Лизинг

ВИСНОВКИ

Процеспереходу доринкових відносинзумовив пошук нових шляхів вирішенняпроблем, пов'язаних з перехідними етапами розвиткуекономіки.

Узв'язкуз появою негативних явищ у національнійекономіці тамасовим неповерненням кредитів, банками була переглянутакредитна політикав результатічого підвищилисявимоги до їїорганізаціїта здійснення.Однак це суттєво звузило коло клієнтури ідля виходу із нинішної ситуації з кредитуванням: банки почализастосовуватилізиноговісхеми, як ті, що мають пониженийступінь ризику.

Структури,що прямо зацікавленів його поширеннінамагаютьсязвернути увагудержавнихорганів напроблеми йоговпровадження.Так, в 1998 роцілізинг набувзаконодавчогооформленняу вигляді прийняттязакону "Пролізинг". Але,на жаль це незняло багатьохпроблем. Потребують термінового вирішення такі питання як:

відсутність Державноїпрограми розвиткулізингу;
недосконалість українськогозаконодавства;
відсутність належної кількостівисококваліфікованих спеціалістів,що обслуговувалиб цей ринок;
подоланняпсихологічногоаспекту лізингу,пов'язаногоз тим, що багато господарнивків неадекватносприймають суть лізингових операцій.

Надумку спеціалістів,для прискоренняпоширеннялізингу тафінансового забезпеченняйого програм повинен бутистворенийНаціональнийфонд сприяння розвитку лізингу.

Значно б вплинуло нарозвиток лізингув Українівисокоякіснепрограмнезабезпечення.Це дало б змогустворити базуданих лізингодавців та потенційних лізингоотримувачів для швидшогоїх партнерськогопошуку та укладанняугод.

Самезараз позитивніриси лізингунайбільшдієздатні. Орендарю вигіднокористуватисяустаткуванням,не набуваючийого у власність,а одержуючина час за визначенуплату. Вигідноі банку, томущо дорогеустаткуванняможна не разздати в орендуй у такий спосібдістати прибутоквід надходженняорендних платежів,який у декількаразів перевищуєціну устаткування,заплаченубанком.

Ефективністьвикористанняорендованногообладнаннязростає. Високарентабельністьлізингу і наявністьадекватноїнормативноїбази можу сприятифорсуваннютемпів розвиткуцієї операції. При дефіцитівнутрішніхкапіталовкладеньтакий шлях євиходом ізположення, щостворилося.

Допріоритетнихнапрямківвикористаннялізингу в Україніможна віднести:

1.Високотехнологічнінаукоємнігалузі: літако-і машинобудування,порошковаметалургія,керамика,электрозварювальневиробництво;енергозберігаючітехнології,нафтогазовийкомплекс,агропромисловийкомплекс.

2.Видобувні іметалургійнігалузі, кольоровіметали, уран,вугілля, стальі прокат.

3.Виробництвотовару народногоспоживання.

4.Незавершеневиробництво.

5.Дрібний бізнеста ін.

Великіперспективищодо подоланняпроблем відсутностіінвестиційних коштів маєміжнароднийлізинг. У відповідностіз правилами МВФ, зобов'язанняпродавця, щовипливаютьз лізинговоїугоди, не включаютьсяв обсяг зовнішньоїзаборгованостідержави.

Метоюроботи булодослідженняпитань, щорозкриваютьосновні аспектилізинговихоперацій длякращого розуміннясутності інвестиційу виді функціонуючогокапіталу, визначенняступеня впливутих або іншихчинників нарентабельністьлізинговоїугоди і ступіньрозвитку лізингув країні в цілому,аналіз світовогодосвіду в сферілізингу з метоювикористанняйого в Росії. Проведенедослідженнядозволяєвиявити умовиі намітитиперспективиподальшогорозвитку лізингув Україні. Вданий час риноклізинговихпослуг характеризуєтьсятакими особливостями:

1) українськийринок лізинговихпослуг усе щеперебуває встадії становленняі потребуєуваги і підтримкидержави. Всеще визначаютьсяшляхи і формийого розвиткув багатоукладнійекономіці;

2)в умовах нестабильнойфінансовоїсистеми українськілізингові схемиорієнтованінасампередна податковеплануванняз метою полегшенняпідприємствамподатковоготягаря і пошукудодатковогофінансування. Проте, механізмвстановленняпільг дляінвестуванняу різноманітнісфери економікище недостатньорозробленийі спрямованийнасампереддля негайногопоповненнядержавногобюджету. Державане повиннаперешкоджатипідприємствамобновлятиосновні засобидля випускуконкурентноїпродукції. Бажання збільшеннянадходженнязасобів у бюджетза рахунокзборів податківпризводитьдо бажаногорезультатутільки в короткостроковомуперіоді, надовгостроковомуж етапі це призводитьдо згортаннявиробництва,а, отже, і дозменшеннязборів податків;

3)відсутністьчітко проробленоїнормативноїбази. ІснуючийЗакон України«Про лізинг»,який було прийнятов лютому 1998 року,має ряд недоробок,а саме: протиріччяз законом“Про оподаткуванняприбуткупідприємств”,про які згадувалосьвище;

4)відсутністьелементу стабільностів законодавстві,що вноситьвизначенийризик, тому щопідприємецьіз меншої долеюможливостіможе визначитиподії майбутньогоперіоду приприйняттіінвестиційногорішення;

5)необхідноюумовою, що забезпечуєстановленнялізингу і проявйого позитивноїмакроекономічноїролі, є режимприскореноїамортизації. Лізинг маєекономічнийзміст тількитоді, коли вінекономічновигідний і длялізинодавача,і для лізингоотримувача. Якщо лізингоотримувачзавжди одержуєподатковийвиграш відзастосуваннялізингу, томущо він дозволяєвіднести всюсуму лізинговихплатежів насобівартістьпродукції, томожливостілізингодавцявіднести витративід проведеннялізинговихоперацій навиробничівитрати обмеженічинними нормамизаконодавства. Регулюючи цінорми, а такожшляхом введенняв дію режимуприскореноїамортизації,держава можедуже ефективнорегулюватиінвестиціїі лізинг.

Лізинговадіяльністьє перспективнимвидом бізнесу,що пов'язаноз:

1) світовимдосвідом, якийпоказує, що начастку лізингув нових інвестиціяхна устаткуванняприпадає 15-20%;

2) лізингє одним з основнихджерел активізаціїінвестиційноїдіяльності,що так важливодля нашої економіки;

3) переорієнтуваннямбанків із ринкуцінних паперівна інвестиціїу виробництво. При цьому лізингє більш привабливимфінансовиммеханізмом,чим кредит,тому що використовуєтьсявинятково длякупівлі устаткування,що до того жвиступаєзабезпеченнямугоди;

4) зниженнямставок на ринкупозиковогокапіталу і якслідство -здешевленнялізинговоїугоди;

5)великим потенційнимпопитом налізинговіпослуги, пов'язаниміз потребоюпідприємству відновленніосновних фондіві можливістюїх здійснитибез суттєвихпочатковихвитрат.

Такожрозвитку лізингубудуть сприяти:

1)Умови, що гарантуютьстійкий розвитокмалого і середньогобізнесу. Малийі середнійбізнес спроможнийспожити більшукількістьлізинговихпослуг, томущо, по-перше,він не має великіфінансовіможливостіі , по-друге, завдякинечисленностіперсоналу, маєбільшу гнучкістьдля реагуванняна зміни кон'юнктуриринку;

2)інтеграціябанківськогоі промисловогосектора економіки. Зацікавленістьбанків у розвиткуне тільки торгового,але і промисловогокапіталу. Активнийрозвиток холдинговоїсистеми;

3)вільна конкуренція,при якій виробникизмушені шукатинові засобизбуту виробленоїдорогої продукції,щоб вижити наринку.

Звичайно,інвестиційнілізинговіпроекти вкрайскладні. Вониприпускаютьрозробку спеціальнихсхем фінансування,забезпечення,надання гарантій,участі банків,страховихкомпаній. Водночасвисока результативністьлізинговихоперацій убагатьох країнахсвіту не можене підтвердитисяі на українськомуринку, якщойого, судячиз заяв Уряду,мають намірінтегруватиу світовийринок.

Лізингдозволяє ефективнимшляхом погоджуватиінтереси виробниківі споживачів,банків і лізинговихкомпаній.

Незважаючина цілий комплекспроблем українськийлізинг розвивається,накопичуєдосвід, і готуєтьсявнести свійвнесок в активаціюінвестиційноїдіяльності.

ІІІ. ЗАСТОСУВАННЯЗАРУБІЖНОГОДОСВІДУ ФІНАНСОВОГОЛІЗИНГУ У ПРАКТИЦІУКРАЇНИ.

3.1.СТИМУЛЮВАННЯРОЗВИТКУ ЛІЗИНГОВИХВІДНОСИН

Лізинг євідносно новимвидом діяльностіна українськомуринку, тому потребуєфінансування.На думку І.Яковенко,голови комітетуу справах наглядуза страховоюдіяльністю,фінансове забезпеченнянаціональних,регіональних,галузевих тамісцевих програм розвитку лізингуповинно здійснюватисящорічно зарахунок коштів державного та місцевихбюджетів, атакож за рахунокінших джерел.Обсяг обов'язковихкоштів, якіщорічно виділяютьсяна підтримкулізинговоїдіяльності,повинен зазначатисяу видатковійчастині бюджетівусіх рівнів окремим рядком.Управлятикоштами потрібно через Національнийфонд сприяннярозвитку лізингу.Це повинна бути некомерційнаструктура зістатусом юридичноїособи, що створюєтьсяз метою фінансуванняпрограм, проектіві заходів,спрямованих на підтримкуі розвитоклізинговоїдіяльностішляхом акумулюваннябюджетних іпозабюджетних коштів, інвестуваннякоштів підприємницькихструктур (утому числіприватних таіноземних),доходів від власної статутноїдіяльності,а також добровільнихвнесків юридичнихі фізичнихосіб. Поряд ізреалізацієюцих цілей фонд,в умовах підвищених ризиків, виступивби гарантомпри кредитуванніта інвестуванніза рахунокінших джерел.

Діяльність фонду, на йогож думку,необхідно спрямовуватиза такими трьомаосновними напрямками:

Пільгове кредитуваннясуб'єктів лізиноговоїдіяльності;
Наданнягарантійнихзобовязаньсуб'єктам лізинговоїдіяльностіпри оформленнікредитів (інвестицій)для реалізаціїлізинговихдоговорів;

-----------

Яковенко І.Основні напрямирозвитку лізингув Україні // ВісникНБУ.-1997.-№ 2.-с.30.

Створенняі фінансове забезпеченняоб'єктів інфраструктурипідтримки

лізинговоїдіяльності.

За аналогією з Національнимфондом доцільно створюватигалузеві(міжгалузеві),регіональні(міжрегіональні)і місцеві фондисприяння розвиткулізингу.

Значно сприяє розвитку інститутулізингу високоякіснепрограмнезабезпечення,яке мають сьогодніпрактично всівеликі лізинговіфірми промислово розвинутих країн. Вступившидо "Євролізингу",Україна також отримала нагодувикористовуватиінформаційнусистему рухуарендованихмашин та устаткуванняв межах єдиногозагальноєвропейського ринку.

Стимулюють розвиток лізингового бізнесу спеціальніміжурядовіугоди щодоприкордоннихобластей міжУкраїною, Росієюта Білоруссю,створеннявільних економічнихзон в Україні,формуванняспільного лізиногового простору міжУкраїною таРосією.

Співробітництвоіз країнами СНД в цьомупитанні дасть змогу Українізначно підвищитиефективність ринковихвзаємовідносин,скоротити терміни модернізаціївиробничихпотужностей,зупинити процесвтрати традиційних ринків збутупродукціїнаціонального походження,передусім продукціїгалузей високихтехнологійта машинобудування.Треба терміново поновлювати на нових економічних принципах інтеграції міждержавнівиробничівідносини з допомогою лізингу, якийможе виступитияк один із найперспективніших договірно -правових інструментів.

Саме цій метіслужитиме єдинанормативно-правова база країн-учасницьСНД, їх юридичнарівність,верховенство закону, еквівалентністьпри здійсненілізингових операцій,різноманітність форм міждержавноголізингу тощо.

Роль координатора,методологічногоцентру реалізаціїнайбільших міждержавнихлізингових програм танапрямків діяльностібуде покладено на некомерційнийорган - Лізинговуконфедерацію Співдружностінезалежнихдержав.

Асоціації Укрлізинг,Рослізинг таБіллізинг ведуть активнупідготовкуустановчихдокументіві необхідних організаційних умов для їїутворення, втому числішироку програмупідвищеннякваліфікаціїкадрів, що працюють у галузі міжнародноголізингу.

Розвитокміжнародного лізингу насамперед у межах СНДспроможнийпідштовхнутипроцеси приватизації,конверсії,оновленнятехнологічного парку нинішніх підприємствта створеннянових виробництв,оптимізувативикористаннянаявних основних фондів і навигідних умовах отримати найсучаснішевітчизняней закордонне устаткування,що сприятимераціональномурозміщенню і використаннюосновних засобів виробництва. Доказом цьогоє багаторічнапрактика використаннялізингу провідними зарубіжними країнами.

За прогнозами фахівців, докінця цьоготисячоліттямайже однатретина всієївиробленоїпродукціїнадходитимеу сферу міжнародного обміну за лізингом.

Безумовно, лізинг маєправо на існуванняі повинен розвиватисяй заохочуватися,так як за великоїкапіталомісткостіукраїнських підприємствлізинг можепослужитиінвестиційним"трампліном"для залученняв господарськийобіг значнихкапітальних ресурсів.

Практичнимдосвідом длярозвитку лізингув Україні єдосвід східноєвропейськихкраїн, які мають з Україноюспільні риси розвитку. Вцьому відношенніпоказникомє Польща, детак само, як і в нашій країні, лізинговіоперації здійснюютьсяспеціалізованими компаніями,які підконтрольнібанкам. Алеїхня формаорганізації лізингу має ряд суттєвих переваг:

Лізингова фірма, що контролюєтьсябанком, отримує можливість залучати пільговікредити длярозширеннясвоєї діяльності,по яким звичайно фінансуєтьсявласна діяльність банку.
Банки мають у своєму розпорядженнівеликі можливостіпо встановленню справжньої платоспроможностілізингоодержувача.Це дозволяє даному типулізингових компаній приймати рішення напідставі більш достовірної інформації.

Взаємодіялізингової компанії ібанку дозволяє використовуватиширокий спектрінструментів оптимізаціїкомерційної діяльності.Одним із таких інструментів, широко практикуємих у Польщі, ставфорфейтинг.В даному випадкупереуступка арендодателем прав по отриманню платежів від арендаторабанку за поставленераніше устаткуваннясуттєво полегшує останньомурозпорядженнязаставниммайном арендатора.

Банки вбачаютьу застосуваннілізингової схеми фінансуванняне стількиможливостірозширенняспектра наданняпослуг, скільки вихід із нинішньої ситуації з кредитуванням.Вихід цей - упоступовомунарощуванніобсягів лізингових операцій, яківитісняютьменш надійнозабезпечені, а тому високоризиковіінвестиційнікредити. В першучергу банкамипередбачаєтьсявикористовуватифінансовийлізинг"[18,29].

Отже, необхідновсіляко, бажанона державномурівні підтримуватирозвиток інститутулізингу, вчасновирішуватипроблеми, щовиникають нашляху йоговпровадження.Останнім часомструктурирізних рівнів,які зацікавленів його поширеннісприяють йогостановленню і продовжують створюватинеобхідні дляцього передумови.

Передумови(історичні,економічні,організаційно-технічні,суспільно-політичні,науково-дослідні,соціальні таправові), яківже реальноіснують та ряд необхідних,без яких неможливе формуваннясфери розвиткулізингу приведенів таблиці.

