Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области (стр. 14 из 18)

При перевірці гіпотези можливі три висновки:

> - автокореляція відсутня;

< - гіпотеза про відсутність автокореляції відхиляється;

≤ ≤ - висновок залишається невизначеним. [7, с. 128]

3 АНАЛІЗ РОЗВИТКУ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3.1 Визначення факторів впливу на кількість малих підприємств та обґрунтування їх вибору

Пояснююча змінна в регресійній моделі – кількість малих підприємств Дніпропетровської області. Дані взяті в одиницях виміру – одиниці, тому що кількість малих підприємств Дніпропетровської області відносно розвинутих країн дуже мала і «вартість» кожного підприємства та його значення для економіки вище, ніж в інших країнах. Будемо припускати, що сукупність малих підприємств, однорідна.

Джерело даних кількості малих підприємств – статистичний збірник «Малі підприємства Дніпропетровської області у 2005 році» та «Статистичний щорічник України за 2000 рік». Дані кількості малих підприємств у Дніпропетровській області наявні за 11 періодів. Тривалість одного періоду – один рік.

Проведемо добір пояснюючих змінних для кількості малих підприємств. У своїй роботі Вавріщук В. говорить, що фактори впливу на кількість малих підприємств поділяють на фактори попиту та пропозиції щодо них. [37, с.15]

Два головних фактори попиту – глобалізація (через створення нових «глобальних» бажань та потреб людства стимулює появу нових підприємств, а саме малих через їх здатність швидко пристосовуватись до потреб ринку) та економічний розвиток (фактор виявляє вплив неоднозначно: з одного боку розвинута економіка передбачає наявність великих прибутків у населення, що не стимулює його активність в русі створення підприємств, з іншого – збільшення прибутку спонукає збільшення потреб та споживання, іншими словами, збільшується попит; це додатний вплив).

Фактори пропозиції характеризують населення з різних боків. До них відносяться: щільність населення (у містах, де щільність населення більша, ніж у

районах, одне підприємство має можливість «охопити» більшу кількість людей), його структура за статтю (наприклад, в США власниками новостворених малих підприємств у 90-ті роки були переважно жінки), рівень освіти (проявляється неоднозначно в різних країнах; у Швеції виявлено прямопропорційний вплив цього фактору але у країнах – членах Організації економічної кооперації та розвитку з вищим рівнем освіти населення спостерігається менша частка самозайнятих), безробіття та диференціація в доходах (мається на увазі різниця у заробітних платах між найманими працівниками та прибутками самозайнятих).

Через невеликий обсяг нашої вибірки (11 років) кількість факторів, які можна включати в модель, обмежена. Єріна А. рекомендує обирати кількість пояснюючих змінних у розрахунку 8:1. [7, с. 101] Тобто для восьми періодів можна підібрати лише один фактор. Ми у свої дослідженнях будемо підбирати не більше трьох факторів.

Згідно з поняттям розглянутих факторів попиту та пропозиції для нашої моделі підібрано один фактор попиту (темпи зростання ВВП) та три фактори пропозиції (рівень зареєстрованого безробіття, доходи населення та різниця в доходах).

Проаналізуємо наступні фактори впливу на кількість малих підприємств Дніпропетровської області:

Темпи зростання ВВП України до попереднього року у порівняних цінах, %;

Доходи населення Дніпропетровської області, млн. грн.;

Рівень зареєстрованого безробіття населення Дніпропетровської області (на кінець року), %;

Різниця між заробітною платою на малих підприємствах та середньою заробітною платою працівників у Дніпропетровській області, грн.

Перший з них – темп зростання ВВП України до попереднього року у порівняних цінах (%) характеризує загальний розвиток підприємницького середовища в країні. Звичайно, ВВП враховує продукцію та послуги, надані великими й середніми підприємствами, окрім малих. Але малі підприємства групуються навколо великих та забезпечують їх безперебійну працю. Отже великий вклад великих та середніх підприємств у ВВП України опосередковано характеризує діяльність малих підприємств.

Ще однією причиною обрання показника темпу зростання ВВП України до попереднього року у порівняних цінах було уникнення у цьому разі похибки моделі. Ці дані можуть бути зіставленими у динаміці. Вони вже скориговані на рівень інфляції та є офіційними даними НБУ. [17] Навпаки, валова додана вартість у Дніпропетровській області у фактичних цінах не може бути прямо включена в модель. Приховані в даних припущення на інфляцію дадуть похибку при побудові регресії.

Зі включенням темпу зростання ВВП України у модель очікується отримати підтвердження його прямо пропорційного впливу на кількість малих підприємств.

