МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ОБЛІКУ І АУДИТУ
Кафедра фінансового інжинірингу
РЕФЕРАТ
на тему
| Виконав:ст. групи ОП - 41Когут О. О.Перевірив: |
Вінницький С.І.
Тернопіль – 2009
План
Вступ
1. Учасники біржових операцій
2. Учасники ф’ючерсної торгівлі
3. Біржові посередники
Висновок
Список використаних джерел
Вступ
Ф’ючерсна біржова торгівля характеризується яскраво вираженою географічною концентрацією. Основні біржі розташовані в центрах економічної активності світу: США, Великобританії, Японії. До середини 80-х років ХХ-го століття 98% бір жового товарообігу припадало на ці три країни. У зв’язку з впровадженням у біржову практику фінансових ф’ючер сів, якими активно торгують у Лондоні, Парижі, Франкфурті-на-Майні обсяги загальноєвропейського обігу ф’ючерсних бірж потроїлися за останні роки, в Азії - подвоїлись. Сьогодні в США зосереджено 55% світового обігу (у 80-х роках - 84%). На біржах США, як свідчать дан Комісії з товарної ф’ючерсної біржі, працюють представники майже ста країн, понад 2000 операторів. Частка іноземного капіталу на деяких ф’ючерсних ринках США сягає 30%7.
Зараз у біржовій торгівлі Заходу переважає ф’ючерсна біржа. Бірж реального товару збереглися лише в деяких країнах і мають незначний обіг. Найбільші біржі реального товару розміщені в країнах третього світу. Наприклад, в Індії функціонує біржа, яка спеціалізується на тор гівлі джутом, в Індонезії - каучуком та кавою, в Малайзії - оловом.
У західноєвропейських країнах товарні біржі об’єднують торговців маклерів, транспортників, переробників, що співпрацюють у галузі ви роблення типових контрактів, збору інформації про ринки сільськогосподарської сировини. Це Брюссельська, Манґеймська, Страсбурзька, Роттердамська, Мюнхенська біржі, операції на яких не виконуються. Натомість здійснюються процеси злиття та поглинання бірж, створюються панєвропейські структури типу EURONEXT • LIFFE (ця мегабіржа створена в результаті злиття Амстердамської, Паризької та Брюссельської фондових бірж, та купівлі Лондонської біржі деривативів).
Розвиток біржової торгівлі з другої половини ХХ-го століття розширив коло біржових товарів за рахунок впровадження у біржову практику фінансових інструментів як бази для ф’ючерсних контрактів.
1. Учасники біржових торгів
Присутніх у біржовій залі учасників біржової торгівлі можна поділити на кілька груп. До однієї з основних груп належать засновники та члени біржі. Як свідчить зарубіжна практика, засновниками бірж впродовж всієї історії їх становлення були торговельні та виробничі фірми, власники плантацій, фермери, власники елеваторів, холодильників, переробні підприємства, державні організації, сучасні транснаціональні корпорації, банки, інвестиційні фонди, холдинги та інші посередники товарного та фінансового ринку. Згідно законодавства України (ЗУ “Про товарну біржу” та “Про цінні папери та фондовий ринок”) товарна біржа створюється шляхом добровільного об’єднання зацікавлених юридичних та фізичних осіб, яким це не заборонено законом. Фондову біржу можуть заснувати не менше двадцяти професійних учасників фондового ринку.
Учасників біржових торгів умовно поділяють на такі групи:
■ ті, що укладають угоди;
■ ті, що організовують укладання угод;
■ ті, що контролюють укладання угод;
■ ті, що спостерігають за веденням торгів.
Наявність таких груп визначається правилами біржової торгівлі та правовим статусом біржі. На державних (публічних) біржах у біржовій залі можуть знаходитися члени біржі та їх представники; брокери або маклери; акредитовані на біржі; постійні та разові відвідувачі.
На закритих організаціях - приватних біржах - під час торгів мають право знаходитися:
- члени бірж;
- представники членів біржі;
- брокери, акредитовані на біржі.
До групи, яка організовує біржову торгівлю належать:
- маклери або гоф-брокери, які ведуть торги;
- оператори, які реєструють укладені у біржовій “ямі” угоди;
- співробітники розрахункової (клірингової) палати;
- співробітники підрозділів біржі;
- юристи, клерки, помічники брокерів тощо.
Групу, що контролює біржову торгівлю, представляють:
-представники державних органів, що контролюють ф’ючерсну торгівлю;
-члени біржового комітету, біржової ради, старший маклер тощо.
До групи спостерігачів належать:
- акредитовані представники преси;
- відвідувачі;
- гості.
Члени бірж беруть участь у формуванні статутного капіталу біржі та розрахунково-клірингових палат, сплачують початкові та щорічні внески, мають право голосу при вирішенні основних питань щодо діяльності біржі, які вирішуються на загальних зборах.
