Професійні спілки мають право постійно перевіряти стан умов і безпеки праці на виробництві, виконання відповідних програм і зобов'язань колективних договорів (угод), вносити власникам, державним органам управління подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь
Рис. 6.2. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
Кошти галузевих і державного фондів охорони праці
витрачаються на здійснення галузевих і національних програм з питань охорони праці, науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт, що виконуються в межах цих програм, на сприяння становленню й розвитку спеціалізованих підприємств та виробництв, творчих колективів, науково-технічних центрів, експертних груп, на заохочення трудових колективів і окремих осіб, які плідно працюють над вирішенням проблем охорони праці
До державного, регіональних та галузевих фондів охорони праці надсилаються поряд із коштами державного чи місцевих бюджетів, відрахуваннями підприємств та іншими надходженнями кошти, одержані від застосування органами державного нагляду штрафних санкцій до власників згідно з чинним законодавством, а також кошти від стягнення цими органами штрафу з працівників, винних у порушенні вимог щодо охорони праці. Працівники, на яких накладено штраф, вносять його в касу підприємства за місцем роботи
Кошти фондів охорони праці не підлягають оподаткуванню.
Витрати на охорону праці, що передбачаються в державному і місцевих бюджетах, виділяються окремим рядком
За порушення нормативних актів про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища підприємства, організації, установи можуть притягатись органами державного нагляду за охороною праці до сплати штрафу.
Максимальний розмір штрафу не може перевищувати двох процентів місячного фонду заробітної плати підприємства, організації, установи.
Штрафи накладаються керівниками Державного комітету України по нагляду за охороною праці та його місцевих органів.
Підприємство сплачує штраф за кожний нещасний випадок та випадок професійного захворювання, що сталися на виробництві з його вини. Якщо встановлено факт приховання нещасного випадку, власник сплачує штраф у десятикратному розмірі.
Конкретні розміри і порядок накладання штрафів визначаються законодавством.
Власник має право оскаржити в місячний строк рішення щодо стягнення штрафу в судовому порядку.
Несплата штрафу протягом місяця після остаточного вирішення спору призводить до нарахування на суму штрафу пені в розмірі двох відсотків за кожен день прострочення
Ключові терміни та поняття
Цільові фонди економічного призначення, конверсія, інновація, охорона праці, галузеві фонди, державні фонди_
Питання до самоконтролю знань
1. Розкрийте особливості функціонування Фонду України сприяння конверсії.
2. Чи достатньо обґрунтовані створення та дія окремих цільових фондів, зокрема, інноваційного фонду?
3. Укажіть причини створення визначених цільових фондів в Україні.
Навчальні завдання
1. Складіть перелік державних цільових фондів, що діяли та діють на території України.
2. Дайте класифікацію таким фондам за різними ознаками.
3. Доведіть доцільність упровадження кожного з фондів.
4. Визначте державні цільові фонди, які можна назвати децентралізованими. У чому полягають особливості їх функціонування?
5. На основі узагальненої інформації про особливості створення та функціонування державних фондів фінансових ресурсів цільового призначення та відповідно до стану економіки України створіть «віртуальний» цільовий фонд. Визначте законодавчі документи, які б могли регламентувати його дію, контролюючі органи; визначте джерела формування ресурсів такого фонду та напрями використання коштів.
Тестові завдання
а) фонд сприяння конверсії;
б) державний інвестиційний фонд;
в) державний інноваційний фонд;
г) фонд боротьби з корупцією.
а) проведення науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт, пов'язаних із розробкою нових наукових зразків цивільної продукції;
б) компенсації збитків державних підприємств;
в) знищення об'єктів охоронного комплексу;
г) здійснення заходів щодо соціального захисту працівників, зайнятих розробкою та виробництвом військової техніки й озброєнь.
а) заборони інновацій;
б) сприяння розвитку державного сектору економіки;
в) фінансування заходів щодо забезпечення розвитку й використання досягнень науки і техніки;
г) фінансування заходів щодо підтримки місцевих органів влади.
