Валовий доход
Валовий доход – це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами.
Валовий доход включає:
1. Загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг).
2. Доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами.
3. Доходи від спільної діяльності.
4. дивіденди, отримані від нерезидентів,
5. доходи від здійснення операцій лізингу (оренди).
6. суми безповоротної фінансової допомоги
7. сум неустойки (штрафів чи пені), фактично одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду;
8. доходи, отримані з інших джерел.
Не включаються до складу валового доходу:
1. Суми податку на додану вартість, отримані (нараховані) платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів (робіт, послуг), за винятком випадків, коли підприємство-продавець не є платником податку на додану вартість.
2. Суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду або внаслідок задоволення претензій у порядку, встановленому законодавством як компенсація прямих витрат або збитків, понесених таким платником податку в результаті порушення його прав та інтересів, що охороняються законом.
3. Суми коштів у частині надмірно сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), що повертаються або мають бути повернені платнику податку з бюджетів.
4. Суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.
5. Кошти або майно, які повертаються власнику корпоративних прав, емітованих юридичною особою, після повної і кінцевої ліквідації такої юридичної особи-емітента або після закінчення договору про спільну діяльність, але не вище номінальної вартості акцій (часток, паїв).
6. Інші надходження, прямо визначені нормами Закону про оподаткування прибутку підприємств.
Валові витрати
Валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються:
1. Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
2. Суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування", (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом).
3. Суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів.
4. Інші витрати, прямо визначені нормами Закону про оподаткування прибутку підприємств.
Не включаються до складу валових витрат витрати на:
1. Потреби, не пов'язані з веденням основної діяльності, а саме: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків[1]; придбання лотерей, участь в азартних іграх; фінансування особистих потреб фізичних осіб.
2. Придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів.
3. Сплату податку на прибуток підприємств, податку на нерухомість; сплату податку на додану вартість[2], включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, сплату податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються за рахунок сум виплат таких доходів згідно із законом України про оподаткування доходів фізичних осіб.
4.Інше.
Оподаткування операцій особливого виду:
1. Оподаткування товарообмінних (бартерних) операцій
2. Оподаткування страхової діяльності
3. Оподаткування операцій із розрахунками в іноземній валюті
4. Оподаткування операцій з пов'язаними особами[3]
5. Оподаткування операцій з цінними паперами та деривативами
6. Оподаткування спільної діяльності на території України без створення юридичної особи
7. Оподаткування дивідендів
8. Оподаткування операцій з борговими вимогами та зобов'язаннями
9. Порядок оподаткування доходів від виконання довгострокових договірних зобов'язань
10. Оподаткування неприбуткових установ і організацій
11. Особливості оподаткування підприємств та організацій громадських організацій інвалідів
12. Особливості оподаткування окремих платників податку
Амортизація
Під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.
Під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
До основних фондів відносять будівлі, споруди, автомобільний транспорт, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них; інше.
Ставка податку
Прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування[4].
Порядок нарахування та строки сплати податку
Платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.
Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період.
Усунення подвійного оподаткування
Суми податків на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб'єктами господарської діяльності за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку на прибуток в Україні.
Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку на прибуток провадиться за умови подання письмового підтвердження податкового органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності міжнародного договору України про усунення подвійного оподаткування доходів, ратифікованого Верховною Радою України.
Відповідальність платників податку
Відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе платник податку у порядку та розмірах, визначених законом.
Про патентування деяких видів підприємницької діяльності
Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23 березня 1996 року
Об'єктом правового регулювання згідно з Законом „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг.
Суб'єктами правовідносин, які підлягають регулюванню за Законом „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, є
· юридичні особи та
· суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи - резиденти і нерезиденти,
· відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо), які займаються підприємницькою діяльністю, передбаченою вище.
Торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у Законі „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” видами підприємницької діяльності.
Торговий патент не засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на інтелектуальну власність.
Торговий патент придбавається суб'єктами підприємницької діяльності, предметом діяльності яких є види, зазначені у частині першій статті 1 Закону „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.
Підставою для придбання торгового патенту є заявка, оформлена відповідно до частини четвертої цієї статті.
Встановлення будь-яких додаткових умов щодо придбання торгового патенту не дозволяється.
Торговий патент видається за плату суб'єктам підприємницької діяльності державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб'єктів або місцезнаходженням їх структурних (відокремлених) підрозділів, суб'єктам підприємницької діяльності, що провадять торговельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), - за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг, а суб'єктам підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, - за місцем реєстрації цих суб'єктів.