КП(‘97)= ( 1417,3 + 1810,2 - 913,9 ) / 1417,3 = 1,6
КП(‘98)= ( 1115,1 + 2282,9 - 1299,6 ) / 1115,1 = 1,9
Оптимальне значення даного коефіцєнту 0,5 .
Ліквідність балансу показує , в якій степені підприємство здатне розрахуватися по короткостроковим зобов’язанням поточними активами. Серед коефіцієнтів , що аналізують платоспроможність підприємства такі :
1). Коефіцієнт загальної ліквідності характеризує платіжоспроможність підприємства . Дорівнює відношенню другої та третьої груп активу до третьої групи пасиву :
КЗАГ. Л.(’97)= 1417,3+1810,2/ 913,9 = 3,5
КЗАГ. Л.(’98)= 1115,1+2228,9/ 1299,6 = 2,5
Даний показник повинен бути не менше 1 і коливатись від 2 до 2,5 але не менше одиниці . З розрахунків видно , що підприємство є платіжоспроможнім , але показник за 1998 рік ближче до вказаних вимог .
2). Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує можливість швидкого здійснення розрахунків. Дорівнює відношенню грошових коштів та короткострокових фінансових вкладень до третього розділу пасиву :
КАБС. Л.(’97)= 59 / 913,9 = 0,065
КАБС. Л.(’98)= 71,4 / 1299,6 = 0,055
Оптимальне значення даного коефіцієнту- > 0,2- 0,25 .
3). Проміжний коефіцієнт ліквідності на початок та на кінець року показує, чи достатньо вищеназваної суми мобільних засобів для погашення короткострокових зобов’язань за платежами . Дорівнює відношенню третьої групи активу до третьої групи пасиву .
КП. Л(‘97)поч= 2492,8 / 1443,8 = 1,73
КП. Л(‘97)кін= 1810,2 / 913,9 = 1,98
КП. Л(‘98)поч= 1810,2 / 913,9 = 1,98
КП. Л(‘98)кін= 2282,9 / 1299,6 = 1,75
Даний коефіцієнт повинен коливатися в межах від 0,7 до 0,8 . З розрахунків видно , що розрахований коефіцієнт не відповідає заданим значенням .
За базовий можна використовувати коефіцієнт загальної ліквідності . Зниження значення ліквідності частіше за все говорить про загальне погіршення ситуації з забезпеченістю оборотними засобами і про необхідність дієвих заходів по управлінню ними .
Динаміка показників ліквідності говорить про зниження загальної ліквідності , що свідчить про зростання низьколіквідних запасів у структурі поточних активів .
Тепер можна приступити до аналізу ділової активності підприємства . До коефіцієнтів , що її характеризують , відносяться такі :
1). Показник оборотності коштів в розрахунках . Дорівнює вадношенню виручки від реалізації до середньої дебіторської заборгованості .
ПОБ(’97)= 4516,54 / 773,6 = 5,84
ПОБ(’98)= 4895,44 / 1452,3 = 3,37
Даний показник обчислений в оборотах . Темп зростання - 57,7%
2). Показник оборотності виробничих запасів . Розраховується в оборотах і дорівнює відношенню витрат на виробництво продукції до середньовиробничих запасів.
ОВ.З(‘97)= 4833,9 / 668,9 = 7,23
ОВ.З(‘98)= 4833,9 / 564,5 = 8,56
3). Тривалість операційного циклу розраховується :
ТО.Ц(‘97)= ( 360 / 5,84 ) + ( 360 / 7,23 ) = 111,43
ТО.Ц(‘98)= ( 360 / 3,37 ) + (360 / 8,56 ) = 148,88
Зростання тривалості операційного циклу свідчить про погіршання використання оборотних засобів .
4). Показник оборотності власного капіталу дорівнює відношенню виручки від реалізації до середньої величини власного капіталу.
ОВЛ.К(‘97)= 4516,54 / 8941,7 = 0,5
ОВЛ.К(‘98)= 4895,44 / 8172,2 = 0,6
5). Показник оборотності основного капіталу - це відношення виручки від реалізації до підсумку середнього балансу “НЕТТО”.
