершеного будівництва, а також виробничих запасів і незавершеного будівництва до загальної вартості всіх активів підприємства. Об'єктивним для промислових підприємств вважають таке обмеження показника:
У випадку зниження показника нижче критичної межі доцільним є поповнення власного капіталу (наприклад, збільшення за допомогою зростання статутного капіталу) або залучення довготермінових позичених коштів для майна виробничого призначення
2 Аналіз окремих елементів
Підприємства різних форм власності, різних сфер діяльності мають у своєму розпорядженні певну суму фінансово-господарських засобів, які забезпечують здійснення господарського обороту. Правильність вкладення фінансових засобів в активи є однією з найважливіших ознак стійкості фінансового стану підприємства.
До активів відносяться всі види майна підприємства, що належить йому на правах власності і використовуються для здійснення статутної діяльності. Саме розуміння активів як джерела отримання грошових потоків і є основою політики управління активами будь-якого підприємства.
Згідно з П(С)БО 2 “Баланс”, п. 4:
Активи — це ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до збільшення економічних вигод у майбутньому.
Активи підприємства можуть бути класифіковані за різними ознаками, такими як:
- залежно від об’єкту фінансового управління;
- залежно від речової форми об’єкту інвестування;
- залежно від строку отримання грошового потоку;
- за формою отримання;
- за регулярністю отримання доходу;
- залежно від ступеня ризику;
- залежно від оборотності;
- залежно від ступеня ліквідності.
Вертикальний аналіз показує структуру майна підприємства та його джерел.
Горизонтальний аналіз майна полягає у побудові аналітичної таблиці, в якій абсолютні показники доповнюються відносними темпами зростання чи зниження.
На практиці об’єднують горизонтальний та вертикальний аналізи, тобто будують аналітичні таблиці 1, які характеризують як структуру майна підприємства, так і динаміку його окремих показників.
Оcновними рисами, наявність яких у балансі дає можливість віднести його до позитивного у розрізі активу балансу є:
- збільшення валюти балансу в кінці звітного періоду проти його початку.
- зростання темпів приросту усіх активів над темпи приросту необоротних активів;
Для порівняння даних балансу на початок і кінець року номенклатуру статей балансу за попередній звітний рік треба привести в повну відповідність з номенклатурою та групуванням розділів і статей балансу на кінець року.Крім того, для порівняння даних на початок і кінець звітного періоду необхідно врахувати вплив інфляції. Невелика інфляція є допустимою і навіть корисною, бо сприяє зростанню активності власників грошей, примушує вкладати їх у прибуткові заходи, оскільки гроші, що лежать без руху, втрачають у ціні. Висока інфляція негативно впливає на весь виробничий процес і є основним дестабілізуючим чинником фінансового стану підприємства. Баланс, складений за звітний період без урахування впливу інфляції, буде джерелом необ’єктивної інформації і користувачі можуть прийняти рішення, неадекватні реальним процесам, бо різні елементи балансу втрачають свою вартість з різною швидкістю. Наприклад, гроші та їх еквіваленти, дебіторська заборгованість в зв’язку з інфляцією втрачають свою вартість і спричиняють збитки підприємства на суму зменшення купівельної спроможності грошей. І, навпаки, підприємства, які збільшують свою кредиторську заборгованість, матимуть вигоду, бо згодом можуть розрахуватися грошима зі зниженою купівельною спроможністю. Тому об’єктивно оцінити фінансовий стан підприємства можна, тільки коригуючи дані балансу з врахуванням інфляції.
Здійснивши горизонтальний та вертикальний аналіз активу балансу в цілому є доцільним проведення аналізу складу та структури майна підприємтсва. Так виділяють декілька етапів цього аналізу.
1 етап - загальна оцінка стану майна підприємства та його складових частин за даними, які наведено у таблиці
Коефіцієнт приросту майна (Кпм):
Кпм = А1 – А0/ А0 (1)
Де, А1, А0 – середня вартість активів (майна) відповідно за звітний та базисний період.
Кпм = 1281,7 – 1252,5 / 1252,5 = 0,023
2 етап- аналіз виробничого потенціалу підприємства.
До виробничого потенціалу (активів) належать:
- основні засоби;
- виробничі запаси;
- незавершене виробництво;
- витрати майбутніх періодів.
Для характеристики виробничого потенціалу використовують такі показники:
1) наявність, динаміка і питома вага виробничих активів у загальній вартості майна;
2) наявність, динаміка і питома вага основних засобів у реальній вартості майна та ефективність їх використання;
3) коефіцієнт зносу основних засобів;
4) середня норма амортизації;
5) наявність, динаміка і питома вага капітальних вкладень і їх співвідношення з фінансовими вкладеннями.
Збільшення виробничих активів на кінець року і більша питома вага цих активів у загальній сумі коштів підприємства свідчитиме, як правило, про підвищення виробничих можливостей. Цей показник не повинен бути нижчим за 50%. За основу для порівняння беруть галузеві стандартні показники.
Показник питомої ваги вартості основних фондів ( Кпвв03 ) у загальній вартості коштів підприємства розраховують
Кпвв03 = ОЗ/А, (2)
Такий розрахунок здійснюється на початку року і на кінець звітного періоду. Одержані показники порівнюють зі стандартними значеннями для підприємств галузі, а також з показниками високорентабельних підприємств.