2.Транспортний комплекс.
Транспорт із найважливішоюсфероюінфраструктурногозабезпеченнянаселенняі народного господарстваУкраїни, складовоючастиноюїїкомунікаційноїінфраструктурипорядзі зв'язком іелектропередачею.
Найважливішафункціятранспорту - переміщеннялюдей івантажів. Звідсивипливаєподіл транспорту за об'єктамипереміщення на пасажирський та вантажний. За середовищемпереміщеннявиділяютьсухопутний, водний та повітрянийтранспорт. Вищеназванівиди транспортові можнаподілити за способом переміщення. У сухопутному транспортіце - автомобільний, залізничний та трубопровіднийтранспорт. Уводному — річковийіморський. Повітрянийпредставлень одним видом — авіаційним транспортом.
Українащодотранспортно-географічногоположенняперебуваєвнадзвичайновигідномуположенні. Цеособливостосуєтьсянапрямузахід-схід (ізЗахідноїіСередньоїЄвропи в СхіднуЄвропуйАзіюінавпаки), а такожпівніч-південь (ізПівнічноїЄвропи на БлизькийСхідінавпаки). Ціперевагитранспортно-географічногоположеннянашоїдержави практично треба використовувати.
Обсягиі структуру перевезенняпасажирівівантажівхарактеризуютьданітаблиці.
ВАНТАЖООБОРОТУСІХВИДІВ ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИв 1985—1997 рр., млрд. т/км.
.
Усі види | Залізничний | Морський | Річковий | Автомобільний | Повітряний | Трубопроводи (нафтопровідні) | |
1985 | 985,6 | 497,9 | 248,3 | 12,2 | 71,8 | 0,2 | 155,2 |
1990 | 1039,3 | 474,0 | 265,6 | 11,9 | 79,7 | 0,1 | 208,0 |
1995 | 544,0 | 195,8 | 123,1 | 5,7 | 34,5 | 0,0 | 184,9 |
1996 | 450,3 | 163,4 | 62,4 | 5,9 | 22,2 | 0,0 | 196,4 |
1997 | 402.4 | 160,4 | 31,2 | 5,5 | 20,5 | 0,0 | 184,8 |
* СтатистичнийщорічникУкраїни за 1997 рік. — К.: Українськаенциклопедія. 1998. — С. 251
Робота транспортноїсистемивизначаєтьсяобсягамиперевезенихвантажів та середньоюдальністюїхперевезень. Обсягиперевезеннявантажівокремими видами транспортові загальногокористування наведене в таблиці.
ВІДПРАВЛЕННЯ (ПЕРЕВЕЗЕННЯ) ВАНТАЖІВОКРЕМИМИ ВИДАМИ ТРАНСПОРТОВІ УКРАЇНИв 1985—1997 рр.*
Види транспортові | 1985 | 1990 | 1995 | 1996 | 1997 | |||||
млн. т | % | млн. т | % | млн. т | % | млн. т | % | млн. т | % | |
Всі види транспортові | 6118 | 100 | 6286 | 100 | 2456 | 100 | 1818 | 100 | 1799 | 100 |
у тому числі:залізничний | 1024 | 17 | 974 | 15 | 360 | 14 | 296 | 16 | 293 | 16 |
морський | 56 | 1 | 53 | 1 | 21 | 1 | 14 | 1 | 10 | 1 |
річковий | 57 | 1 | 66 | 1 | 13 | 1 | 8 | 0 | 9 | 0 |
автомобільний | 4727 | 77 | 4897 | 78 | 1816 | 74 | 1254 | 69 | 1250 | 70 |
авіаційний | 0,3 | 0 | 0,2 | 0 | 0,0 | 0 | 0,0 | 0 | 0,0 | 0 |
трубопровідний | 254 | 4 | 296 | 5 | 246 | 10 | 246 | 14 | 237 | 13 |
* Статистичний щорічник України за 1997 рік. — К.: Українська енциклопедія. 1998.-С.- 226.
Залізничний транспорт за обсягамивідправленьпасажирівіособливовантажівзнаходиться на іншому місці. Вінвиконуєважливіфункції по перевезеннюпасажирівівантажівувнутрідержавномуйособливоміждержавномусполученнях. Першимизалізницями в Україні сталі Перемишль-Львів (1861 р.), Одеса-Балта (1865р.), Балта-Кременчук (1869 р), Балта-Жмеринка-Київ (1870 р.), Курськ-Конотоп-Київ (1870р.), Курськ-Харків-Таганрог (1869 р.), Харків-Кременчук (1872 р.), Львів-Волочиськ-Жмеринка (1871 р.). Зпобудовоюдвохостанніхзалізнична мережа західноукраїнськихісхідноукраїнських земель булаз'єднанаізцен-тральноукраїнськоюмережею. До кінця XIX ст. залізнична мережа України в основному сформувалась, їїконфігурація, переважаннямеридіональнихліній, щоспрямовані до центрові поза межами держави, далеко не центральнеположенняКиєваабоіншогоукраїнськогоміставціймережісвідчить про імперсько-колоніальнузалежністьУкраїнивтієїперіод.
