Матеріально-технічне забезпечення підприємства (стр. 2 из 2)
2. Ціна товару (ресурсу) у посередника може бути нижчою ніж у виробника.
3. Виробник матеріальних ресурсів може розміщуватися територіально на більш віддаленій відстані ніж посередник. Додаткові транспортні витрати у цьому випадку можуть перевищувати різницю у цінах виробника і посередника.
70. Визначення оптимальної величини партії закупки матеріальних ресурсів.
Після того як зроблений вибір системи поповнення запасів, необхідно кількісно визначити величину партії, яку потрібно замовити, а також інтервал часу, через який повторюється замовлення.
Оптимальний розмір партії товарів, які поставляються і, відповідно оптимальна частота завозу залежать від наступних факторів:
- обсяг попиту (обороту);
- витрати транспортно-заготівельні;
- витрати по зберіганню запасу.
В якості критерію оптимальності вибирають мінімум суми транспортно-заготівельних витрат і витрат по зберіганню.
І транспортно-заготівельні витрати, і витрати по зберіганню залежать від розміру замовлення, але характер залежності кожної із цих статей витрат від обсягу заказу різний.
Транспортно-заготівельні витрати при збільшенні розміру заказу, очевидно, зменшуються, так як закупка і перевезення товарів здійснюються більш великими партіями, і, зрозуміло рідше. Цю залежність можна відобразити наступним графіком, який має форму гіперболи (мал.1).
Витрати на транспортування
 |
 |
Розмір заказуМал.1. Залежність транспортно-заготівельних
витрат від розміру заказу
Витрати по зберіганню зростають прямо пропорційно розміру заказу. Дану залежність можна представити наступним графіком (мал.2).
Витрати по зберіганню  |
Розмір заказуМал.2. Залежність витрат по зберіганню
запасів від розміру заказу
Склавши два графіки, отримаємо криву, яка відображає характер залежності суми транспортно-заготівельних витрат і витрат по зберіганню від розміру партії, яка замовляється (мал.3).
Втрати по зберіганню і транспортуванню  |
Розмір заказу
Мал.3. Залежність суми транспортно-заготівельних витрат і
витрат по зберіганню від розміру замовлення. Оптимальний
розмір замовлення Sопт.
Як бачимо, крива сумарних утримань має точку мінімуму, в якій сумарні витрати будуть мінімальні. Абсциса цієї точки Sопт. дає значення оптимального розміру замовлення.
Питання визначення оптимального розміру замовлення поряд з графічним методом може бути вирішена і аналітично. Для цього необхідно мінімізувати функцію, яка представляє суму транспортно-заготівельних витрат і витрат на зберігання від розміру замовлення, тобто визначити умови, при яких:
Сзаг. = Сзбер. + Странсп. min.,де Сзаг. – загальні затрати на транспортування і зберігання запасу; Сзбер. – затрати по зберіганню запасу; Странсп. – транспортно-заготівельні витрати.
Сзбер. = М х
, деМ – розмір тарифу за зберігання запасу; S/2 – середня величина запасу;
Странсп. = К х
, деК – транспортно-заготівельні витрати, пов'язані з розміщенням і доставкою одного замовлення, Q/S – кількість завозів за період часу; Q – величина обороту; S – розмір одної партії, яка замовляється і доставляється.
Виконавши ряд перетворень, отримаємо оптимальний розмір партії, яка одночасно доставляється (Sопт.), і при якому величина сумарних затрат по зберіганню і завезенню буде мінімальною.
Sопт=
Ця формула відома як формула Уілсона.
83. Шляхи зниження витрат з матеріально-технічного забезпечення підприємств.
Зниження витрат з матеріально-технічного забезпечення підприємства може відбуватися різними шляхами, зокрема, зниженням конструктивної матеріалоємності продукції, яке відбувається внаслідок:
а) використання економічних видів матеріальних ресурсів;
б) скорочення числа непотрібних функцій;
в) зниження незмірних запасів міцності виробів.
Цільове вдосконалення технології виробництва об'єднує наступні види джерел прямої економії: освоєння ресурсозберігаючої безвідходної технології; створення комплексних виробництв; використання менш енергоємної технології; скорочення витрат і відходів у виробництві.
Проблеми підвищення якості продукції виробничо-технологічного призначення і особистого використання охоплює всі сторони господарської діяльності. Висока якість – це збереження праці і матеріальних ресурсів, ріст продуктивності виробництва, а також зниження витрат з матеріально-технічного забезпечення підприємств.
В процесі виробництва для зниження витрат з матеріально-технічного забезпечення можна використовувати наступні шляхи:
- збільшення одиничної потужності машин і агрегатів. Цей показник характеризує одночасно підвищення їх якості;
- ліквідація виробничого браку. Підприємства несуть прямі витрати у випадку виготовлення бракованої продукції. Випуск неякісної чи бракованої продукції знижує рівень рентабельності, збільшує собівартість і продуктивність виробництва. Брак і неякісна продукція означають пряму розтрату виробничих ресурсів, збільшують витрати;
- використання замінників дефіцитних матеріальних ресурсів. Бурний розвиток хімічної промисловості в наш час створює можливості для широкого впровадження у виробництво нових економічних синтетичних матеріалів для заміни матеріалів, які використовувалися раніше;
- скорочення витрат і відходів у виробництві. В різних галузях виробництва створюється значна кількість відходів матеріальних ресурсів і супутніх продуктів. Скорочення відходів забезпечує випуск додаткової продукції без збільшення матеріальних ресурсів. В тих випадках, коли вичерпані можливості скорочення відходів, важливо забезпечити їх максимальну утилізацію, використовуючи для виготовлення побічної, непрофільної продукції чи реалізувати іншим підприємствам;
- скорочення витрат при збереженні. Одним із головних завдань організації збереження і просування продукції в сфері обороту – збереження якості продукції, недопущення її псування і втрати. В процесі зберігання матеріальні ресурси не повинні втрачати натурально-речові якості і форми.
Втрати від недостачі і псування матеріальних цінностей складають значну величину і виникають по причині недостатньої уваги до збереження матеріальних ресурсів.
Використана література.
1. Адамова Н.А., Йохна В.А., Малова Т.Л., Пенкин Т.Е. Организация и планирование производства швейной промышленности, - Киев: “Высшая школа”, - 1994.
2. Ким С.А., Пушкин П.С., Овчинников С.И. Организация и планирование промышленного производства, - Минск: “Вышэйшая школа”, - 1980.
3. Кожекин Г. Я., Синица Л. М. Организация производства, - Минск: ИП “Экоперспектива”, - 1998.
4. Организация и планирование машинно-строительного производства, - Под ред. М.И. Ипатова, В.И. Постникова, М.К. Захаровой, - Москва: “Высшая школа”, - 1988.
5. Организация, планирование и управление деятельностью промышленных предприятий, - Под ред. С.Е. Каменицера, Ф.Ф. Русинова, - Москва: “Высшая школа”, - 1984.
6. Организация, планирование и управление деятельностью промышленных предприятий, - Под ред. С.Е. Каменицера, - Москва: “Высшая школа”, - 1976.
7. Сергеев И.В. Экономика предприятия, - Москва: “Финансы и статистика”, - 1997.