Вступ
У процесі буріння нафтових свердловин створюються значні техногенні навантаження на об'єкти гідро-, літо – та біосфери. В районах масового буріння свердловин виникає загроза екологічного стресу, що призводить до порушення природної екологічної рівноваги, падіння ресурсно-біогенного потенціалу біосфери, деградації компонентів природного середовища (різке зменшення запасів риби, забруднення ґрунтів і водяних об'єктів тощо). Це спричинюють:
- низький рівень екологічної безпеки технологічних процесів;
- недостатня свідомість виконавців робіт;
- незадовільний рівень контролю забруднення з боку екологічних служб;
- низький рівень економічної та моральної відповідальності за заподіяну природі шкоду.
Можливі причини найбільш сильної негативної дії на природні системи обумовлені виникненням викидів при буріння свердловин та їх освоєнні, порушенням герметичності колони, поривів трубопроводів бурового майданчику.
Досить сильно забруднює навколишнє середовище нафта і нафтопродукти, які надходять на поверхню землі як компонент бурових розчинів, при випробуванні свердловин або в результаті аварій. Під час буріння свердловини негативний вплив на ґрунти, поверхневі і підземні води має буровий розчин. Тому особливу увагу необхідно приділяти тампонажним роботам для запобігання перетокам флюїдів.
Заходи по мінімізації відходів можуть включатись у проекти розробки родовищ з врахуванням місцевих природних умов і технологічних особливостей розробки родовищ. Чим довше експлуатується бурова або промислове обладнання, тим більше об’єми утворення відходів, різноманітніший, складніший їх компонентний склад. Комплекс природозахисних робіт вибирають з урахуванням особливостей природно-кліматичних та ґрунтово-ландшафтних умов спорудження свердловин і проектної технології буріння свердловин. Для буріння свердловин треба використовувати бурові розчини і технологічні рідини, які є екологічно чистими або які характеризуються мінімальними забруднювальними властивостями.
В процесі будівництва та експлуатації об’єкту необхідно впровадити комплекс охоронних заходів:
1) максимально зберегти рослинність на прилягаючій території
2) обов’язково налагодити роботу по контролю аварійних ситуацій
Відновлювальні заходи, виходячи зі специфіки об’єкту, стосуються виключно нормалізації стану окремих компонентів довкілля та стабілізації ситуації. Найголовніші з них наступні:
– усунення впливу змін геологічного та водного середовища;
– рекультивація порушених земель після спорудження свердловини;
– дотримання технологічного регламенту (правила спорудження
об’єкту та правильне використання техніки і технічного забезпечення).
1. Основна частина
1.1 Загальна характеристика свердловини №94 Спаського родовища
свердловина природній середовище забруднення
1.1.1 Фізико-географічна характеристика розміщення бурового майданчика
В адміністративному відношенні нафтове родовище розташоване на території Долинського і Рожнятівського районів Івано-Франківської області. Основними населеними пунктами району є міста Долина, Рожнятів, села Спас, Лоп’янка, Струтинь, Верхній Струтинь, Ясиновець, Іваниківка, Дуба, Рипне. Рельєф району спокійний, абсолютні відмітки поверхні коливаються у межах 572–579,7 м.
В зоні бурового майданчика відсутні будівельні, зрошувальні та осушувальні споруди, промислові підприємства. Характеристика майданчика наведена в табл. 1.1.
Таблиця 1.1 – Характеристика майданчика
| №П/п | Назва показників | Величина |
| 1 | Площа ділянки, га | 1,5 |
| 2 | Відмітка рельєфу, м | 572–579,7 |
| 3 | Глибина залягання четвертичного водоносного горизонту, м | Більше 6 м |
| 4 | Санітарно-захисна зона за ДСП №379/1404–96клас СЗЗ –розмір СЗЗ, м | 3300 |
| 5 | Рельєф місцевості | Спокійний |
Майданчик відповідає нормам санітарної та протипожежної безпеки.
Загальний стан навколишнього природного середовища в зоні бурового майданчика задовільний.
Клімат району помірно-континентальний з помірними температурами і підвищеною вологістю.
Середньорічна температура коливається від плюс 5 °С до плюс 7 °С. Середньорічна кількість опадів випадає в межах від 890 мм. Пересічна висота снігового покрову становить від 44 до 80 см. Середньорічна температура становить плюс 7,20 С. Мінімальна температура найхолоднішого місяця року (січень) становить мінус -16,50С, максимальна – найтеплішого місяця (липень) становить плюс 28,90 С. Кліматична характеристика і коефіцієнти, які визначають умови розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі, приведені в таблиці (табл. 1.2) [3].