Щільністьзалізничнихшляхівсполучення в Україністановить 38 км на 1 тис. км , уФранції, наприклад, 65км на 1 тис. км (1983 р.). Мережа залізницьнайщільніша на південномусході (Донбас), а також на заходікраїни.
Організаційно в залізничномутранспортіУкраїнивиділяютьсяшістьзалізниць: Південно-Західна (центр — Київ), Львівська, Південна (Харків), Донецька, Придніпровська (Дніпропетровськ), Одеська.
Основнимивантажамиємінеральнібудівельніматеріали, кам'яне вугілля та рудій, зокремазалізні. Важливемісцезаймаютьтакожрізноманітні метали інафтовівантажі.
3. Залізничний транспорт.
Сложність і серйозність територіальної організації залізничного транспортові визначаються :
1.Великим державним, господарським та народно-господарським значеним залізниць, що мають значний протяг;
2.Розмаїтість природних (топографічних, геологічних, кліматичних) і будівельних умов окремих ділянок;
3.Необхідністю витрати великої кількості праці і матеріалів.
3.1. Задачі економічних розрахунків при проектуванні залізниць. Їх класифікація.
В організації залізничного транспорту треба враховувати всі основні фактори, закономірності і принципи розміщення продуктивних сил.
Розрахунки виробляються як при розробці планів розвитку залізничного транспорту, так і при проектуванні нових і реконструкції існуючих залізничних ліній, вузлів і станцій.
При обґрунтуванні напрямку дороги в проектному завданні можуть виникнути окремі варіанти напрямку і пунктів примикання. Протяг і райони проходження траси кожного з цих варіантів можуть бути різними. Різними будуть, отже, і розміри перевезень, вартість спорудження і значення дороги для народного господарства.
Тому при складанні проектного завдання ставиться задача установити по кожному з варіантів:
1) місцевий район тяжіння;
2) розміри вантажних і пасажирських перевезень;
3) переваги і недоліки кожного варіанта з погляду обслуговування економіки місцевого району тяжіння дороги;
4) переваги і недоліки з погляду обслуговування транзитних перевезень і ув'язування даної дороги з залізничною мережею й іншими видами транспорту.
Повинні бути встановлені
Значення дороги як частини єдиної транспортної мережі її роль для місцевого району тяжіння, природні ресурси, що обслуговуються великі промислові, портові,
адміністративні і курортні пункти, сільськогосподарські зони; її роль у справі раціоналізації перевезень, створення нових маршрутів для розвантаження або для більш повного використання ділянок існуючої мережі, розвитку водяних-залізнично-водних і інших видів змішаних перевезень.
Економіка місцевого району тяжіння — напрямок дороги, розміщення станцій, територія і населення району; короткий географічний та фізико-географічний нарис, природні багатства, шляхи сполучення; промисловість по галузях і найважливіших підприємствах, розміри продукції, споживання матеріалів, сировини і палива; сільське господарство по найважливіших галузях з розрахунками розмірів виробництва і споживання, избытков і недоліків по окремих видах продукції; лісове господарство, лісові фонди, лісозаготівлі, розрахунок окремих видів продукції; капітальне будівництво в районі тяжіння і потреба в будівельних матеріалах і конструкціях, потреба в товарах народного споживання; курортне господарство, число що лікуються і відпочивають (для ліній, що мають курортне значення).
Місцеві вантажні перевезення — обґрунтування розмірів ввозу, вивозу і перевезень у місцевому повідомленні по найважливіших індустріальних і сільськогосподарських вантажах, а також по вантажах, по яких не вироблялися докладні розрахунки (так називані інші, або невраховані, вантажі).
Транзитні вантажні перевезення — обґрунтування характеру і размеров міжрайонного і внутрірайонного грузообміна, здійснюваного проектованою дорогою по окремих ділянках, напрямкам і вантажам.
Загальні вантажні перевезення і вантажопотоки, включаючи перевезення для нестатків самої залізниці.
Внутрірічна нерівномірність перевезень.
Пасажирські перевезення місцеві і транзитні.
Загальні розміри вантажного і пасажирського руху по дорозі в потягах.
Порівняння варіантів напрямку дороги по найважливіших економічних показниках, у тому числі по економії, одержуваної внаслідок скорочення пробігів транзитних перевезень, що переключаються на нову дорогу, і економії по автотранспорті внаслідок скорочення дальності перевезень між станціями залізниці і глибинних пунктів
3.2. Визначення місцевого району тяжіння.
Розрахунки завжди охоплюють деяку територію, у межах якої вивчається економіка окремих областей, районів, великих населених пунктів і окремих галузей господарства з погляду взаємного зв'язку їх з даним шляхом повідомлення.
Районом тяжіння дані шляхи сполучення називається територія, підприємства і населені пункти якої цілком або частково обслуговуються цим шляхом.
Варто розрізняти райони тяжіння: окремих станцій; міжвузловых ділянок, що охоплюють кілька станцій; залізничних ліній, що поєднують кілька ділянок.
Райони тяжіння можуть бути місцеві і транзитні.
Місцевий район тяжіння охоплює існуючі і знову виникаючі економічні пункти, що одержують і відправляють вантажі через станції розглянутого шляху або системи шляхів.