Розвиток та розміщення хімічної промисловості України (стр. 3 из 3)
2. За рахунок власного виробництва потреби ринку ліків задовольняються лише на 1/5, через що Україна знаходиться в критичній залежності від імпорту лікарняних препаратів. На українському ринку діє безліч зарубіжних фірм. Тільки в Києві зареєстровано більш як 100 західних фармацевтичних фірм, що успішно реалізують свою продукцію. Виробництва фармацевтичної промисловості за технічною оснащеністю поступаються зарубіжним підприємствам. За останні 20 років в Україні не споруджено жодного нового фармацевтичного підприємства.
3. Загальна криза економіки відбилася і на хімічній промисловості. З року в рік спостерігається падіння виробництва продукції хімічної промисловості, хоча вже намітилася тенденція до зростання. Виробництво основних видів продукції хімічної промисловості у 1989-1995 рр. подано у табл. 5.1.
Основні перспективи розвитку хімічної промисловості України
1. Хімізація народного господарства України сприяє широкому використанню мінеральних добрив у різних галузях та сферах народного господарства, впровадженню хімічних технологій у промисловості й сільському господарстві, інтенсифікації виробничих процесів, економії витрат суспільної праці.
2. Україна має потужну сировинну базу для розвитку хімічної промисловості: унікальні родовища самородної сірки у Прикарпатті (Роздол, Язів, Яворів), значні родовища калійних солей (Калуш-Голинська і Стебницька групи), практично необмежені поклади кам’яної солі в Донбасі (Артемівськ, Слов’янськ), Закарпатті (Солотвин) і Прикарпатті (Болехів. Дрогобич). Невичерпні запаси самосадної солі в озерах і лиманах Причорномор’я та Криму. Особливо багате на хлоридні солі натрію, магнію і брому озеро Сиваш. Сировинну базу хімічної промисловості України становлять також вугілля, продукти коксового виробництва, горючі гази і нафта. Завдяки розгалуженій системі трубопроводів підприємства органічної хімії наближаються до районів масового споживання її продукції.
3. Непогані перспективи для розвитку має фармацевтика. Останнім часом в галузі йде процес запровадження сучасних технологій, модернізація заводів, що виробляють найнеобхідніші ліки. Деякі зарубіжні фірми почали виробництво запатентованих препаратів на українських заводах. Фармацевтична промисловість України має у своєму складі близько 90 підприємств. В Україні ведеться будівництво потужного заводу “Фармація”, який належить концерну “Стирол”. Цей завод буде виготовляти біля 950 млн. таблеток і капсул на рік. Розміщується він у м. Горлівка.
4. У хімічній промисловості використовуються різні види енергії: електричну, теплову, механічну, світлову, штучний холод. Енергоносіями є електричний струм, пара. гаряча вода, паливо, охолоджена вода. повітря, інертні гази. Хімічна промисловість наложить до енергомістких. За енергомісткістю її продукції можна виділити три групи підгалузей (табл. 5.2). Однією із перспектив розвитку хімічної промисловості є зменшення енергомісткості виробництва за рахунок впровадження досягнень науково-технічного прогресу.
Таблиця 5.1. Виробництво основних видів продукції хімічної промисловості України
| Продукція | 1989 | 1990 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 |
| Мінеральні добрива (в перерахунку на 100 % поживних речовин), млн т | 5,5 | 4,8 | 3,3 | 2,5 | 2,3 | 2,2 |
| Хімічні засоби захисту (в 100 %-му обчисленні за діючою речовиною), тис. т | 60,2 | 50,5 | 21,7 | 16,7 | 3,9 | 4,1 |
| Сірчана кислота в моногідраті, млн т | 4,3 | 4,2 | 3,0 | 1,8 | 1,64 | 1,58 |
| Каустична сода, тис. т | 471,6 | 444,5 | 401,9 | 291,7 | 266,0 | 213,4 |
| Сода кальцинована, тис. т | — | 1120,0 | 1091,0 | 7750 | 656,0 | 475,0 |
| Хімічні волокна і нитки, тис. т | 191,4 | 179,2 | 118,9 | 76,3 | 38,9 | 41,3 |
| Синтетичні мийні засоби, тис. т | 283,8 | 300,9 | 216,8 | 133,1 | 107,9 | 178,3 |
| Мило, тис. т | ||||||
| господарське | 130,4 | 129,1 | 107,8 | 75,4 | — | — |
| туалетне | 45,8 | 47,2 | 40,7 | 30,0 | –– | –– |
Таблиця 5.2. Енергомісткість основних підгалузей хімічної промисловості, %
| Підгалузі | Частка галузі в енерговитратах хімічної промисловості | Частка енерговитрат у собівартості продукції |
| Високоенергомісткі | ||
| азотна | 32,5 | 21,9 |
| хімічних волокон | 13,9 | 9,7 |
| каустичної соди | 9,7 | 18.5 |
| содова | 5,7 | 23,4 |
| Середньоенергомісткі | ||
| основна хімія | 4,3 | 7,6 |
| гірнича хімія | 3,7 | 14,5 |
| пластмас і синтетичних смол | 2,9 | 7,2 |
| калійна | 2,9 | 13,9 |
| анілінофарбова | 2,1 | 7,2 |
| Малоенергомісткі | ||
| переробка пластмас | 1,8 | 3,3 |
| хімічних засобів захисту рослин | 1,7 | 8,3 |
| лакофарбова | 1,6 | 2,4 |
| сірчана | 1,4 | 15,1 |
| склопластиків | 0,9 | 6,4 |
| реактивів | 0,9 | 4,3 |
| фотохімічна | 0,9 | 5,6 |
| киснева | 0,6 | 27,0 |
| побутова хімія | 0,6 | 2,1 |
Література:1. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / Є. П. Качан, М.О. Ковтонюк, М.О. Петрига та ін.; За ред. Є. П. Качана.– К.: Вища школа, 1998
2. Географія України: У 2-х книгах / Ф.Д. Заставний.– Львів: Світ, 1994
3. Розміщення продуктивних сил: Підручник / В.В. Ковалевський, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенов та ін; За ред. В.В. Ковалевського, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенова.– К.: Товариство “Знання”, КОО, 1998
4. Розміщення продуктивних сил: Підручник для вузів / В.В. Кістанов, Н.В. Копилов, А.Т. Хрущов та ін.; За ред. В.В. Кістанова, Н.В. Копилова.– третє видання, перероблене і доповнене.– М.: Економіка, 1994
Последовательность страниц для печати блокнотом
2, 11, 4, 9, 6, 7
Листы вставить не переворачивая и не поворачивая
8, 5, 10, 3, 12, 1