Зміст.
| Вступ. | 3 |
| Розділ 1. ТЕХНІКО – ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА. | 5 |
| Розділ 2. ОПИС ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ. | 8 |
| Розділ 3. ТЕОРІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ФОТОГРАФІЇ РОБОЧОГО ДНЯ, ХРОНОМЕТРАЖ І БСМ. | 9 |
| Розділ 4. ВИЗНАЧЕННЯ РЕЗЕРВІВ ЗРОСТАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ. | 13 |
| Розділ 5. ОСОБЛИВОСТІ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ. | 18 |
| Висновки. | 21 |
| Література. | 22 |
| Додатки. | 23 |
Вступ.
На данному етапі розвитку економіки, в зв’язку з переходом підприємств на повний господарський розрахунок та самофінансування, вся система обліку також перебудувалась.
В цих умовах зусилля трудових колективів направлене на всебічне збільшення прибутку підприємства, прискорення темпів росту продуктивності праці, введення нових та єфективне використання наявних потужностей, на збільшення випуску та покращення якості продукції при одночасному зниженні матеріальних та трудових витрат.
До найбільш важливих відноситься показник раціонального використання робочої сили. Сьогодні є дуже великі резерви зниження трудоємкості завдяки досягненням науки та техніки, покращенню використання робочого часу в результаті поліпшення організації праці та виробництва.
Облік дозволяє виявити залишки нераціонально витраченої праці.
Облік праці і заробітної плати при самофінансуванні має свої особливості. Це пояснюється декількома причинами :
1. трудові колективи зацікавлені в пошуку внутрішньовиробничих резервів єфективної та високопродуктивної праці, оскільки прибуток трудових колективів стає головним джерелом технічного та соціального розвитку підприємства, посилюється взаємозв’язок оплати праці та кінцевих результатів;
2. ведеться облік єфективної організації праці на кожному робочому місцю, так як розміри доплат за більш інтенсивну працю обмежуються рамками єкономії фонду заробітної плати ( по тарифним ставкам та окладам ) вивільнених працівників ;
3. самі ж трудові колективи заробляють кошти для збільшення оплати праці, крім цього їм надається можливість на свій розсуд використовувати кошти які знаходяться в їх розпорядженні.
Облік праці і заробітної плати повинен бути комплексним і забезпечувати глибоке та всебічне вивчення всіх факторів які сприяють або перешкоджають збільшенню прибутку.
При цьому основну увагу слід приділяти :
-обгрунтованості планових завдань по праці та заробітній платі;
-виконання плану по праці в усіх підрозділах ;
-визначення значимості пріорітетних факторів;
-єфективності міроприємств по введенні нової техніки та прогресивної технології ;
-виявлення невикористаних можливостей покращення трудових показників і єфективності використання цих резервів;
-аналізу варіантів плану для вибору найкращого з них дозволяючого виконати планове завдання з найменшими витратами.
Задачі та принципи організації заробітної плати.
Оплата праці відіграє двояку функцію :
з одного боку, вона є головним джерелом прибутків працівників ;
з іншого боку - основою матеріального стимулювання росту і підвищення єфективності виробництва.
Складний механізм організації заробітної плати функціонує на основі використання ряду принципів :
- розподіл згідно з результатами праці, його кількістю і якістю ;
- матеріальна заінтерисованість в високих кінцевих результатах праці і необмеженість заробітної плати ;
- збіг індивідуальних інтересів з колективними ;
- систематичне збільшення заробітної плати рабітникам та службовцям ;
- випередження темпів росту продуктивності праці по зрівнянню з ростом його оплати ;
- простота та наглядність cистеми оплати праці.
Цілям посилення матеріальної заінтерисованості працівників слугує диференціація заробітної праці.
Диференціація заробітної праці в залежності від складності праці, досвіду та кваліфікації робітників здійснюється на основі тарифної системи, яка включає в себе тарифно-кваліфікаційний довідник, тарифні сітки ( для робітників) та схеми посадових окладів для керівників, спеціалістів, службовців, тарифні ставки та районі коефіцієнти до заробітної плати.
Удосконалення оплати праці передбачає необхідність більш точного обліку кількісних та якісних витрат праці та покращення використання фонду з/п в цілях стимулювання росту продуктивності праці та підвищенню ефективності виробництва вцілому.
