ЗМІСТ
| Вступ…………………………………………………………………………. | 3 |
| 1. Поняття фінансів, економічні передумови виникнення і розвитку фінансів………………………………………………………….... | 6 |
| 2. Історичний аспект становлення та розвитку фінансової науки... | 13 |
| 3. Розвиток фінансової науки в Україні…………………………….. | 19 |
| 4. Фактори розвитку фінансів України в умовах глобалізації…….. | 31 |
| Висновки та пропозиції…………………………………………………….. | 35 |
| Список використаної літератури…………………………………………... | 38 |
Вступ
Актуальність теми. Слово фінанси походить від середньовікового латинського терміну finatio, financia, який застосовувався в ХІІІ-ХІV ст. для позначення обов'язкової сплати грошей та строку сплати. У Германії в ХVІ-ХVІІ ст. слово фінанси мало недобрий, лихий зміст: здирства, вимагання, хабарництва, лихварства. В той же час у Франції (ХVІ ст.) слово фінанси використовувалося у тому значенні, яке закріпилося за ним до початку ХХ ст. у всіх європейських країнах, а саме як сукупності матеріальних засобів, необхідних для задоволення потреб держави та різноманітних суспільних груп.
Виникнення фінансів пов’язане з розвитком товарно-грошових відносин, з посиленням ролі держави, розширенням її функцій, а причина їх появи – необхідність задоволення потреби держави і суб’єктів господарювання у фінансових ресурсах для здійснення належної діяльності.
Виникнення держави припускає, крім усього іншого, встановлення певних взаємин по розподілу і перерозподілу створюваних економічних благ між державою в особі верховної влади і рештою суб'єктів відтворювальних відносин. Власне, ці відносини і визначалися поняттям «фінанси».
Власне поняття «фінанси» в сучасному його уявленні можна віднести до етапу відособлення державної казни, виникненню державного бюджету.
Слід зазначити, що уявлення про фінанси, суті фінансових відносин видозмінювалися. Трансформація поглядів на економічну категорію фінансів з кінця XVII століття під словом «фінанси» почали розуміти всю сукупність державного майна і взагалі стан всього державного господарства. У сенсі всієї сукупності матеріальних засобів, що є у розпорядженні держави – його доходів, витрат і боргів, таке розуміння є сучасним. Таким чином, точніше науку про фінанси можна визначити як науку про способи якнайкращого задоволення матеріальних потреб держави.
Тому можна говорити про те, що спочатку поняття «фінанси» розглядалося тільки в площини формування, а згодом і використання грошових фондів для задоволення державних потреб. Пізніше ця економічна категорія отримала назву «Публічні фінанси», які в даний час включають державні і місцеві фінанси (фінанси органів місцевого самоврядування).
Важливу роль у теоретичному та емпіричному дослідженні проблематики трансформації та формування світової фінансової системи відіграють праці зарубіжних вчених: Бансала В., Валерштейна І., Вільямсона Дж., Гільфердінга Р., Дольфюса О., Дорнбуша Р., Камдессю М., Кругер А, Кругмана П., Кьоллера Х., ЛіппаЕ., МакКіннона Р., Манделла Р., Маршалла Дж., Медоуза Д., Месаровича М., МецлераА., Оме К., Сакса Дж., Сороса Дж., Стігліца Дж., Тінбергена Я., Тобіна Дж., Трахтенбергга І., Фішера Ст., Флемінга Дж.М., Фрідмена М.
Різні аспекти історичного розвитку фінансів розкриті у роботах сучасних вітчизняних науковців Андрущенка В., Білоруса О., Боринця С., Будкіна В., Гаврилюка О., Гальчинського А., Геєця В., Даниленка А., Кістерського Л., Клочка В., Лук’яненка Д., Новицького В., Пахомова Ю., Плотнікова О., Поручника А., Рогача О., Румянцева А., Сікори В., Степаненка В., Федосова В., Філіпенка А., Шарова О., Шниркова О., Юрія С.
Однак слід зазначити, у вітчизняній та зарубіжній фінансово-економічній літературі все ж бракує ґрунтовних наукових комплексних досліджень щодо функціонування світового фінансового середовища та формування світової фінансової архітектури в умовах глобалізації. Практично відсутні наукові розробки, які б аналізували комплексно механізм формування, розвитку та функціонування фінансів України з урахуванням трансформаційних змін, що проходять у зв’язку із глобалізацією. Саме тому, з урахуванням вимог сучасного етапу, вкрай необхідною є активізація теоретичних та прикладних досліджень щодо проблем розвитку та становлення фінансової системи. Вагомість зазначеної проблеми, необхідність її вирішення та актуальність зумовили вибір теми магістерського дослідження та окреслили коло питань, які в ньому вивчаються.