а) на підприємствах;
б) у галузях;
в) на державному рівні;
г) на рівні місцевого самоврядування.
а) фінансування дефіциту державного бюджету;
б) заохочення трудових колективів і окремих осіб, які плідно працюють над вирішенням проблем охорони праці;
в) сприяння становленню і розвитку спеціалізованих підприємств та виробництв, творчих колективів, науково-технічних центрів, експертних груп;
г) фінансування дефіциту місцевих бюджетів.
а) виступають організаторами цього фонду;
б) вносять власникам, державним органам управління подання з питань охорони праці та одержують від них аргументовану відповідь;
в) здійснюють управління фондом;
г) не мають відношення до цього фонду.
а) Верховна Рада України;
б) Державний комітет України по нагляду за охороною праці;
в) Кабінет міністрів України;
г) професійні спілки.
7.1. Повноваження місцевих органів влади щодо створення та використання спеціальних фондів фінансових ресурсів.
7.2. Спеціальні фонди фінансових ресурсів місцевих органів влади.
Правовою основою підготовки вказаного питання є Бюджетний Кодекс України та відповідні рішення місцевих органів влади про створення спеціальних фондів у складі місцевих бюджетів.
Для виконання тимчасових завдань місцеві органи влади можуть створювати спеціальні фонди у межах своїх бюджетів. Такі фонди не враховуються при обчисленні міжбюджетних трансфертів та використовуються тільки на цілі, передбачені відповідним рішенням місцевих органів влади.
Для залучення коштів місцевими органами влади можуть бути використані будь-які джерела, що не заборонені чинним законодавством.
Під час опрацювання питання слід звернутися до статистичних даних у Дніпропетровській області або іншому регіону. Слід також звернути увагу на можливість подвійного оподаткування, зростання тиску на окремих суб'єктів господарювання, тобто на інший бік акумуляції коштів до спеціальних фондів місцевих органів влади в Україні.
До прийняття Бюджетного кодексу органи місцевого самоврядування всіх рівнів формували позабюджетні фонди.
Такі фонди формувалися за рахунок:
- додаткових заходів і зекономлених коштів, одержаних за рахунок здійснення організованих ними заходів для вирішення економічних і соціальних проблем;
- доходів від продажу об'єктів міської, районної комунальної власності, від продажу населенню квартир і будинків, що належать до комунальної власності;
- доходів від цінних паперів, що придбані за рахунок міських і районних позабюджетних фондів;
- добровільних внесків і пожертвувань громадян, підприємств, об'єднань, організацій та установ;
- доходів від місцевих позик і місцевих грошово-речових лотерей;
- штрафів, що стягуються за одержання підприємствами, об'єднаннями, організаціями й установами необґрунтованого
доходу у зв'язку із завищенням цін, тарифів на продукцію, роботи, послуги;
- штрафів, що можуть установлюватися місцевими радами для фізичних і юридичних осіб;
- доходів від реалізації безгосподарного і конфіскованого майна;
- плати за реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності;
- платежів та штрафів за забруднення навколишнього природного середовища, нераціональне використання природних ресурсів, розміщення відходів та інших платежів за порушення законодавства про охорону навколишнього середовища, санітарних норм і правил, що визначаються відповідно до нормативів, затверджених місцевими радами;
- орендної плати за землю;
- коштів соціального розвитку підприємств, об'єднань, організацій та установ, що виділяються на соціальний розвиток тих житлових районів, де проживає відповідна кількість їхніх працівників;
- інших зборів, платежів і штрафів, що вводилися і призначалися міською і районними радами
Відповідно до ст. 13 Бюджетного кодексу України, місцеві бюджети складаються із загального і спеціального фондів
Загальний фонд бюджету включає:
1) усі доходи бюджету, окрім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду;
2) усі видатки бюджету за рахунок надходжень до загального фонду бюджету;
3) фінансування загального фонду бюджету