ООСН.К(‘97)= 4516,54 / 9855,6 = 0,46
ООСН.К(‘98)= 4895,44 / 9471,8 = 0,52
Основні показники виробничо - господарської діяльності підприємства зведені у таблицю . Такі дані дають уявлення про економічний стан підприємства .
Таблиця 1:
| ПОКАЗНИКИ | Од. виміру | 1999 | 2000 | % |
| Випуск товарної продукції | тис. грн. | 3740,1 | 3812,5 | 101,9358 |
| Собівартість товарної продукції | тис. грн. | 5149 | 5291,9 | 102,7753 |
| Сума реалізації | тис. грн. | 4516,55 | 4895,45 | 108,3891 |
| Собівартість реалізованої продукції | тис. грн. | 4525,1 | 5039,84 | 111,3752 |
| Балансовий прибуток | тис. грн. | 129,1 | -166,7 | |
| С/річна вартість осн. фондів | тис.грн. | 16560 | 16390 | 98,97343 |
| Фонд оплати праці всього: | тис. грн. | 987,87 | 739,39 | 74,84689 |
| в т.ч.: ПВП | тис. грн. | 963,46 | 720,82 | 74.81577 |
| робітники | тис. грн. | 663,94 | 483,48 | 72,81983 |
| С/спискова чисельність: всього: | чол. | 364 | 329 | 90,38462 |
| в т.ч.: ПВП | чол. | 353 | 320 | 90,65156 |
| робітники | чол. | 268 | 239 | 89,1791 |
| непромисловий персонал | чол. | 10 | 9 | 90 |
| Загальновиробничі витрати | тис. грн. | 306,7 | 306,7 | 100 |
| Загальногосподарські витрати | тис. грн. | 672,3 | 672,3 | 100 |
| Всього витрат на вир-во по плану | тис. грн. | 4833,9 | 4833,9 | 100 |
1999 та 2000 роки були роками збереження кризових явищ в економіці. Спостерігалися підвищення цін на поліграфічні матеріали (папір , картон , фарби та інш. ) , на енергоресурси , зниження платоспроможності населення та замовників й інш. Все це вплинуло на економічні показники підприємства .
У 2000 році , порівняно з 1999 , підприємство збільшило обсяги випуску товарної продукції на 102% або на 72,4 тис. грн. , зросла й собівартість ТП приблизно на 103% , збільшився й прибуток від реалізації , на 33 чол. зменшилась середньоспискова чисельність працюючих на підприємстві , зменшився й розмір фонду оплати праці , що призвело до зменшення середньомісячної заробітної плати.
Негативним є те , що в 1999 році балансовий прибуток складав 129,1 тис. грн., а в 2000 році це вже були збитки які дорівнювали 166,7 тис. грн. . Без змін залишилися планові витрати на виробництво .
Характеристика цеху глибокого друку підприємства та аналіз його показників.
Цех глибокого друку ВАТ “Зоря” має у своєму складі : дільницю виготовлення форм для глибокого друку , друкарську дільницю, де друк відбувається глибоким способом та дільницю виготовлення цинкографських кліше для флексографського друку .
Глибокий цех підприємства “Зоря” оснащено двома 6-ти та 4-фарбовими друкарськими машинами “Romantik-Andreotti 700 ”, які мають продуктивність роботи 100 обертів за хвилину . Крім двох друкарських машин , які встановлені на дільниці друку , цех має у своєму розпорядженні: прободрукарський станок “А-900” з форматом готової продукції 700 та продуктивністю роботи за паспортом 30 відбитків за годину , два полірувальних станка “Andreotti” для шліфовки та поліровки циліндрів , які мають формат продукції 270*1000 та паспортну продуктивність роботи 4 форми за годину , декілька ванн для міднення форм “Патер-Ностер” з форматом продукції 50*130 та продуктивністю роботи 0,1 мм/г., ванни для електролітичного обезжирення , для промивки циліндрів, для нікелювання циліндрів “Патер-Ностер”, безпігментна лінія розроблена ВНДІП для травлення циліндрів . Більшість з переліченого устаткування застосовується для виготовлення форм для глибокого друку.