Метою курсової роботи є наукове дослідження історичного розвитку фінансів України.
Комплексний підхід до реалізації поставленої мети окреслив коло завдань, які передбачалося вирішити при підготовці курсової роботи:
· дослідити походження поняття «фінанси» та економічні передумови розвитку фінансової системи;
· проаналізувати етапи історичного розвитку фінансів;
· охарактеризувати процес формування фінансової науки в Україні;
· визначити закономірності та фактори розвитку фінансової системи україни в умовах глобалізації.
Об’єктом дослідження є історія формування фінансової системи. Предметом дослідження є концептуально-методологічні засади еволюції фінансів України.
Методи дослідження. Методологічною базою курсового дослідження є теоретичні напрацювання світової фінансової думки, концептуальні положення сучасної економічної теорії, монографічна на наукова література, роботи відомих вітчизняних і зарубіжних вчених з питань валютно-фінансової системи, міжнародних фінансових інституцій. Методологічний апарат дослідження складають: загальнонаукові методи дослідження (діалектичний метод пізнання, наукова індукція та дедукція, системний, метод порівняння і синтезу та спеціальні економічні методи (структурного, дисперсійного, факторного аналізу).
Наукова новизна одержаних результатів. У курсовій роботі комплексно розкрито і систематизовано ключові теоретичні та прикладні питання трансформаційних процесів, що відбуваються в українському фінансовому середовищі.
1. Поняття фінансів, економічні передумови
виникнення і розвитку фінансів
Отже, фінанси – історична категорія. Вони з'явилися одночасно з виникненням держави при розшаруванні суспільства на класи. Термін finansia виник в XIII – XV вв. у торгових містах Італії і позначав будь-який грошовий платіж. Надалі термін набув міжнародного поширення і почав уживатися як поняття, пов'язане з системою грошових відносин між населенням і державою з приводу освіти державних фондів грошових коштів.
У цей же період у деяких державах, наприклад у Німеччині, слово «фінанси» мало негативне значення. Його пов'язували зі здирництвом, хабарництвом, вимаганням тощо. Вперше у сучасному тлумаченні термін «фінанси» став застосовуватися у Франції, де під фінансами розумілася сукупність коштів, необхідних для задоволення потреб держави та різних суспільних груп.
Таким чином, даний термін відображав:
· по-перше, грошові відносини між двома суб'єктами, тобто гроші виступали матеріальною основою існування і функціонування фінансів (де немає грошей, не може бути і фінансів);
· по-друге, суб'єкти володіли різними правами в процесі цих відносин: один з них (держава) володів особливими повноваженнями;
· по-третє, в процесі цих відносин формувався загальнодержавний фонд грошових коштів – бюджет (отже, можна сказати, що ці відносини носили фондовий характер);
· по-четверте, регулярне надходження засобів до бюджету не могло бути забезпечене без додання податкам, зборам і іншим платежам державно-примусового характеру, що досягалося за допомогою правової нормотворчої діяльності держави, створення відповідного фіскального апарату.
У XVIII столітті трактування поняття фінансів як державного господарства мало подальший розвиток. Державні утворення різного рівня стали називатися союзами публічного змісту, а фінанси – формами та методами добування коштів і їх витрачання цими союзами при виконанні покладених на них функцій. Форми та методи мобілізації коштів постійно змінювалися й удосконалювалися, що пов'язано з розвитком економіки держав.
Форми одержання коштів союзами публічного змісту були зумовлені, в свою чергу, формами господарства. При натуральному господарстві переважали податки у натуральній формі, при недостатньому рівні розвитку приватної власності держава задовольняла потреби експлуатацією своїх земель. Тоді, коли розшарування громадян у державі за розміром доходів було незначним, існувало переважно загальне майнове оподаткування. З розвитком приватної власності, коли з'явилися великі господарські структури в промисловості, торгівлі, сільському господарстві, виникли й різні форми мобілізації коштів у вигляді промислового, поземельного, домового податків.
У XIX столітті спостерігається бурхливий економічний розвиток. Поглиблюється і саме розуміння фінансів. Від спрощеного поняття фінансів як державного господарства переходять до розуміння фінансів як самостійної галузі знань, що охоплює нові сфери їх функціонування і впливу. Це, зокрема, фінанси сфери виробництва, виконання робіт і надання послуг. Виникають фінансові ринки, набуває розвитку державний кредит й інші фінансові інститути.