Передумови розвитку лізингув Україні

№ П\п	Структурапередумов	Змістпередумов
1.	Історичні	Наявність традиційарендногопідприємництва Можливістьвикористаннядосвіду аренднихвідносин вперіод економічнихреформ
2.	Економічні	2.1. Необхідністьрозвитку ринкових відносин, втому числічерез формуванняефективних елементів ринкової інфраструктури 2.2. Об'єктивнапотреба в нових формах і джерелах кредитуванняі інвестування 2.3. Зміни ситуації в збутовійполітицімашинотехнічноїпродукції 2.4. Потребав більш раціональномурозміщенніі використанніосновних засобів виробництва 2.5. Структурнізміни в сферіматеріальноговиробництваі послуг юридичнимособам 2.6. Наявністьзацікавленостізарубіжних лізингових компаній дорозширеннязв'язків зі споживачами в Україні 2.7.Можливістьвиходу українських товаровиробниківз допомогою лізингу наринки інших країн
3.	Організаційно-технічні	3.1. Наявністьдосвідузовнішньоторгових арендних операцій 3.2.Участьбанківських установ влізингових операціях 3.3. Зацікавленістьвітчизняних підприємців в фінансовійлізинговійдіяльності 3.4. Проведенняпроцесу реструктуризаціївеликих підприємствз елементами лізингу 3.5.Початок процесустворенняспеціалізованихлізингових компаній
4.	Суспільно-політичні	4.1. Державнаполітика, щопоширюєтьсяв області лізингу 4.2. Наявністьспеціалізованої суспільної організації "Лізинговийфонд" 4.3.СтворенняУкрлізинга
5.	Науково-дослідні	5.1. Відомістьдля спеціалістів лізингу якметода стимулюваннярозвиткувиробничих сил 5.2. Наявністьзарубіжних наукових школ в області лізингу 5.3.Зацікавленість в дослідженніпроблем лізингу
6.	Соціальні	6.1. Підвищеннярівня життячерез оновленняосновних засобів 6.2.Підвищеннязайнятостічерез збільшеннязбуту продукції
7.	Правові	7.1. Створенняоснов законодавствапро лізинг 7.2.Встановленняпільг по лізинговимопераціям

3.2. РОЗВИТОКЗАКОНОДАВЧОЇБАЗИ ЛІЗИНГУВ УКРАЇНІ

Надійнеправове забезпеченнялізинговихвідношень-гарантія ізастава успішногорозвитку лізинговогобізнесу. Правоваж непевністьвідносин ізпартнерами,а в ряді випадківнезахищеністьяк лізингодавців,так і лізингоотримувачіврізко збільшуютьступінь ризикулізинговихугод і є причиною,що стримуєпідприємницькуініціативу.

Відповіднодо законодавствабільшостірозвиненихкраїн пере-дачав оренду машині устаткуванняна умовах лізингудонедавнарегу-люваласязагальниминормами, щовизначаютьвідношеннясторін припередачі майнав тимчасовекористування. При цьому внормативнихактах булавідсутнятермінологічнапевність іоднозначність. Останнім часому цивільномуправі рядузакордоннихкраїн приведеніюридичні визначеннялізингу й окремихйого видів, ав деяких прийнятівідповіднізаконодавчіакти. За рівнемправовогозабезпеченнялізинговихвідношень можнавиділити трьохосновні групикраїн:

спеціальнізакони, що мають,що регулюютьлізинговіугоди (континентальнікраїни ЗахідноїЄвропи: Франція,Бельгія, Італія);

спеціальніпідзаконніакти, що мають,(країни ”загальногоправа” - Англія,Австралія);

країни,що не маютьспеціальногозаконодавства( США, Німеччина).*

Длязаконів, прийнятиху країнах першоїгрупи, характерноте, що в нихрегламентуютьсявзаємовідносинине тільки міжосновнимипартнерами(лізингодавцемі лізингоотримувачем),але і між лізинговоюкомпанією іпостачальником,тобто веськомплекс тристоронніхмайнових відношень,що виникаютьпри лізингу.

Вдругій групікраїн правоверегулювання лізингу здійснюєтьсяв залежностівід вартостімайна, переданогов тимчасовекористування,і від суб'єктівлізинговоїугоди. Наприклад,у законодавчійпрактиці Англіїза умови, щовартість предметалізингу неперевищує 2000фунтів стерлінгів,а користувачемє юридичнаособа, застосовуютьсянорми законупро оренду-продаж1965 року. Всі іншівипадки, що непідпадаютьпід ці умови,регламентуютьсянормами «загальногоправа».

У країнахтретьої групистосовно долізинговихугод широкевикористаннязнаходять такожзагальні положенняцивільногоі торговогоправа.

Довгий час Україна відносилася до числа країн, що не мають

спеціальногозаконодавствапо врегулюваннюлізинговихвідношень, алев

---------------

* ЧекмареваЕ.Н. Правовоеобеспечениелизинга. // Хозяйствои право, 1994, №6, с.21.

1998 році булоприйнято основнийнормативнийдокумент, щорегулює лізинговудіяльність в Україні - ЗаконУкраїни “Про лізинг”.

В Законіпередбаченодва види лізингу(фінансовийта оперативний)і три формилізингу: зворотній,пайовий (колективний)та міжнародний.

Головноюхибою українськогозаконодавстващодо лізингує те, що основнимрегулюючимпараметрому лізинговихугодах встановленострок амортизації,який і є головнимгальмом. У цьомупитанні закон “Про лізинг”суперечитьчинному закону“Про оподаткуванняприбуткупідприємств”,згідно з якимоперативнийлізинг і фінансовийлізинг можутьбути використаніна строк, що неперевищуєстроку їх повноїамортизації,тобто по сутідля фінансовоголізингу нижнямежа строкує нульовою.

Не заамортизовануза договоромфінансовоголізингу вартістьлізингованогоустаткуваннязгідно з законом“Про лізинг”необхідновикупити. А цезалишкові 40%при виконаннімінімальногообсягу лізингув 60% вартості,і викуп їх длялізингоодержувачастає доситьутрудненим.При подовженнівідповідногодоговору можейтися тількипро оперативнийлізинг, але тутпостають проблемизахисту лізингодавця.Виникає такожбагато суперечностейу системіоподаткуванняприбутку якдля лізингодавця,так і лізингоодержувачау зв'язку зіскладом їхвалових витрат.Певною міроюце пов'язаноз недоопрацьованістютермінологічноїбази.

Резиденти

Лізинговадіяльність,здійснюванав будь-якійорганізаційнійформі, крімбанківської,не ліцензуєтся. Комерційнимбанкам дляздійсненнялізинговихоперацій потрібноодержанняспеціальноїліцензії НБУ.

Учинному законодавствівідсутні спеціальніобмеження абоінші вимоги,що стосуютьсяіноземноїучасті в капіталіукраїнськихлізинговихкомпаній. Немаєтакож особливихвимог до розмірустатутногокапіталу лізинговихкомпаній.

НепередбаченаЗаконом реєстраціяі ліцензуванняв майбутньомулізинговихдоговорів, завинятком випадків,коли в лізингпередаєтьсядержавне майноабо коли лізингодавцемза договоромміжнародноголізингу виступаєрезидент України.

Відсутніякі-небудьподатковіпільги длялізинговихоперацій, крімможливостівіднесенняна собівартістьпродукції(послуг) лізингоотримувача всієї сумилізинговихплатежів. Протедля лізингодавцявіднесеннялізинговихплатежів навитрати в кожномуперіоді обмежуєтьсячинними нормамиамортизаційнихвідрахувань. Спеціальнийпільговий режимприскореноїамортизаціїдля лізинговогомайна не встановлений.

Істотнознижує принадністьлізингу у порівнянніз банківськимкредитом: стягуєтьсяПДВ з усієїсуми лізинговихплатежів, особливоу випадку передачів лізинг імпортногоустаткування,купівля якогодля лизингоотримувачазвільняласяб від сплатицього податку.

Длялизингодавціві кредиторів,що фінансуютьлізинговіугоди, передбачаєтьсяввести пільговуставку оподатковуванняприбутку відлізинговихоперацій, щона 10 відсотківповинна бутинижче базовоїставки оподатковуванняприбутку підприємств(у даний час -30%).

Нерезиденти

Доступнерезидентівна ринок лізинговихпослуг Українидля здійсненняоперацій міжнародноголізингу вільнийвід будь-якихспеціальнихобмежень. Закордоннілізинговікомпанії, банкий інші підприємстваукладають іздійснюютьіз резидентамиУкраїни лізинговіугоди безліцензуванняяк їхньої діяльностів Україні, такі самих лізинговихдоговорів. Відрезидентів-лізингоотримувачів,що беруть участьу договорахміжнародноголізингу, такожне потрібноодержаннябудь-яких дозволіві ліцензій,тому що лізинговіоперації, здійснюваніз-за кордонупо міжнароднійкласифікаціїне ставлятьсядо операцій,що впливаютьна сальдо платіжногобалансу країни. Це робитьміжнароднийлізинг більшпривабливоюформою фінансування,ніж іноземнийкредит.

Міжнароднілізинговіугоди, укладеніна термін понадодин рік, розглядаютьсяукраїнськимзаконодавствомза аналогієюз торговими. Тому сплатумита на лізинговемайно потрібноробити при йоговвозі на митнутериторіюУкраїни. Аналогічнівимоги застосовуютьсяі до сплати ПДВу випадку, якщолізингове майноналежить дотоварної групи,не звільненоївід його сплати.

Закономпередбаченозміну процедурисплати митаі ПДВ по лізинговомумайну, що надходитьз-за кордону. Відповідніподатки і митобудуть сплачуватисяв момент переходуправа власностіна майно лізингоотримувачуі виходячи ззалишковоїйого вартостіна момент переходу. Такі змінизроблять міжнароднийлізинг ще більшпривабливим.

Згідноукраїнськомузаконодавству,прибуток, одержуванийнерезидентамивід лізинговихоперацій вУкраїні, прирепатріаціїоподатковуєтьсяподатком урозмірі 15%, крімвипадків, колирозмір цьогоподатку визначенийвідповіднимидвухстроннимиміждержавнимиугодами проусунення подвійногооподатковування.

Уцілому, виходячиз оцінкинормативно-правовоїбази, фінансуванняукраїнськихпідприємствна умовахміжнародноголізингу варторозглядатияк одне з найбільшеефективнихі надійнихнапрямків длявкладенняіноземногокапіталу.

3.3РИНОК ЛІЗИНГОВИХПОСЛУГ ТА ЛІЗИНГОВА

ДІЯЛЬНІСТЬВ УКРАЇНІ

Останнімчасом в Україніросте інтересдо лізингу:комерційнібанки активностворюютьспеціалізованілізинговікомпанії, адержава формуєправовубазу для лізинговоїдіяльності. В лютому 1998 рокуВерховною РадоюУкраїни прийнятийзакон "Пролізинг". Протеактивністьлизингодателейна Українізалишаєтьсяусе ще вкрайнизкою. Цепояснюєтьсяпоруч причин,головна з який- відсутністьсприятливогонормативно-правовогополя для лизингововйдіяльності. Крім того,діяльністьрізноманітнихгруп, що надаютьлізинговіпослуги, стримуєтьсяособливимипричинами.

Банки-резиденты,відповіднодо українськогозаконодавства,мають правовиконуватилізинговіоперації тількиза рахуноквласних коштів,що для них ненадає особливогоінтересу, томущо, будучидепозитнимизаснуваннями,вони в основномуорієнтованіна виконаннякомерційнихоперацій зарахунок залученихкоштів (внесків). Тому лізинговіугоди здійснюютьсябанками, якправило, виключноу випадках,коли вони приймаютьна свій балансмайно клієнтів,що виступалозаставнимзабезпеченнямпростроченихпозичок. Тутлізинг виступаєв якості технічногоінструмента,який дозволяєстягнути простроченузаборгованістьшляхом використаннязастави.

Розвитку"банківського"лізингу додеякої міриперешкоджаєі те, що дляздійсненнялізинговихоперацій банкиповинні одержуватиокрему ліцензіюНаціональногобанку.

Українськіпідприємства-виробникимашин і устаткування,безумовно,бачать у лізингуперспективупросуваннясвоєї продукціїяк на внутрішньому,так і на зовнішньомуринках. Особливийінтерес долізингу у виробниківтранспортнихзасобів (літаки,автобуси, тролейбусиі морські суду)і сільськогосподарськоїтехніки (трактора,комбайни). Протеці підприємствазараз самізнаходятьсяв найтяжкомуфінансовомуположенні ічерез відсутністьоборотнихкоштів не можутьфінансуватипридбання своєїпродукції наумовах лізингу. Тому прикладиефективноголізингу "відвиробника"одиничні.

Аналогічнаситуація ізсамостійнимилізинговимикомпаніями,створення якихне було міцнопов'язано знадійним джереломфінансуваннялізинговихугод (банком,страховою абоінвестиційноюкомпанією). Такі лізинговікомпанії, якправило, припинялиактивну діяльністьнезабаром післястворення аботрансформувалисяв торговіпідприємства.

Длязакордоннихлізингодавці(банків, лізинговихкомпаній, підприємств- виробників)є дві можливостінадання лізинговихпослуг на

українськомуринку. Перша- через інвестуванняв лізинговийбізнес в Україніі ведення лізинговоїдіяльностів статусі резидентаУкраїни. Друга- шляхом здійсненняміжнароднихлізинговихугод у статусінерезидента. У обох випадках,особливо вдругому, основнимичинниками, щостримуютьдіяльністьзакордоннихлизингодателейна українськомуринку, є:

-недостатнєзнання особливостейринку і складністьоцінки ризиків;

-відсутністьрозгалуженоїмережі, необхідноїдля здійсненняекспертизиі моніторингулізинговихугод;

-нестабільністьі недосконалістьзаконодательснойбази.

Утой же час слідзазначити, щотільки на лізинговомусегменті ринкуфінансовихпослуг в Україніпрактичновідсутні спеціальніобмежувальніпроцедури івимоги дляроботи нерезидентів. Тим часом вУкраїні діютьжорсткі обмеженняна банківськудіяльність,яка здійснюєтьсянерези-дентами,або фінансуєтьсяними (обмеженовихід на ринок,необхіднелі-цензуваннядіяльності,встановленіграничні умовидля інвестування). Не менше жорстківимоги подаютьсядо діяльностінерезидентівна ринку страховихпослуг (забороненопрямий вихіднерезидентівна ринок, діютьжорсткі обмеженняна участь іноземногокапіталу вукраїнськихстраховихкомпаніях).

Найбільшепоширення вУкраїні одержавміжнароднийлізинг вантажнихавтомобілів,морських іповітрянихсудів, а останнімчасом і комп'ютерноїтехніки. Лізинговіумови постачаннямашин і устаткуванняпропонуютьсякомпаніямиRENAULT, DAF, SCANIA, IBM, HP і ін.

Лізинговіпропозиціїзакордоннихкомпанійвідрізняютьсявід пропозиційвнутрішньогоринку більшнизькою вартістюпослуг, а такожзначно більшоютривалістюперіоду лізингу. При цьому вбільшостівипадків (навідміну відодержанняіноземногокредиту) непотрібно наданнягарантій урядуабо гарантійпершокласнихзакордоннихбанків.

Вцілому, ситуаціяна ринку лізинговихпослуг Українихарактеризуєтьсяістотним перевищеннямпопиту надпропозицієюі тенденцією,що намітилася,до переважногорозвитку міжнародноїформи лізингу. Вона пояснюєтьсяособливістюправовогорегулюваннялізинговихпослуг в Україні.

Призберіганніцієї тенденціїі подальшомувдосконаленнінаціональноголізинговогозаконодавстваможна прогнозуватив майбутньомупідвищенийінтерес українськихбанків і лізинговихкомпаній доздійсненнялізинговоїдіяльностів Україні зтериторії іншихкраїн, що маютьбільш сприятливелізингове,податкове йінвестиційнезаконодавство,шляхом створеннятам лізинговихфілій (дочірніхкомпаній).

ЛІТЕРАТУРА:

1. В.І.Міщенко,Основи лізингу. К: “Знання”,1997.

ЗаконУкраїни “Пролізинг”.

ЧеревкоГ.В. “Лізинг:реалії, проблеми,перспективи”, ж-л “ФінансиУкраїни”, 2'99.

ВнуковаН. “Проблемыформированиясреды развитиялизинга в Украине”// “Фінанси України”, 11'98.

ГубинаИ.Лизинг надоузаконить иобеспечитьему государственнуюподдержку//Україна Вивіпезв.—1996.—№№ 34— 36.— С. 7.

ВнуковаН.Новые возможностилизинга в Украине//Укр.деловые новости.— 1996. — № 23.

7. МринськаО. Роль банківу сфері лізинговогобізнесу //

ВісникНБУ.- 1999.-№ 6.- с.62.

8. ЧеревкоГ.В., КалиткаГ.Б. Лізинг: реалії,проблеми,

перспективи// Фінанси України.-1999.-№2.-с.40-46.

