Амортизаційна політика підприємства в ринкових умовах господарювання (стр. 5 из 14)

Статут пишеться в довільній формі та повинен містити такі обов'язкові відомості: засновники (власники) суб'єкта бізнесу; повна назва та повне найменування суб'єкта бізнесу; місцезнаходження суб'єкта бізнесу (повна адреса); мета та предмет діяльності; порядок утворення майна; органи управління, порядок їх створення та компетенція; повноваження трудового колективу та його виборних органів; умови реорганізації та ліквідації.

Чинне законодавство не містить спеціальних вимог щодо змісту та розмежування окремих положень установчого (засновницького) договору та статуту. Разом з тим, як правило, статут складається з таких розділів:

1. Загальні положення. Тут подаються відомості про найменування та повну назву суб'єкта бізнесу, форму власності, засновників, нормативні акти, за якими буде діяти суб'єкт бізнесу; юридичну адресу офісу суб'єкта бізнесу тощо.

2. Предмет, основні цілі та напрями діяльності. Тут дається докладний перелік видів діяльності суб'єкта бізнесу та мета його створення.

3. Майно (фонди) суб'єкта бізнесу. Даються відомості про порядок формування майна, статутного та інших фондів суб'єкта бізнесу, питому вагу в статутному фонді кожного із засновників тощо.

4. Виробничо-господарська діяльність. Даються відомості про права та обов'язки суб'єкта бізнесу в усіх сферах виробничо-господарської діяльності.

5. Управління суб'єктом бізнесу (наприклад, підприємством) та його трудовий колектив. Даються відомості про керівні органи суб'єкта бізнесу, порядок їх формування, права та компетенцію. Визначаються повноваження трудового колективу та його виборних органів.

6. Організація та оплата праці. Визначається механізм оплати праці керівного складу та найманих працівників, форми та системи оплати праці, порядок преміювання працівників тощо.

7. Розподіл прибутку та відшкодування збитків. Даються відомості про те, як буде розподілятись прибуток, отриманий суб'єктом бізнесу в ході здійснення своєї діяльності.

8. Облік, звітність та контроль. Даються відомості про організацію обліку, звітності та контролю за роботою суб'єкта бізнесу (підприємства), роботу ревізійної комісії тощо.

9. Зовнішньоекономічна діяльність. Визначається порядок та напрямки організації зовнішньоекономічної діяльності суб'єкта бізнесу.

10. Припинення діяльності (реорганізація та ліквідація). Визначається, яким чином буде робитись реорганізація суб'єкта бізнесу та його ліквідація.

Крім зазначених, до статуту та установчого (засновницького) договору можуть бути включені й інші положення, які не суперечать чинному законодавству.

Статут створюваного підприємства наведено у додатку Б.

Статут та установчий (засновницький) договір підписують усі засновники, тиражують необхідною кількістю примірників, засвідчують державним нотаріусом (для фізичних осіб) або печатками (для юридичних осіб) та подають на реєстрацію. Тільки після державної реєстрації суб'єкт бізнесу вважається створеним і дістає право на своє функціонування.

Завершується створення суб'єкта бізнесу видачею йому свідоцтва про державну реєстрацію. Новоствореному суб'єкту бізнесу присвоюється 8-ми значний ідентифікаційний код, який слугує для ідентифікації суб'єкта бізнесу в ринковому просторі. За цим кодом суб'єкт бізнесу - юридична особа заноситься до Державного реєстру підприємств та організацій України.

Реєстраційне свідоцтво має вигляд, наведений у додатку В.

Розробка установчих документів дає можливість зрозуміти усю їх важливість та необхідність для підприємства, а також дає можливість загалом та у нюансах детально розробити основні засади роботи підприємства.[7]

4. РОЗРАХУНОК ВАРТОСТІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ, ЩО ВИСТУПАЄ ВНЕСКОМ ДО СТАТУТНОГО ФОНДУ ГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА

На підприємстві виготовляють 1000 виробів "А", 1100 виробів "Б" та 1200 виробів "В". Собівартість виробів

, витрати на матеріали , основна заробітна плата основних робітників , ціна реалізації виробів , коефіцієнт, який враховує зменшення прибутку через сплату податків на додану вартість , ставка податку на прибуток , відрахування у фонди соціального спрямування , відомості про вартість цілісного майнового комплексу .

Таблиця 4.1 Початкові дані

, грн.			, грн.			, грн.			, грн.			Відрахування, %			, млн. грн.
А	Б	В	А	Б	В	А	Б	В	А	Б	В
659	536	655	175	164	166	110	111	112	1009	1008	1007	15,8	28	4,5	2,6

Фізична особа має патент, впровадження якого дасть можливість зменшити витрати на матеріали

, основну заробітну плату основних робітників , накладні витрати на декілька процентів. В результаті впровадження нововведення підприємство має змогу збільшити реалізацію виробів за тією ж ціною, що призведе до збільшення прибутку підприємства. Ці відомості, а також величина витрат на впровадження нововведення наведені в таблиці (4.2).

Таблиця 4.2 Зміна витрат при впровадженні патента

, %.			, %			Т, років	, шт			, тис. грн.
А	Б	В	А	Б	В		А	Б	В
22	31	29	18	18	9	5	800	860	850	326

Визначимо прибуток, який отримувало підприємство від реалізації одного виробу до впровадження нововведення:

, (4.1)

де

– ціна реалізації виробу до впровадження нововведення, грн.;

– собівартість виробу до впровадження нововведення, грн.;

– ставка податку на прибуток, %;

–- податок на додану вартість, який повинно сплачувати підприємство, грн.;

– адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати в розрахунку на один виріб.[7]

В свою чергу величини

та розраховуються за формулами:

, грн., (4.2)

де

– зустрічна ставка податку на додану вартість, %;

– вартість матеріалів, які потрібно було придбати для виготовлення одного виробу, грн.

, грн., (4.3)

де

– норматив, який визначає величину адміністративних витрат. [7]

(грн.)

(грн.)