Ринок зерна в Україні (стр. 2 из 3)
Загальний попит на зерно продовольчої та непродовольчої груп прогнозується як очікувана сума внутрішнього попиту та можливого експорту такої продукції. За розрахунками він досягне 28,3 млн т зерна. Внутрішній попит складається з попиту на зерно для продовольчих цілей і промпереробки (на спирт, пиво, крохмаль), для фуражу, у якості посівного матеріалу, включаючи страховий фонд.
Попит на зерно продовольчого призначення, визначений у обсягах 8,1 млн т, відбиває потреби суспільства, виходячи з чисельності населення та середньодушового споживання хліба і хлібопродуктів (в перерахунку на борошно і зерно). В розрахунках прийнято, що середньорічна кількість населення на кінець прогнозованого маркетингового року складе 49,5 млн чоловік, за умови, що залишається тенденція до зменшення кількості населення на 350-400 тис. чол. в рік, а річне середньодушове споживання складатиме не менше 125 кг. Останнє залежить від рівня реальних доходів населення, які зменшилися на 4,7 % за 1998 р. і продовжуватимуть зменшуватися протягом 1999/2000 р.
Найбільший обсяг зерна – 11,0 млн т буде використано господарствами всіх форм власності для фуражних цілей, тобто ці витрати порівняно з 1998/99 р. зменшаться на 1 млн т (8 %). З них 7 млн т надійде за рахунок фуражних культур, а 3,9 млн т - за рахунок гірших за якістю продовольчих культур (пшениця, круп’ яні). Суттєвих змін у попиті комбікормових заводів на фуражне зерно не очікується.
Витрати зерна для переробки на спирт можуть зменшитися, з причини затоварення спиртових заводів готовою продукцією та втрати зарубіжних ринків збуту. Стримуючим фактором виступає також зростання цін на зерносировину. Проте, зниження акцизного збору на спирт і введення мінімальних цін на горілку стимулюватимуть попит на продукцію спиртової промисловості, яка може закупити біля 350 тис. т зерна. Пивоварні та крохмалопаточні заводи споживають біля 200 тис. т зерна, в т.ч. ячменю пивоварного - 180 тис. тонн. Загальний обсяг зерна, що може бути використаний в майбутньому році для промпереробки складе близько 550 тис. т. Насінневі фонди зерна, зменшаться на 8 % проти попереднього року, коли була найбільша за останній час площа пересіву ярих.
В цілому внутрішній попит на зерно може скласти в 1999/2000 році близько 25 млн т зерна, що менше минулорічного на 1,7 млн т. Попит на основну зернову культуру – пшеницю сформується слідуючим чином: на продовольчі цілі - 7,2 млн т, на насіння - 1,6 млн т, для промпереробки на спирт - 400 тис. т, на експорт - біля 3,5 млн т.
Експорт зерна. З другої половини 1998/99 р. в Україні відмічається значне пожвавлення експорту українського зерна: в 1997/98 маркетинговому році обсяги експортованої зернопродукції складали 1,5 млн т, в 1998/99 (попередньо) - 4,6 млн т. Сприяли цьому поліпшення якості пшениці та падіння доларового курсу гривні, що зробило експорт зерна більш привабливим.
На 1999/00 р. прогнозується експорт у розмірі не менше 3,8 млн т. Провідними експортерами зерна в Україні виступають члени Зернової асоціації та спільні підприємства. Вони мають непогано відлагоджену експедиційну службу, матеріально-інформаційне забезпечення, мають достатні обігові кошти, тому забирають на себе 90 % експортованого з України зерна, формують експортну ціну.
В експорті до 75 % займає пшениця. Вона вивозиться переважно морським транспортом в країни Азії (36 %), з них в Ізраїль і Корею - біля 30 %. Біля третини зерна відвантажується в європейські країни: Англію, Угорщину, Швейцарію, Польщу, стільки ж закуповують країни південно-американського континенту. До країн колишнього СРСР (в основному Білорусь, Грузія, Туркменистан та Росія) експортується близько 4 % пшениці.
Продовжує мати місце неконтрольований вивіз зерна, борошна, круп у приграничні райони Росії. Однак він збережеться в межах не більше 300-400 тис. тонн.
На другому місці стоїть експорт ячменю та кукурудзи, обсяги яких майже однакові, по 500-600 тис. т. Ячмінь в основному закуповують Ізраїль, Кіпр, Туреччина, Алжир, а кукурудзу - Білорусь, країни Азії та Балтії.
Можна прогнозувати, що напрямки експорту певною мірою стабілізувалися і збережуться в 1999/2000 маркетинговому році з можливим зменшенням обсягів на 7-8 % порівняно з минулорічним періодом.
На рис. 1.2, 1.2а наведена динаміка цін світового ринку на основні зернові культури за 1998 та 1999 роки.
Цінова ситуація на ринку зернопродукції
 |
Рух цін на вітчизняному зерновому ринку відбувається під певним впливом руху цін світового ринку, в першу чергу світових цін на пшеницю та кукурудзу. Цінова ситуація на провідних біржах Європи, США, в країнах Азії характеризується усталеною тенденцією до загального пониження, хоча зберігаються нетривалі сезонні ” сполохи” . Так сталося, що дефіцит попиту на зерно, який склався в Росії на кінець попереднього маркетингового року в розмірі біля 4,7 млн т погашено закупівлями пшениці із США і Європейського співтовариства без особливих цінових зрушень. Знизилась імпортна активність Китаю і Тайваню. В стабілізації та подальшому зниженні світових цін на зерно певну роль відіграло призупинення фінансової кризи в Росії та країнах азіатського регіону, очікування відносно непоганого урожаю зернових в країнах - традиційних експортерах.
