Валовий збір окремих сільськогосподарських культур подано в табл. 1.
Розміщення галузей тваринництва. Тваринництво не тільки постачає населенню високоякісні продукти харчування, цінну сировину для легкої, харчової та фармацевтичної промисловості, а й є цінним джерелом органічних добрив.
1980 | 1990 | 1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | |
Зерно Цукровий | 38 100 | 51 009 | 38674 | 38 537 | 45623 | 35500 | 33930 |
буряк | |||||||
(фабричний) Соняшник Льон-довгу- | 48 841 2257 | 44264 2571 | 36 168 2311 | 28 783 2127 | 33717 2075 | 27600 1600 | 29650 2860 |
нець | |||||||
(волокно) | 92 | 108 | 106 | 105 | 73 | – | 48 |
Картопля | 13 133 | 16732 | 14550 | 20277 | 21009 | 16100 | 14729 |
Овочі | 7186 | 6666 | 5932 | 5310 | 6055 | 5000 | 5880 |
Таблиця 1. Валовий збір сільськогосподарських культур (всі категорії господарств), тис. т
На розміщення тваринництва впливають природні умови, ресурси кормовиробництва і передусім природні кормові угіддя. Здебільшого розміщення і спеціалізація тваринництва зумовлені потребами населення, а також транспортабельністю продуктів. Водночас окремі галузі тваринництва прив'язані до м'ясної, м'ясо-молочної, цукрової, спиртової, крохмале-патокової промисловості.
У галузевій структурі тваринництва основну роль відіграють скотарство, свинарство, птахівництво та вівчарство. Менше значення робочого конярства, хутрового звірівництва, бджільництва, ставкового рибництва, шовківництва тощо.
Скотарство в усіх природнокліматичних зонах України є провідною галуззю і має молочно-м'ясну спеціалізацію. Поголів'я великої рогатої худоби на початку 1996 р. становило 17,7 млн голів.
Свинарство набуло переважного розвитку в районах інтенсивного землеробства, зокрема картоплярства, промислової переробки сільськогосподарської сировини, фуражного зернового господарства. Поголів'я свиней в Україні становить 13,1 млн голів. У господарствах Полісся і Лісостепу свинарство має м'ясо-сальну, а у Степу - сальну спеціалізацію.
Птахівництво - одна з найвисокопродуктивніших галузей тваринництва, що постачає населенню м'ясо і яйця, а легкій промисловості - пух та пір'я. Це найбільш механізована та автоматизована галузь тваринництва, що дає змогу впроваджувати промислову технологію, яка істотно впливає на територіальну організацію цієї галузі. У розміщенні птахівництва чітко простежується тенденція до наближення його до споживача будівництвом птахофабрик навколо великих міст. Виробництво ясць у 1995 р. становило понад 9,4 млрд. шт. за рік.
Вівчарство - найменш інтенсивна галузь тваринництва, що ґрунтується переважно на дешевих пасовищах і грубих кормах з незначним витрачанням концентрованих кормів. В Україні вирощується майже 4,1 млн. голів овець і кіз (у 1995 р.). У степовій, областях вівчарство має тонкорунну і напівтонкорунну спеціалізацію, в лісостепових, поліських та гірських - м'ясо-вовняну.
Не втратила свого значення і така галузь, як конярство. Поголів'я коней становить в Україні менше, ніж 1 млн.
Інтенсивне кліткове звірівництво найбільш поширене в лісостепових областях, зокрема в західних.
Бджільництво сконцентроване в Степу, Лісостепу і Карпатах.
Ставкове рибництво має найвищу продуктивність у лісостепових та карпатських областях.
Певного розвитку набуло шовківництво (розведення тутових і дубових шовкопрядів) в основному у степових і частково в лісостепових областях.
Поголів'я продуктивної худоби у всіх категоріях господарства подано в табл. 2.
| Худоба | 1981 | 1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1996 |
| Велика рогата | ||||||
| худоба | 25 368 | 24 623 | 23 728 | 2245 | 21 607 | 17 557 |
| у тому числі | ||||||
| корови | 9271 | 8378 | 8263 | 8057 | 8078 | 7531 |
| Свині | 19 783 | 19 427 | 17 839 | 16 175 | 15 298 | 13 144 |
| Вівці та кози | 9051 | 8419 | 7829 | 8237 | 6863 | 4099 |
Таблиця 2. Поголів'я продуктивної худоби станом на 1 січня (всі категорії господарств), тис. голів
На території України залежно від природних, економічних та історичних умов виділяють три основні зони спеціалізації сільського господарства: Полісся, Лісостеп, Степ, а також гірські і перед-гірські райони Карпат і Криму.