9. ЛаріоноваЛ. Лізинг і ринковіумови в Україні// Фінанси

України.-1998.-№7.-с.92-95.

10. ЯковенкоІ. Основні напрямирозвитку лізингув Україні //

ВісникНБУ.-1997.-№ 2.-с.30.

КарпМ.В. Финансовыйлизинг напредприятии.М. Финансы, ЮНИТИ,1998г., с.38.

ЧекмареваЕ.Н. Экономическиеосновы лизинговыхсделок. // Хозяйствои право, 1994, №8,с.12-33.

КабатоваЕ.В. Лизинг:понятие. правовоерегулирование,международнаяунификация.М. Наука, 1991г., с.96.

Финансоваяаренда (лизинг)и ее правовоерегулирование// Бухгалтериябанки, 1997, №3, с.28.

Банковскоедело: Справ.пособие / М.Ю.Бабичев,

16. Ю.А. Бабичева,О.В. Трохова идр.; Под ред.

Ю.А.Бабичевой.-М.: Экономика,1993. - 397c.

ТимченкоО. Становленняі розвитоклізингу в Україні//

ВісникНБУ. - 1997.- № 2.- с.29.

ЧекмареваЕ.Н. Правовоеобеспечениелизинга. // Хозяйствои

право,1994, №6, с.21.

І. Теоретичніоснови фінансовоголізингу.

Становленнялізингу яксамостійногоінституту.

Прийнятовважати, що всіекономіко-правовівідносини,пов'язані злізингом, ставлятьсядо нового абоновітньогоперіоду історіїгосподарськихвзаємозв'язків. Проте це нетак. Документисвідчать, щооренда (лізинг)відома людиніз незапам'ятнихчасів.

_{Дійсно, ідеялізингу далеконе нова, хочатерміна “лізинг”(leasing) як такогоще не було. Розкриттясутності лізинговоїугоди виниклов далекі часиАристотеля(384 / 383 - 322 р. м. до н.е.). Саме йому належитьназва одногоз трактатіву “Риториці”:“Багатствоскладаєтьсяв користуванні,а не в правівласності”. Іншими словами,не обов'язководля одержанняприбутку матиу власностімайно, достатньолише мати правокористуватисяїм і в результатіцього одержуватиприбуток.}

_{Орендні(лізингові)угоди буливідомі і в часи,що багато передувалиIV сторіччя дон.е., тобто рокам,коли жив Аристотель. «Вони полягали,ще в древнійдержаві Шумері датуютьсяприблизно 2000роком до н.е. Так, глинянітаблички, виявленів шумерськомумісті Ур, містятьзведення прооренду сільськогосподарськихзнарядь, землі,водяних джерела,волів і іншихтварин. Ці глинянітаблички, знайденів 1984 році, розповідаютьпро храмовихсвящеників- арендодавців,що укладалидоговори змісцевимифермерами. Проте древнідокументи необмежують сферуорендної практикидержавою Шумер,і не виключено,що оренда існувалай у більш древнічаси, хоча покидо нас не дійшлоніяких зведеньпро цей час.}

_{Інші древніцивілізації,включаючигреків, римлян,єгиптян, вважалиоренду привабливим,доступним ічасом єдиноможливим засобомпридбанняустаткування,землі і домашньоїхудоби.}

_{Древніфінікійци, щобули відміннимиморяками іторговцями,практикувалиоренду судів,що по своїйекономіко-правовійсуті дуже схожаз класичноюформою сучасноголізингу устаткування. Множина короткостроковихдоговоріворенди забезпечувалаодержання суднай екіпажа. Усучасних умовахці угоди відповідаютьопераціям такзваного “мокрого”лізингу. Довгостроковічартерні угодипідписувалисяна термін, щопокривав весьрозрахунковийперіод економічногожиття судів,і жадали відорендаря прийнятина себе більшучастину зобов'язань,що випливаютьіз монопольноговикористанняарендованихзасобів.}

_{Римськомуправу такожбув добре відомийкомплекс майновихвідношень,пов'язаних ізволодіннямріччю без прававласності. Цівідношеннявідбивалисяяк у договірномуправі - у формідоговору найманняречей (locatio-conductio rerum), такі в речовомуправі- у видітак називаногосервітуту(servitus), тобто правакористуваннячужим майному визначенихмежах, а точніше,його різновиду- узуфрукта(usufructus), або особистогосервітуту,тобто правадовічногокористуваннячужою річчюі прибуткамивід них з умовоюзберіганняїх цілісностіі господарськогопризначення. ІмператорЮстиниан I (483 - 565р. м.), що здійснивкодификаціюримськогоправа, відбивлізинговівідносини увідомих Інституціях.}

Саме в сполученніокремих елементівдоговірногоі речовогоправа полягаєскладністьприроди сучасноголізингу, щостворює чималоправових проблемпри його практичномувикористанні.

_{Лізинг встарожитностіне був обмеженийорендою будь-якихконкретнихтипів власності. Фактично зісторії відомо,що орендувалисяне тількирізноманітнітипи сільськогосподарськоїтехніки і промисловеустаткування,але навітьвійськоватехніка.}

_{Перше документальненагадуванняпро практичнопроведенулізингову угодуставиться до1066 року, колиВільгельмЗавойовникорендував унормандскихсудовласниківкораблі длявторгненняна Британськіострови.}

_{У Венеціїтакож у XI сторіччііснували угода,схожа з лізинговимиопераціями:венеційцісдавали в орендуторговцям івласникамторгових судівдуже дорогіпо тим часамякоря. По закінченніплавання вониповерталисявласникам, якізнову здавалиїх в оренду.}

_{У середньовіччяорендна діяльністьбула декількаобмежена. В оренду здавалисяв основномусільськогосподарськізнаряддя іконі. Протечас від часувідбувалися події, що породжувалиунікальні формиі предметиоренди. Так, у1248 році булазареєстрованалізинговаугода, відповіднодо якої лицарБонфис МанганеллаГаета орендувалазброю для участів Сьомому Хрестовомупоході. Потімвін виплачувавза них оренднуплату, що востаточномупідсумку значноперевищилапочатковувартість амуніції.}

_{В ті ж часиоперації, аналогічнісучасномулізингу, застосовувалисяв Англії. Необхідномати на увазі,що протягомсторіч орендарухомого майнавідповіднодо Англійськогопоземельногозакону признаваласянеправомочною.Проте довгостроковаоренда реальноївласностіприпускаласяй у багатьохвипадках булаєдиним доступнимчерез жорсткусистему земельногозаконодавствазасобом придбанняправ на використанняземлі. Томупредметоморенди частішевсього ставалифермерськеустаткуванняі коні. У Великобританіїодним із першихнормативнихактів, що регулюютьвідношення,схожі з лізинговими,був Закон(Стомившись)Уельсу 1284 року(Statute of Wales).}

_{Таким чином,оригінальнаідея поділуволодіння івласності іможливостікористуватисябез володіннявідоме правуз найдавнішихчасів.}

_{На початкуXX сторіччя уВеликобританіїв зв'язку з розвиткомпромисловості,збільшеннямвиробництварізноманітнихвидів устаткуваннязросло кількістьтоварів, щоздаються влізинг. Особливуроль у цьомузіграло розвитокзалізничноготранспортуі кам'яновугільноїпромисловості.}

_{Власникикам'яновугільнихкопален спочаткукупували вагонидля перевезеннявугілля, протенезабаром сталаочевидна невигідністьі неможливістьтакого фінансування. Виробництвовугілля збільшувалось,відкривалисьнові шахти,було потрібноусе більшевагонів. Цілкомрезонно, щоневеличкіпідприємствавирішили скористатисяцією ситуацієюдля вигідноговкладеннякапіталу. Воникупували вагонидля вугілляі здавали їхв оренду (лізинг)залізничнимкомпаніям. З'явилися компанії,єдиною метоюяких був лізинглокомотивіві залізничнихвагонів. Привпорядкуваннідоговорів вонистали включатив нього правона купівлю(опціон), що дававсякористувачупо закінченнітерміна лізингу. Однією з причинпояви такоїумови було те,що користувачінабагато акуратнішевикористовуваливагони, якщоіснувала перспективаїхнього наступногопридбання увласність. Такі угодиодержали назвудоговоріворенди - продажу(hire-purchase). Подальшийрозвиток лізингуй оренди - продажупризвело донеобхідностірозмежуваннядоговорівлізингу й оренди- продажу.}

_{У США такожпозначивсяпопит на фінансуванняоренди різноманітнихвидів технікий устаткування. Перший зареєстрованийорендний договірперсональноївласності з'явився в СШАна початку XIIIсторіччя, количлени гільдіїодержали поньому в орендуконей, фургониі коляски. Надаліріст лізинговоїактивностівизначався,як і у Великобританії,розвиткомзалізничноготранспорту. При цьому проблемиросту були дужесхожі з англійськими. Залізничнікомпанії почалишукати можливостідля одержаннявагонів укористування,а не у власність,або виставлялиприватнимвантажовідправникамумова про самостійненадання вагонів. У результатіінвестори стализабезпечуватинеобхіднурентабельністьвкладень, фінансуючипридбаннялокомотивіві залізничнихвагонів. Керуванняустаткуваннямздійснювалосячерез трасти,за яких стоялибанки або трести,їх що створили. При цьомусертифікатитрастів продавалисяінвесторамі надавали їмправо на одержанняприбутків урозмірі визначенихвідсотків нарозмір інвестицій. Як і при сучаснихлізинговихвідношеннях,що управляєтрастом (він,по суті, бувглавою лізинговоїкомпанії) сплачуваввиробнику заотримане віднього устаткування,а потім збираворендну платуз користувачацього устаткуванняпротягом усьоготерміна діїдоговору. Оренднаплата за своїмрозмірі повиннабула покриватизобов'язання,що випливаютьіз сертифікатів,випущених дляпродажу інвесторам.}

_{На початкуXX сторіччя багатозалізничнихлізинговихкомпаній усвідомили,що зростаючечисло вантажовідправниківне бажає здійснюватидовгостроковекерування абомонопольневикористаннявагонів, що передбачалонадання устаткуванняв трастове(довірче) користування. Замість цьоговони потребувалилише короткостроковогойого використання. Трасти почалипропонуватиконтракти збільш короткимтерміном дії. По закінченніконтрактувагони повиннібули повертатисяарендодавцю,що зберігавза собою правовласності. Такі оренднідоговори заклалипочаток операційноголізингу.}

_{Розвитокекономічнихвідносин обумовилозацікавленістьвиробниківтехніки йустаткуванняв одержаннінеобхідногофінансуваннявиготовленнясвоєї продукції. Ця обставина,у свою чергу,викликала вСША на початкуXX сторіччя хвилюнового видукредитування- кредиту, виплачуваноговроздріб. Виробникиі продавцівважали, щовони зможутьпродати більше,якщо поряд ізнеобхіднимустаткуваннямзапропонуютьбільш привабливийдля клієнтаплан - графіквиплат. Звідсибере початокпрактика лізинговогофінансування,забезпечуваногопродавцями- даний видлізинговихвідношеньзалишаєтьсядотепер найважливішимінструментомпостачань полізингу.}

_{Перший відомийужиток терміна“лізинг” (проце пише австрійськийдослідник В.Хойер у своїйкнизі “Як робитибізнес у Європі”) ставиться до1877 року, колителефоннакомпанія “Bell”прийняла рішенняне продаватисвої телефонніапарати, а здаватиїх в оренду,тобто встановлюватиустаткуванняв будинку абоофісі клієнтатільки на основіорендної плати. Ця операціязробила сильнийвплив не тількина розвитокзв'язку. Цікавлячисьприбутком віднадання специфічнихпо тому часуфінансовихпослуг, виробникинової технікибули такожзацікавленів захисті технології,що складаєпредмет їхньоївласності,втіленої внових машинах. Тому багатохто високооцінив орендуустаткування,що дозволяєїм на відмінувід простогопродажу захиститисвоє монопольнеправо на використання“ноу-хау”. Аналогічно“Bell” компанія“Hughes”, що виготовляєінструменти,зберігалаконтроль надцінами, надаючисвій спеціалізований11-ти гранныйбур тільки наумовах оренди. Компанія “U. S. Shoe Machenery”, що робилаустаткуваннядля виготовленнявзуття, використовувалаугоди, що зв'язуваликлієнтів винятковоз її власноюпродукцією. Тільки прийняттяфедеральногоантимонопольногозаконодавстваСША поклалокінець ційпрактиці ізажадало відвиробниківвиставитиустаткуванняна вільнийпродаж.}

_{Під час другоїсвітової війниуряд США активновикористовувавтак звані контрактиз фіксованоюрентабельністю(cost - plus contracts). Це забезпечувалоще один важливийстимул длярозвитку орендногобізнесу, томущо в більшостіконтрактівурядовим підрядчикамдозволялосявстановлювативизначенийрівень прибутковостістосовно витрат. Ці підрядчикирозуміли, щовелика частинаїхніх товарівабо послугнеобхіднауряду, лишепоки йде війна,і що, цілкомймовірно, контрактине будуть відновленіпісля її закінчення.}

Такимчином, промисловцізіткнулисяз ризикомнеповерненнявитрат наустаткування,придбаногодля виконанняконкретногоурядовогопроекту. Крімтого, спеціалізованіверстати імашини взагалімогли мати дужеобмежену ринковувартість умирний час. Урядові підрядчикиусвідомили,що орендапромисловогоустаткуванняна термін, обмеженийдоговороморенди (напротивагупокупці), мінімізуєризик. У тихвипадках, колибули потрібнівеликі спеціалізованімашини й інструменти,сам уряд повиненвиступати передпідрядчикамив ролі арендодавця.

_{У це ж часстав швидконарощуватимасштаби лізинговийбізнес, пов'язанийіз транспортнимизасобами. У30-е роки ГенриФорд ефективновикористовуваворенду длярозширеннязбуту своїх автомобілів. Проте «законнимбатьком»автомобільноголізинговогобізнесу рахуєтьсяЗолли Фрэнк- торговий агентіз Чикаго, щона початку 40-хроків першимзапропонувавдовгостроковуоренду автомобілів.}

_{У Росії зпоняттям “лізинг”познайомилисяпід час другоїсвітової війни,коли в 1941 - 1945 рокахпо lend - lease здійснювалисяпостачанняамериканськоїтехніки.}

_{Проте дійснареволюція ворендних відносинахвідбулась вАмериці напочатку 50-х роківнашого сторіччя. У оренду сталимасово здаватисязасоби виробництва:технологічнеустаткування,машини і механізми,суду, літакиі т.д. Уряд США,оцінивши цеявище, оперативнорозробило іреалізувалодержавну програмуйого стимулювання.}

_{«Першимакціонернимтовариством,для якого лізинговіоперації сталиосновним видомдіяльності,є створена в1952 році в Сан-Францисковідома американськакомпанія “UnitedStates Leasing Corporation”. Заснувавкомпанію ГенриШонфельд. Спочаткувін створивкомпанію дляоднієї конкретноїлізинговоїугоди, але потімзрозумів, щолізинговоїбізнес можестати дужеперспективним,і в результатіна світло з'явилася“United States Leasing Corporation”. Лізинговіоперації доситьшвидко переткнулимежі США і, отже,з'явилося такеважливе длярозвитку лізинговогобізнесу поняття,як “міжнароднийлізинг”. Черездекілька роківкомпанія початкувідчиняти своїфілії в іншихкраїнах (насампереду Канаді в 1959році). Надалівона сталаіменуватися“United States Leasing International”» (14, стор.101).}

_{Комерційнібанки США почалибрати участьу лізинговихопераціях напочатку 60-х років. Розширеннюлізинговогобізнесу сприялоприйняте в 1971році рішенняРади керуючоїФедеральноїрезервноїсистеми, щодозволилобанкам створюватидочірні фірмидля сдачі воренду устаткування,а потім і нерухомості.}

У країнахконтинентальноїЄвропи лізинговікомпанії сталистворюватисяв першій половині60-х гг XX в. На відмінувід США і Великобританіїтут правовесередовищедля розвиткулізингу виявилосьменш сприятливев силу особливостейзахідноєвропейськоїсистеми права. Ці особливостідокладнопроаналізованіпроф. М. Джованьолиу фундаментальномудослідженні«Лізинг в Європі- розвиток іюридична природа». На його думку,уся складністьперенесеннялізингу наєвропейськийгрунт полягалав тому, що основнаідея поділуправа власностіі права володіннябула в принципідалека відромано-германскоїправової системи. Проф. Джованьолипосилаєтьсяна прикладіншого типовогоінституту:англо-американськогоправа - довірчувласність(trust), що не одержалаширокого визнанняв Європі.