Посилення зв’язку оплати праці з кінцевими результатами повинно стати основним направленням перебудови в області оплати праці. Важливо, щоб фактично з/п кожного робітника була поставлена в чітку залежність від його особистого трудового вкладу в кінцевий результат і не обмежується границями.
Розділ 1.ТЕХНІКО – ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА
Триліський спиртовий завод випускає такі види продукції:
* етиловий спирт;
* дріжжі;
* вуглекислий газ.
Спирт виробляється з зерна або меляси. Він розділяється також за ступенем очищення. В апаратному цеху відразу знаходяться дві браго–ректифікаційні установки. Одна є основною, яка номінально вважається зерновою, але при відсутності цієї сировини може перероблювати мелясу. Друга працює виключно на мелясній сировині. На протязі останніх років, як правило, завод працював переважно з однією основною БРУ, а друга працювала дуже рідко.
За минулий рік підприємство стабільно працювало. Деякі техніко - економічні характеристики наведені в табл.1.
Таблиця 1
| Показник | Од.виміру | Кількість |
| І | ІІ | ІІІ |
| 1.Обсяг виробництва продукції в оптових цінах підприємства | тис.грн. | 12699 |
| 2.Виробництво спирту | тис.дал. | 1405 |
| із меляси | тис.дал. | 777 |
| із зерна | тис.дал. | 628 |
| виробництво дріжжів | тон | 2152 |
| виробництво СО2 | тон | 2323 |
| 3.Тривалість роботи | ||
| зерновий спирт | днів | 313,5 |
| мелясний спирт | днів | 287,5 |
| дріжжі | днів | 313,5 |
| діоксид вуглецю | змін | 884 |
| 4.Середня продуктивність | ||
| зерновий спирт | дал./добу | 2,0 |
| мелясний спирт | дал./добу | 2,702 |
| дріжжі | т./добу | 6,86 |
| діоксид вуглецю | т./зміну | 2,628 |
| 5.Вихід спирту | ||
| з зерна | % | 65,09 |
| з меляси | % | 66,62 |
| І | ІІ | ІІІ |
| 6.Витрати електроенергії на | ||
| нормоване споживання | Гкал | 89493 |
| виробниче споживання | т./(кВт·год) | 6436 |
| 7.Трати спирту при ректифікації | % | 0,78 |
| 8.Середньорічна чисельність | ||
| всього | чол. | 218 |
| в т.ч. пром.вироб. персон. | чол. | 171 |
| 9.Фонд оплати праці | тис.грн. | 1796,8 |
| в т.ч. пром.вироб. персон. | тис.грн. | 1514,28 |
| 10.Середньомісячна з/плата | грн. | 686,86 |
| 11.Продуктивність праці | грн./чол. | 74263 |
| 12.Собівартість | ||
| всієї продукції | тис.грн. | 8854 |
| 1дал. спирту | грн. | 7,85 |
| 1т. сухих дріжжів | грн. | 440,98 |
| 1т. СО2 | грн. | 54,33 |
| 13.Оптова ціна | грн./дал | 13,80 |
| 14.Балансовий прибуток | тис.грн. | 5411 |
| 15.Рентабельність | ||
| спирт етиловий | % | 75,2 |
| дріжжі | % | 22,2 |
| СО2 | % | 30,2 |
Фінансовий стан підприємства нормальний.
До підприємства на протязі останніх десяти років не пред’являлись арбітражні позови, штрафи не оплачувались.
Підприємство працює стабільно, своєчасно перераховує кошти до місцевого та обласного бюджетів. Постійно приймає участь у благодійних акціях району, надає допомогу громадським організаціям.
Розділ 2.ОПИС ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ
В даній курсовій роботі досліджується виробничий процес пакування дріжжів в короби в дріжжебродильному цеху Триліського спиртового заводу. Цей процес складається з машинно-ручних операцій, які вважаються технологічними (основними). Завдання працівника упаковувати дріжжі, що надходять з фасувального апарату до дерев¢яних коробів. Місткість такої тари дванадцять пачок. Вага однієї пачки розфасованих дріжжів складає 1 кілограм.