Опис свердловини № 94 Спаського родовища нафти (стр. 4 из 9)

В результаті спорудження свердловини можливі впливи на наступні компоненти навколишнього природного середовища:

1) геологічне середовище

– порушення геологічного середовища в результаті спорудження свердловини;

2) водне середовище

– можливий мінімальний вплив на грунтові води;

3) грунт

– спорудження свердловини на відведеній земельній ділянці площею 1,5 га, з зняттям родючого шару грунту та складуванням в кагати для зберігання і подальшого повернення на дану ділянку при проведенні рекультивації землі;

4) атмосфера

– викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря при роботі дизель-генератора у випадку аврійного відключення електроенергії, випари вуглеводнів з шламових амбарів;

– шумовий вплив від роботи бурової установки та дизель-генератора.

Основними потенційними забруднювачами навколишнього середовища при спорудженні свердловини є:

– промивні рідини та тампонажні розчини;

– бурові стічні води (БСВ) і буровий шлам (БШ);

– продукти випробування і освоєння свердловини (пластові флюїди);

– матеріали і хімреагенти для приготування промивних рідин і тампонажних розчинів;

– ємності побутових стічних вод;

– металеві, бетонні та інші відходи спорудження бурової установки;

– продукти згоряння палива в двигунах внутрішнього згорання (ДВЗ);

– пари вуглеводнів з шламового амбару.

Можливі причини і шляхи надходження забруднювальних речовин у навколишнє середовище розподіляються на технологічні і аварійні.

До технологічних причин відносяться:

– забруднення підземних вод через негерметичність колон і неякісне цементування.

До аварійних причин відносяться:

– пориви трубопроводів, розливи ПММ;

– нафтогазоводопрояви та відкриті фонтани в процесі буріння свердловини;

– аварійні ситуації і порушення технології випробування свердловини. (рис. 1.4).

Рисунок 1.4-Аварійні ситуації при будівництві свердловини

Забруднююча здатність бурових розчинів залежить від кількості і токсикологічної характеристики хімічних реагентів, що застосовуються для їх обробки. При бурінні свердловин використовуються реагенти і речовини 3, 4 класу небезпеки.

Вибурена порода по своєму складу нетоксична, але, диспергуючись у середовищі бурового розчину, її частинки адсорбують на своїй поверхні токсичні речовини і можуть негативно вплинути на рослинний світ, грунтові води.

Основними фактороми, що впливають на грунт, є механічні пошкодження і забруднення. Механічне пошкодження пов´язане з необхідністю проведення земляних робіт, роботою автотранспорту [3].

При спорудженні свердловини, монтажу та демонтажу бурового устаткування передбачені заходи, що виключають забруднення території відходами металу, залізобетону, дерева та іншими матеріалами.

Значення розрахункових викидів забруднюючих речовин на проммайданчику і в межах санітарно-захисної зони визначеної висновком Рожнятівської райСЕС не перевищує допустимі рівні впливу на атмосферне повітря (табл..1.3).

Таблиця 1.3 – Основні джерела забруднення і перелік забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря

№ п/п	Джерела виділення	Джерела викидів		Забруднюючі речовини, що викидаються в атмосферу
		Номери джерел	Назва джерела
1	Амбар освоєння	1	Факел	Двоокис азоту, окис вуглецю, сажа, суміш насичених вуглеводнів С2-С8
2	Ємність для зберігання дизпалива	2	Викидна труба	вуглеводні граничні С12-С19 (розчинник РПК-265 П та інш.)
3	Дизельгенератор на випадок аварійного відключення електроенергії	3	Викидна труба	Сажа, сірчистий ангідрид, окис вуглецю, двоокис азоту, окис азоту, вуглеводні граничні С12-С19 (розчинник РПК-265
4	Амбар для шламу	4	Неорганізоване	Суміш насичених вуглеводнів С2-С8
5	Амбар для шламу	5	Неорганізоване	Суміш насичених вуглеводнів С2-С8
6	Прийомна ємність	6	Неорганізоване	Суміш насичених вуглеводнів С2-С8
7	Прийомна ємність	7	Неорганізоване	Суміш насичених вуглеводнів С2-С8
8	Прийомна ємність	8	Неорганізоване	Суміш насичених вуглеводнів С2-С8

При будівництві свердловини забруднення повітряного середовища зведено до мінімуму. Буріння та випробовування свердловини буде вестись буровою установкою «Уралмаш 4Е-76» на електроприводі, на випадок аварійного відключення електроенергії передбачено дизель-генератор ТМЗ – ДЕ – 104Сз. В холодний період року буровий станок, привишкові споруди, житлові приміщення будуть забезпечуватись теплом від котельної ЕПВА-71М. Джерелом незначного забруднення атмосферного повітря являються викиди забруднюючих речовин, що виділяються при випаровуванні з циркуляційної системи, шламових амбарів.

Забруднювачами навколишнього середовища при бурінні свердловин є хімічні реагенти, що застосовуються для приготування бурових розчинів.