Нагадаємокоротенько,що таке довірчавласність. Фундатор відчужуєприналежнейому майно накористь іншоїособи - довірчоговласника. Останнійвикористовуєце майно тількиз метою, визначеноюфундаторомі в інтересахтретьої особи,що також установлюєтьсяфундатором. Право власностірозподіляєтьсятут між трьомаучасникамивідношень,причому довірчийвласник, щореально володіємайном і маєприбуткизнього, позбавленийможливостіцими прибуткамикористуватися,оскільки зобов'язанийцілком передаватиїх третій особі. Для європейськоїсистеми правапотрійнийхарактер відношеньвласності,властивоийінститутудовірчої власності,дійсно виявивсянепереборноюперешкодою.

При лізингуподіл прававласності всамому загальномувиді відбувається,як уже відзначалося,тільки міжвласником майнаі його фактичнимвласником, щокористуєтьсямайном і одержуєвід цього прибуток. Тому важкопогодитисяз твердженнямипроф. Джованьолипро відсутністьу Європі серйознихправових передумовдля розвиткулізингу. Яквідомо, європейськаправова системабазується наримськомуправі, у котромувже було закріпленеподіл прававласності намайно і прававолодіння ім.Інша справа,що інститутлізингу невідразу одержаву Європі адекватнузаконодавчуі нормативнубазу, а йогошвидка еволюціязажадалапереосмисленнябагатьох устоянихюридичнихпостулатів,що завжди іскрізь давалосянелегко. Сьогодні,незважаючина всі складності,лізинг успішнорозвиваєтьсяв більшостієвропейськихкраїн. Підйомив розвиткулізингу збігаютьсяз відновленнямзасобів виробництвав зв'язку з переходомна енергозберігаючеустаткування,вступом рядукраїн світув стадію інформаційноготовариства,що викликаєпосиленняпопиту наінформаційнеустаткування,посиленнямпідтримки малихформ підприємницькоїдіяльності,а також ізздійснюванимнині в багатьохкраїнах переходомдо політикипромисловоїекології, щопред'являєпопит на інвестиціїв природоохороннітехнології,що не завждиможе бути задоволенийза рахуноквласних ресурсівабо банківськихкредитів.

На сьогоднішнійдень в ЗахідноїЄвропі склаласятака структуралізинговогоринку. На першомумісці за обсягомлізинговихоперацій знаходитьсялізинг автомобілів;на другому -промисловеустаткування;далі випливаютькомп'ютери йофісне устаткування;транспортнізасоби виробничогопризначення,літаки, залізничнівагони і локомотиви.

В Україністановленняринкулізингу знаходитьсяна початковійстадії, однакнайближчимчасом варточекати йогопоступовогорозвитку яку зв'язку зпритаманнимийому можливостями,так і завдякидержавнійпідтримці.

Ознаки тавиди лізингу.

а) лізингяк економічнакатегорія;

Відносноекономічноїсутності лізингуне існує єдиноїдумки економістів.Його зміст тароль в теоріїтрактуютьсяпо-різному.Одні розглядаютьлізинг як однуз форм кредитуванняпідприємницькоїдіяльності,другі цілкомототожнюютьйого з довгостроковоюорендою абооднією з їїформ, яка в своючергу зводитьсядо відносиннайму або підряду,треті вважаютьлізинг завуальованимспособомкупівлі-продажузасобів виробництваабо правакористуваннячужим майном,а четвертіінтерпретуютьлізинг як діїза чужий рахунок,тобто управліннячужим майномза дорученням.

Сучаснерозуміннялізингу сходитьдо класичнихпринципівримського правапро розмежуванняпонять власникта користувачмайна. Виникненнята існуванняйого в якостіособливоговиду бізнесуосновані самена можливостірозподілукомпонентіввласності надва найважливішихповноваження- користуванняріччю, тобтовикористанняїї згідно зпризначеннямз метою отриманнядоходу та іншихвигод, та самеправо власностіяк правове панування особинад об’єктомвласності.Багатовіковийдосвід довів,що багатствов кінцевомурахунку заключаєтьсяне просто вобладаннівласністюбезпосередньо,а в ефективномуїї використанні.

Звідсиперш за всевипливає, щолізинг - це спосібреалізаціївідносин власності,який відображаєстан виробничихсил та виробничихвідносин, зякими він знаходитьсяв тісномувзаємозв’язку.

Лізинг вширокому значенніявляє собоюорганізаційнуформу підприємницькоїдіяльності,яка відображаєвідносинивласності, якуособленусистему господарювання.Проте, як і будь-якесамостійнеявище, як економічнакатегорія, вінмає свій власнийзміст та різноманітніформи прояву.

Вважаєтьсязагальновідомим,що лізинг тіснопов’язанийз орендниммеханізмом,але в діловомуобороті вінмає більш широку,складну потрійнуоснову та міститьв собі одночаснозначні властивостікредитноїугоди, інвестиційноїта орендноїдіяльності,які тісновзаємодіють,створюючи новуорганізаційно-правовуформу бізнесу.

Лізинг відноситьсядо підприємницькоїдіяльностібільш високогорівня в порівнянніз орендною,банківськоючи комерційною,так як він вимагаєта передбачаєширокий діапазонзнань фінансовогобізнесу, таположення ввиробництві,на ринках обладнаннята нерухомості,а також варіаційнихпотреб клієнтівта особливостейоренди.

ЗаконУкраїни Пролізинг даєнаступне визначеннятерміну лізинг:

Лізинг - цепідприємницькадіяльність,яка спрямованана інвестуваннявласних чизалученихфінансовихкоштів і полягаєв наданнілізингодавцему виключнекористуванняна визначенийстрок лізингоодержувачумайна, що є власністюлізингодавцяабо набуваєтьсяним у власністьза дорученнямі погодженнямз лізингоодержувачему відповідногопродавця майна,за умови сплатилізингоодержувачемперіодичнихлізинговихплатежів.

Такимчином, лізинг- це особливийвид підприємницькоїдіяльності,який включаєв себе три формиорганізаційно-економічнихвідносин: орендні,кредитні таторгівельні,зміст кожноїз яких окремоповністю невичерпує сутностітаких специфічнихфінансово-майновихоперацій. Лізингздійснюєтьсяза договоромлізингу, якийрегулює правовідносиниміж суб'єктамилізингу, і, залежновід особливостейздійсненнялізинговихоперацій, можебути двох видів– фінансовийчи оперативний.

б) об’єктита суб’єктилізинговихвідносин;

Об'єктомлізингуможе бути будь-якенерухоме ірухоме майно,яке може бутивіднесено доосновних фондіввідповіднодо законодавства,в тому числіпродукція,виробленадержавнимипідприємствами(машини, устаткування,транспортнізасоби, обчислювальната інша техніка,системи телекомунікаційтощо), не забороненедо вільногообігу на ринкуі щодо якогонемає обмеженьпро передачуйого в лізинг.

Визначенняоб’єкталізингу є суттєвоюумовою, безякої угодавважаєтьсянедійсною.Головною обов’язковоюумовою лізингує те, що об’єкти,які передаютьсяв лізинг, можутьбути використанілише для підприємницькихцілей. Згідноз діючим законодавствомоб’єктомлізингу можебути будь-якенерухоме ірухоме майно,яке може бутивіднесене доосновних фондіввідповіднодо законодавства,в тому числіпродукція,виробленадержавнимипіприємствами(машини, устаткування,транспортнізасоби, обчислювальната інша техніка,системи телекомунікаційтощо), не забороненедо вільногообігу на ринкуі щодо якогонемає обмеженьпро передачуйого в лізинг.

З урахуваннямцього можнавиділити наступнігрупи об’єктів(предметів)лізингу:

а) рухомемайно:

обладнанняпромисловогопризначення(верстати,устаткування,технологічнілінії, енергетичнеобладнання,складськеобладнанняі майно);
транспортнеобладнання:повітряні,наземні таводні транспортнізасоби, обладнаннядля їх експлуатації(судна, літаки,вертольоти,автомобілі,в тому числіспеціальні,залізничнівагони, контейнерита т.ін.);
будівельнатехніка;
засобителевізійногота дистанційногозв’язку;
оргтехніка,конторськеобладнання;
ліцензії,ноу-хау, комп’ютерніпрограми іт.ін.;

б) нерухомемайно:

будівельніспоруди і спорудивиробничого,торгівельногоабо комунально-побутовогопризначення;
споруди(нафтові тагазові свердловини,гідротехнічніта транспортніспоруди).

Таким чином,у лізинг можепередаватисябудь-яке майно,що не забороненедо вільногообігу і не знищуєтьсяв процесі виробничогоциклу.

Суб'єктамилізингуможуть бути:

лізингодавець- суб'єкт підприємницькоїдіяльності,у тому числібанківськаабо небанківськафінансоваустанова, якийпередає укористуванняоб'єкти лізингуза договоромлізингу;

Лізингодавцямиможуть бути:

банки та їхніфілії, фінансовікомпанії, кредитніустанови, вяких передбаченийцей вид діяльності;
лізинговікомпанії: фінансові,що спеціалізуютьсятільки нафінансуванніугоди (оплатамайна), абоуніверсальні,що надають нетільки фінансові,а й інші видипослуг, якіпов’язаніз реалізацієюлізинговихоперацій (технічнеобслуговування,навчання,консультаціїі т.ін.). Їхніпереваги -оперативність,мобільність,добре знанняринку і ситуаціїна місцях;
брокерськілізинговіфірми;
будь-якавиробнича аботоргівельнафірма (товариство),для якої лізинговадіяльністьпередбаченав установчихдокументахі яка має достатнюкількістьфінансовихзасобів;
страховіта пенсійніфонди.

лізингоодержувач- суб'єкт підприємницькоїдіяльності,який одержуєв користуванняоб'єкти лізингузо договоромлізингу;це може бутиюридична особав будь-якійорганізаційно-правовійформі, що здійснюєпідприємницькудіяльність,або громадянин,котрий займаєтьсяпідприємницькоюдіяльністюбез створенняюридичної особиі зареєстрованийяк індивідуальнийпідприємець.

продавецьлізинговогомайна -суб'єкт підприємницькоїдіяльності,що виготовляємайно (машини,устаткуваннятощо) та/абопродає власнемайно, яке єоб'єктом лізингу.

в)Класифікаційнахарактеристикавидів лізингу

Світовапрактика протягомпонад тридцятистоліть напрацювалабагаточисельніваріанти лізинговихугод. При розглядівидів лізингувиходять першза все із ознакїх класифікації.До таких ознаквідносять:склад учасниківугоди, об'єктлізингу, термінвикористанняі пов'язана зним амортизаціямайна, обсягобслуговування,рівень окупності,кількістьучасниківугоди, секторринку, характерлізинговихплатежів і т.ін.

Розглянемовиди лізинговихугод:

Термінвикористаннялізинговогомайна виступаєодним із критеріївдля розмежуванняфінансовогой оперативноголізингу, щоособливо поширенів сучаснійділовій практиці.

Фінансовийлізинг(finance leasing)відрізняєтьсянайбільшетривалимитермінамивикористаннялізинговогомайна, що можутьскладати 10 роківі більш. Термін,на який майнопередаєтсяв тимчасовекористування,як правило,збігаєтьсяз його нормативнимтерміном службиі періодомповної амортизації. За час дії договорулізингодавецьцілком окупаєсвої витратина придбаннямайна. Томусаме для фінансовоголізингу характернонадання лізингоотримувачуправа на викупмайна у власністьпо його залишковійвартості позакінченнітерміна діїдоговору лізингу.

Приоперативномулізингу(operative leasing) майно даєтьсяв користуванняна період, щонабагато меншейого нормативноготерміна служби(сезонне, разове,цільове використаннямайна). Томупредметом цьоговиду лізингучасто є високотехнологічнеустаткуванняз високимитемпами моральногостаріння. Визначнимирисами оперативноголізингу є частковаамортизаціялізинговогомайна і відповіднонеповна окупністьвитрат на йогопридбанняпротягом термінадії одногодоговору. Такимчином, лізингодавецьзмушений багаторазовонадавати майнов тимчасовекористуваннярізноманітнимлізингоотримувачам.У результатіістотно зростаєризик того, щолізингодавецьне зуміє відшкодуватиусі свої витратина придбаннямайна, оскількизгодом попитна нього можескоротитися. З цієї причинирозміри лізинговихплатежів приоперативномулізингу набагатовище, чим прифінансовомулізингу. Оперативнийлізинг широковикористовуєтьсяв транспорті,сільськомугосподарствій інших галузях.

У залежностівід кількостіучасників угодирозрізняютьпрямийі непрямийлізинг. Прямийлізинг маємісце в томувипадку, колилізингодавецьодночасно єпостачальникоммайна, а самаугода носитьдвостороннійхарактер.При непрямомулізингу міжпостачальникоммайна і лізингоотримувачемвиступає одинабо декількафінансовихпосередників. Якщо посередникодин, це - класичнатристороннялізинговаугода. Призбільшеннічисла посередниківвиникаютьскладні багатосторонніугоди.

ВищеозначенийЗакон розрізняєтри форми лізингу(ст. 4.2.):

-зворотнийлізинг,який можнарозглядатияк різновидфінансовоголізингу. Цедоговір лізингу,який передбачаєпридбаннялізингодавцеммайна у власникаі передачуцього майнайому у лізинг.Його перевагав тому, що віндоступнийпідприємствамзі складнимфінансовимстаном. Якщопідприємствовідчуває гострупотребу в коштах,але в силуяких-небудьпричин в даниймомент маєфінансовітруднощі, тойому вкрайвигідно “запродати"майно лізинговійкомпанії іодночаснофактично продовжитикористуватисяним. Це не виключаєі можливостінаступноговикупу майнапісля закінченнястроку договоруі відновленняправа власностіпостачальника– користувачавідносно майна.

-пайовийлізинг.Це здійсненнялізингу заучастю суб’єктівлізингу наоснові укладеннябагатосторонньогодоговору тазалученняодного абокількох кредиторів,які берутьучасть у здійсненнілізингу, інвестуючисвої кошти. Прицьому сумаінвестованих кредиторамикоштів не можестановити більшяк 80% набутогодля лізингумайна;

міжнароднийлізинг.Це договірлізингу, щоздійснюєтьсясуб’єктамилізингу, якіперебуваютьпід юрисдикцієюрізних держав,або в разі, якщомайно чи платежіперетинаютьдержавні кордони.Міжнароднийлізинг можебути експортнимта імпортним.При експортномуіноземноюстороною єлізингоодержувач,а при імпортному– лізингодавець.До цього ж видулізингу відносятьі угоди, здійснюванілізингодавцемі лізингоодержувачемоднієї країни,якщо хоча бодна із сторінздійснює своюдіяльністьі має капіталспільно ззакордонноюфірмою, тобто,наприклад, єспільнимпідприємством.

У світовійпрактицінайбільш поширенимивважаютьсячотири моделіміжнароднихлізинговихоперацій.

Першамодель:лізингодательоднієї країниздійснює контактипо організаціїі реалізаціїлізинговоїоперації злізингоотримувачем,що знаходитьсяв іншій країні.

Другамодель:лізингодавачоднієї країниздійснює контактипо організаціїі реалізаціїлізинговоїоперації злізингоотримувачем,що знаходитьсяв іншій країні,але через розташованув країні лізингоотримувачадочірню фірму.

Третямодель:лізингодавачоднієї країниздійснює контактипо організаціїі реалізаціїлізинговоїоперації злізингоотримувачем,що знаходитьсяв іншій країні,але через посередника- розташованув країні лізингоотримувачалізинговуфірму. Фірмі-посередникупоручається

організаціяі проведенняпереговорів,підготуванняі висновок наузгодженихумовах договоралізингу, а такожйого виконання. Юридично відношенняміж двома лізинговимифірмами оформляютьсязвичайноюагентськоюугодою, а розрахункиздійснюютьсяу формі абокомісійнійвинагородіза послуги, абозустрічноїоперації, абоподілу прибутку.