Поліська сільськогосподарська зона охоплює Волинську, Рівненську, більшу частину Житомирської, північні райони Київської, Чернігівської і Сумської областей. Це зона молочно-м'ясного скотарства, свинарства, льонарства, картоплярства і зернового господарства. Із зернових культур найбільш поширені озиме жито і гречка, а також овес, пшениця; технічних - льон-довгунець, хміль, коноплі, а також картопля, овочі; трав - люпин і конюшина. Полісся дає майже чверть державного виробництва молока і м'яса, три чверті льоноволокна, понад третину картоплі і майже десяту частину зерна.
Лісостепова сільськогосподарська зона займає частину Львівської і Чернівецької областей, східну частину Івано-Франківської області, Тернопільську, Хмельницьку, Вінницьку області, північну частину Кіровоградської області та Черкаську, Полтавську, Харківську області. Це цукровобуряково-зернова зона з м'ясо-молочним скотарством і свинарством. Основною зерновою культурою є озима пшениця, висівають також кукурудзу, ячмінь, гречку, просо. З технічних культур основною є цукровий буряк, вирощують також соняшник, коноплі. Поширені овочі і картопля. Добре розвинене садівництво. Розводять велику рогату худобу, свиней, птицю, розвивають шовківництво, бджільництво.
Степова сільськогосподарська зона охоплює всі південні області, або майже 40% території України. Це зона зернових й олійних культур з розвиненим овочівництвом, баштанництвом, виноградарством, молочно-м'ясним скотарством, свинарством і вівчарством. Степова зона - головний виробник товарного зерна країни.
Основними зерновими культурами є озима пшениця і кукурудза; вирощують також ячмінь і просо. Головна технічна культура - соняшник, у північній частині вирощують також цукровий буряк, а в південній - коноплі. Велике значення має тут садівництво і баштанництво. Розводять велику рогату худобу і свиней, а в південній частині зони поряд з цими галузями розвинене вівчарство.
Передгірські та гірські райони Українських Карпат охоплюють частину Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької областей та Закарпатську область. У гірських районах головна спеціалізація тваринництва - розведення великої рогатої худоби і вівчарство, а в землеробстві - невеликі посіви зернових (жита, вівса, ячменю) і технічних (льону-довгунця) культур, картоплі і трав. У передгірських районах висівають жито, пшеницю, кукурудзу, картоплю, льон-довгунець, трави, а в тваринництві переважає розведення великої рогатої худоби. У Закарпатті розвивається багатогалузеве сільське господарство: висівають озиму пшеницю, кукурудзу, тютюн; поширене садівництво і виноградарство; розвивається продуктивне тваринництво.
Передгірські і гірські райони Криму займають південну частину півострова. Сільське господарство спеціалізується на розвитку тваринництва, особливо вівчарства. В долинах і передгір'ях велике значення має садівництво, виноградарство, овочівництво, тютюнництво; вирощують ефіроолійні культури (троянду, шавлію, лаванду), на південному узбережжі вирощують високоякісні сорти винограду, деякі субтропічні культури.
Навколо великих міст і промислових центрів формуються приміські овочево-молочні зони.
Розміщення галузей первинної переробки сільськогосподарської сировини. До галузей первинної переробки сільськогосподарської сировини належать м'ясна, молочна, цукрова, борошномельно-круп’яна, консервна, олійна і крохмале-патокова. Найважливішими факторами розміщення галузей харчової промисловості є чисельність і густота населення, сировинна база, форми організації виробництва, транспорт. Об'єктивними чинниками є природні умови і науково-технічний прогрес. Залежно від дії основних факторів галузі первинної переробки сільськогосподарської сировини поділяють на такі групи:
орієнтуються на джерела сировини: цукрова, консервна, крохмале-патокова, олійна;
тяжіють до місць споживання готової продукції: молочна, кондитерська;
одночасно орієнтуються і на сировину, і на споживача: м'ясна, борошномельно-круп'яна.
Для того щоб визначити основний фактор, враховують норми витрат та частку сировини порівняно з готовою продукцією.