2. Ціна товару (ресурсу) у посередника може бути нижчою ніж у виробника.
3. Виробник матеріальних ресурсів може розміщуватися територіально на більш віддаленій відстані ніж посередник. Додаткові транспортні витрати у цьому випадку можуть перевищувати різницю у цінах виробника і посередника.
70. Визначення оптимальної величини партії закупки матеріальних ресурсів.
Після того як зроблений вибір системи поповнення запасів, необхідно кількісно визначити величину партії, яку потрібно замовити, а також інтервал часу, через який повторюється замовлення.
Оптимальний розмір партії товарів, які поставляються і, відповідно оптимальна частота завозу залежать від наступних факторів:
- обсяг попиту (обороту);
- витрати транспортно-заготівельні;
- витрати по зберіганню запасу.
В якості критерію оптимальності вибирають мінімум суми транспортно-заготівельних витрат і витрат по зберіганню.
І транспортно-заготівельні витрати, і витрати по зберіганню залежать від розміру замовлення, але характер залежності кожної із цих статей витрат від обсягу заказу різний.
Транспортно-заготівельні витрати при збільшенні розміру заказу, очевидно, зменшуються, так як закупка і перевезення товарів здійснюються більш великими партіями, і, зрозуміло рідше. Цю залежність можна відобразити наступним графіком, який має форму гіперболи (мал.1).
Витрати на транспортування
Мал.1. Залежність транспортно-заготівельних
витрат від розміру заказу
Витрати по зберіганню зростають прямо пропорційно розміру заказу. Дану залежність можна представити наступним графіком (мал.2).
Витрати по зберіганнюМал.2. Залежність витрат по зберіганню
запасів від розміру заказу
Склавши два графіки, отримаємо криву, яка відображає характер залежності суми транспортно-заготівельних витрат і витрат по зберіганню від розміру партії, яка замовляється (мал.3).
Втрати по зберіганню і транспортуваннюРозмір заказу
Мал.3. Залежність суми транспортно-заготівельних витрат і
витрат по зберіганню від розміру замовлення. Оптимальний
розмір замовлення Sопт.
Як бачимо, крива сумарних утримань має точку мінімуму, в якій сумарні витрати будуть мінімальні. Абсциса цієї точки Sопт. дає значення оптимального розміру замовлення.
Питання визначення оптимального розміру замовлення поряд з графічним методом може бути вирішена і аналітично. Для цього необхідно мінімізувати функцію, яка представляє суму транспортно-заготівельних витрат і витрат на зберігання від розміру замовлення, тобто визначити умови, при яких:
Сзаг. = Сзбер. + Странсп. min.,де Сзаг. – загальні затрати на транспортування і зберігання запасу; Сзбер. – затрати по зберіганню запасу; Странсп. – транспортно-заготівельні витрати.
Сзбер. = М х
, деМ – розмір тарифу за зберігання запасу; S/2 – середня величина запасу;
Странсп. = К х
, деК – транспортно-заготівельні витрати, пов'язані з розміщенням і доставкою одного замовлення, Q/S – кількість завозів за період часу; Q – величина обороту; S – розмір одної партії, яка замовляється і доставляється.
Виконавши ряд перетворень, отримаємо оптимальний розмір партії, яка одночасно доставляється (Sопт.), і при якому величина сумарних затрат по зберіганню і завезенню буде мінімальною.
Sопт=
Ця формула відома як формула Уілсона.
83. Шляхи зниження витрат з матеріально-технічного забезпечення підприємств.
Зниження витрат з матеріально-технічного забезпечення підприємства може відбуватися різними шляхами, зокрема, зниженням конструктивної матеріалоємності продукції, яке відбувається внаслідок:
а) використання економічних видів матеріальних ресурсів;
б) скорочення числа непотрібних функцій;
в) зниження незмірних запасів міцності виробів.
Цільове вдосконалення технології виробництва об'єднує наступні види джерел прямої економії: освоєння ресурсозберігаючої безвідходної технології; створення комплексних виробництв; використання менш енергоємної технології; скорочення витрат і відходів у виробництві.
Проблеми підвищення якості продукції виробничо-технологічного призначення і особистого використання охоплює всі сторони господарської діяльності. Висока якість – це збереження праці і матеріальних ресурсів, ріст продуктивності виробництва, а також зниження витрат з матеріально-технічного забезпечення підприємств.
В процесі виробництва для зниження витрат з матеріально-технічного забезпечення можна використовувати наступні шляхи:
- збільшення одиничної потужності машин і агрегатів. Цей показник характеризує одночасно підвищення їх якості;
- ліквідація виробничого браку. Підприємства несуть прямі витрати у випадку виготовлення бракованої продукції. Випуск неякісної чи бракованої продукції знижує рівень рентабельності, збільшує собівартість і продуктивність виробництва. Брак і неякісна продукція означають пряму розтрату виробничих ресурсів, збільшують витрати;
- використання замінників дефіцитних матеріальних ресурсів. Бурний розвиток хімічної промисловості в наш час створює можливості для широкого впровадження у виробництво нових економічних синтетичних матеріалів для заміни матеріалів, які використовувалися раніше;
- скорочення витрат і відходів у виробництві. В різних галузях виробництва створюється значна кількість відходів матеріальних ресурсів і супутніх продуктів. Скорочення відходів забезпечує випуск додаткової продукції без збільшення матеріальних ресурсів. В тих випадках, коли вичерпані можливості скорочення відходів, важливо забезпечити їх максимальну утилізацію, використовуючи для виготовлення побічної, непрофільної продукції чи реалізувати іншим підприємствам;
- скорочення витрат при збереженні. Одним із головних завдань організації збереження і просування продукції в сфері обороту – збереження якості продукції, недопущення її псування і втрати. В процесі зберігання матеріальні ресурси не повинні втрачати натурально-речові якості і форми.
Втрати від недостачі і псування матеріальних цінностей складають значну величину і виникають по причині недостатньої уваги до збереження матеріальних ресурсів.
Використана література.
1. Адамова Н.А., Йохна В.А., Малова Т.Л., Пенкин Т.Е. Организация и планирование производства швейной промышленности, - Киев: “Высшая школа”, - 1994.
2. Ким С.А., Пушкин П.С., Овчинников С.И. Организация и планирование промышленного производства, - Минск: “Вышэйшая школа”, - 1980.
3. Кожекин Г. Я., Синица Л. М. Организация производства, - Минск: ИП “Экоперспектива”, - 1998.
4. Организация и планирование машинно-строительного производства, - Под ред. М.И. Ипатова, В.И. Постникова, М.К. Захаровой, - Москва: “Высшая школа”, - 1988.
5. Организация, планирование и управление деятельностью промышленных предприятий, - Под ред. С.Е. Каменицера, Ф.Ф. Русинова, - Москва: “Высшая школа”, - 1984.
6. Организация, планирование и управление деятельностью промышленных предприятий, - Под ред. С.Е. Каменицера, - Москва: “Высшая школа”, - 1976.
7. Сергеев И.В. Экономика предприятия, - Москва: “Финансы и статистика”, - 1997.