Четвертамодель:лізингодавачоднієї країниздійснює контактипо організаціїі реалізаціїлізинговоїоперації злізингоотримувачем,що знаходитьсяв цій же країні,а виконанняукладеноголізинговогодоговору передаєпосереднику- розташованоїв іншій країнілізинговійфірмі - на зазначенихвище умовахагентськоїугоди. *

Необхідновідзначити,що однієї зосновних проблем,з якими стикаєтьсялізингодавач,є встановленняділової репутаціїлізингоотримувача. Особливе значенняця обставинамає при міжнароднихлізинговихопераціях. Зрозуміло, щопри угоді зіноземнимпартнеромрівень комерційнихризиків істотнозростає в силувластивимрізним країнамрозходженьу цивільномуі торговомузаконодавствах,податковомурежимі, методахбухгалтерськогообліку, практицівиконанняконтрактів.

Іншою особливістюміжнароднихлізинговихоперацій євалютні ризики,велику частинуяких також неселизингодавач.Висновокдовгостроковоїугоди, розрахункипо якій ведутьсяв різноманітнихвалютах, потребуєнадійних гарантійпроти можливихколивань валютнихкурсів, зміну національнихрежимах валютногорегулювання,виснаженнязапасів валютив партнера йінших негативнихявищ. Умовикожної угодиспецифічні,і, як показуєпрактика, забезпечитивисокий рівеньзахисту відвалютних ризиківможна лише приретельномуурахуваннівсіх її нюансів.

--------------

* МаринченкоБ. Підготовката експертизалізинговихпроектів // ВісникНБУ.- 1997.-№ 2.- с.31.

В залежностівід обсягумайна, що передаєтьсяв лізинг, розрізняють:

чистийлізинг– це лізинг,при реалізаціїякого основнізобов'язанняпо обслуговуваннюмайна бере насебе лізингоодержувач.Він сплачуєвсі податкиі збори, здійснюєстрахуванняі несе всі іншівитрати, пов'язаніз використаннямобладнання;

“мокрийлізинг”– це лізинг зповним наборомпослуг, угодиза яким передбачаютьобов'язковеповне технічнеобслуговуванняобладнання,його ремонт,страхуваннята інші операції,які бере насебе лізингодавець.Крім цього,можуть бутизапропонованіпослуги попідготовцікваліфікованогоперсоналу, помаркетингуі рекламі готовоїпродукції,доставці сировини,необхідноїдля роботиобладнання.

В залежностівід типу майнарозрізняють:

лізингрухомого майна– лізингтранспортнихзасобів, що немають жорсткоїприв'язки донерухомихоб'єктів і майна,що легко переміщується;

лізингнерухомості– лізинг будівель,споруд, залізничноготранспортута іншого майна,що має жорсткутериторіальнуприв'язку;

лізингобладнання– лізинг окремихмашин і механізмів,що не є замкнутимвиробничимциклом;

лізинг“секондхенд”або лізингмайна, що булоу користуванні;

груповийлізинг,або “біг-тікет-лізинг”застосовутьсяпри орендімайнових комплексівабо дорогогомайна (заводів,літаків, суден).

За цільовимпризначенням лізинг можебути:

дійсний,при проведенніугоди отриманняподатковихі амортизаційнихпільг не є головноюі визначальноюметою. Цей видлізингу називаютьще нормативнимлізингом;

фіктивний(спекулятивний)лізинг полягаєв тому, що угодапереслідуємету одержативисокий прибутокза рахунокотриманнянеобгрунтованихподатковихі амортизаційнихпільг.

В залежностівід способуфінансуваннярозрізняютьтакі види лізингу:

зарахунок власнихкоштів,

зарахунок злученихкоштів,

роздільний,або лізинг зчастковимфінансуваннямлізингодавцем.

Маєтьсяна увазі першза все спосібфінансуванняпридбанняоб'єкта лізингу,який збираютьсяздавати в оренду.В останніх двохвипадках ризикза угодаминесуть кредитори– банки, страховікомпанії,інвестиційніфонди або іншіфінансовіустанови, вповерненняпозики забезпечуютьтільки лізинговіплатежі і майно,що здаєтьсяв лізинг.

На Заходіпонад 85% угодпобудованіна основі роздільноголізингу. В зв'язкуз тим, що в нашійкраїні лізингробить лишеперші крокиі лізинговікомпанії щефінансовослабкі, є всіпідстави длязастосуванняроздільноголізингу. Крімтого, тут можутьбути вигодидля банків,оскільки можнаскоротити базуоподаткуванняза рахуноквіднесеннявідсотків занадану позикуна витратисвоєї діяльності.

Захарактеромлізинговихплатежів розрізняють:

лізингз грошовимплатежем,коли всі платежіздійснюютьсяв грошовійформі;

лізингз компенсаційнимплатежем,коли платежіздійснюютьсяу вигляді поставкитоварів, виробленихна лізинговомуобладнанніабо у виглядінадання зустрічнихпослуг;

лізингіз змішанимплатежем,коли поєднуютьсяперерахованівище формиплатежів.

В залежностівід наміруучасниківлізинг можебути:

терміновий(одноразовий,на один строк)

поновлювальний(револьверний)– продовжуєтьсяпо закінченнюпершого строкуконтракту.

В залежностівід тривалостірозрізняютьтакі види лізингу:

короткостроковий– до 1 року;

середньостроковий– від 1 до 3 років;

довгостроковий– більше 3 років.

Лізинговаугода в силупрямої вказівкист.6 полягає вписемній формі.

Терміндоговору фінансовоїоренди залежитьвід властивостейпредмета лізингу(наприклад, відтого, наскількишвидко вономорально застаріває,від потреборендаря (дорогеустаткуваннядля веденняремонтних робітнеобхіднопідрядчикулише на місяць))і погоджуєтьсясторонами привисновку договори. Закон про лізингвиділяє:

довгостроковийлізинг - лізинг,здійснюванийпротягом трьохі більше років;

середньостроковийлізинг - лізинг,здійснюванийу період відпівтора дотрьох років;

короткостроковийлізинг - лізинг,здійснюваний до півторароків.

---------------

В.І.Міщенко,Основи лізингу. К: “Знання”,1997.

Закон України“Про лізинг”.

1.3. Привабливістьта перевагилізингу.

Жоднийз видів діяльностіне знайде широкогозастосування,якщо він небуде приноситивигодивсім учасникамдоговірнихвідносин. Які ж перевагироблять лізингпривабливимдля всіх учасниківугоди?

Широкерозповсюдженняв світовійпрактиці лізинготримав завдякиперевагам, якінадаютьсясуб'єктам угоди.Розглянемоосновні з них.З точки зорулізингоодержувача(орендаря) ціпереваги такі:

— можливевикористаннянової, дорогоїтехніки, високихтехнологійбез значниходноразовихвитрат, оскількипри лізингувиробничеобладнанняпередаєтьсяв користуваннябез попередньоговикупу, тобтоє можливістьналагодитивиробництвопри обмеженихвитратах фінансових(а при міжнародномулізингу— валютних)засобів;

— лізингприпускає100% кредитуванняі, як правило,не потребуєнегайногопочатку платежів;при використаннізвичайногокредиту підприємствоповинно булоб частину вартостіпокупки оплатитиза рахуноквласних коштів;

— лізингтакож дозволяєспочатку випробуватимашини, а потімзакупити їх,а обладнанняв сезоннихгалузях орендуватилише на часйого фактичноїексплуатації;

— лізингдозволяє підприємствузапобігтивитратам, пов'язаниміз моральнимстарінням машині устаткування,і сприяє використаннюнайновішихоб'єктів лізингу,що підвищуєконкурентоспроможністьлізингоодержувача;

— лізинговіплатежі в повномуобсязі відносятьсяна собівартістьпродукції(робіт, послуг),виробленоїлізингоодер-жувачем,і відповіднознижуютьоподатковуванийприбуток;

— майноза лізинговоюугодою незараховуєтьсяна баланслізингоодержувача,що не збільшуєйого активіві звільняє відсплати податкуна майно; йоговартість невключаєтьсяв залишок кредитноїзаборгованості.Це поліпшуєфінансовіпоказникипідприємства-орендаряі відповіднодозволяє йомузалучити додатковікредитні ресурси(у зв'язку з цимсучасний лізингчасто класифікуютьяк «позабалансовефінансування»);

у багатьохкраїнах законодавчевстановленіподатковіпільги для

лізинговихоперацій (так,прискоренаамортизаціядозволяє суттєвознизити

оподатковуванийприбуток ітермін лізинговоїугоди;

— порядокздійсненнялізинговихплатежів гнучкіший,ніж за кредитнимиугодами (лізингоодержувачможе розрахуватинадходженнясвоїх доходіві разом ізлізингодавцемрозробитизручну схемуплатежів; платежіможуть бутищомісячними,щоквартальнимиі т.п.; сума платежівможе бути постійноюабо ковзкою;при її визначенніможе бути врахованасезонністьвикористанняпредмета лізингу;платежі можутьздійснюватисяіз виручки відреалізаціїпродукції,що виробленана отриманомув лізинг обладнанні);при використаннікомпенсаційноголізингу лізингоодержувачздійснює платежів товарнійформі, використовуючипродукцію,що виробленана лізингованомуобладнанні;

— лізингдоступний малимі середнімпідприємствам,в той час якотриманнябанківськихкредитів насприятливихумовах для нихпроблематичне;деякі лізинговікомпанії невимагають відлізингоодержувачаніяких додатковихгарантій, оскількизабезпеченнямугоди є самеустаткування(при невиконанніорендарем своїхзобов'язаньлізинговакомпанія забираєсвоє майно);

— лізингна відміну відкредиту даєзмогу створитинадійніші умовигосподарювання;

— підвищуєтьсяліквідністьпідприємств-лізингоодержувачів,тобто покращуєтьсятакий важливийдля ринковоїекономікипоказник, якздатністьсвоєчасносплатити майбутніборги;

— перевагоюлізингу є такожможливістьпридбаннялізин-гоодержувачемустаткуванняза залишковоювартістю післязавершеннялізинговоїугоди;

— приукладаннілізинговоїугоди орендарможе розраховуватина отриманнявід лізингодавцядодатковихінформаційних,консультативнихі юридичнихпослуг;

— Міжнароднийвалютний фондне враховуєсуму лізинговихугод у підрахункунаціональноїзаборгованості,тобто є можливістьперевищитифактичні лімітикредитноїзаборгованості,встановленіФондом дляокремих країн(при застосуванніімпортноголізингу).

В умовахринкових відносинлізинг даєможливістьвижити малим,середнім івеликим підприємствам.Підприємству-виробникулізинг вигіднийтим, що за йогодопомогоюпідтримуєтьсятісний зв'язокміж виробникамиі споживачамитехніки. Всяінформаціяпро недолікивикористовуваногоустаткуваннянадходить допідприємства-виробника,яке усуває їх,підвищуючиконкурентноспроможністьсвоєї продукціїта розширюючиможливостіїї збуту. Збуваючипродукцію залізингом, виробниквирішує проблемуотримання платиза неї, що зміцнюєйого фінансовестановище.

Лізинговіфірми від проведеннялізинговихоперацій отримуютьдосить високийприбуток. Крімтого, якщолізингодавцемвиступає банк,то він такожмає свої вигоди:

— розширюєтьсяколо банківськихоперацій, ростечисло клієнтіві відповіднозбільшуютьсяотримуванідоходи;

— знижуєтьсяризик втратвід неплатоспроможностіклієнтів. Приздій-сненнілізинговихоперацій банк(або його дочірнялізинговакомпанія) залишаєтьсявласникоммайна, що переданов оренду, і, якщопорушуютьсяумови угоди,може вимагатиповерненнямайна. Данаобставиназабезпечуєможливістьпроведеннялізинговихоперацій зклієнтами, уяких нестійкефінансовестановище (маліпідприємства,фермерськігосподарства,кооперативи,особи, що займаютьсяіндивідуальноютрудовою діяльністюі т.ін.);

— банкмає правонараховуватина майно, щопередаєтьсяв оренду, амортизаційнівідрахування,які не підлягаютьоподаткуваннюі можуть бутиджерелом засобівдля придбаннянового майна;

банк отримуєдоходи у виглядікомісійнихза лізингом.Величина лізинговихплатежів можебути «вища,ніж процентнаставка за кредитами.Але в умовахекономічноїкризи, колипрактичновідсутнє середнєта довгостроковекредитування,лізинг можебути успішновикористанийдля вирішенняпитань капіталовкладень.Дане положеннявиправдовуєтьсятакож наданнямклієнтові,крім позики,машин і устаткування,а також іншогомайна, що особливоактуально вумовах існуючогов Україні великогоморальногоі фізичногозносу практичновсіх основнихфондів.*

Як бачимо,лізинговіоперації маютьвеликі переваги.Традиційнеуявлення пролізинг як примітивнудовгостроковуоренду майнабезнадійнозастаріло. Втой же час слідвідмітити ряднедоліків, щопритаманнілізингу:

— кількістьучасниківлізинговоїугоди більша,ніж при купівлімайна за рахунокпозики, томуопераціївідрізняютьсядосить складноюорганізацією;

— напідготовкуфінансовоїлізинговоїугоди можезнадобитисябільше часу,ніж на підготовкуконтракту накупівлю; вищіможуть бутиі адміністративнівитрати, томувважається,що ціна лізингуможе бути нижчоюабо дорівнюватиціні позикитільки за наявностіпевних податковихпільг.

ЗаконодавствомСША, наприклад,передбачається,що для отримання

податковихпільг необхіднодовести відповідністьугоди до рядуознак, які б

-------------

* ВнуковаН. Новыевозможностилизинга в Украине//Укр.деловые новости.— 1996. — № 23.

свідчилипро її належністьдо дійсноїугоди. ПодатковимзаконодавствомНімеччини,Франції таІталії непередбачаютьсядодатковіпільги для

лізингодавцівчи лізингоодержувачів.У 1986—1987р.р. в Англіїта США

почали діятинові податковізаконодавства,які фактичновідмінилибагато податковихпільг, пов'язанихз лізингом.

На лізингодавцялягає ризикморальногостаріння майнаі отриманнялізинговихплатежів, авартість лізингує вищою, ніжпозики, оскількиризики зносуустаткуваннялягають налізингодавця;відповідноостанній

закладаєце у вартістьлізингу. Якщонауково-технічнийпрогрес робитьоб'єкт лізингузастарілим,при фінансовомулізингу орендніплатежі неприпиняютьсядо закінченняугоди.

Таким чином,розглянутіпереваги інедоліки лізинговихоперацій даютьможливістьзробити висновки,що позитивнихмоментів, притаманнихлізингові,набагато більше,і при державнійпідтримці, хочаб на періодстановлення,лізинговийбізнес станеще більш привабливим.

На нашпогляд, в умовахекономічноїкризи в Україні,коли практичнозупинилосяфінансуваннякапіталовкладеньв оновленняосновних засобіву зв'язку знедостатністюприбутку підприємстві значним зменшеннямвиробництва,цей методфінансуванняінвестиційє найбільшдоцільним іможе сприятизбереженнюліквідностібільшостіпідприємствУкраїни.

ІІ. Стан тарозвиток лізинговихвідносин вУкраїні.

2.1. Етапи тазагальна системалізинговогопроцесу.

Як згадувалосьвище, класичнійлізинговійугоді відповідаєяк мінімум двадоговори:

договіркупівлі-продажу,між лызингодавачемі постачальником;
безпосередньодоговір фінансовоїоренди міжлізингодавачемі лизингополучетелем.

Крім цього,якщо лізингодавачвикористовуєпозикові засобидля купівлімайна, він укладаєкредитнийдоговір ізбанком, длястрахуваннялізинговогомайна - договірстрахування,технічнеобслуговуваннязабезпечуєтьсядоговіром натехнічнеобслуговування.

Схема механізмубагатосторонньоїлізинговоїугоди.

1-кредит;2-оплата устаткування;3-продаж устаткування;4-лізинговийдоговір; 5-лізинговіплатежі; 6-постачанняустаткування;7-страхуванняустаткування. ^¹

Не зупиняючисьна договорікупівлі-продажувідзначимо,що в ньомуобов'язковоповинні бутиприсутнім такіположення:

майно купуєтьсяз метою наступноїпередачі йоголізингоотримувачу(вказуєтьсяйого найменування)у рамках договорулізингу;
замовникпередає всісвої зобов'язаннялізингоотримувачуза виняткомплатіжних,надає йомуправо безпосередньопред'явити всіпретензії допостачальника;

Основнимдокументомлізинговоїугоди, є договірфінансовоїоренди (лізингу). Він укаладаєтьсяміж власникоммайна (лізингодавачем)і користувачем(лізингоотримувачем)про надання останньомув тимчасовеволодіння ікористуваннядля підприємницькоїдіяльностіоб'єкта лізингу.