Виготовлення продукції в цеху глибокого друку починається з заповнення бланку - замовлення у виробничому відділі підприємства . Потім замовлення надходить на виробничі дільниці і починається виготовлення форм . Спочатку виготовляють первинну фотоформу , тобто фотографують оригінал і ретушують отриманий знімок .
Далі на контактно- копіювальному станку створюють текстові діапозитиви . Робиться монтаж , за допомогою якого виготовляють фотоформи для окремих фарб . В такому вигляді вони надходять на дільницю глибокого друку, де починається виготовлення форм для друкарських машин . На циліндр наносять роздільчий шар , потім нарощують шари міді та нікелю , копіюють та протравлюють . Роблять пробні відбитки , які підписуються замовником , якщо він з усім згоден , та начальником цеху . Після цього готові форми поступають до друкарських машин , де відбувається друк тиражу . Далі замовлення відправляється на дільниці післядрукарської обробки - це парафінування , пластифікація , порізка , упаковка та інші, в залежності від умов , що поставив замовник . В кінці технологічного процесу готову продукцію сортують , рахують , пакують і відправляють на склад . Всі технологічні процеси на підприємстві відображаються в маршрутно - технологічних картах , куди входять такі розділи як назва операції , назва устаткування , марка устаткування , штат обслуговування та розряди робітників , облікова одиниця продукції , норма часу на облікову одиницю , вид матеріалу та марка , одиниця виміру матеріалу , норма витрат матеріалу на облікову одиницю .
протравлюють .
Роблять пробні відбитки , які підписуються замовником , якщо він з усім згоден , та начальником цеху . Після цього готові форми поступають до друкарських машин , де відбувається друк тиражу . Далі замовлення відправляється на дільниці післядрукарської обробки - це парафінування , пластифікація , порізка , упаковка та інші в залежності від умов , що поставив замовник . В кінці технологічного процесу готову продукцію сортують , рахують , пакують і відправляють на склад . Всі технологічні процеси на підприємстві відображаються в маршрутно -технологічних картах , куди входять такі розділи як назва операції , назва устаткування , марка устаткування , штат обслуговування та розряди робітників , облікова одиниця продукції, норма часу на облікову одиницю , вид матеріалу та марка , одиниця виміру матеріалу , норма витрат матеріалу на облікову одиницю .
Таблиця 2:
Основні економічні показники цеху глибокого друку за 1999-2000 роки .
| Назва показника | 1999 | 2000 | ||||
| план | факт | % | план | факт | % | |
| 1. Товарна продукція в цінах на 1.01 (тис. грн.) | 1904,4 | 709,9 | 37,3 | 2047,2 | 1019,1 | 49,8 |
| 2. Товарна продукція в діючих цінах ( тис. грн.) | 1562,4 | 569,3 | 36,4 | 2012,4 | 1061,1 | 52,7 |
| 3. Товарна продукція в натуральному виразі (т.) | 286,8 | 103,8 | 36,2 | 342 | 145 | 42,4 |
| 4. Сума реалізації (тис. грн.) | 1437,3 | 1260,3 | ||||
| 5. Собівартість реалізованої продукції | 1218,94 | 1180,34 | ||||
| 6. Фонд оплати праці | 35,2 т. грн. | 40,5 т. грн. | ||||
| 7. Середньоспискова чисельність | 13чол. | 16 ЧОЛ. | ||||
Як для підприємства в цілому , так і по цеху глибокого друку характерно збільшення фактичного обсягу товарної продукції в цінах на 1.01 на 143,5 % , в діючих цінах на 186,4% , в натуральному виразі на 139,7% . Спостерігається збільшення середньоспискової чисельності цеху у 2000 році на 3 чол. , а також пов'язане з цим зростання фонду оплати праці на 5,3 т. грн.