Другий фактор – доходи населення Дніпропетровської області, млн. грн. – має двоякий вплив на кількість малих підприємств. З одного боку, зі збільшенням доходу людина втрачає необхідність у пошуках роботи чи виявлення власної ініціативи в напрямі само зайнятості, тобто у створенні власного підприємства. З іншого, наявність зростаючого доходу дає людині можливість стати власником та створити підприємство.

Треба зауважити, що збільшення доходу спричиняє більше споживання товарів і послуг, тобто збільшує попит на ринку. Це провокує підвищення прибутковості діяльності та збільшення кількості підприємств.

Дніпропетровська область за результатами аналізу даних «Статистичного збірника України 2006» є другим після м. Києва фінансовим центром України за вкладами населення у комерційні банки. Тому логічно очікувати сильний прямо пропорційний вплив доходів на кількість малих підприємств.

У якості третього фактору обрано рівень зареєстрованого безробіття населення Дніпропетровської області. В своїй роботі Вавріщук В. говорить про неоднозначний вплив безробіття на зайнятість. [37, с. 18]

З одного боку, безробіття провокує економічно активне населення, тобто тих, хто хоче працювати, до самозайнятості. Автор наголошує на тому, що збільшення «пропозиції» нових підприємців буде відбуватись за низьких обсягах грошової допомоги з боку держави та відносно низьких бар’єрів для створення власного підприємства. У цьому випадку безробіття має прямопропорційний вплив на кількість малих підприємств.

Але Вавріщук В. також відмічає, що рівень безробіття також може бути індикатором несприятливого середовища для створення підприємств завдяки депресії в економіці. Через цю обставину пророчити з впевненістю однозначний вплив кількості безробітних на кількість малих підприємств важко.

Включаючи показник безробіття у модель, ми зможемо за отриманими даними з’ясувати її вплив на результуючий показник та з певною мірою точності характеризувати стан економічного розвитку у Дніпропетровській області. Вавріщук В. у своїй роботі серед досліджуваних факторів впливу на кількість зайнятих власною діяльністю по Україні використовував фактор рівня безробіття. За його результатами безробіття в цілому по Україні не є стимулюючим фактором для започаткування власної справи.

Четвертий фактор – різниця між заробітною платою на малих підприємствах та середньою заробітною платою працівників у Дніпропетровській області, грн. Відрив у заробітних платах найманих працівників та самозайнятих на власних підприємствах є, за словами Вавріщука В., одним з найважливіших факторів впливу на кількість суб’єктів малого бізнесу. [37, с. 19]

Люди порівнюють стабільну заробітну плату найманого працівника та самозайнятого. Для того, щоб індивідуум відкрив власне підприємство, його дохід від самозайнятості повинен перевищувати його стабільний прибуток як найманого працівника. Перевищення повинно становити величину, яка компенсує несталість прибутку та ризикованість діяльності.

Для нашого аналізу ми використовуємо порівняння «чистої» середньомісячної заробітної плати працівників (робітників і службовців) Дніпропетровської області. Цей показник не враховує заробітні плати найманих працівників статистично малих підприємств та зайнятих у громадян – підприємців.

Четвертий фактор ми обчислюємо самостійно, виходячи з первинних даних середньої заробітної платні працівників (робітників і службовців) та середньомісячної заробітної платні на малих підприємствах Дніпропетровської області. Результати наведені у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 – Розрахунок різниці між заробітною платою на малих підприємствах та середньою заробітною платою працівників у Дніпропетровській області, грн.

Рік	Кількість малих підприємств у Дніпропет-ровській області, одиниць	Середньомісячна заробітна плата працівників (робітни-ків і службовців) Дніпропетровської області, грн *	Середньомісячна заробітна плата на малих підприємствах Дніпропетровської області, грн	Відхилення середньомісячної заробітної плати на малих підприємств ах від середньомісячної заробітної плати працівників у Дніпропетровській області, грн
1995	9128	91,2	89,30	-1,9
1996	8031	159,0	126,18	-32,8
1997	9646	179,0	175,30	-3,7
1998	12374	189,0	181,25	-7,8
1999	13703	209,0	179,05	-30,0
2000	13494	273,3	183,45	-89,9
2001	15331	369,5	189,96	-179,5
2002	17001	437,6	218,57	-219,0
2003	18566	526,1	268,26	-257,8
2004	18960	666,6	332,39	-334,2
2005	19424	913,2	436,03	-477,2

* - дані наведено без урахування найманих працівників статистично малих підприємств та зайнятих у громадян - підприємців.