У договоріфінансовоїоренди повиннібути присутнітакі положення:

Предметдоговору
Порядокпоставки іприйому майна
Права й обов'язкисторін
Використаннямайна, ремонті модифікації
Страхування
Термін лізингу
Лізинговіплатежі і штрафнісанкції
Відповідальністьсторін
Порядоквирішеннясуперечок
Умови достроковогорозірваннядоговору
Дії сторінпо завершеннюугоди
Інші умови
Форс-мажор
Юридичніадреси і банківськіреквізити

Паралельноз підготуваннямдоговорукупівлі-продажулізингодавачі лізингоотримувачмайна підписуютьдоговір фінансовоїоренди (лізингу).

У преамбулівказуютьсянайменуваннясторін і прізвищаосіб уповноваженихпідписуватидоговір.

У предметідоговори вказуєтьсямайно, що будекуплено і переданокористувачув тимчасовекористування,його вартість,місце і термінипостачання. Як правило,транспортнівитрати подоставці майнавиділяютьсяокремою сумою,тому що оплачуютьсялізингоотримувачем. Тут же згадується,що постачальникзнає мету придбаннямаана. Такожварто зазначити,чи брав участьлізингодавачу виборі майнаі постачальника.

Обов'язковоюумовою договорулізингу є вказівкатермінів йогодії, причомудатою початкучислення термінадоговору є датаприймання майналізингоотримувачем.

Окремий поділу договорілізингу присвяченийпорядку постачанняі прийняттялізинговогомайна. У ньомувідбивається,які сторониприймаютьустаткування. Як правило, цепостачальник,лізингодавачі лізингоотримувач. У деяких випадкахлізингодавачможе передатисвої права поприйняттюустаткуваннялізингоотримувачу. Обов'язкововказуєтьсятермін, протягомякого майноповинно бутиприйнято.

Передачамайна оформляєтьсяактом передачі,що підписуєтьсявсіма сторонами,які берутьучасть у передачімайна. В актізасвідчується,що поставленемайно відповідаєусім вимогам,записаним узаявці, цілкомукомплектовано,дієздатне таготово довикористання. З моменту підписанняакта-передачіпочинаєтьсяне тільки формальнийвідлік термінадоговору лізингу,а до лізингоотримувачапереходятьвсі права якзвичайногоодержувача(за виняткомправа власності)і всі ризики. У випадку виявленняпереборнихдефектів, щоне впливаютьна нормальнефункціонуванняустаткування,лізингоотримувачвказує їх вакті передачі,і узгоджує ізпостачальникомтерміни їхнійусунення. Якщопостачальникне усуне недолікив зазначенийв акті термін,то лізингодавачабо в його особілізингоотримувачможе зажадатизаміни об'єкталізингу. Невиконанняпостачальникомвимог лизингодавачадає останньомуможливістьрозірватидоговір купівлі-продажу.

При відмовілізингоотримувачаприйняти майночерез дефекти,що виключаютьйого нормальневикористання,робиться відповіднийзапис в актіпередачі. Крімцього, лізингоотримувачповинний уписемній формідовести довідома лізингодавачаз докладнимописом виявленихнедоліків. Зазначенарекламаціядає лізингодавачуправо розірватидоговір купівлі-продажуі зажадатизаміни майна.

Підписанняакта передачімайна є важливиммоментом лізинговоїугоди, тому щоз цього моментуна лізингоотримувачапереходитьбагато правй обов'язківлізингодавача і додатковоївідповідальності,а саме:

- починаєтьсятермін відліку

лізинговогодоговору;
лізингодавачзвільняєтьсявід відповідальностіперед лізингоотримувачемза якість іпридатністьмайна, гарантійнихзобов'язаньпостачальника,збиток, що виникаєв результатійого використання;
ризик випадковоїзагибелі, втрати,псування,розкраданнямайна переходитьдо лізингоотримувачу;
лізингоотримувачприймає усеправа лізингодавача стосовнопостачальника,пов'язані зможливістющиро висунутипретензії поякості майна,ремонту ігарантійномуобслуговуванню.

У договорілізингу повиннобути відбитеположення, щоправо власностіна майно протягомйого термінаналежитьлізингодавачу. Лізингоотримувачмає виключнеправо володінняі користуванняпредметомлізингу. Прибутки,отримані користувачемна лізинговомумайні, належатьлізингоотримувачу.

Лізингоотримувачповиннийвикористовуватимайно по прямомупризначенню,зазначеномув договорі іне має прававносити в ньогозміни і модифікаціїбез згодилізингодавача. У випадку якщолізингоотримувачза згодоюлізингодавача, вираженогов писемнійформі, зробивза свій рахунокполіпшенняпредмета лізингу,без шкоди дляпредмета лізингу,лізингоотримувачмає право післяприпиненнядоговору лізингуна відшкодуваннявартості такихпокращень, якщоінше не передбаченодоговоромлізингу. Якщож лізингоотримувачбез згоди вписемній формілізингодавача зробив за рахуноквласних коштівполіпшенняпредмета лізингу,без шкоди длянього, лізингоотримувачне має права на відшкодуваннявартості цихполіпшень. Убудь-якомувипадку поліпшенняє власністюлізингоотримувача.

У процесівикористаннямайна лізингоотримувачзобов'язанийпідтримуватийого в робочомустані, експлуатувативідповіднодо інструкції,використовуватиз метою, передбачениху договорі,здійснюватипоточний іпрофілактичнийремонт, а вобговоренихвипадках ікапітальний.

Лізингодавачмає право вбудь-який часпровести інспекціюі перевірити,чи за призначеннямвикористовуєтьсямайно. Крімцього, на першувимогу лізингодавачалізингоотримувачзобов'язанийнадати інформаціюпро свій фінансовийстан за формою,що може бутипередбаченав лізинговомудоговорі.

У договоріможе бути спеціальнийподіл, де перерахованіправа й обов'язкусторін, або ціпитання можутьбути відбитів спеціалізованихподілах.

Основнимобов'язкомлізингоотримувачає своєчаснавиплата лізинговихплатежів. Цьомупитанню присвячуєтьсяокремий поділдоговору.

У залежностівід форми платежурозрізняють:

грошовіплатежі, колиплатежі провадятьсяза рахуноккоштів; компенсаційні
платежі, колирозрахунокпровадитьсяабо товарами,або шляхомнадання зустрічноїпослуги лізингодавачу;
змішаніплатежі, кодупоряд із грошовимивиплатамиприпускаютьсяплатежі товарамиабо послугами.

У залежностівід застосовуваногометоду нарахуваннялізинговихплатежів розрізняють:

платежі зфіксованоюзагальноюсумою. Лізинговаплата в цьомувипадку міститьу собі амортизаційнівідрахуваннявід вартостіарендованогоустаткування,плата за користуванняпозиковимизасобами, сумукомісійноївинагородилізингодавачуі плату за наданіїм додатковіпослуги згідноз угодою;
платежі завансом (депозитом),коли лізингоотримувачмайна спочаткунадає лізингодавачуаванс у моментпідписанняугоди у встановленомурозмірі, а потімпісля підписанняакта приймання-рештивиплачує періодичновнесками загальнусуму лізинговогоплатежу (замінусом авансу);
мінімальніплатежі, щоскладають сумувсіх лізинговихплатежів, якіповинний зробитилізингоотримувачза весь періодлізингу, а такожсуму, що вінповинний сплатити,якщо має намірпридбати майноу власністьпісля закінченнятерміна лізингу.

По періодичностівиплат виділяють:

періодичніплатежі (щорічні,щоквартальні,щомісячні), щосплачуютьсяпо узгодженомусторонамиграфіку, якийдодається долізинговоїугоди;
одночасніплатежі, застосовуванів сполученніз періодичнимивнесками випадках,якщо угодіпередбаченавиплата авансу.

З урахуваннямфінансовогостану і платіжнихможливостейлізингоотримувачав договоріможуть встановлюватисярізноманітнізасоби сплатилізинговихплатежів, увідповідностіз якими розрізняютьплатежі:

рівнимичастками;
із розмірами,що збільшуються; такі платежізастосовуванів основномулізингоотримувачамиз нестійкимфінансовимстановищем,коли на початковомуетапі лізингукористувачузручніше вноситилізинговуплату невеличкимивнесками, апотім у міруосвоєнняустаткуванняі нарощуваннятемпів випускувиробленоїна ньому продукціїзбільшуватиїх;
срозмірами, щозменшуються,(прискореніплатежі); використовуютьсялізингоотримувачамизі стійкимфінансовимстановищем,коли в початковийперіод лізингукористувачвіддає перевагупогасити великучастину своєїзаборгованостілізингодавачу. ^¹

У випадкузатримки виплатилізинговихплатежів удоговорі повиннібути передбаченіштрафні санкціїза порушеннятермінів виплатперіодичнихплатежів.

У окремомурозділі визначаєтьсяпорядок страхуваннямайна і ті дії,що повиннібути початіпри настанністраховоговипадку. Якправило, усіризики по доставцімайна неселізингодавач,а всі ризикипісля підписанняакта передачіприймає на себелізингоотримувач. З настаннямстраховоговипадку лізингоотримувачзобов'язанийвідповіднодо договоруфінансовоголізингу початиряд обов'язковихдій:

довести довідома лізинговукомпанію пронастання страховоговипадку;
відремонтуватиза свій рахунокпошкодженеустаткуванняі привестийого в робочийстан;
замінитиза свій рахунокйого іншимустаткуванням,якщо воно неможе бутивідремонтовано,або було викраденоабо знищено;
виплатитисуму розриваугоди в томувипадку, якщовін не можевідремонтуватиабо замінитимайно;
забезпечитисвоєчасністьі повноту сплатилізинговихплатежів і позакінченнітерміна діїлізинговогодоговору викупитимайно на домовленихраніше умовах.

У лізинговомудоговорі обов'язковоповинні бутиприсутні умови,при яких угодаможе бути розірванадостроковоз ініціативияк лізингоотримувача, так лізингодавача.

Основноюпричиною, поякій лізингоотримувачможе розірватиугоду, є недоліки, виявлені приприйомі устаткуванняі такі, за наявностіяких неможливойого нормальневикористання.

У лізингодавача таких причиннабагато більше. Вони можутьбути розбитіна дві групи:

умови, щозвільняютьсторони відвиконаннядоговору лізингуі від якоїсьвідповідальності. У основномуці умови пов'язаніз реалізацієюдоговорукупівлі-продажу,що був анульованийдо постачаннямайна лізингоотримувачу,або коли продавецьвиявився нев змозі йогопоставити;
умови, щопов'язані зненалежнимвиконаннямсвоїх обов'язківлізингоотримувачем. Ними можутьбути: використаннямайна не попризначенню,невиконаннязобов'язаньпо виплатілізинговихплатежів абопогашеннюзаборгованостіпо платежамі штрафам,ліквідаціялізингоотримувача,анулюваннядоговорукупівлі-продажуз вини лізингоотримувача.

У даномувипадку лізингоотримувачповинний заплатитилізингодавачутак названусуму покриттяугоди, що включає:

невиплаченусуму лізинговихплатежів ізпенею;
залишковусуму майна намомент закінченнятерміна договору,якщо в ньомупередбаченийвикуп майна;
неустойку.

Правалізингодавача на достроковерозірваннядоговору лізингуможуть бутигарантованівведенням угосподарськупрактику механізмуопціону, приякому лізингоотримувачодержує завизначену платуправо вибору,або продовжитидоговір довитіканнянормативноготерміна службиустаткування,або викупитиустаткування. Механізм опціоніву таких країнах,як США, Німеччина,Франція ставитьсядо обов'язковихвимог. У тойчас як у Нідерландопціон носитьрекомендаційнийхарактер, а вЯпонії взагаліне застосовується. ^¹

При цьомув Японії передбаченапередачалізингоотримувачуоб'єкта лізингуза нульову абономінальнувинагороду.

Справа в тому,що лізингоотримувачупо умовахвиробництва,що змінилися,може виявитисянепотрібнимустаткування,узяте в лізинг,або його експлуатаціяза якимисьпричинамистають нерентабельної. У цьому випадкупідприємствубуде вигідновикупити устаткуваннядо витіканнянормативноготерміна служби,щоб продатийого, здати воренду абопередати всублизинг. Всеце значно розширюєправа лізингоотримувачаі надає йомунові можливостів реалізаціїінвестиційноїстратегії.

У однім зостанніх поділівдоговору описуютьсядії сторін позавершеннюугоди в зв'язкуз витіканнямйого терміна. Можливі триваріанти:

Лізингоотримувач:

повертаємайно лізингодавачу;
укладає новийдоговір лізингу;
придбає майноу власність.

Майно повертаєтьсялізингодавачув працездатномустані з урахуваннямфізичногозносу. Приповерненнілізинговогомайна користувачповинний доставитийого в місце,зазначенелізингодавцемі передати йогозгідно актупередачі, щобуде свідчитипро виконаннясторонами всіхзобов'язаньза договоромі його завершенням. Всі витратипо доставцімайна лізингодавачуі відповідальністьза його цілісністьнесе лізингоотримувач.

Як правило,у фінансовомулізингу реалізуютьсядругий і третійваріанти, томущо лізингодавачцілком незацікавленийу поверненнімайна. Йомувигіднішеукласти новийдоговір, напільгових длялізингоотримувачаумовах, абопродати майноза чисто символічнуплату.

Для продовженняоренди лізинговогомайна лізингоотримувачвиходить ізцією пропозицієюдо лізингодавача,як правило, непізніше 30-тиднів до закінченнядоговору (конкретнийтермін повиннийбути зазначенийу договорі). При виконаннівсіх зобов'язаньлізингоотримувачапо лізинговихплатежах сторониукладають новийдоговір.

У випадкуякщо в договорілізингу бувпередбаченийвикуп майна,та після сплатиостанніх лізинговихплатежів, сторониукладаютьдоговір купівлі-продажулізинговогомайна, цінаякого визначенав лізинговомудоговорі. Правона викуп майналізингоотримувачмає незалежновід того, чи єданий пункту договорі абонемає (фінансовийлізинг). Вінможе вийти зцією пропозицієюдо лізингодавачудо закінченнядоговору, узгодитиз ним ціну, укластидоговір купівлі-продажу,оплатити йогоі стати власникоммайна.

Підготовката обгрунтуваннялізинговоїугоди.

Проведеннюлізинговихоперацій лізинговоюкомпанією абобанком-лізингодавцемпередує великаорганізаційнаробота. Загальноюметою попередньоїроботи є пошукпотенційнихклієнтів,зацікавленихв здійсненнілізингу. Разомз тим ініціативав проведеннілізинговихоперацій можебути вихідноюі від майбутньоголізингоодержувача,який самостійнознаходитьлізинговукомпанію (банк)з необхіднимобладнанням.

Більшістьлізинговихкомпаній починаютьпереговориз потенційнимиклієнтами зпропозицієюнадати їм бізнес-планпроекту, дляздійсненняякого потрібнолізингуватиустаткування. Саме на етапіоцінки бізнес-планулізинговікомпанії віхиляютьбільшістьзапропонованихїм проектів. Співвідношенняприйнятихлізинговимикомпаніямиобертань, розглянутихпроектів іреалізованихконтрактівможе співвідноситисяяк 100:50:5. Більшістьвідхиленихпроектів залишаютьсябез розглядубагато в чомучерез відсутністьправильнопідготовленогобізнес-плану. У будь-якомувипадку можнасказати, що уразі невдалогобізнес- планута відмовилізинговоїкомпанії,лізингоотримувачстає більшпідготовленимдо таких переговорівз іншою лізинговоюкомпанією.

У деякихвипадках, колименеджерилізинговоїкомпанії прогнозуютьвигідний проект,вони можутьдопомогтипотенційномулізингоотримувачускласти докладнийбізнес-планцього проекту. У цьому випадкупроцес переговорівлізингодавцяз лізингоотримувачемвключає елементиконсультуванняостанньогоз питань поліпшенняфінансовихпоказниківзапропонованогопроекту, оптимізаціїоподатковування і т.д.

Вимоги,запропонованілізинговимикомпаніямидо бізнес-плану,як правилорізняться лишенезначно. Нижчеприведенаструктуратиповогобізнес-плану:

1. РЕЗЮМЕ (стислівисновки).