На даний час не всі реагенти, що входять до їх складу, мають ГДК і показники шкідливості [8].

Досить сильно забруднює навколишнє середовище нафта і нафтопродукти, які надходять на поверхню землі як компонент бурових розчинів, при випробуванні свердловин або в результаті аварій. Під час буріння свердловини негативний вплив на ґрунти, поверхневі і підземні води має буровий розчин. Тому особливу увагу необхідно приділяти тампонажним роботам для запобігання перетокам флюїдів. Робота дизельних установок на протязі року забезпечує викид до 2 т вуглеводнів і сажі, понад 30 т оксиду азоту, 8 т оксиду вуглецю, 5 т сірчистого ангідриту.

До складу промивочних рідин, які теж є забруднювачами навколишнього середовища, входить цілий ряд хімічних інгредієнтів, яким властиві токсичність (амоній, феноли, ціаногрупа, свинець, барій, поліакриламід). Особливо екологічно небезпечний скид промивних рідин спеціального призначення, наприклад, на содовій основі. А наявність органічних реагентів сприяє утворенню суспензій і колоїдних систем у стічних водах.

Відпрацьовані розчини зберігаються у амбарах-накопичувачах місткістю в декілька тисяч кубометрів, де відбувається його випаровування та проникнення у ґрунт і підземні води.

Значна кількість токсичних елементів поступає у навколишнє середовище при викидах підземних мінералізованих вод. Лише одна аварійна свердловина із звичайним хімічним складом розсолів, характерних для глибоких горизонтів багатьох нафтогазових регіонів, і розходом всього 1 л/с на протязі року може винести на поверхню приблизно 300 т хлору, 100 кг йоду, 1,5 т брому та багато інших сполук. Скид у водойми одинці об’єму такої води приводить до непридатності 40–60 об’ємів чистої води. Можливі причини найбільш сильної негативної дії на природні системи обумовлені виникненням викидів при буріння свердловин та їх освоєнні, порушенням герметичності колони, поривів трубопроводів бурового майданчику.

Вплив на геологічне середовище заключається в можливій фільтрації бурового та тампонажного розчинів, зміні хімічного складу підземних вод та фільтраційно-ємкостних параметрів порід, утворення техногенних відкладів.

Велике значення для зниження рівнів шуму має правильна експлуатація механізмів, своєчасне проведення профілактичних ремонтів та якісний монтаж (табл..1.4).

Таблиця 1.4 – Шумові характеристики обладнання

Назва	Кількість	Рівень звуку, дБА
1. Дизельгенератор	1	85
2. Цементно-змішувальна установка	1	75
3. Блок приготування бурового розчину	1	75
4. Викидний патрубок бурового ключа АКБ	1	84
5. Система пневмоуправління бурової лебідки	1	84
6. Вентилятор СВН-5	1	83
7. Вентсистема обдуву бурової лебідки	1	80
8. Компресорна установка	1	86

Основний перелік джерел і негативних впливів на навколишнє природне середовище описано в таблиці (табл. 1.5)

Таблиця 1.5 – Перелік джерел і видів впливів на навколишнє середовище (земельні ресурси, викиди в атмосферу, скиди в гідросферу)

Назва видів впливів	Показник
1. Площа земельної ділянки, га	1,5
2. Обсяг знесення зелених насаджень, га	1,5
3. Кількісний і якісний вплив на навколишнє середовище
3.1 Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря г/с	0,63
т/період буріння	6,99
В тому числі:
1) сажа г/с	0,0162
т/п.б.	0,23317
2) сірчистий ангідрид г/с	0,11
т/п.б.	2,0434
3) окису вуглецю г/с	0,2911
т/п.б.	1,67817
4) двоокису азоту, г/с	0,0288
т/п.б.	0,47455
5) окис азоту г/с	0,102
т/п.б.	1,8948
6) вуглеводні граничні С12-С19 г/с	0,0275
т/п.б.	0,510806
7) суміш насичених вуглеводнів С2-С8 г/с	0,05656
т/п.б.	0,1511
3.2 Розрахункові максимальні приземні концентрації шкідливих речовин, долі ГДК	0,09–0,55
3.3 Споживання води: м3/добу	19,15
м3/п.б.	2062,8
В тому числі:
1) на господарсько-побутові потреби м3/добу	1,8
м3/п.б.	386,8
2) на виробничі потреби, м3/добу	5,35
м3/п.б.	776
3) на підживлення котла м3/добу	12,0
м3/п.б.	900
3.5 Кількість виробничих стічних вод повторного використання м3/добу	1,09
м3/п.б.	158,8
3.6 Кількість виробничих стічних вод, що відводяться в гідроізольований амбар: м3/добу	2,41
м3/п.б.	370,4
3.7 Рівень шуму, ДБА:
1) на території об’єкту	79,9
2) в житловій забудові	36,4
3.8 Рівень ультразвуку, вібрації, електромагнітні хвилі, іонізуючі випромінення	відсутні

1.3.2 Характеристика забруднюючих речовин та їх дія на організм людини