На зарубіжних товарних біржах по-різному вирішується питання членства. Члени біржі, які мають право здійснювати на ній торговельні операції, поділяються на кілька категорій з різними правами й обов’язками. На біржах США розрізняють три категорії членства:
■ повні члени з правом участі в усіх торговельних секціях (ямах, пітах);
■ неповні (асоційовані) члени, які мають право торгівлі лише у конкретних торговельних секціях;
■ спеціальне членство (членство за інтересами).
Наприклад, на Чиказькій товарній біржі (СМЕ) поряд з валютною секцією - Міжнародний валютний ринок (ІММ) - функціонує секція по торгівлі живою худобою, м’ясом тощо. Банки, як правило, купують “місце” саме у валютній секції, тобто купують неповне членство.
Повні члени мають більше голосів для прийняття рішень на загальних зборах членів біржі.
Члени біржі мають місце, яке дає право самостійно, без посередників укладати біржові угоди. У біржовій залі це може бути окремий столик чи кабіна, обладнана телефоном, факсом, комп’ютером з виходом на електронне інформаційне табло. На електронних біржах таким місцем є комп’ютерний термінал члена біржі. Кожне місце має свій номер. Члени біржі, якщо це передбачено Правилами біржової торгівлі, мають право здавати його в оренду.
Згідно з американським законодавством повне членство переважно мають лише приватні особи, які отримують доступ (купують “місце”) до всіх торговельних секцій біржі. Число повних членів обмежується розмірами біржової зали.
Спеціальне членство або членство за інтересами мають, як правило, юридичні особи, які купують “торгівельні інтереси” і через довірених брокерів торгують лише тими ф’ючерсними контрактами, які їх цікавлять. Наприклад, у Чиказькій торговельній палаті члени категорії IDEM працюють лише з ф’ючерсами на індекси акцій, члени категорії COM торгують лише опціонами на ф’ючерси.
Окремо виділяються члени Розрахункової (клірингової) палати. Це, як правило, юридичні особи - ТНК, торгові доми, фінансові інститути, брокерські фірми. Оскільки розрахункові палати є корпораціями (акціонерними товариствами), то вони виступають прихованими інвесторами. На різних біржах існують свої вимоги щодо членства у розрахункових палатах та на самій біржі. Трейдери, як правило, у палату не вступають, натомість члени палати зобов’язані мати декілька “місць” на біржі. Для членів біржі та палат встановлюються пільгові ставки торгових зборів. Розрізняють також орендарів біржових місць.
В останні роки кількість традиційних учасників ф’ючерсних бірж зменшилася, оскільки все більшої ваги набирають фінансові посередники. Такі тенденції спостерігаються на Лондонській біржі металів, Лондонській ф’ючерсній та опціонній біржі, де число членів, які торгують товарами, зменшується, а число банків, які укладають ф’ючерсні та опціонні контракти з фінансовими інструментами, збільшується.
До осіб, які бажають стати членами біржі, висуваються певні вимоги як щодо величини власного капіталу та платоспроможності, так і щодо моральних якостей фізичної особи або керівника корпорації тощо. Не досить мати кошти для купівлі місця на біржі, яке на зарубіжних провідних біржах коштує недешево (наприклад, за останні п’ять років вартість місця на Нью-йоркській фондовій біржі (NYSE) коливалася від 280 до 350 тисяч доларів США), потрібно мати позитивний імідж на відповідному ринку, який підтверджується тим, що про майбутнього члена біржі дадуть виключно хороші відгуки два авторитетних члена біржі.
Для бірж, які відроджувалися на теренах колишнього СРСР, зокрема в Україні, характерним було широке коло засновників, у т.ч. і заборонені пізніше законами органи влади, як в центрах, так і на місцях. Вказаних вимог щодо членства ніхто не дотримувався. Біржі засновувалися в основному відкриті, що одразу ж спричинило багато випадків невиконання біржових угод. Домовленості під час торгів щодо цін на партії товарів трансформувалися у позабіржові, без сплати комісійних, із зривом строків або і в цілому поставок товарів за біржовими контрактами.
У підручнику О.І. Дегтярьової, доцента Московського Університету МЗС Російської Федерації, наводяться діапазони вартості біржових місць двох чиказьких бірж, а саме: Чиказької торговельної палати (CBT) та Чиказької товарної біржі (CME) на кінець 1999 р. Повне членство вартувало від 450 до 535 тис. доларів США, асоційоване членство - від 152 до 248 тис, членство за інтересами від 33 до 46 тис. Як бачимо, різниця є відчутною.
Отже, учасниками біржової торгівлі є як постійні члени біржі, так і тимчасові володарі прав на біржові місця. Саме вони мають право укладати угоди на ф’ючерсних біржах США.
Свої особливості має інститут біржового членства в Європі. Так, на біржах Великобританії розрізняють три категорії членства: