Ринок зерна в Україні (стр. 3 из 3)

1.4. Ціни зернових по каналах реалізації в 1998, 1999 рр, гривень за тонну

Середня	в тому числі:
Термін реалізації	ціна всіх продаж	заготорганіза-ціям, включаю-чи продаж за прямими зв’ язками	споживчій кооперації	населенню (в рахунок оплати праці, на громадське харчування)	на ринках (через магазини, ларки і т. ін.)	за бартерними угодами	зарубіжним країнам
1998 рік
Липень	168,6	187,5	143,4	161,4	176,1	169,0
Серпень	157,4	181,8	145,3	135,6	160,9	163,9	174,2
Вересень	149,2	172,1	205,4	130,6	151,2	159,2	251,4
Жовтень	146,4	173,6	149,6	118,6	161,3	154,6	221,5
Листопад	159,2	170,3	183,2	150,5	155,1	160,5	240,7
Грудень	146,4	163,9	122,3	145,0	154,2	173,4
1999 рік
Січень	157,2	172,6	200,0	137,2	160,2	169,7	261,8
Лютий	162,4	188,7	-	136,4	166,5	176,3	214,4
Березень	178,3	197,8	142,7	180,6	193,0	315,5
Квітень	199,2	180,9	128,5	165,9	192,3	217,9	318,7
Середня за січень-квітень	174,3	185,0	х	145,6	174,9	189,2	277,6

1.5. Рух біржових цін на зернові культури (торгівля Спот (EXW),

грн за 1 т включаючи ПДВ

Пшениця 3 кл.	Пшениця 4 кл.	Пшениця 5 кл.	Жито гр. А	Кукурудза	Ячмінь фуражний
1998 рік
Липень							202	200	115
Серпень							184	107	185	125	72
Вересень							191	108	95
Жовтень							190	135
Листопад							211	153	134	155
Грудень							205	163	140	154	154	134
1999 рік
Січень							220	129	139	130
Лютий							216	200	128	120	155
Березень							240	227	145	120	140
Квітень							240	215	147
Травень							х	245	174	151	199

В умовах нового маркетингового року факторами відчутного впливу на цінову кон’юнктуру можуть стати:

· визначення Кабінетом Міністрів України розрахункової ціни пшениці ІІІ класу для відшкодування податку за землю (на рівні 290 грн/т);

· наявність попередньо укладених бартерних угод за зниженими цінами на зерно на рівні минулорічних (45-50 дол. США);

· закупівля великих обсягів зерна комерційними фірмами за готівку для подальшого вивозу за кордон (бажали б закупити пшеницю фуражну в ціні 60-65 дол. США, а фуражного ячменю 60-63 дол. (СРТ порт Чорного моря).

Динаміка середніх цін на зерно приведена на рис. 1.3.

Ситуація докорінно може змінитися від впливом дефіциту пально-мастильних матеріалів та різкого неконтрольованого подорожчання їх на час збирання урожаю, а також можливого недобору зерна від дії несприятливої погоди.

Попит на пшеницю підтримуватиметься, по-перше, недостатніми валовим збором, перехідними залишками та активізацією експорту, по-друге, необхідністю погашення заборгованості за отримані виробниками ресурси.

Рис. 1.3. Динаміка середніх цін на зернові по каналах реалізації

в 1998/99 та прогноз на 1999 рік

То ж, на відміну від попередніх років ціна пшениці та інших зернових, які надходять від урожаю 1999 року, може зростати навіть в серпні-вересні. Виробники зерна змушені в такий спосіб хоч частково врівноважувати ціни на зерно з непомірно високими цінами пально-мастильних матеріалів. На рівень цін зернопродукції впливатиме також доларовий курс гривні: його падіння зумовить підвищення цін на зерно. Можна очікувати, що ціна пшениці ІІІ класу піднімається до 300-350 грн/т не лише на позабіржовому ринку, а й на біржах.