Рис. 1.2. Світові ціни провідних зернових культур, грн/т
 |
Рис. 1.2а. Світові ціни провідних зернових культур, дол.США/т
Згідно прогнозів виробництво зернових культур в Європі в сезон 1999/2000 року очікується на рівні 195-199 млн т проти минулорічних 205 млн т, тобто із зменшенням на 3-5 %, яке на фоні достатніх світових запасів продовольчого зерна навряд чи призведе до суттєвого зростання цін.
На внутрішньому ринку України протягом 1998/99 р. відбулося 10%-ве зниження середньої ціни на зерно проти попереднього маркетингового року. У табл. 1.3 представлені ціни товаровиробників по різних каналах збуту за два останні календарні роки. По окремих культурах (ячменю, житу) зниження досягло 20 %.
1.3. Ціни продажу зернових культур в розрізі каналів збуту
(господарства суспільного сектору), грн за 1 т
| Серед- | Спів- | в тому числі: | ||||||
| Культури | ня ціна | відно- шен-ня цін | заготі-вельним організа-ціям за прямими зв’ яз-ками | спо-жив-коопе-рації | населен-ню, че-рез си-стему громад-ського харчу-вання та в оплату праці | на ринку через власні мага-зини, ларки | за бар-терни-ми уго-дами | зару-біж-ним країнам |
| 1998 рік (на 1.01.99 р.) | ||||||||
| Зернові всього | 154,2 | 1,0 | 173,1 | 152,4 | 131,4 | 157,7 | 162,4 | 195,9 |
| в тому числі: | ||||||||
| пшениця | 158,0 | 1,02 | 178,6 | 147,1 | 135,8 | 157,8 | 165,1 | 189,4 |
| жито | 165,7 | 1,07 | 173,8 | 157,2 | 164,0 | 161,7 | 158,7 | х |
| ячмінь | 125,7 | 0,82 | 119,2 | 145,8 | 117,6 | 132,7 | 133,0 | 596,0 |
| кукурудза | 140,3 | 0,91 | 162,3 | 102,9 | 111,4 | 144,7 | 151,2 | 194,7 |
| 1997 рік (на 1.01.98 р.) | ||||||||
| Зернові всього | 176,1 | 1,0 | 216,6 | 194,9 | 130,9 | 176,0 | 179,8 | 252,9 |
| в тому числі: | ||||||||
| пшениця | 177,8 | 1,01 | 213,6 | 201,6 | 132,6 | 176,8 | 180,7 | 213,7 |
| жито | 206,6 | 1,17 | 223,3 | 210,3 | 160,8 | 191,8 | 189,3 | х |
| ячмінь | 155,1 | 0,88 | 204,5 | 171,7 | 122,9 | 159,3 | 168,0 | 211,8 |
| кукурудза | 159,4 | 0,91 | 266,3 | 159,2 | 116,7 | 162,7 | 165,1 | 302,9 |
Крім зовнішнього впливу, відміченого вище, такі зміни цін обумовлені рядом причин внутрішнього характеру:
· заготівельні організації знизили на третину ціну пшениці ІІІ класу, яка надходила від виробників в рахунок погашення вартості наданих їм авансом матеріально-технічних засобів (з 270 грн без ПДВ ціна пшениці впала до 220 грн з ПДВ). Вказана позиція суттєво вплинула на формування цін пшениці, реалізованої за іншими каналами, та цін на зерно інших культур;
· в умовах дефіциту ресурсів посилюється груповий монополістичний тиск з боку власників пального, засобів захисту рослин, мінеральних добрив, а неплатоспроможність господарств змушує їх до укладання бартерних угод, за якими ціни формуються здебільшого не на конкурентних засадах;
· залишаються високими тарифи на маркетингові послуги (зберігання, транспортування, сертифікація зерна) при формуванні партій зернопродукції на експорт, тому трейдери і інші посередники захищають свій зиск, гранично знижуючи ціну попиту на зерно.
Відстеження руху цін на зерно на внутрішньому позабіржовому ринку показує, що під кінець 1998/99 маркетингового року напередодні нового урожаю мало місце суттєве зростання середньої ціни по більшості каналів збуту (табл. 1.4). Наприклад, в лютому 1999 р. середня ціна зернових складала 162,4 грн за тонну, в березні - 178, то в квітні - 199,2 грн. Ціна реалізації зерна на ринках населених пунктів та через власні магазини зросла в квітні, порівняно з січнем, на 20 % (32,1 грн), проданого за бартерними угодами - на 28,4 % (48,2 грн), продано зарубіжним країнам - на 22 % (15,8 грн).
Зростання цін стимулювало активність внутрішнього ринку, вона була вищою порівняно з таким же періодом попереднього року: протягом січня-квітня 1998 р. сільгосппідприємствами було реалізовано 925 тис. т зерна, тоді як в 1999 році - 1169 тис. тонн, тобто приріст склав 26 %.
Сезонне зростання цін на зерно в останні місяці 1998/99 р. відмічалося також на біржовому ринку (табл. 1.5). Таке явище може спостерігатися до липня 1999 р. включно, в зв’ язку з тим, що залишкові запаси зерна значно зменшилися і на початок нового маркетингового року досягатимуть мінімальної кількості (1,6-2,0 млн т). Попит в цей період значно переважатиме пропозицію.