Таблиця 1.2 – Кліматологічна характеристика і коефіцієнти
| №п/п | Назва показників | Величина |
| 1 | Коефіцієнт «А «, який відповідає несприятливим метеорологічним умовам, при яких концентрація шкідливих речовин в атмосферному повітрі максимальна | 200 |
| 2 | Середня максимальна температура зовнішнього повітря найбільш теплого місяця, С0 | 28,9 |
| 3 | Середня температура зовнішнього повітря найбільш холодного місяця, 0С | -16,5 |
| 4 | Коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу місцевості | 1 |
| 5 | Середня річна «роза» вітрів, %ПнПн-схСхПд-схПдПд-зхЗхПн-зхШтиль | 6,33,216,713,14,818,520,516,98,9 |
| 6 | Швидкість вітру/середні багаторічні дані/, повторюваність перевищення якої складає 5%, м/с | 15 |
Територія родовища відноситься до Карпатського гірського зоогеографічного округу, який є складовою частиною Західно-Європейської провінції Європейсько-Обської підобласті Палеарктики. Ландшафтно-фауністичний комплекс перехідний від передгірного до гірсько-лісового.
В цілому, в водоймах та на суші постійно або тимчасово мешкають близько десяти видів риб, земноводних, плазунів, декілька десятків видів птахів та ссавців. Для запобігання попадання риби на водоприймальному пристрої водозабору технічної води на річці передбачено гратки – вловлювачі.
Досить різноманітний видовий склад на даній ділянці і орнітофауни. Серед її представників можна зустріти горобців, ворон, сорок, сов, зозуль, денних хижаків, дрімлюг, сиворакш, дятлів та численні види горобиних. Негативний вплив господарської діяльності для птахів найбільше проявляється у шумовому забруднені та порушенні місць їх традиційного гніздування.
Серед ссавців можна відмітити таких представників: заєць, польовка, косуля, дикий кабан, лисиця, ласка. Основним негативним впливом для них є зменшення місць перебування, шум від роботи механізмів та агрегатів та небезпека від працюючих механізмів. На тваринний світ проектована діяльність здійснює опосередкований вплив серед яких важливе місце посідає шумове забруднення при будівництві свердловин. При експлуатації вплив на тваринний світ буде зведено до мінімума – присутністю на проектному об’єкті людей (працівників) та споруд облаштування свердловин.
Щодо узагальненої характеристика природно-заповідного фонду, флори і фауни то цінні лісові і заповідні рослини в межах СЗЗ відсутні. Немає також в наявності на землях, що прилягають до території майданчика, рідкісних і зникаючих видів рослин, які охороняються. В межах території, що прилягає до майданчика, відсутній природно-заповідний фонд, немає цінних мисливських видів фауни, мисливських угідь, рідкісних та зникаючих видів тварин.
Гідрографічна сітка на площі представлена ріками Дуба і Чечва з їх притоками Манявкою, Гривою, Ценявою, Смерекою, Ясиновцем та багатьма іншими малими річками і потоками. У північно-західній частині площі протікають притоки р. Свічі-Саджава, Сивка, Турянка. Всі ріки належать до басейну ріки Дністер. Ріки протікають навхрест простягання Карпат. В зоні Зовнішніх Карпат відзначаються великими нахилами і бурною течією, часто зустрічаються водоспади. Виходячи на Передгір’я, ріки утворюють широкі долини. Рівень води у ріках непостійний і залежить від пори року [1].
На родовищі четвертинні відклади представлені суглинком коричневим, твердим, щебенюватим, пухким. Зведений інженерно-геологічний розріз до глибини 6 м за даними інженерно-геологічних вишукувань має такий вигляд:
ІГЕ-1 – насипний шар із галечникового грунта з грунто-рослинним шаром;
ІГЕ-2 – грунтово-рослинний шар, пухкий тугопластичний;
ІГЕ-3 – суглинок коричнево-бурий тугопластичний по тріщинах з гумусом, пухкий;
ІГЕ-4 – суглинок коричнево-сірий з прошарками супісків.
Підготовчі роботи до будівництва свердловини передбачають планування площі майданчика, влаштування систем дренажу, прокладання технологічних і побутових трубопроводів з їх термоізоляцією, установку пожежних гідрантів. На ділянці будівництва свердловини визначені технологічний майданчик для буріння свердловини та комплекс обладнання для приготування бурового розчину, зони для інвентарних вагончиків майстра, житлових вагончиків, вагончики соціальної сфери, котельні, амбарів для бурового шламу. Грунти на майданчику будівництва представлені грунтово-рослинним суглинистим шаром. Максимальне промерзання грунту 0,8 м. Тривалість опалювального періоду в рік – 184 дні. Тривалість зимового періоду в рік – 101 день. Азимут переважаючого напрямку вітру – 270–315 град. Максимальна швідкість вітру 15 м/с. [3].
1.1.2 Характеристика геологічного середовища
В геологічній будові Спаського родовища приймають участь осадові утворення крейдової, палеогенової, неогенової, антропогенової систем.
Промислове скупчення нафти і розчиненого газу звязані з відкладами верхньомінілітової підсвіти менілітової світи олігоцену.
Спаська площа, згідно тектонічного районування Українських Карпат розташована в 1 ярусі складок в Бориславо-Покутській зоні Прикарпатського передового прогину. Ця зона є складно-побудований антиклінарій, сформований із системою переважень антиклінальних складок, складена палеогеновим і крейдовими флісами і міоценовими хасами. Спаська складка, з якою звязане родовище, перекривається Лопянецькою складкою Берегової світи.