Зберігатиметься сезонність руху цін з урахуванням перехідних запасів зерна, очікуваних видів на майбутній врожай озимини, прогнозів щодо ярих зернових культур врожаю 2000 року.

Залишається регіональна відмінність цін: вищі ціни на зерно зокрема на пшеницю, відмічають в західному регіоні - вони варіюють порівняно з південними та центральними регіонами в межах до 30 і більше процентів. Причиною такої різниці виступає також і ринковий попит, який більше виражений в центральних та південних областях - основних постачальниках товарного зерна.

Виробники мають орієнтуватися на вибір каналів збуту зерна в першу чергу за його ціною. В табл. 1.6 наведена питома вага обсягів провідних зернових культур за каналами збуту.

1.6. Питома вага позабіржових каналів реалізації зернових культур,

1998/99, 1997/98 маркетингові роки

Канали збуту	Зернові всього
1998/99		1997/98
Всього реалізовано
тис. тонн	13920,7		17914,2
%	100,0		100,0
в тому числі:
· заготівельним організаціям, включаючи продаж за прямими договорами, тис. тонн	2149,3		4300,1
%	15,4		24,0
· споживкооперації, тис. тонн	6,5		15,7
%	-		0,1
· населенню в рахунок оплати праці та громадське харчування, тис. тонн	4007,9		4572,2
%	28,8		25,5
· на ринку, через власні магазини, ларки, палатки, тис. тонн	3170,4		3676,4
%	22,8		20,5
· за бартерними угодами, тис.тонн	4559,7		5336,4
%	32,8		29,8
· зарубіжним країнам, тис. тонн	27,0		12,6
%	0,2		0,1

Провідними каналами продажу зерна на внутрішньому ринку в 1997, 1998 р. виступають бартерні угоди, на які припадає біля третини всього реалізованого господарствами зерна 28,7-33,3 %, майже стільки пшениці (27,6-33,3 %), та біля 30 % ячменю (28,3-29,2). Порівняно великі обсяги зерна господарства продають на ринках, через власні магазини, безпосередньо з господарств чи із складів ХПП, де воно перебуває на тимчасовому зберіганні. В межах 4 млн т зерна щороку продається населенню в рахунок оплати праці, з яких пшениця становить понад 2 млн т, ячмінь - біля 1 млн тонн. Питома вага заготівельних організацій в загальному обсязі реалізованого зерна скоротилася з 25,6 % в 1997 р. до 15,0 % в 1998 р., пшениці, відповідно, з 29,3 % до 17 %, ячменю з 13,4 % до 7,5 %.

На внутрішній ринок пропонується також зерно інших культур (круп’ яні, зернобобові, кукурудза), але сумарна частка їх складала лише 18 %, тоді як пшениця і ячмінь займають 82 % загального обсягу продаж.

Очікуване зменшення пропозиції зерна в прогнозованому році порівняно з минулорічним на 4 % (32,1 млн т проти 33,4 млн т) та інші обставини можуть привести до певних змін в наповненні різних каналів внутрішнього ринку цього продукту. Зокрема, дещо меншою стане частка зерна, реалізованого за бартерними угодами, в зв’язку із внесенням господарствами, починаючи з 1999 року, зерна в рахунок пенсійного фонду та соцстраху, що може складали 1,5-2,0 млн тонн. Питома вага заготівельних організацій збільшиться з урахуванням погашення виробниками заборгованості перед державою, що склалася за попередні роки.

Біржовий ринок зернових культур залишався маломістким: протягом 1998/99 року тут продано зерна всього 144,5 тис. т (1 % загальної реалізації), в І кварталі 1999 року 23 тис. т, другому – 14,2 тис. тонн. В новому маркетинговому році можна очікувати певного пожвавлення біржової торгівлі зерном, якщо біржі більш активно здійснюватимуть маркетингові операції, налагоджуватимуть зв’язки з безпосередніми виробниками зерна. Рівень біржових цін також має підвищуватись відповідно зміни цін на інших каналах реалізації зерна.