2. ПОТОЧНАДІЯЛЬНІСТЬПІДПРИЄМСТВА:напрямок діяльностіі досягнутірезультатина ринку; конкурентніпозиції; керівництво,власність,структуракеруванняфірмою; поточніфінансовірезультати;опис продукціїі її застосування;схеми роботиз постачальникомі споживачемпродукції; якпідприємствомає наміррозвиватися;відмінністьданого підприємствавід інших компаній;

3. ПРОДУКТИІ ПОСЛУГИ ПОПРОЕКТУ: опистоварів і послуг,запропонованиху проекті; ступіньготовностітоварів і послугдо виходу наринок;

4. ПЛАН МАРКЕТИНГУ:розміри ринкуі тенденціїйого зміни;склад вашоїпостійноїклієнтури;конкуренти(їх сильні іслабкі сторони,розподіл ринкуміж ними); вашіконкретніпереваги іхиби; схемапоширеннятоварів; ціноутворення;реклама; методистимулюванняпродажів; формуваннясуспільноїдумки про фірмуі товари; прогнозобсягів продажів;

5. ПЛАН ВИРОБНИЦТВА:виробничіпомешкання;устаткування(ціна, постачальник,графік запровадженняі т.д.); постачальникиматеріаліві комплектуючих(їхня репутація,досвід роботиз ними); чи передбачаєтьсявиробничакооперація(репутація цихфірм, досвідроботи з ними);обсяги виробництва;схема виробничихпотоків; контрольякості; чипередбаченасистема охоронинавколишньогосередовищай утилізаціявідходів;

6. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙПЛАН: організаційнасхема підприємства;система добору,розставлянняі використаннякадров;

7. ОЦІНКА РИЗИКІВ:перелік можливихризиків ізуказівкоюможливостіїхній виникненняй очікуваногозбитку відцього; шляхумінімізаціїризиків;

8. ФІНАНСОВИЙПЛАН: коментардо фінансовогоплану; планприбутків івитрат (ізкоментарями);прогноз обсягівреалізації(із коментарями);прогноз витратвиробництвай обертання(із коментарями);прогноз прямуваннякоштів; аналізусталеностіфінансовогоположення.

Загальнийрозмір бізнес-плануне повинен, якправило, перевищувати20 сторінок. Уякості додатківдо бізнес-плану,більшістьлізинговихкомпаній проситьнадати:

1. Технічнідані по продукції.

2. Копії платіжнихдокументів.

3. Ліцензії.

4. Копії контрактівна придбанняустаткування,копії договорівна закупівлюсировини іреалізаціюготової продукції(або договорипро наміри),копію договоруоренди помешкання.

5. Кредитнідоговори, договоризастави і страхуваннямайна.

6. Фотографіїі зразки.

Всіподальшівзаємовідносиниміж сторонамибудуються напідставі заявивід майбутньогокористувачалізингодавцю.Вона готуєтьсяу вільній форміі повинна містититехнічний описнеобхідногообладнання,його комерційніпараметри,найменуванняі реквізитипостачальника.Одночасно знею потенційнийлізингоодержувачнадає документи,які характеризуютьокремі показникидіяльностілізингоодержувача.Щоб убезпечитисебе на випадокневиконаннялізингоодержувачемплатіжнихзобов’язань,лізингодавцюнеобхідноприділити увагуаналізовіфінансово-господарськоїдіяльностілізингоодержувача.При цьому, навідміну відкредитнихпроектів, деосновнимипоказникамиє кредитоспроможністьклієнта іприбутковість,у лізинговійугоді лізингоодержувачаслід оцінюватиза діловоюактивністю,тобто за показникамиефективностівикористанняактивів напідприємстві.До таких показниківналежать: виробничийфінансовийцикл; цикл оборотуробочого оборотногокапіталу; віддачазагальних іпоточних активівнерухомостіі чистого оборотногокапіталу. Окрімцих показників,також потрібновраховуватиліквідність,платоспроможністьі прибутковість.

Показник“Виробничийфінансовийцикл” дає оцінкуповного циклупідприємницькоїдіяльності:

придбаннятоварно-матеріальнихцінностей;
перетворенняїх у кінцевийпродукт;
реалізаціякінцевогопродукту;
інкасаціядебіторськоїзаборгованості.

З урахуваннямкредиторськоїзаборгованості(строк її погашення)цей показникє циклом оборотуробочого оборотногокапіталу. Показникивіддачі активів,нерухомостіі чистого робочогооборотногокапіталу відображаютьділову активністьта ефективністьвикористанняактивів, якіє на підприємстві.

Оцінкулізингового проекту в ціломуможна дати,використовуючи таку нерівність:

С_ліз

де С_ліз - вартість об'єкталізингу;

ЧП_і-чистий прибутокі-го періоду;

К_ліз -лізинговийкоефіцієнт;

n- строк лізингу;

і- періоди лізинговогодоговору (і=1,2,....., n).

Чистийприбуток (ЧП)визначаєтьсяна основі "Балансугрошових надходженьі витрат", якийрозробляєтьсяу бізнес-планіпри підготовцілізингового проекту.

Нерівністьпоказує ефективністьлізинговогопроекту. Якщо значення К_лізперетворюєнерівність у рівність(граничнаефективність лізингового проекту), товданому випадкунеобхідновраховуватиступінь ризикуреалізаціїпроекту, тобто укладати злізингоодержувачем додатковийзаставнийдоговір.

Слід відзначити,що оцінкаефективностілізингового проекту лишена основі нерівностіє недостатньою.Тому під часекспертизипроекту такождоцільно використовуватипоказники, якізастосовуютьсяпри оцінціефективностіінвестицій:

- чистийнаведенийдохід;

- індексдоходності;

-період окупності;внутрішня нормадоходності.

Крімтого, оцінюєтьсятакож загальнакон’юктураринку, місцеі перспективиданого підприємствав ринковійконкуренції.На підставіцього аналітичнимвідділом лізинговоїкомпанії абобанку готуєтьсязаключенняпро кредитоздатністьклієнта ірекомендаціїпо встановленнюз ним лізинговихвідносин. Вряді випадківлізингодавецьможе вимагатинадання йомунеобхіднихгарантій.

У випадкупозитивногоприйняттярішення, лізингодавецьінформуєлізингоодержувачапро свою готовністьдо вступу влізинговівідносини інаправляєпостачальникуустаткуваннязамовлення-наряд.

Правовінорми договорулізингу.

Умовноможна виділититри етапи лізинговоїугоди. На першому(попередньому)етапі здійснюєтьсяпідготовчаробота, що передуєзаключеннюряду юридичнихдоговорів,проведенняякої зумовленоскладним характеромбагатосторонніхвідносин прилізингу, необхідністюдетальноговивчення всіхумов і особливостейкожної угоди;вирішуєтьсяпитання фінансуванняугоди. На даномуетапі оформлюютьсязаявки майбутньоголізингоодержувача,готуються заключенняпро кредитоздатністьклієнта ірозраховуєтьсяєфективністьлізинговогопроекту. Всеце відображаєтьсяв направляємомупостачальникузамовленні-наряді.

Головнуроль в організаціїуправліннялізингом відіграєдругий етап.На цьому етапіпроводитьсяюридичне закріпленнялізинговоїугоди. Оформлюютьсянаступні документи:

договірпро купівлю-продажоб’єкталізингу вексплуатацію;
актпро прийняттяоб’єкта лізингув експлуатацію;
лізинговаугода;
договірна технічнеобслуговуванняпередаваємогов лізинг майна;
договірна страхуванняоб’єкта лізингу.

Третій етаплізинговогопроцесу – періодвикористанняоб’єкта лізингу.Він супроводжуєтьсявідображеннямлізинговихоперацій вбухгалтерськомуобліку і звітності.На даному етапіпроводитьсявиплата лізингодавцюлізинговихплатежів іпісля закінченнястроку лізингуоформлюютьсявідносини поподальшомувикористаннюоб’єкта лізингу

Розподілправ і обов'язківарендодавцяй орендарявизначаютьсяособливостямимеханізмулізинговихвідносин. Класичнийлізинг зв'язуєтрьох осіб:виробникаустаткування,його споживача(арендодавця)і орендаря. Проте учасникилізинговихвідносин пов'язаніміж собою неодним а двомаокремими договорами.

Арендодавачукладає договіркупівлі - продажуз виробникомабо постачальникомобраного орендаремустаткуванняі договір фінансовоїоренди (лізингу)з орендарем.

Договорикупівлі продажуі лізингувзаємозалежні. У договорікупівлі-продажу,арендодавецьвказує, щоустаткуваннякупується зметою віддачійого в оренду. Майно, що єпредметомдоговору фінансовоїоренди (лізингу),безпосередньопередаєтьсяорендарю виробником(продавцем) умісці перебуванняорендаря, якщоінше не передбаченодоговоромфінансовоїоренди. У договорікупівлі-продажувказуєтьсятермін наданнямайна орендарю,а якщо такийтермін не зазначений,у розумнийтермін, орендарвправі, якщопростроченнявідбулося пообставинах,за які відповідаєарендодавець,зажадати розірваннядоговору фінансовоїоренди (лізингу) і відшкодуваннязбитків.

У імперативнійформі можнавизначити такіосновні обов'язкиучасниківлізинговогодоговору.

Лізингодавецьповинен:

купити майно;
повідомитипродавця проте, що одержаномайно, призначенедля передачійого в лізингвизначенійособі;
надати майнов тимчасовеволодіння ікористуваннялізингоотримувачу.

Лізиногоотримувачзобов'язаний:

використовуватилізинговемайно тількив підприємницькихцілях відповіднодо його призначенняі вимоги договору;
робити лізинговіплатежі в порядкуі терміни,установленідоговором.

Права й обов'язкиучасниківдоговору лізингудеталізованів ст.11, 12 Закону«Про лізинг». Обсяг прав іобов'язківрозрізненийу залежностівід того, якийтип і вид лізингупідлягає договірномуврегулюванню.

Так, приздійсненніфінансовоголізингу, лізингоотримувачвправі пред'явитивимогу якостіі комплектності,термінам постачаньі інші вимоги,установленідоговоромкупівлі-продажу,безпосередньодо продавця. При здійсненніоперативноголізингу відповідаєза недолікипереданогов лізинг майнасам лізингодавець. При виявленнітаких недоліків, лізингоотримувачвправі зажадативід лізингодавцябезоплатногоусунення недоліківпредмета лізингу,зменшеннялізинговихплатежів абовідшкодуваннясвоїх витрат,пов'язаних зусуненнямнедоліківданого предметалізингу. Лізингодавачне відповідаєза недолікипереданогов тимчасовеволодіння ікористуваннямайна, якщовони були заздалегідьобговореніпри скаладаннідоговору лізингу,або були заздалегідьвідомі лізингоотримувачу,або могли бутивиявленілізингоотримувачемпід час оглядупредмета лізингуабо перевіркийого справності. ^¹

Крім прав,прямо передбаченихЦивільнимкодексом, щорегулює праваорендаря йарендодавцяв частині фінансовоїоренди, вонимають комплексправ, властивихїм і при іншихвидах оренднихвідношень.

Так орендар(лізингоотримувач)має право зазгодою арендодавцяздавати майно,що складаєпредмет договоруфінансовоїоренди в суборенду(сублізинг) -особливий видвідношень, щовиникають узв'язку з передачеюправа користуванняпредмета лізингутретій особі. Не припускаєтьсялише передачалізингоотримувачемтретій особісвоїх зобов'язаньпо виплатілізинговихплатежів.

Орендар можетакож, за згодоюарендодавця,передати взаставу предметлізингу. Заставаповинна бутиоформленаокремим договором,між орендарем(лізингоотримувачем)і його кредитором. Лізингодавачможе такожвикористовуватисвої права увідношенніпредмета лізингув якості заставитретій особі,як учасникулізинговоїугоди, так і неучаснику лізинговоїугоди. При цьомуризик вилученнязастави накористь третьоїособи розглядаєтьсяяк явне порушенняумов договорулізингу з бокулізингодавця. Якщо предметлізингу є придбанимза рахунокпритягнутихзасобів і єпредметомзастави задоговором напритягненнязасобів, йогоповторна заставане провадиться.

У тих випадках,коли предметомдоговору лізингує складнеспеціалізованеустаткування(комп'ютери,обчислювальнімашини і т.д.)укладаютьдоговір лізингуз додатковимумовами, щопороджує виникненнянового комплексуобов'язків улізингодавцяпо наданнюдодатковихпослуг лізингоотримувачу,що роблятьсяяк до початкукористування,так і в процесікористуванняпредметомлізингу. Комплекс,наданих додатковихпослуг, як ібагато іншихпитань, сторониможуть врегулюватив договоріфінансовоїоренди самостійно.

Як правило,лізингодавецьробить додатковіпослуги поздійсненнюмонтажних,пусконалагоджувальнихробіт, навчаннюперсоналу,післягарантійномуобслуговуванню,ремонту предметалізингу і виконанняінших робіт,без котрихнеможливовикористовуватипредмет лізингу.

Участь банківв лізинговихопераціях.

Cуб'єктомлізинговихоперацій можебути банк. Йогоучасть можебути як безпосередня,так і опосередкована.

У першомувипадку банкбезпосередньовиступаєлізингодавцемвідповіднодо закону України“Про банки ібанківськудіяльність”.Для здійсненнялізинговихоперацій банкповинен сформуватив своїй структуріспеціальнийвідділ або вскладі кредитноговідділу – спеціальнугрупу.

Таким чиному банків з'являєтьсяможливістьздійснюватинові прог-ресивніформи обслуговування,що відрізняютьсявід традиційногодовго-строковогокредитуваннянаданням додатковихпослуг в сферімаркетингута організаціївиробництвана базі передовоїтехніки і технології.

Процес становленнялізингового бізнесу в Україніможна умовно поділити надва періоди.Перший припадаєна 1989-1995 роки, колитакі операції здійснювалилише комерційнібанки. У другому- 3 1995 й по сьогодні- у цій сферіпрацюють також спеціалізованілізинговікомпанії, створеніяк за участібанківськогокапіталу такі без нього.

Переломниметапом становленнята розвиткулізингових відносин став1998 рік, коли булоприйнято основнізаконодавчіакти, що регулюютьцей вид діяльності,зокрема ЗаконУкраїни "Пролізинг"*.

Отже, риноклізингу в Україніперебуває нанадзвичайно ранній стадії розвитку. Українськалізингова асоціація булаформально заснована вчервні 1997 року.До неї ввійшло16 лізингових компаній із загальною кількістю 100чоловік. Заданими асоціації, кількістьлізингових компаній зростає,причому деякіз них засновані,але лізинговою діяльністю не займаються.Ті ж компанії,які функціонують,здебільшоговиконують рольагентів чипосередниківміж постачальникамиустаткуванняі кінцевими

--------------

*. Мринська О.Роль банківу сфері лізинговогобізнесу // ВісникНБУ.- 1999.-№ 6.- с.62.

споживачами.Обсяг місцевихлізинговихоперацій, щофінансуютьсяз внутрішніхджерел, доситьнизький і оцінюєтьсяна рівні 10 млн.доларів США.Усі інші операції,повязані злізингом абоподібні донього, фінансуютьсяміжнароднимипостачальникамиустаткування.

Останнімчасом процесвпровадженнялізингу в Україніпомітно пожвавився, з’явилисянові компаніїяк державного,так і комерційногоспрямування.Непідробнийінтерес донової ринкової структурипочали виявлятибанки, страховікомпанії. Зрозуміло,це ті фінансовіінституції,які можутьстати реальними каталізаторамипроцесу утвердженнялізингу.

Якщо банквиступаєлізингодавцем,він має такіпереваги:

розширюєтьсяколо банківськихоперацій, ростечисло клієнтіві відповіднозбільшуєтьсядоход банку;
знижуєтьсяризик втратвід неплатоспроможностіклієнтів. Приздійсненнілізинговихоперацій банкзалишаєтьсявласникоммайна, що переданов оренду, і яякщо порушуютьсяумови угоди,може вимагатиповерненнямайна;
банк маєправо нараховуватина майно, щопередаєтьсяв оренду, амортизаційнівідрахування,які не підлягаютьоподаткуваннюі можуть бутиджерелом засобівдля придбаннянового майна;
банк отримуєдоходи у виглядікомісійнихза лізингом.

Разом з тимслід зазначити,що здійсненнялізинговихоперацій наданному етапіпов'язано зпевними труднощами.Перш за все,спеціалісти,що займаютьсялізинговимиопераціямив банку повиннімати глибокізнання в сферікомерції таорганізаціїкредитування,визначенняпопиту та пропозиціїнового та вжевикористовуваногообладнання,технологіївиробництваі технічногообслуговуванняобладнання,бухгалтерськогообліку та аудиту,а також у сферізаконодавства,оцінки ризиків,страхуваннямайна.

Щодо роботибанку, можнавизначитицілком своєрідні,відмінні відтрадиційнихкредитнихзв'язків взаємовідносини.Це обумовленоподвійною роллюбанку. З одногобоку, купуючимашини, обладнання,транспортнізасоби, він єпокупцем, а зіншого, здаючивсе це в орендуза лізинговоюугодою - лізингодавцем.

Однак більшістьбанків віддаютьперевагуопосередкованимформам участіу лізинговихугодах. Ці формитакі:

створеннявласної дочірньоїлізинговоїкомпанії;
створенняразом з іншимибанками, кредитнимиустановами,іншими суб'єктамигосподарюванняспільних лізинговихкомпаній;
кредитнеобслуговуваннялізинговихкомпаній.

Вказані формив цілому забезпечуютьвищу ефективність,ніж безпосередняучасть банківу лізинговомубізнесі. Пояснюєтьсяце перевагамиспеціалізаціїлізинговихкомпаній, тобтотим, що тут вивченняринку, організаційнаструктура,глибше вивченняспецифікилізингу, реклама– все підпорядкованорозв'язаннюодного завдання- забезпеченнюуспішної лізинговоїдіяльності.Щоправда, цене означає, щолізинговийвідділ якого-небудьбанку не можев силу своїхтворчих тарозумовихздібностейналагодитицю справу всебе. Але такчи інакше, 75-80% загальноїкількостілізинговихкомпаній усвіті або створенібанками, абоконтролюютьсяними.

Безумовно,основне гарантійненавантаженняв ході реалізаціїлізинговогопроекту будеприпадати набанки, страховікомпанії,лизингоотримувачіві лізингодавців,виробниківустаткування. Тому важливоузагальнитиіснуючий досвідрозробки схемнадання гарантійдля порозумінняі балансу інтересівділових партнерів.

ПрезидентЄвропейськоїасоціаціїлізинговихкомпаній (Leaseurope)Марко Байертзвернув увагулізингодавцівна те, що на заходінайкраще забезпечення- це право власності. По оцінці експертів,сьогодні насвітовомуфінансовомуринку 50 відсотківкредитів видаєтьсяпід заставулізинговихоперацій, тобтопід заставумайна, що здаєтьсяв лізинг.

Гарантіїв кожному конкретномувипадку можутьмати різноманітнуформу й об’єму залежностівід якостісамого лізингоотримувачаі/або його бізнесу,результатівйого господарськоїі фінансовоїдіяльностіза попередніроки, усталеностіділових зв'язків,репутації, колайого контрагентіві стабільностіпартнерства.

У якостізабезпеченнялізинговоїугоди можутьвиступати:

1. Банківськагарантія(контргарантия)і/або векселяприйнятнихбанків, тобтопорука банкуза свого клієнтаперед банком,що фінансуєлізинговуугоду, на випадокневиконанняклієнтом тихабо іншихзобов'язань.

2. Векселяпідприємства,авальованінадійнимиукраїнськимибанками.

3. Векселязначних бюджетнихорганізаційі підприємств.

4. Фонди в покриттягарантій лізинговихплатежів.

5. Поручництвонадійних компаній.

6. Заставацінних паперів.

7. Заставаліквідноготовару в обороті.

8. Заставанерухомості.

9. Гарантіяоберненоговикупу постачальником.

10. Підтвердженів уповноваженихбанках форвардніконтракти напостачанняготової продукціїв обсягах неменше і по цініне більше визначенихна момент висновкувідповіднихдоговорів.

11. РЕПО ліквіднихакцій.

12. Експортнийвиторг по контрактахз експортерамив уповноваженомубанку.

13. Заставаіншого майнай активів.

14. Підтвердженігарантії державнихі муніципальнихфондів із лімітамив уповноваженихбанках.

15. Вартістьустаткування,наданого влізинг, такожможе розглядатисяяк частковепокриття.

В Україніодним із першихбанків, що почавпроведеннялізингових операцій, єАКБ "Україна".Оскільки лізинговаоперація належить операцій із високим ступенем ризику, тут застосовуютьсятрадиції англійськоїбанківськоїсистеми, а саме:створенаспеціалізованаструктура -"Фінансово-лізинговийбудинок" банку"Україна", якийакумулює ризик,повязаний із проведенням цих операцій.Таким чином,поза ризикомзалишаютьсядві головнібанківськіфункції: ощаднай розрахункова.

Банком сформовано"Програмурозвитку нових виробництв", що передбачає його фінансовуучасть у придбаннівітчизняних і іноземнихтехнологійта устаткування, цілісних виробничихкомплексів.Уже діє лізинговийдоговір напостачанняв УкраїнумікроавтобусівСП "IVECO-КрАЗ"на суму 3 мільйонидоларів.

За даними фахівців банку"Україна",сьогодні вартість лізингових операцій длялізингоотримувачаскладаєтьсяз таких витрат(залежно від виду лізингута вартостікредитнихресурсів цифриможуть відрізнятися):

Залученняіноземнихкредитів длялізинговоїоперації-7-9%річних.
Вартістьгарантії банкуз3-5%(гарантія видаєтьсязакордоннійустанові під кредит).
Маржа лізингової компанії-7-8%.

Загальнавартість операції-17-22%річних.

Перш ніжбанк видасть кредит, лізинговакомпанія розробляєдля клієнтанайефективнішіумови торгової операцї, фінансовісхеми її забезпечення,здійснює страхуваннямайна та укладаєлізинговийдоговір.

"Сьогоднібанки не займаютьсябезпосередньоцією вельми потрібною длянашої країни формою бізнесуз ряду обєктивних причин:

- вони не можуть надавати послугидовготермінового характеру;

банкам дозволено купувати об'єктилізингу дляподальшої передачі їхлізингоотримувачулише за власнікошти;
банки повинніволодіти нерухомиммайном загальною вартістю до10% від обсягувласного статутногокапіталу;
встановлено високі процентніставки за кредитамивід Національного банку;
для банків-лізингодавцівне передбачено інвестиційних пільг.

Зважаючина зазначеніфактори, українськібанки надають перевагуопосередкованійучасті у лізинговомубізнесі - створюютьлізинговікомпанії. Тобто йдеться пронепряму участьбанківськогокапіталу улізинговомубізнесі. Але,навіть обравшитакий шлях,банк наштовхуєтьсяна досить відчутну перепону: сума, яку він має право інвестувати,не повиннаперевищувати25% від його власногокапіталу. Відтак невеликі танизьколіквіднікомерційнібанки не взмозібрати участьу лізинговійдіяльності.

Сьогодні,окрім "Фінансово-лізинговогобудинку" банку"Україна" вУкраїні діютьтакож лізинговікомпанії "Аваль-лізинг"(заснована набазі банку"Аваль" ), "Укрексімлізинг"(створенаУкрексімбанком1997 року ) та Харківськарегіональналізингова компанія "Реалбанк".

Уклавшидоговір ізДержавнимлізинговимфондом (ДЛФ),компанія працюєчастково наотримані від нього бюджетнікошти".

1Карп М.В. Финансовыйлизинг напредприятии.М. Финансы, ЮНИТИ,1998г., с.38.

1Чекмарева Е.Н.Экономическиеосновы лизинговыхсделок. // Хозяйствои право, 1994, №8,с.12-33.

1Кабатова Е.В.Лизинг: понятие.правовоерегулирование,международнаяунификация.М. Наука, 1991г., с.96.

1Финансоваяаренда (лизинг)и ее правовоерегулирование// Бухгалтериябанки, 1997, №3, с.28.

Рецензія

на дипломнуроботу студенткиРєзник ВікторіїВолодимирівниКиївськогоінститутуекономіки,менеджменту,банківськоїі страховоїсправи

на тему «Фінансовийлізинг »

Дипломнаробота студенткивиконана на74 сторінках,складаєтьсяз вступу, 3-хрозділів,висновків тасписку використанихджерел із 18найменувань.

У вітчизнянихумовах доситьвисоких ставокбанківськогокредитуваннясуб'єкти господарюваннязмушені шукатиальтернативнішляхи відновленняосновних виробничихфондів і модернізаціївиробництва. У цих умовахнайбільшеприйнятнимінструментомє лізинг, щоодержав останнімчасом поширенняв Україні. Томуобрана авторкоютема дипломноїроботи є актуальної.

До безсумнівнихпереваг роботи,на думку рецензента,відносяться:

Детальнийрозгляд процесулізингу, підходилізингодавцядо вибору клієнтата підписаннялізинговоїугоди.
РозглядіснуючогозаконодавстваУкраїни щодолізингу, виявлено позитивні танегативні сторіни.
Аналіз лізинговоїдіяльностіна Україні.

Водночас,по роботі єтакі зауваження:

Не приведенореальногодоговору фінансовоголізингу.
В роботіне представленоніяких данихв динаміці, це пов’язаноз тим, щодля лізинговихкомпаній статистичнідані є залогомкомерційноївдачі, отриматиреальні данібанка, що займаєтьсялізинговоюдіяльністю,є деякою проблемою;одночасно,існує поледля подальшихнаукових досліджень

Протезазначенінедоліки незнижують загальногопозитивноговраження про дипломнуроботу.

У ціломупо дипломнійроботі можназробити висновок,що Вікторіямає достатнютеоретичнупідготовленістьі вміє використовуватисвої знаннядля вирішенняпрактичнихзадач. Дипломнаробота відповідаєвимогам Міністерстваосвіти України,а авторка заслуговуєоцінки "відмінно".

Рецензент: ДмитроПопінако

регіональнийдиректор

Робертсоненд Блумс Корпорейшн

КИЇВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ, МЕНЕДЖМЕНТУ,СТРАХОВОЇ І БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

Кафедрафінансів

ВИПУСКНАКВАЛІФІКАЦІЙНАРОБОТА

БАКАЛАВРА

на тему

“ФІНАНСОВИЙЛІЗИНГ”

Виконала:

студенткаІVкурсу

спеціальностіфінанси

Резник Вікторія

Науковийкерівник:

канд. екон.наук, доцент

ПікусРуслана Володимирівна

Київ 2000

ПЛАН

Вступ…………………………………………………………………………….….3

І. Теоретичніоснови фінансовоголізингу……………………………….………6

1. Становленнялізингу яксамостійногоінституту…………………6

2. Ознаки тавиди лізингу…………………………………………….……15

а) лізингяк економічнакатегорія……………………………….…15

б) об’єктита суб’єктилізинговихвідносин……………….……16

в) класифікаційнахарактеристикавидів лізингу…….………19

3. Привабливістьта перевагилізингу…………………………………26

ІІ.Стан та розвитоклізинговихвідносин вУкраїні……………………..…31

Етапита загальнасистема лізинговогопроцесу…………….…31
Підготовката обгрунтуваннялізинговоїугоди………..…….…41
Правовінорми договорулізингу…………………………..…...……46
Участьбанків в лізинговихопераціях………………………..……50

ІІІ.Застосуваннязарубіжногодосвіду фінансовоголізингу в практиціУкраїни……………………………………………………………………………………56

Стимулювання розвитку лізинговихвідносин……………...…56
Розвитокзаконодавчоїбази лізингув Україні……………….…61
Лізинговадіяльністьукраїнськихбанків………………….……..66

Висновок………………………………………………………………..…….…69

Література:…………………………………………………………………..…74

ВСТУП

Актуальністьобраної темивикликанарозвиткомлізинговихоперацій наУкраїні й інтеграціївітчизняноголізингу у світовуфінансовусистему. Рядголовних українськихлізинговихкомпаній вдалоадаптувалив наші умовидосвід країніз розвинутимилізинговимивідносинами. В західнихкраїнах протягомостанніх сорокароків склаласявисока культурапроведеннялізинговихоперацій, щовважаютьсянайбільш складнимрізновидомбанківськоїдіяльності.

Рівеньрозвиненостілізинговихвідносин, якправило, є своєріднимпоказникомрозвиненостівсієї економікикраїни. У наспитома вагалізингу в загальномуобсязі інвестиційу виробництвоскладає менше1,5%, у той час яку країнах, щоуспішно розвиваються,цей показникдосягає 25 - 30% ібільше.

Для структурноїперебудовинародногогосподарстваУкраїна гостропотребує інвестицій. По розрахункахМіністерстваекономіки,обсяг інвестиційнеобхіднопотроїти, алеінвестиційнаактивністьстримуєтьсявисокими відсоткамикомерційнихбанків і несприятливимінвестиційнимкліматом наУкраїні. Сьогоднів промисловостіприблизно 57%машин і устаткуванняексплуатуєтьсяпонад десятьроків, що вкрайбагато дляпідтримкиконкурентноздатностіекономіки. Зіншого боку,в промисловомувиробництвізберігаєтьсявеличезне числонезагруженогоосновногокапіталу, щопостійно потребуєвеликих витрат- як на поточнеобслуговуванняй утриманняна балансіпідприємств,так і не меншезначних витратна консервацію.

Ефективнимвиходом з такогостановища,добре апробованимна Заході, - є лізинг - формапромисловогоінвестування,що дозволяєнадавати додатковігарантії інвестораму порівнянніз традиційнимкредитуванням.

Перевагилізингу в порівнянніз іншими засобамиінвестуванняскладаютьсяв тому, що підприємствамдаються некошти, контрольза обгрунтованоювитратою якихне завжди можливий,а безпосередньозасоби виробництва,необхідні длявідновленняі розширеннявиробничогоапарату.

Зацікавленістьу лізингу виявляютьпредставникималого бізнесу,що, не маючидостатніхзасобів і неприбігаючидо притягненнякредитів, можутьв цьому випадкувикористовуватиу виробництвінове прогресивнеустаткуванняі технології.

У розвиткулізингу зацікавленіне тількилізингоотримувачі,як споживачіустаткування,але і виробники,оскільки зарахунок лізингурозширюєтьсяринок збутувиробленогоними устаткування.

Для інвесторівлізинг забезпечує,необхіднийприбуток навкладенийкапітал прибільш низькомуризику (у порівняннізі звичайнимкредитуванням)за рахунокдіючого захистувід неплатоспроможностіклієнта.

Лізинг маєвисокий потенціалактивізаціїекономічногоспівробітництваз закордоннимикраїнами, взв'язку з чимміжнароднийлізинг одержуєвсе більшепоширення.

Метоюдипломноїроботи є розглядлізинговогопроцесу, видівлізинговихугод, форм лізингу,аналіз розвиткулізингу в банках, формулюванняшляхіврозвитку лізинговихвідносин..

Задачамидипломноїроботи є:

Дослідитиукраїнськийринок лізинговихпослуг, шляхиі форми йогорозвитку вбагатоукладнійекономіці.
Проаналізуватинормативнубазу по лізингуна Україні,виявити їїплюси та мінуси.
Дослідитипроблемиекономічногорегулювання,оподатковування,і фінансуваннялізингу.
Розглянутиможливостіі шляхи вдосконаленняміжнародноголізингу наУкраїні.

У першомурозділі даноїроботи докладноосвітлюєтьсяісторія виникненнялізинговихвідносин, робитьсяспроба відбитивплив історичнихпроцесів, щостосуютьсяданої сфери,на розвитоклізингу напочатковомуетапі в країнахЗахідної Європиі США.

Даєтьсяшироке визначенняпоняття «лізинг». Широко розглядаютьсявиди і формилізинговоїдіяльності,що діють всвіті, і знайшлисвоє застосуванняна Україні. Приводитьсякласифікаціялізинговихугод по різноманітнихознаках, і даютьсяконкретніприклади їхньогопрактичноговикористання. Приводятьсясхеми, що даютьчітке уявленняпро лізинговівзаємовідносини.

В другомурозділі докладноосвітлюютьсяетапи лізинговогопроцесу, розглядаютьсяпідходи виробника,лізингодавцята лізингоотримувачадо укладанняугоди. Згадуєтьсяробота українськихбанків на ринкулізинговихпослуг.

Третійрозділ пропонує можливі шляхирозвитку лізингуна Україні,детальний оглядзаконодавстващодо лізингу,розглянутостановленнялізинговихвзаємовідносину нашій країніта реальнаробота українськихпідприємствіорганізаційна ринку лізинговихпослуг.

Дослідженняданих питаньдозволяє виявитиумови і намітитиперспективиподальшогорозвитку українськогоринку лізинговихпослуг.